Ухвала суду № 102866884, 27.01.2022, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №760/7387/21

2/760/6773/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про зупинення провадження у справі

27 січня 2022 року Солом`янський районний суд міста Києва в складі головуючого - судді Зуєвич Л.Л., за участю:

секретаря судового засідання - Кушніра Р.С.,

представника позивача - Волкова П.О. (адвокат, ордер від 02.11.2021),

розглянувши у підготовчому засіданні в залі суду в місті Києві матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 /далі - ОСОБА_1 / (РНОКПП: НОМЕР_1 ; адреса: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 /далі - ОСОБА_2 / (РНОКПП: НОМЕР_2 ; адреса: АДРЕСА_2 ), третя особа: Святошинський районний у місті Києві відділ державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції /далі - Святошинський райвідділ державної реєстрації актів цивільного стану/ (код ЄДРПОУ: 26125455, адреса: 03148, м. Київ, вул. Якуба Коласа, 6), про визнання батьківства,

В С Т А Н О В И В:

Рух справи

25.03.2021 через систему «Електронний суд» до Солом`янського районного суду міста Києва надійшла вказана позовна заява, датована 25.03.2021, за підписом представника позивача - адвоката Аваєвої Н.В. (діє на підставі ордеру), в якій позивач просить:

- визнати ОСОБА_2 батьком ОСОБА_3 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 в місті Київ;

- зобов`язати Святошинський райвідділ державної реєстрації актів цивільного стану внести відповідні зміни до актового запису про народження № 2045 від 22.07.2016 (місце державної реєстрації Святошинський районний у місті Києві відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в місті Києві), а саме у графі «Відомості про батька» виключити « ОСОБА_4 » та зазначити « ОСОБА_2 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянин України».

- стягнути з ОСОБА_2 аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання дитини - доньки ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), у розмірі однієї четвертої частини всіх видів доходу (заробітку), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для дитини відповідного віку, щомісячно до досягнення дитиною повноліття та допустити негайне виконання рішення у межах суми платежу аліментів за один місяць.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.03.2021 для розгляду зазначеної позовної заяви визначено суддю Зуєвич Л.Л.

Ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 31.03.2021 вказану позовну заяву прийнято до провадження, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 08.07.2021.

Ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 08.07.2021 підготовче засідання у справі відкладено було на 02.11.2021.

У судовому засіданні 02.11.2021 ухвалено відкласти підготовче засідання на 27.01.2022.

19.01.2022 до суду надійшло клопотання відповідача у справі ( ОСОБА_2 ) про перенесення розгляду справи у зв`язку з службою в ЗСУ. При цьому повідомлено, що позовом щодо визнання батьківства здивований та щодо нього заперечує. До такого клопотання відповідачем долучено від фотокопію посвідчення про відрядження ОСОБА_2 (водія-електрика медичної роти) до смт. Десна Чернігівської області, в/ч А1048 на 79 днів з 11.01.2022 по 30.03.2022.

Щодо зупинення провадження у справі

Визначаючись з подальшим розглядом справи суд виходить з наступного.

Як зазначено, зокрема, у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 19.05.2021 у справі № 207/789/19 (провадження № 61-11377св20):

«При вирішенні спору про оспорювання батьківства суд приділяє особливу увагу інтересам дитини, не ігноруючи при цьому інтереси ймовірного біологічного батька.

ЄСПЛ вказував у своїй практиці, що на сьогодні ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини; його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства (KALACHEVA v. RUSSIA, № 3451/05, § 34, ЄСПЛ, від 07 травня 2009 року).

Висновок судово-медичної (молекулярно-генетичної) експертизи є підставою для категоричного висновку на підтвердження або спростування батьківства.

Експертиза ДНК, або молекулярно-генетична експертиза, призначається у цивільних справах з метою формування доказової бази.

Об`єктом молекулярно-генетичного дослідження є ядерна ДНК (ДНК, розташована в ядрі клітини), отримана з крові, слини, буквального та іншого епітелію, волосся (за наявності волосяного фолікула), а також часток тканин і органів людини.

Для визначення спірного батьківства необхідна присутність ймовірного батька і дитини для проведення забору вихідного біологічного матеріалу. За відсутності біологічного матеріалу хоча б однієї зі сторін провести дослідження неможливо.

Аналогічні правові висновки щодо застосування норм права у спірних подібних правовідносинах викладені у постановах Верховного Суду: від 16 травня 2018 року в справі № 399/1029/15-ц, від 25 серпня 2020 року в справі № 478/690/18, від 15 квітня 2021 року в справі № 645/1098/18».

У постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 17.11.2021 у справі № 311/3431/18 (провадження № 61-10030св21) також звернуто увагу на наступне:

«Відповідно до ч. 1 ст. 109 ЦПК України у разі ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з`ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.

Аналізуючи зазначену норму процесуального закону, можна дійти висновку, що нею законодавець встановив спеціальну процесуальну санкцію для осіб, які ухиляються від участі у експертизі. Важливим у такому випадку є встановлення ухилення осіб як умисних дій, внаслідок чого неможливо проведення експертизи для з`ясування відповіді на питання, яке для них має значення, наслідком чого може бути визнання судом факту для з`ясування якого була призначена експертиза, або відмова у його визнанні.

