Рішення № 102865124, 16.12.2021, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа №752/20739/17

Провадження № 2/752/305/21

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

16.12.2021 року Голосіївський районний суд м.Києва в складі:

головуючого судді - Колдіної О.О.

з участю секретаря - Потапенко Д.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ЮНІВЕС», третя особа: ОСОБА_2 , про стягнення пені та інфляційних втрат внаслідок прострочення виплати страхового відшкодування,

в с т а н о в и в:

позивач ОСОБА_1 звернувся до Голосіївського районного суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства «ЮНІВЕС», третя особа: ОСОБА_2 , про стягнення пені та інфляційних втрат внаслідок прострочення виплати страхового відшкодування, у якому просив стягнути з відповідача на його користь пеню у розмірі 10 010,53 грн, інфляційні втрати у розмірі 5 312,87 грн та 3% річних у розмірі 1 121,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 23.08.2016 року в місті Дніпро на вул. Байкальській, 6 в напрямку вул. Журналістів, з вини водія ОСОБА_3 , який керуючи транспортним засобом автомобілем «ГАЗ 3302» д/н НОМЕР_1 , не витримав безпечної дистанції до автомобіля, що зупинився попереду, сталась ДТП внаслідок чого належний позивачу, ОСОБА_1 , автомобіль «Ніссан», д/н НОМЕР_2 , зазнав механічних пошкоджень.

Вказує, що так як водії учасники події, дійшли згоди щодо обставин, причин та умов скоєння ДТП, страхувальниками на підставі ч. 2 ст. 32 Закону було використано право складання спільного повідомлення (Європротоколу) про ДТП без виклику співробітників поліції.

Також зазначає, що цивільно-правова відповідальність водія, який скоїв ДТП ОСОБА_3 , застрахована у ПрАТ «СК «ЮНІВЕС», згідно страхового полісу АК/4671380. Як свідчить висновок експертного автотоварознавчого дослідження №1609/16/16 від 12.09.2016 року, вартість матеріального збитку завданого власнику автомобіля «Ніссан», д/н НОМЕР_2 внаслідок його пошкодження складає 53 509,49 гривень.

29.08.2016 року між ОСОБА_2 та позивачем було укладено договір про відступлення права вимоги. Відповідно до п. 1 вказаного Договору, Кредитор передає новому Кредитору вимогу, а новий Кредитор приймає її, та набуває право вимоги до осіб, відповідальних (винних) за спричинення Кредитору матеріального збитку (майнової шкоди), заподіяного йому внаслідок ДТП, що мала місце 23.08.2016 року.

Разом із цим, позивач вказує, що не передавав новому кредитору (третій особі по справі) за вказаним договором право на отримання неустойки (пені) за несвоєчасне виконання страховиком своїх зобов`язань та право на отримання інфляційних втрат в порядку ст. 625 ЦК України за прострочку виконання грошового зобов`язання (затримку у виплаті відшкодування). З наведених підстав вважає, що саме він, як власник пошкодженого автомобіля, має право вимоги до відповідача щодо відшкодування йому пені та компенсаційних сум.

Ухвалою судді Голосіївського районного суду міста Києва Шкірая М.І. від 11.10.2017 року відкрито провадження у справі.

17.07.2018 року на адресу суду надійшов відзив відповідача, у якому представник ПрАТ «СК «ЮНІВЕС» заперечує щодо наведених позивачем вимог та вказує, що 29.08.2016 року до відповідача звернувся ОСОБА_2 , в інтересах ОСОБА_1 , з заявою про виплату страхового відшкодування та повідомленням про ДТП, яка мала місце 23.08.2016 року. Автомобіль ГАЗ 3302, д.н.з. НОМЕР_1 , був забезпечений ПрАТ «СК «ЮНІВЕС» за полісом №АК/4671380. Як стверджує відповідач, після отримання всіх документів, визначених ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», а також здійснення розрахунку розміру завданого збитку ПрАТ «СК «ЮНІВЕС» було прийнято рішення про виплату страхового відшкодування в розмірі 11 533,72 грн. Рішенням Індустріального суду м. Дніпропетровська від 12.05.2017 року, яке залишене без змін постановою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 27.09.2017 року,, по справі №202/7844/16-ц, з відповідача на користь ОСОБА_2 було стягнуто 37 684,33 грн страхового відшкодування. 26.10.2017 року ПрАТ «СК «ЮНІВЕС» було складено страховий акт про виплату страхового відшкодування. Відповідно до платіжного доручення № 20688 від 26.10.2017 року на виконання рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська залишеного ОСОБА_2 було перераховане страхове відшкодування.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.06.2020 року справу передано на розгляд судді Голосіївського районного суду міста Києва Колдіної О.О.

Ухвалою судді Голосіївського районного суду міста Києва Колдіної О.О. від 23.06.2020 року прийнято справу до свого провадження, розгляд якої призначено здійснювати за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 09.09.2021 року закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду.

На момент розгляду справи від третьої особи пояснення щодо позовної заяви не надходили.

