Ухвала суду № 102865271, 27.01.2022, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/1811/22

провадження № 1-кс/753/285/22

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" січня 2022 р. слідчий суддя Дарницького районного суду м. Києва Мицик Ю.С. з секретарем судового засідання Куцолабською І.А., за участю: прокурора Лисициної Ю.Б., захисника Трипільченко О.В., підозрюваного ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання слідчого слідчого відділу Дарницького управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві Мельнічука А.Ю., погодженого прокурором Дарницької окружної прокуратури м. Києва Шапраном О.В., про застосування запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту щодо підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Санкт-Петербург Російської Федерації, громадянина України, з середньою освітою, офіційно непрацюючого, неодруженого, державні нагороди та пільги відсутні, який у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України.

ВСТАНОВИВ:

Слідчий СВ Дарницького УП ГУНП у м. Києві Мельнічук А.Ю. звернувся до слідчого судді з клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту відносно ОСОБА_1 , якому оголошено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України.

В обґрунтування зазначеного клопотання слідчий зазначив, а прокурор в судовому засіданні підтримав, що обґрунтованість підозри ОСОБА_1 , підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами.

Так досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_1 , перебуваючи в торгівельному залі магазину «Сільпо», який розташований за адресою: м. Київ, вул. Дніпровська набережна, 33-А, де здійснює свою господарську діяльність ТОВ «Сільпо-Фуд» (ідентифікаційний код 40720198), вирішив таємно викрасти чуже майно. Реалізуючи свій умисел, направлений на повторне, таємне, умисне викрадення чужого майна, ОСОБА_1 , діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою обернення чужого майна на свою користь, переконавшись та, вважаючи, що за його злочинними діями ніхто не спостерігає з боку сторонніх осіб, шляхом вільного доступу, взяв з торгівельних полиць товар, який належить ТОВ «Сільпо-Фуд», а саме: капсули для прання «Persil», 1 упаковку, вартістю 403 грн. 33 коп. (без ПДВ); каву розчинну «Egoiste Extra original» с/б, 1 упаковку, вартістю 270 грн. 00 коп. (без ПДВ), які сховав у свій рюкзак.

Продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, ОСОБА_1 утримуючи при собі викрадений товар, пройшов через касову зону магазину, не розрахувавшись за нього, направився до виходу з магазину, тим самим виконав усі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, однак злочин не було закінчено з причин, які не залежали від його волі, оскільки був зупинений працівниками охорони.

Своїми умисними діями, ОСОБА_1 , міг завдати матеріального збитку ТОВ «Сільпо-Фуд» (ідентифікаційний код 40720198) на загальну суму 673 грн. 33 коп. (без ПДВ).

Клопотання обгрунтоване наявністю ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення та недостатністю менш суворих запобіжних заходів для запобігання вказаним ризикам.

26.01.2022 ОСОБА_1 затримано в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України.

27.01.2022 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України.

У судовому засіданні прокурор вказане клопотання підтримав та просив його задовольнити.

Захисник та підозрюваний не заперечували проти задоволення клопотання, про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту. При цьому захисник просила, врахувати стан здоров`я підозрюваного та застосувати запобіжний захід у виді домашнього арешту відносно ОСОБА_1 у нічний час.

Підозрюваний підтримав думку захисника.

Заслухавши виступи учасників кримінального провадження, дослідивши надані з клопотанням матеріали, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Статтею 176 КПК України визначені види запобіжних заходів.

Згідно з положеннями ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Статтею 178 КПК України передбачені обставини, які враховуються при обрані запобіжного заходу.

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України підтверджується зібраними у кримінальному провадженні матеріалами, а саме: протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення; протоколами допитів свідків; протоколом огляду відеозапису; протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину; протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_1 , іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.

В розумінні ст. 177 КПК України, «обґрунтована підозра» включає в себе наявність процесуального документу - повідомлення про підозру та наявність достатніх доказів для вирішення питання про застосування запобіжного заходу. Згідно ч. 1 ст. 276 КПК України, повідомлення про підозру підлягає обов`язковому здійсненню, зокрема, у випадку наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення.