Суд касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що поведінка відповідача свідчить про його небажання отримати точні висновки щодо походження дитини, спростувати доводи позивача про його батьківство та про зловживання своїми правами шляхом ухилення від проведення судово-генетичної експертизи. ОСОБА_2 не заінтересований у якнайшвидшому вирішенні справи, оскільки його дії спрямовані не на захист порушеного права, а на затягування судового розгляду, на свідоме розуміння неможливості проведення судової експертизи без його фізичної участі, що порушує розумні строки розгляду справи та принцип рівності сторін та суперечить інтересам малолітньої дитини.».

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 251 Цивільного процесуального кодексу України Суд зобов`язаний зупинити провадження у справі, зокрема, у разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.

Як зазначено у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 24.11.2021 у справі № 489/3904/19 (провадження № 61-9245св21):

«Зі змісту положень цієї норми випливає, що суд зобов`язаний зупинити провадження у справі, якщо сторона або третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, перебуває у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.

Станом на дату постановлення оскаржуваної ухвали відповідач дійсно перебував у складі Збройних Сил України, що не оспорюється учасниками справи.

Матеріали справи містять витяг з наказу військового комісара Інгульського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (по стройовій частині) від 11 травня 2021 року № 34, у якому зазначено, що ОСОБА_1 вибув у відрядження у розпорядження командира військової частини А1736 (с. Михайлівка) з 11 травня 2021 року до особливого розпорядження для виконання службових (бойових) завдань у районах ООС. Водночас зі змісту зазначеного документа не випливає, що військова частина А1736 переведена на воєнний стан чи залучена до проведення антитерористичної операції».

Наразі з матеріалів справи, що є предметом розгляду, достеменно встановити або спростувати факт, що військова частина, до якої відряджено відповідача у справі, переведена на воєнний стан чи залучена до проведення антитерористичної операції, неможливо.

Разом з тим, суд виходить з того, що для розгляду даної справи з визначеним предметом спору, що передбачає певний предмет та спосіб доказування, є вкрай важливою участь відповідача у справі та/або встановлення причин, з яких така участь не здійснюється (в т.ч. свідоме ігнорування чи наявність об`єктивних причин).

Наразі, наявність посвідчення про відрядження до Збройних Сил України підтверджує неможливість участі відповідача у справі як у судових засіданнях, так і інших процесуальних діях, що є суттєвою перешкодою для повного та об`єктивного розгляду даної справи.

У судовому засіданні представник позивача щодо зупинення провадження у справі не заперечував.

Суд враховує, що згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції» (надалі - Конвенція), кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово у своїх рішеннях указував на необхідність дотримання судами держав - учасниць Конвенції принципу розгляду справи судами впродовж розумного строку. Практика ЄСПЛ із цього питання є різноманітною й залежною від багатьох критеріїв, серед яких складність справи, поведінка заявника, судових та інших державних органів, важливість предмета розгляду та ступінь ризику терміну розгляду для заявника тощо (§ 124 рішення у справі «Kudla v. Poland», § 30 рішення у справі «Vernillo v. France», § 43 рішення у справі «Frydlender v. France» , § 43 рішення у справі «Wierciszewska v. Poland», § 23 рішення в справі «Capuano v. Italy» та ін.).

Суд бере до уваги відображений у § 45 рішення ЄСПЛ у справі Frydlender v. France (заява № 30979/96) висновок Суду, згідно з яким договірні держави повинні організувати свої правові системи таким чином, щоб їх суди могли гарантувати кожному право на остаточне рішення протягом розумного строку при визначенні його цивільних прав та обов`язків (див. Caillot v. France, № 36932/97, § 27, 4 червня 1999 року).

За змістом п. 2 ч. 1 ст. 253 ЦПК України у разі зупинення провадження у справі у випадку, передбаченому п. 2 ч. 1 ст. 251 цього Кодексу, суд зупиняє провадження у справі до припинення перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.

Суд нагадує, що відповідно до ч. 1 ст. 254 ЦПК України провадження у справі поновлюється за клопотанням учасників справи або за ініціативою суду не пізніше десяти днів з дня отримання судом повідомлення про усунення обставин, що викликали його зупинення. Про поновлення провадження у справі суд постановляє ухвалу.

Згідно з п. 14 ч. 1ст. 353 ЦПК України ухвали суду першої інстанції про зупинення провадження у справі можуть бути оскаржені в апеляційному порядку.

Враховуючи викладене, керуючись п. 2 ч. 1 ст. 251, п. 2 ч. 1 ст. 253, ст. 260-261, 353-355 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Зупинити провадження у цивільній справі № 760/7387/21 (провадження № 2/760/6773/21) за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Святошинський районний у місті Києві відділ державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про визнання батьківства.

Роз`яснити особам, які беруть участь у справі їх процесуальний обов`язок інформувати суд про усунення обставин, що викликали зупинення провадження у даній справі.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

Ухвалу направити учасникам судового провадження.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо (ч. 1 ст. 355 ЦПК України) до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення (ч. 1 ст. 354 ЦПК України).

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складання має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали.

Інформацію щодо розгляду справи сторони можуть отримати на веб-сайті Солом`янського районного суду міста Києва за посиланням: https://sl.ki.court.gov.ua/sud2609/.

Суддя Л. Л. Зуєвич