Вирок № 102863918, 31.01.2022, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Кримінальне провадження №629/5393/20

Номер провадження 1-кп/629/73/22

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 січня 2022 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі:

головуючого судді Ткаченко О.А.,

за участю секретаря Авраменко О.С.,

прокурора Петренко Ю.І.,

захисника Малунова В.Р.

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Лозівського міськрайонного суду Харківської області кримінальне провадження №12020225380000052 від 03.08.2020, яке надійшло з Лозівської місцевої прокуратури Харківської області 18.11.2020, відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Першотравенськ, Дніпропетровської області, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, розлученого, маючого на утриманні малолітню дитину ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не працюючого, невійськовозобов`язаного, учасника бойових дій АТО, проживаючого без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:

- 30.11.2010 Лозівським міськрайонним судом Харківської області за ст.185 ч.1 КК України до штрафу в розмірі 850 грн. (штраф несплачено); ухвалою Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 09.04.2020 року звільнений від відбування покарання у зв`язку з закінченням строків давності виконання обвинувального вироку;

- 15.09.2011 Лозівським міськрайонним судом Харківської області за ст.185 ч.2 КК України до 3 років позбавлення волі, із застосуванням ст.75 КК України з іспитовим строком 2 роки;

- 27.02.2014 Лозівським міськрайонним судом Харківської області за ст.185 ч.3 КК України до 3 років позбавлення волі, вироки Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 30.11.2010 та 15.09.2011 підлягають самостійному виконанню, звільненого 04.07.2014 року за постановою Червонозаводського районного суду м.Харкова від 26.06.2014 на підставі ст.2 ЗУ «Про амністію у 2014 році» від 08.04.2014;

- 31.08.2020 Лозівським міськрайонним судом Харківської області за ст.185 ч.1 КК України до штрафу в сумі 850 грн. (штраф сплачено 13.04.2021 року);

- 04.07.2016 року Очаківським міськрайонним судом Миколаївської області за ст.407 ч.4 КК України до штрафу в розмірі 10200 грн., ухвалою цього ж суду від 21.12.2017 року вирок на підставі угоди про визнання винуватості скасовано; 23.02.2021 Очаківським міськрайонним судом Миколаївської області за ст.407 ч.4 КК України до 3 років позбавлення волі, із застосуванням ст.75 КК України з іспитовим строком 1 рік;

за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.185 ч.2 КК України, -

встановив:

В середині березня 2020 року, точного часу в ході судового розгляду не встановлено, ОСОБА_1 перебуваючи в квартирі у раніше знайомої ОСОБА_3 , за адресою: АДРЕСА_2 , побачивши у залі на столі мобільний телефон марки «ХІАОМІ» моделі «REDMІ S2», 4/64 ГБ, у коробці, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, повторно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки у вигляді заподіяння матеріальної шкоди потерпілій і бажаючи їх настання, діючи з корисливого мотиву, з метою наживи, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу, таємно викрав мобільний телефон марки «ХІАОМІ» моделі «REDMI S2», 4/64 ГБ, вартістю 3025 грн. З місця злочину зник, викраденим розпорядився, спричинивши майнову шкоду потерпілій ОСОБА_3 на вказану суму.

Обвинувачений ОСОБА_1 винним себе визнав повністю, підтвердив, що вчинив інкримінований йому злочин при вищезазначених обставинах, у вчиненому щиро розкаявся від дачі пояснень відмовився в порядку ст.63 Конституції України.

Потерпіла ОСОБА_3 в судове засідання не з`явилася, надала заяву про розгляд справи за обвинуваченням ОСОБА_1 за ст.185 ч.2 КК України за її відсутності, претензій матеріального характеру до обвинуваченого не має.

Враховуючи зізнавальні показання обвинуваченого ОСОБА_1 , а також те, що іншими учасниками судового провадження не оспорюються фактичні обставини справи, які вказані в обвинувальному акті, зазначені особи правильно розуміють зміст цих обставин, не наполягають на дослідженні інших доказів у справі, учасники судового провадження розуміють неможливість в подальшому оскаржити дані фактичні обставини в апеляційному порядку, у суду не має сумнівів в добровільності та істинності їх позицій, тому відповідно до ч.3 ст.349 КПК України дослідження доказів відносно фактичних обставин справи визнано судом недоцільним, суд обмежив їх дослідження допитом обвинуваченого, дослідженням даних, які характеризують особу обвинуваченого, матеріалів, що підтверджують судові витрати по справі та місцезнаходження речових доказів.

Аналізуючи зібрані у справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_1 повністю доведена, його дії суд кваліфікує за ч.2 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.

Суд вважає, що спосіб вчинення кримінального правопорушення, ступінь здійснення злочинного наміру та послідовність дій обвинуваченого ОСОБА_1 свідчать про спрямованість умислу на незаконне та безоплатне вилучення чужого майна поза волею власника, вчинене повторно. При таких обставинах, підстав для зміни правової кваліфікації дій обвинуваченого або його виправдання, суд не вбачає.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки вчиненого ним злочину, що відповідно до ч.4 ст.12 КК України він вчинив злочин, що відноситься до категорії нетяжких злочинів.