Від позивача та третьої особи на адресу суду надійшли заяву про розгляд справи у їх відсутність.

Представник відповідача в ході судового розгляду підтримав викладені у відзиві заперечення Страхової компанії, просив у задоволенні позову відмовити, зазначаючи на те, що після набрання судовим рішенням законної сили СК «ЮНІВЕС» виплатило страхове відшкодування ОСОБА_2 , якому передано право вимоги щодо отримання зазначених сум. Також представник відповідача зазначив, що між ОСОБА_2 та позивачем було укладено договір про відступлення права вимоги до осіб, відповідальних (винних) за спричинення матеріального збитку (майнової шкоди), заподіяного внаслідок ДТП, що мала місце 23.08.2016 року, а отже після укладання даного договору право вимоги будь-яких сум, що пов`язані з відшкодуванням шкоди, належать ОСОБА_2 .

Вислухавши представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 23.08.2016 року в місті Дніпро на вул. Байкальській, 6 в напрямку вул. Журналістів, з вини водія ОСОБА_3 , який керуючи транспортним засобом автомобілем «ГАЗ 3302» д/н НОМЕР_1 , не витримав безпечної дистанції до автомобіля, що зупинився попереду, сталась ДТП внаслідок чого належний позивачу, ОСОБА_1 , автомобіль «Ніссан», д/н НОМЕР_2 , зазнав механічних пошкоджень.

29.08.2016 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було укладено договір про відступлення права вимоги. Відповідно до п. 1 вказаного Договору, Кредитор передає новому Кредитору вимогу, а новий Кредитор приймає її, та набуває право вимоги до осіб, відповідальних (винних) за спричинення Кредитору матеріального збитку (майнової шкоди), заподіяного йому внаслідок ДТП, що мала місце 23.08.2016 року.

Відповідно до ст.512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); правонаступництва; виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); виконання обов`язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.513 ЦК України, правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові. Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні, яке виникло на підставі правочину, що підлягає державній реєстрації, має бути зареєстрований в порядку, встановленому для реєстрації цього правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з ст.514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Судом також встановлено, що рішенням Індустріального суду м. Дніпропетровська від 12.05.2017 року, яке залишене без змін постановою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 27.09.2017 року, по справі №202/7844/16-ц, з відповідача ПрАТ «СК «ЮНІВЕС» на користь ОСОБА_2 було стягнуто 37 684,33 грн страхового відшкодування.

Відповідно до ст.36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» Страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв`язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду, у разі якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку. Якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати (регламентної виплати) за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.

Страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов`язаний: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком (у випадках, передбачених статтею 41цього Закону, - МТСБУ) документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту. Якщо у зв`язку з відсутністю документів, що підтверджують розмір заявленої шкоди, страховик (МТСБУ) не може оцінити її загальний розмір, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється у розмірі шкоди, оціненої страховиком (МТСБУ). Страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи (у тому числі шляхом перерахування коштів особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна), якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна.

За кожен день прострочення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) з вини страховика (МТСБУ) особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня.

Статтею 625 ЦК України встановлюється відповідальність за порушення грошового зобов`язання.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`яаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Статтею 625 ЦК регулюються зобов`язальні правовідносини, які існували між сторонами до ухвалення рішення суду.

Зважаючи на юридичну природу правовідносин сторін, як грошових зобов`язань, на них поширюється дія частини другої ст.625 ЦК України, як спеціального виду цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов`язання.

Зазначена правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 01.06.2016 р. у справі № 6-927цс16.

Однак, в силу положень Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, так і положень ст.625 ЦК України виплата пеніта, а також компенсаційних виплат здійснюється на користь особи, що має право на відшкодування збитків, пов`язаних з наслідками дорожньо-транспортної пригоди.

ОСОБА_1 , як особа яка мала право на відшкодування, передала своє право вимоги ОСОБА_2 за договором від 29.08.2016 р.

А отже, на момент звернення до суду у позивача відсутнє право як на отримання самого відшкодування збітків, так і виплат, пов`язаних з несвоєчасним виконанням боржником своїх зобов`язань щодо здійснення цих виплат.

Таким чином, право вимоги до ПрАТ «СК «ЮНІВЕС» про стягнення пені та інфляційних втрат внаслідок прострочення виплати страхового відшкодування, перейшло до третьої особи - ОСОБА_2 , за договором про відступлення права вимоги від 29.08.2016 року, укладеного між ОСОБА_2 та позивачем.

З огляду на це, позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню.

Питання щодо судових витрат суд вирішує на підставі положень ст.141 ЦПК України та в зв`язку з відмовою у задоволенні позову судові витрати не підлягають відшкодуванню відповідачем.

Керуючись ст.ст.12, 13, 76, 77, 78, 81, 259, 261, 265, 273, 354 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

у задоволенні позову ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ЮНІВЕС», третя особа: ОСОБА_2 , про стягнення пені та інфляційних втрат внаслідок прострочення виплати страхового відшкодування відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя