Ухвала суду № 102864474, 28.01.2022, Придніпровський районний суд м. Черкас

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Номер провадження 1-кс/711/210/22

Справа № 711/633/22

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 січня 2022 року м. Черкаси

Слідчий суддя Придніпровського районного суду м. Черкаси Казидуб О. Г.

при секретарі судових засідань: Зайцевій О.І.

за участі:

прокурора: Овсієнко Б.В.

слідчої: Кохан Л.А.

підозрюваного: ОСОБА_1

захисника: Нікітюк А.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Черкаси клопотання старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП в Черкаській області Кохан Л. А. по матеріалам досудового розслідування №12020250000000245 внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 10.09.2020 за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Черкаської області м. Корсунь-Шевченківський, розлученого,на утриманні має малолітню дочку, непрацюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою АДРЕСА_1 , раніше не судимого,-

ВСТАНОВИВ:

Старша слідча в ОВС СУ ГУНП в Черкаській області Кохан Л. А., за погодженням з прокурором відділу управління Черкаської обласної прокуратури Овсієнко Б. В., звернулася до слідчого судді з клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Клопотання мотивоване тим, що 09.12.2021 близько 13 годин 26 хвилин ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , діючи умисно, незаконно, посягаючи на встановлені законодавством України суспільні відносини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів, що охороняють здоров`я населення України, незаконно, в порушення вимог Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» та Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними», усвідомлюючи протиправність своїх дій та бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків, збув, а саме біля газової роздавальної підстанції, що за адресою Черкаська область, м. Корсунь-Шевченківський, вул. Межинського продав ОСОБА_2 , якій працівниками поліції доручено проведення оперативної закупки психотропної речовини у ОСОБА_1 за грошові кошти в сумі 300 грн. прозорий пакет з речовиною рослинного походження, зеленого кольору, яка згідно з висновком експерта № СЕ-19/124-21/14924-НЗПРАП від 28.12.2021 є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якої заборонено – канабіс, маса якого (в перерахунку на суху речовину) складає 3,41 грам.

Крім того, 20.01.2022 в період часу з 14 годин 50 хвилин до 17 годин 40 хвилин на підставі ухвали слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси від 03.01.2022 працівниками поліції під час обшуку домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 за місцем проживання ОСОБА_1 працівниками поліції виявлено та вилучено рослини зеленого кольору та подрібнену речовину рослитного походження зекленого зовні схожою на наркотичний засіб-канабіс, яку ОСОБА_1 зберігав за місцем свого проживання.

Тим самим, встановлена достатність доказів для підозри ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, а саме – незаконне придбання, зберігання з метою збуту, а також збут особливо небезпечних наркотичних засобів.

20.01.2022 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

Метою застосування запобіжного заходу до підозрюваного ОСОБА_1 згідно із ст. 177 КПК України є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватись від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити вищевказані дії, що зазначені в п.п. 1-4 ст. 177 КПК України.

Обставинами, що дають підстави підозрювати ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, є встановлені під час досудового розслідування достатні фактичні дані про незаконне придбання, зберігання з метою збуту, а також збут психотропних речовин без мети збуту, якщо предметом таких дій були наркотичні засоби, психотропні речовини або їх аналоги у великих розмірах.

Причетність ОСОБА_1 до вчинення даного кримінального правопорушення повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: Протоколом огляду та помітки грошей від 09.12.2021; Протокол огляду покупця та вручення грошей від 09.12.2021; Протоколом видачі предметів 09.12.2021; Висновком експерта № СЕ-19/124-21/14924 НЗПРАП від 28.12.2021; Протоколом обшуку від 20.01.2022.

Вказує, що обставинами, які дають підстави зробити висновки про наявність вищевказаних ризиків є:

1. Кримінальне правопорушення у якому підозрюється ОСОБА_1 має високий ступінь суспільної небезпеки, оскільки вчинений з посяганням на встановлені законодавством України суспільні відносини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів, що охороняють здоров`я населення України.

2. Кримінальне правопорушення (злочин), у якому підозрюється ОСОБА_1 зумовлене тяжкими наслідками не лише для конкретної особи, а й для суспільства в цілому, наявність по справі реальних ознак справжнього суспільного інтересу, оскільки його дії (щодо незаконного придбання, зберігання з метою збуту, а також збут психотропних речовин) мають системний характер. Враховуючи практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що суд своїм рішенням має забезпечити не лише права підозрюваного, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що саме по собі вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

3. Підстави для застосування до ОСОБА_1 більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою відсутні, тому що він притягується до відповідальності за вчинення тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 6 до 10 років, а також встановлено обставини, які виправдовують тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_1 та підтверджують наявність зазначених ризиків.