Дослідженням даних про особу обвинуваченого ОСОБА_1 встановлено, що він раніше неодноразово був судимий, має не зняті і не погашені в установленому законом порядку судимості, на момент вчинення злочину суспільно-корисною працею не займався, вчинив умисний корисливий злочин з метою власного збагачення, не працює, розлучений, має на утриманні малолітню дитину ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за місцем проживання без реєстрації характеризується формально задовільно, за час проживання скарг від мешканців не надходило, правила проживання не порушував, на обліку у лікарів психіатра і нарколога не перебуває, на військовому обліку не перебуває, є учасником бойових дій АТО, має наслідки мінно-вибухової травми, в зв`язку з чим проходив стаціонарне лікування, згідно висновку, викладеного в досудовій доповіді про обвинуваченого у кримінальному провадженні, ризик вчинення повторного кримінального правопорушення оцінюється як середній, ризик небезпеки для суспільства - середній, виправлення особи без позбавлення або обмеження волі на певний строк можливе із здійсненням інтенсивного нагляду та застосування соціально-виховних заходів, що необхідні для виправлення та запобігання вчиненню повторних кримінальних правопорушень. У разі звільнення правопорушника від відбування покарання з випробуванням, орган пробації вважає доцільним покладання на обвинуваченого обов`язків, передбачених ст.76 ч.3 п.2 КК України.

Відповідно до вимог ст.65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Суд, призначаючи покарання, зобов`язаний враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини справи, що пом`якшують і відсутність обставин, що обтяжують покарання. При цьому, відповідно до ст.50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами, та не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого, згідно ст.66 КК України, суд визнає щире каяття.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, відповідно до ст.67 КК України, судом не встановлено.

З урахуванням обставин, які пом`якшують і відсутністю обставин, що обтяжують покарання, ступеня тяжкості вчиненого злочину, обставин вчинення злочину, даних про особу обвинуваченого і його відношення до вчиненого, враховуючи його заслуги як учасника бойових дій АТО перед Батьківщиною, висновок органу пробації, викладений в досудовій доповіді, з врахуванням принципу справедливості, суд приходить до висновку про те, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_1 можливе без ізоляції від суспільства із застосуванням ст.75 КК України, звільненням від відбування покарання з випробуванням, оскільки саме таке покарання, на думку суду, буде справедливим, а також необхідним і достатнім для виправлення та попередження вчинення нових злочинів.

Судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення за новим вироком в березні 2020 року, тобто після вчинення кримінального правопорушення в березні 2016 року, за яке він був засуджений вироком Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області 23.02.2021 року, в зв`язку з чим при призначенні покарання обвинуваченому суд застосовує положення ст.70 ч.4 КК України та призначає покарання за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання призначеного за новим вироком більш суворим, призначеним за вироком Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області від 23.02.2021 року.

Підстав для застосування до обвинуваченого ОСОБА_1 ст.69,69-1 КК України, суд не вбачає.

Запобіжний захід обраний ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою - скасувати.

Зарахувати ОСОБА_1 в рахунок відбуття покарання строк тримання під вартою відповідно до ст.72 ч.5 КК України з 12.01.2022 року по 31.01.2022 року.

Цивільний позов по справі не заявлений.

Відповідно до ст.124 КПК України, суд стягує з обвинуваченого на користь держави витрати на залучення експертів Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру для проведення судово-товарознавчої експертизи №6/2283СЕ-20 від 16.10.2020 в сумі 817,25 грн.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст.100 КПК України - мобільний телефон марки «ХІАОМІ» моделі «REDMІ S2», ІМЕІ НОМЕР_1 , ІМЕІ НОМЕР_2 , який згідно зберігальної розписки знаходиться на зберіганні у потерпілої - повернути ОСОБА_3 .

Арешт накладений ухвалою слідчого судді Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 19.10.2020 на мобільний телефон марки «ХІАОМІ» моделі «REDMІ S2» - скасувати.

Керуючись ст.100,124,370,373,374 КПК України, суд, -

ухвалив:

Визнати ОСОБА_1 винуватим у пред`явленому обвинуваченні за ч.2 ст.185 КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 2 (два) роки.

На підставі ст.70 ч.4 КК України, призначити ОСОБА_1 остаточне покарання за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання призначеного за новим вироком, більш суворим покаранням, призначеним за вироком Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області 23.02.2021 року, у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки.

На підставі ст.75 КК України звільнити від відбування покарання, якщо ОСОБА_1 протягом іспитового строку тривалістю 2 (два) роки не вчинить нових злочинів та виконає обов`язки, покладені на нього судом.

Відповідно до ст.76 КК України покласти на ОСОБА_1 наступні обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання або роботи; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Запобіжний захід обраний ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою - скасувати, звільнивши останнього з під варти в залі суду.

Зарахувати ОСОБА_1 в рахунок відбуття покарання строк тримання під вартою відповідно до ст.72 ч.5 КК України з 12.01.2022 року по 31.01.2022 року.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави витрати за проведення судово-товарознавчої експертизи 6/2283СЕ-20 від 16.10.2020 в сумі 817,25 грн., перерахувавши їх на р/рUA048999980313050115000020649, код класифікації доходів бюджету 24060300, код ЄДРПОУ 37874947, банк отримувача: Казначейство України (ел.адм.подат.), отримувач платежу ГУК Харків обл/МТГ Харкiв/24060300, найменування коду класифікації доходів бюджету: інші надходження.

Речові докази - мобільний телефон марки «ХІАОМІ» моделі «REDMІ S2», ІМЕІ НОМЕР_1 , ІМЕІ НОМЕР_2 - повернути потерпілій ОСОБА_3 .

Арешт накладений ухвалою слідчого судді Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 19.10.2020 на мобільний телефон марки «ХІАОМІ» моделі «REDMІ S2» - скасувати.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити засудженому та прокурору.

Вирок може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду через Лозівський міськрайонний суд Харківської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні вироку - після постановлення ухвали апеляційним судом.

Суддя Олександр ТКАЧЕНКО