Ухвала суду № 102866527, 11.08.2021, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/15394/21-ц

УХВАЛ А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" серпня 2021 р. Печерський районний суд м. Києва

суддя Батрин О.В.

секретар судового засідання Шевченко Т.В.,

учасники справи:

позивач: ОСОБА_1

відповідач 1: Держава України в особі Державної казначейської служби України

відповідач 2: Міністерство юстиції України

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження клопотання представника відповідача Міністерства юстиції України - Литовченко Валентини Петрівни про закриття провадження у справі,

В С Т А Н О В И В :

До суду надійшло клопотання представника відповідача Міністерства юстиції України - Литовченко В.П. про закриття провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України - справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства та повинна розглядатись за правилами господарського судочинства.

Заслухавши думку учасників процесу та дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, зокрема, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Поняття «суд, встановлений законом» включає в себе, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.

Система судів загальної юрисдикції є розгалуженою. Судовий захист є основною формою захисту прав, інтересів та свобод фізичних та юридичних осіб, державних і суспільних інтересів.

Судова юрисдикція - це інститут права, який покликаний розмежувати між собою компетенцію як різних ланок судової системи, так і різних видів судочинства - цивільного, кримінального, господарського та адміністративного.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

Важливість визначення юрисдикції підтверджується як закріпленням у Конституції України принципу верховенства права, окремими елементами якого є законність, правова визначеність та доступ до правосуддя, так і прецедентною практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).

У рішенні від 22 грудня 2009 року у справі «Безимянная проти Росії» (заява № 21851/03) ЄСПЛ наголосив, що «погоджується з тим, що правила визначення параметрів юрисдикції, що застосовуються до різних судів у рамках однієї мережі судових систем держав, безумовно, розроблені таким чином, щоб забезпечити належну реалізацію правосуддя. Заінтересовані держави повинні очікувати, що такі правила будуть застосовуватися. Однак ці правила або їх застосування не повинні обмежувати сторони у використанні доступного засобу правового захисту».

Судова юрисдикція - це компетенція спеціально уповноважених органів судової влади здійснювати правосуддя у формі встановленого законом виду судочинства щодо визначеного кола правовідносин.

Юрисдикційність спору залежить від характеру спірних правовідносин, правового статусу суб`єкта звернення та предмета позовних вимог, а право вибору способу судового захисту належить виключно позивачеві.

Відповідно до положень статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Отже, в порядку цивільного судочинства можуть розглядатися будь-які справи, у яких хоча б однією зі сторін є фізична особа, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства.

Підвідомчість господарських справ установлена статтею 20 Господарського процесуального кодексу України, згідно з п. 1 частини першої якої господарським судам підвідомчі справи, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.

Водночас арбітражний керуючий не відноситься до категорії фізичних осіб-підприємців.

Так, відповідно до ст. 1 Кодексу України з процедур банкрутства арбітражний керуючий - фізична особа, яка отримала відповідне свідоцтво та інформація про яку внесена до Єдиного реєстру арбітражних керуючих України.

Згідно зі ст. 14.1.226 Податкового кодексу України самозайнята особа - платник податку, який є фізичною особою - підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності.

Незалежна професійна діяльність - участь фізичної особи у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, діяльність лікарів, приватних нотаріусів, приватних виконавців, адвокатів, арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), аудиторів, бухгалтерів, оцінщиків, інженерів чи архітекторів, особи, зайнятої релігійною (місіонерською) діяльністю, іншою подібною діяльністю за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою - підприємцем (за виключенням випадку, передбаченого пунктом 65.9 статті 65 цього Кодексу) та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб;

Відповідно до пп. 4 п. 6. 7 Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 (у редакції наказу Міністерства фінансів України 22.04.2014 № 462), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 грудня 2011 р. за № 1562/20300 взяття на облік фізичних осіб, які не є підприємцями та здійснюють незалежну професійну діяльність, умовою ведення якої згідно із законом є державна реєстрація (реєстрація) такої діяльності у відповідному уповноваженому органі та отримання свідоцтва про реєстрацію чи іншого документа (дозволу, сертифіката тощо), що підтверджує право фізичної особи на ведення незалежної професійної діяльності (далі - фізична особа, яка провадить незалежну професійну діяльність), здійснюється за місцем постійного проживання у порядку, встановленому цим Порядком для фізичних осіб - підприємців, зокрема, якщо фізична особа зареєстрована як підприємець та при цьому така особа провадить незалежну професійну діяльність, така фізична особа обліковується у контролюючих органах як фізична особа - підприємець з ознакою провадження незалежної професійної діяльності.

Отже, наведені норми законодавства свідчать лише про облікування арбітражних керуючих у контролюючих органах як фізичних осіб - підприємців з ознакою провадження незалежної професійної діяльності, а не про те, що фони є фізичними особами - підприємцями.

Враховуючи наведене, що ОСОБА_1 звернувся до суду про відшкодування шкоди, заподіяної незаконним рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, а саме незаконним анулюванням Міністерством юстиції України його свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого, то суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання представника відповідача про закриття провадження у справі, оскільки такий спір повинен розглядатись за правилами цивільного судочинства.

Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 255, ст. 259 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В :

У задоволенні клопотання представника відповідача Міністерства юстиції України - Литовченко Валентини Петрівни про закриття провадження у справі - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О.В.Батрин