4. Підозрюваний ОСОБА_1 перебуваючи на волі, може продовжити вчиняти кримінальні правопорушення у яких підозрюється, оскільки він являється безробітним та інших джерел доходу ніж дохід від збуту наркотичних та психотропних речовин у нього немає, з метою уникнення кримінальної відповідальності, може використати свої повноваження та зв`язки для незаконного впливу на свідків у кримінальному провадженні.

5. У разі визнання ОСОБА_1 , винним у вчиненні кримінального правопорушення, у якому підозрюється останній і призначення навіть мінімального покарання, за умови доведеності його вини у вчиненні інкримінованих діянь, це може стати підставою та мотивом для його переховування від органів досудового розслідування та суду. Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув`язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний та соціальний стан особи.

Просить застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування, що не перевищує 60 діб з утриманням у Черкаському СІЗО із можливістю внесення застави в розмірі вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Прокурор Овсієнко Б.В. в судовому засіданні клопотання підтримав та просив його задоволити. Зазначив, що правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 307 КК України, відноситься до тяжкого злочину. 20 січня 2022 року за місцем проживання ОСОБА_1 був проведений обшук, під час якого було вилучено наркотичний засіб «канабіс». Існує ризик переховування, до цього може спонукати тяжкість злочину та те, що ОСОБА_3 на виклик слідчого не з`явився, ніде офіційно не працює.

Слідча Кохан Л.А. в судовому засіданні клопотання підтримала та просила йо7го задоволити.

Адвокат Нікітюк А.М. в судовому засіданні зазначив, що ОСОБА_3 від органів слідства не переховувався, в розшуку не знаходився. Він не з`явився з до слідчого в зв`язку з тим, що він проживає в м. Корсунь-Шевченківський і в зв`язку з складними погодними умовами та поганим транспортним сполученням. Він є особою не судимою, має постійне місце реєстрації, має на утриманні неповнолітню дитину. На його думку, обрання такого запобіжного заходу як тримання під вартою є передчасним. Просив застосувати відносно ОСОБА_1 цілодобовий домашній арешт.

Підозрюваний ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримав думку адвоката.

Заслухавши доводи прокурора Овсієнко Б.В., слідчу Кохан Л.А., адвоката Нікітюк А.М., підозрюваного ОСОБА_1 , дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчинені злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Статтею 177 КПК України передбачено, що метою і підставою застосування запобіжних заходів є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.

Відповідно до ч. 1-4 ст. 194 КПК, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Слідчий суддя, суд зобов`язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті.

Слідчий суддя, суд має право зобов`язати підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого органу державної влади, визначеного слідчим суддею, судом, якщо прокурор доведе обставини, передбачені пунктом 1 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктами 2 та 3 частини першої цієї статті.

Надаючи оцінку обґрунтованості підозри, варто звернути увагу, що згідно практики Європейського суду з прав людини термін «обґрунтована підозра» у скоєнні кримінального правопорушення передбачає наявність фактів або інформації, які могли б переконати об`єктивного спостерігача, що відповідна особа могла вчинити злочин. При цьому, тлумачення поняття «обґрунтованості» залежить від усіх обставин справи (рішення від 22.10.1997 у справі «Ердагоз проти Туреччини», № 21890/93, § 51; рішення від 30.08.1990 у справі «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства», серія A № 182, § 32).

Аналіз змісту наданих слідчому судді доказів, з огляду на їх вагомість та взаємозв`язок, свідчить, що обставини, з якими пов`язана подія кримінального правопорушення, у своїй сукупності свідчать про об`єктивність обґрунтованості підозри на даній стадії досудового розслідування.

Стандарт доказування «обґрунтована підозра» передбачає існування фактів чи інформації, які б переконали об`єктивного спостерігача, що відповідна особа могла вчинити кримінальне правопорушення (п.32 рішення ЄСПЛ у справі Fox, Campbeii and Hartley v.the United Kingdom,п.175 рішення ЄСПЛ у справі Нечипорук і Йонкало проти України, п. 161 рішення ЄСПЛ у справі Selahattin Demirtae v. Turkey, п. 88 рішення ЄСПЛ у справі Ilgar Mammadov v. Azerbaijan, п. 51 рішення ЄСПЛ у справі Erdagoz v. Turkey).