Практикою ЄСПЛ в рішеннях «Фокс, Кембел і Хартлі проти Сполученого Королівства», «Лабіта проти Італії», «Мюррей проти Сполученого Королівства», «Ільгар Маммадов проти Азейбарджану», «Нечипорук і Йонкало проти України» напрацьовані стандарти розуміння поняття «обґрунтована підозра», що передбачає існування фактів та інформації, які могли б переконати об`єктивного спостерігача в тому, що певна особа могла вчинити злочин. Факти, які дають підставу для підозри, не мають бути такого ж рівня, як такі, що обґрунтовують засудження особи, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

Слідчий суддя на стадії досудового розслідування не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини особи у вчиненні злочину чи її відсутності, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього запобіжного заходу.

При встановленні наявності ризику того, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, слідчий суддя не може орієнтуватися лише на суворість можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на низку інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі, або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Panchenko проти Росії, § 106). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Becciev проти Молдови, § 58). Ризик втечі не виникає лише за відсутності постійного місця проживання (Sulaoja проти Естонії, § 64).

ОСОБА_1 має постійне місце проживання, має міцні соціальні зв`язки, проживає разом зі своєю матір`ю. Оцінюючи доводи підозрюваного щодо відсутності намірів втрати довіри держави, слідчий суддя вважає, що ризик втечі останнього є маловірогідним.

Що стосується оцінки обставин, які дають підстави вважати, що має місце ризик того, що підозрюваний може вчинити інше кримінальне правопорушення, то враховуючи, що ОСОБА_1 раніше судимий, востаннє вироком Дарницького районного суду м. Києва від 20.12.2018 за ч. 2 ст. 185 КК України до 2 років позбавлення волі, звільнений по відбуттю покарання, то вказане може слугувати для суду підставою того, що підозрюваний може вчинити новий злочин (Selcuk проти Туреччини, § 34; Matznetter проти Австрії, § 9).

Враховуючи наведене, у слідчого судді не має сумнівів, що ризик того, що ОСОБА_1 може вчинити інше кримінальне правопорушення має надзвичайно високий ступінь.

Відповідно до установленої практики Європейського суду з прав людини висновки про ступінь ризиків та неможливості їм запобігання більш м`якими запобіжними заходами мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особи підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв`язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування кримінального правопорушення (наявність або відсутність спроб ухилятися від органів влади), поведінки під час попередніх розслідувань (способу життя, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв`язків).

Слідчий суддя вважає, що до підозрюваного в даному випадку не підлягають застосуванню запобіжні заходи у виді особистого зобов`язання, застави у зв`язку з тим, що вони не будуть дієвими і не зможуть перешкодити настанню вищевказаних ризиків.

Не можливе застосування до підозрюваного і запобіжного заходу виді особистої поруки, оскільки на момент повідомлення йому про підозру та звернення до слідчого судді із вказаним клопотанням до органу досудового розслідування не надійшло жодної заяви від осіб, які заслуговують на довіру, про обрання відносно підозрюваного саме такого запобіжного заходу.

Вирішуючи питання про вид запобіжного заходу, який слід застосувати щодо ОСОБА_1 , слідчий суддя вважає необхідним застосувати другий за суворістю запобіжний захід у виді домашнього арешту, із забороною ОСОБА_1 залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 , цілодобово, з покладенням обов`язків прибувати за кожною вимогою до органу досудового розслідування, прокуратури та суду, не відлучатися за межі м. Києва без дозволу слідчого, прокурора, суду.

При цьому, слідчий суддя враховує стан здоров`я підозрюваного, наявність в нього тяжкого захворювання, проте не знаходить підстав для застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту в нічний час, враховуючи, що кримінальне правопорушення, в якому останній підозрюється вчинено у денний час доби.

Враховуючи викладене, клопотання слідчого підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись статтями 181, 193, 194, 196 КПК України, слідчий суддя,-

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого задовольнити.

Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у виді домашнього арешту строком на два місяця.

Заборонити ОСОБА_1 залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 - цілодобово.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_1 у відповідності до ч. 5 ст. 194 КПК України обов`язок прибувати за кожною вимогою до органу досудового розслідування, прокуратури та суду, не відлучатися за межі м. Києва без дозволу слідчого, прокурора, суду.

Звільнити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з під варти в залі суду.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_1 , що у разі невиконання ним обов`язків, покладених судом, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід та накладене грошове стягнення в розмірі від 0,25 до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Дія ухвали закінчується 26.03.2022.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню.

Копію ухвали направити до Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві для контролю за поведінкою ОСОБА_1 .

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.

Повний текст ухвали проголошено 31.01.2022.

Слідчий суддя: Ю.С.Мицик