Ухвала суду № 102863907, 31.01.2022, Холодногірський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Харкова)

31.01.2022

справа № 642/54/22

провадження №4с/642/10/22

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 січня 2022 року Ленінський районний суд м. Харкова (діє на підставі п.3 розділу ХІІ прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 30.09.2016р.) в складі:

головуючого судді – Ольховського Є.Б.

з участю секретаря – Нікіфорової Х.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харків скаргу ОСОБА_1 на дії держвиконавця Холодногірсько-новобаварського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління юстиції м. Харків, стягувач: АТ «Комерційний банк «Приватбанк» , -

встановив:

До Ленінського районного суду м. Харкова 06.01.22 року в інтересах ОСОБА_1 звернулась адвокат Мєдвєдева О.В. із скаргою на бездіяльність державного виконавця, про визнання відмови у скасуванні арешту незаконною та зняття арешту.

Скарга обґрунтована тим, що після повернення 02.04.21 року державним виконавцем виконавчого документа про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Комерційний банк «Приватбанк» грошової суми , не було скасована постанова від 18.03.2019 року про арешт майна боржника. Після звернення 03.08.2021 року представника заявника до виконавчої служби листом від 17.08.2021 року заявника було повідомлено про відсутність правових підстав для скасування арешту.

Ухвалою від 10.01.22 року скаргу призначено до судового розгляду.

20.01.22р. надійшли письмові заперечення на скаргу згідно до яких доказів про сплату заборгованості ОСОБА_1 державному виконавцеві не надала. На час закриття виконавчого провадження рішення фактично виконане не було. Прохали розглядати скаргу за їх відсутності.

Представник стягувача - АТ «Комерційний банк «Приватбанк» також зі скаргою не погодився. Зазначили що державний виконавець не повинен був знімати арешт на майно боржника при поверненні виконавчого документу. Прохали розглядати скаргу за їх відсутності.

В судовому засіданні скаржник та її представник доводи скарги підтримали. Прохали визнати дії державного виконавця незаконними.

Судом встановлено, що в провадженні Холодногірсько-Новобаварського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління юстиції м. Харків з перебувало виконавче провадження № 58566080 з примусового виконання судового рішення про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Комерційний банк «Приватбанк» суми заборгованості 26800.77 грн.

18.03.2019р. на підставі постанови державного виконавця Умнікова І.В. про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 18.03.2019 року в рамках виконавчого провадження № 58566080, внесено запис до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна про арешт нерухомого майна, квартири АДРЕСА_1 що належить на праві власності ОСОБА_1 .

02.04.2021 року державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу, на підставі п.2 ч.1 ст. 37 Закону України « Про виконавче провадження».

Матеріалами справи встановлено що постановою Харківського апеляційного суду від 04.12.2020р. було змінено розмір суми що підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь АТ «Комерційний банк «Приватбанк» з 26800.77 грн. до 5256 грн. які квитанціями від 26.07.21р. та 28.07.21р. було сплачено скаржницею добровільно.

Згідно до ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» визначено що особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. У разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. Виконавець зобов`язаний зняти арешт з коштів на рахунку боржника не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від банку документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно із цим Законом, а також у випадку, передбаченому пунктами 10, 15 частини першої статті 34 цього Закону.

У разі виявлення порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом, арешт з майна боржника знімається згідно з постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець.

Підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є:

1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом;

2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника;

3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах;

4) наявність письмового висновку експерта, суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв`язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням;

5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно;

6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову;

7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника;

8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову;

9) підстави, передбачені пунктом 1-2 розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону;

10) отримання виконавцем від Державного концерну "Укроборонпром", акціонерного товариства, створеного шляхом перетворення Державного концерну "Укроборонпром", державного унітарного підприємства, у тому числі казенного підприємства, яке є учасником Державного концерну "Укроборонпром" або на момент припинення Державного концерну "Укроборонпром" було його учасником, господарського товариства, визначеного частиною першою статті 1 Закону України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності", звернення про зняття арешту в порядку, передбаченому статтею 11 Закону України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності".

У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

З наведеної норми вбачається, що зняття арешту з майна здійснюється шляхом винесення виконавцем постанови. Така постанова може бути винесена на підставі постанови начальника відповідного відділу державної виконавчої служби лише у разі порушення порядку накладення арешту, в усіх інших випадках - виключно на підставі рішення суду.

Зазначений правовий висновок Верховного суду визначено у постанові ВП ВС від 12.02.2020 р. № 813/1341/15. Аналогічні правові висновки викладені у постанові Верховного суду від 24.05.2021 року по справі №712/12136/18.

Таким чином у випадку наявності арешту на майно боржника, яке не було знято під час закінчення виконавчого провадження у виконавчої служби відсутнє право на скасування відповідної постанови, а у випадку якщо не встановлено порушення порядку накладення арешту у керівника відповідного відділу виконавчої служби також відсутнє відповідне право. Єдиною можливістю , визначеної законодавцем, щодо зняття арешту є відповідне рішення суду, на підставі якого арешт з майна знімається за постановою державного виконавця не пізніше наступного дня. Одночасно із цим Законом визначено єдина підстава звернення до суду для отримання відповідного рішення суду боржником ( колишнім боржником по закритому виконавчому провадженню ), як стороною виконавчого провадження шляхом звернення із скаргою на дії виконавчої служби, так як порядок звернення власника майна із відповідним позовом, визначений лише у випадку якщо цей власник не є ( та не був 0 стороною виконавчого провадження.

З таких підстав суд вважає що відсутні праві підстави для визнання неправомірною бездіяльність державного виконавця Холодногірсько-Новобаварського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління юстиції м. Харків Умнікова І.В. щодо не зняття арешту при повернення виконавчого документу та визнання незаконною відмови у скасуванні арешту, оскільки добровільне погашення заборгованості відбулось після повернення виконавчого документу та за відсутності відповідного рішення суду щодо скасування арешту.

Згідно до п. 18 Постанови Пленуму ВССУ № 6 від 07.02.14 року виходячи зі змісту ст. 451 ЦПК України, у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення чи бездіяльність неправомірними і забов*язує державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби задовольнити вимогу заявника та усунути допущені порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права чи свободи.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 447-453 ЦПК України, суд,

вирішив:

Скаргу задовольнити частково.

Забов*язати держвиконавця зняти арешт з 1 кімнатної квартири АДРЕСА_1 що належить на праві власності ОСОБА_1 , накладений державним виконавцем міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Холодногірському та Новобаварському районах міста Харків Головного територіального управління юстиції в Харківській області Умніковим І.В. у виконавчому провадженні ВП 58566080.

Виключити відомості про боржника – ОСОБА_1 з Єдиного реєстру боржників.

В іншій частині скаргу залишити без задоволення.

Ухвала може бути оскаржена протягом 15 днів з дня її проголошення через Ленінський р/с м. Харкова. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину ухвали , зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Ухвала виготовлена 31.01.22р.

Суддя Є.Б. Ольховський