Оцінивши досліджені в судовому засіданні докази, слідчий суддя вважає доведеною наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 правопорушеня, передбачених ч. 3 ст. 368 КК України.

Як зазначено в Постанові Великої Палати Верховного Суді від 15.04.2021 в справі № 800/331/16 , що Згідно із частиною другою статті 29 Конституції України ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом. Відповідно до Конвенції та практики ЄСПЛ, зокрема у справах "Нечипорук і Йонкало проти України", "Харченко проти України" та "Лабіта проти Італії", обмеження права особи на свободу й особисту недоторканність можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику або свідчити про його незначний ступінь, який не може бути підставою для запобіжного заходу у вигляді ув`язнення. Питання про те, чи є тримання під вартою обґрунтованим, не можна вирішувати абстрактно. Воно має вирішуватися в кожній справі з урахуванням конкретних обставин. Тримання під вартою може бути виправданим у тій чи іншій справі лише за наявності специфічних ознак того, що цього вимагають істинні вимоги публічного інтересу, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають правило поваги до особистої свободи.

В судовому засіданні встановлено, що підозрюваний ОСОБА_1 має постійне місце проживання, має на утриманні малолітню дочку.

Слідчий суддя вважає, що органом досудового розслідування не доведено, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених ч. 1 ст. 177 КК України, не може запобігти тим ризикам, які існують, та не забезпечить виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

На думку слідчого судді, органами слідства не доведено ризику підозрюваним переховуватися від правоохоронних органів та суду,знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків.

Згідно положень Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, відповідно до яких тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо більш м`які запобіжні заходи не зможуть запобігти ризикам належної процесуальної поведінки підозрюваного.

Крім того, метою застосування запобіжного заходу є не карна функція, а забезпечувальна, тобто до підозрюваного має бути застосований такий вид запобіжного заходу, який би в повній мірі забезпечив запобіганню ризиків, передбачених ст. 177 КПК України і встановлених в судовому засіданні, а також, відповідав засадам гарантування основоположних прав людини на свободу та особисту недоторканність, що передбачає недопущення ув`язнення особи до засудження її компетентним судом, тобто, постановлення обвинувального вироку (пп. «а» п. 1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).

А тому, враховуючи вищевикладене, пред`явлену ОСОБА_1 підозру у вчиненні тяжкого злочину, положення вищевказаної Конвенції, дані про особу підозрюваного, а також те, що ОСОБА_1 раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, має постійне місце проживання, сталі соціальні зв`язки, тому слідчий суддя не вбачає підстав для обрання йому найсуворішого запобіжного заходу – тримання під вартою та приходить до висновку про відмову в задоволенні клопотання про обрання підозрюваному ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Між тим, оцінюючи потреби досудового розслідування по даному кримінальному провадженню в контексті засад верховенства права та недопущення дискримінаційного поводження з особою, беручи до уваги гарантії невідворотності кримінальної відповідальності за вчинення злочину та презумпцію невинуватості і забезпечення доведеності вини, з огляду на обставини кримінального провадження та ступінь обґрунтованості підозри, слідчий суддя вважає за необхідне застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту з покладенням на нього обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України, строком на 60 діб.

Так, відповідно до ст. 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 3, 131, 132, 177, 178, 179, 182, 184, 194, 196, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

Клопотання старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП в Черкаській області Кохан Л. А.– залишити без задоволення.

Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту строком на 60 днів, тобто до 26 березня 2022 року, включно.

На підставі ч.5 ст.194 КПК України покласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , народження, наступні обов`язки:

- заборонити цілодобово залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 ;

- прибувати за кожною вимогою слідчого, прокурора чи суду;

- не виїжджати за межі міста Корсунь-Шевченківський без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання, реєстрації та роботи;

Строк дії ухвали - до 26 березня 2022 року, включно.

Копію ухвали вручити підозрюваному, адвокату, слідчому в провадженні якого знаходиться справа, прокурору та органу внутрішніх справ за місцем проживання підозрюваного, для відому та виконання.

Ухвала підлягає до негайного виконання, але може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення повного тексту ухвали.

Повний текст ухвали проголошений 28.01.2022року о 14 год.30 хв.

Слідчий суддя: О. Г. Казидуб