Ухвала суду № 102863877, 31.01.2022, Холодногірський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Харкова)

Cправа №642/6950/20

Провадження №2/642/135/22

У Х В А Л А

І м е н е м У к р а ї н и

23 грудня 2021 року Ленінський районний суд м.Харкова у складі:

головуючого - судді Грінчук О.П.,

за участю секретаря – Мотора В.В.,

представник позивача – ОСОБА_1 ,

представник відповідачів – ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні клопотання представника позивача про застосування до відповідача заходів процесуального примусу,

встановив:

В провадженні суду перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до ОСОБА_5 , 3-я особа Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради про визначення способу та участі батька та бабусі у спілкуванні та вихованні дитини.

В підготовчому засіданні представником позивача заявлено клопотання про застосування до відповідача заходів процесуального примусу, вказуючи, що відповідач умисно не надає експерту витребувані ним документи для проведення експертизи, подає безліч однакових клопотань, які не мають відношення до клопотання експерта та розгляду справи, також відповідач заявляє безпідставний невмотивований відвід головуючому судді, крім того, представник позивача посилається на те, що йому не було відомо про клопотання представника позивача і йому необхідний час для ознайомлення з ними, проте, клопотання про ознайомлення подано до суду лише два дні тому. Тому вважає, що відповідач зловживає своїми правами, тому просила застосувати до неї заходи процесуального примусу.

Представник відповідача заперечував проти клопотання представника позивача з підстав його необгрунтованості, оскільки подача документів, передбачених клопотанням експерта, є правом відповідача, а не обов`язком, крім того, щодо медичної картки дитини, взагалі не з`ясовано, чи наявна така документація. Також зазначив, що подача клопотань це також є право відповідача, її клопотання не є ідентичними та стосуються предмету спору або містять пояснення щодо предмету спору. Якщо були подані схожі клопотання, то вони подавались лише у зв`язку з тим, що первісні не буди подані і вона просила суд розглянути такі клопотання. Все, на що посилається представник позивача, є правом відповідача, а не обов`язком, тому просив відмовити в задоволенні клопотання.

Вислухавши учасників процесу, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 143 ЦПК України заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених у суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов`язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства.

Відповідно до ч. 2 ст. 44 ЦПК України залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства.

Оглянувши матеріали справи, заслухавши позицію сторони відповідача, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання про застосування до відповідача заходів процесуального примусу.

Крім того, слід зазначити, що згідно ч. 2 ст. 13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 12 ЦПК України).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 143, 258-261 ЦПК України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Клопотання представника позивача про застосування до відповідача заходів процесуального примусу – залишити без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий