Ухвала суду № 102863633, 28.01.2022, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 953/20376/21

н/п 1-кс/953/780/22

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" січня 2022 р. Київський районний суд м. Харкова у складі:

слідчого судді – Лях М.Ю.,

за участю секретаря – Хомінської Т.В.,

прокурора – Горідько В.А.,

захисників – Коротун В.І., Лисенко В.І.,

підозрюваного – ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Київського районного суду м. Харкова клопотання старшого слідчого Слідчого управління ГУНП в Харківській області капітана поліції Подбой Л.Л. по кримінальному провадженні, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021220000001593 від 19.10.2021 про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Онок, Виноградського району, Закарпатської області, українця, громадянина України, одруженого, маючого двох малолітніх дітей: доньку – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , сина – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрованого як ФОП « ОСОБА_4 », зі середньо-спеціальною освітою, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично мешкаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

ВСТАНОВИВ:

25.01.2022 до суду надійшло старшого слідчого Слідчого управління ГУНП в Харківській області капітана поліції Подбой Л.Л. по кримінальному провадженні, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021220000001593 від 19.10.2021 про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого за ч. 3 ст. 15 п. п. 6, 12 ч. 2 ст. 115 КК України.

На обґрунтування клопотання сторона обвинувачення посилається на те, що відділом розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Харківській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021225500000078 від 30.01.2021 за підозрою ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень-злочинів, передбачених ч.2 ст.255-1, ч.2 ст.307 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 24.06.2021 між ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , укладено спадковий договір, відповідно до умов якого ОСОБА_8 зобов`язується виконувати розпорядження ОСОБА_7 , що встановлені цим договором, і в разі його смерті набуває право власності на майно, яке є предметом цього договору, а саме на однокімнатну квартиру АДРЕСА_3 .

Достовірно знаючи про умови вказаного договору, фактично обов`язки по догляду за ОСОБА_7 мав здійснювати безпосередньо ОСОБА_1 , який є рідним братом ОСОБА_8 .

Розуміючи, що після смерті ОСОБА_7 право на майно, а саме на однокімнатну квартиру АДРЕСА_3 , перейде до його рідної сестри, ОСОБА_1 вирішив вбити ОСОБА_7 з метою отримання в подальшому вигоди від цього майна, тобто з корисливих мотивів.

З цією метою упродовж червня-жовтня 2021 року, більш точний час в ході досудового розслідування не встановлено, став підшукувати для вчинення вбивства осіб, які за своїми моральними якостями схильні до протиправної діяльності та здатні на вчинення умисного вбивства.

У подальшому ОСОБА_1 звернувся до раніше незнайомого ОСОБА_9 , якого працівники правоохоронних органів дотримуючись вимог діючого кримінального процесуального законодавства України залучили до конфіденційного співробітництва під час проведення негласних (слідчих) розшукових дій, та запропонував останньому за грошову винагороду вчинити умисне вбивство ОСОБА_7 одним зі способів: або шляхом введення ін`єкції метадону або здійснити отруєння речовиною (метиловий спирт), внаслідок чого має настати смерть потерпілого.

Так, 23.10.2021 ОСОБА_1 зустрівся з ОСОБА_9 та повідомив останньому, що йому, відповідно до відведеної ролі, необхідно отримати посилку зі служби доставки «Нова пошта», в якому знаходиться отруйна речовина (метиловий спирт).

З метою реалізації свого злочинного умислу, спрямованого на позбавлення життя ОСОБА_7 , а також, щоб його дії не були викриті сторонніми особами, у тому числі працівниками правоохоронних органів, ОСОБА_1 вирішив залучити до вчинення кримінального правопорушення свого знайомого ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , якому під час зустрічі 29.10.2021 повідомив про свої наміри та способи здійснення вбивства, а саме, що до пляшки з-під горілки необхідно додати отруйну речовину (метиловий спирт), після вживання якої має настати смерть ОСОБА_7 , таким чином вступивши з ним у змову.

У подальшому, 31.10.2021 приблизно о 12.00 ОСОБА_1 на автомобілі Opel Astra, д.н.з. НОМЕР_1 , який належить на праві власності ОСОБА_11 , разом із ОСОБА_10 та ОСОБА_9 прибули до відділення служби кур`єрської доставки «Нова пошта» (відділення № 89, яке розташоване за адресою: м. Харків, пров. Завгородний, 22), де ОСОБА_9 отримав посилку, у якій повинна була знаходитись отруйна речовина.

Після цього, ОСОБА_1 та ОСОБА_10 відвезли ОСОБА_9 додому та почали обмірковувати яким саме чином необхідно вчинити вбивство ОСОБА_7 . ОСОБА_1 повідомив, що необхідно придбати пляшку горілки до якої додати отруйну речовину, яку вони попередньо придбали, після чого під приводом надання продуктів харчування ОСОБА_7 передати її останньому. Достовірно розуміючи, що внаслідок вживання вказаної отруйної речовини настане смерть потерпілого, бажаючи настання саме таких суспільно-небезпечних наслідків, ОСОБА_1 разом із ОСОБА_10 придбали у невстановленому в ході досудового розслідування місці пляшку горілки, до якої додали отруйну, на їх думку, речовину (метиловий спирт).

Реалізуючи свій злочинний умисел, 31.10.2021 приблизно о 18:30 ОСОБА_1 та ОСОБА_10 прибули до місця мешкання ОСОБА_7 за адресою: АДРЕСА_4 , після чого ОСОБА_10 , відповідно до відведеної йому ролі, пішов до під`їзду, а ОСОБА_1 , вважаючи, що виконав усі необхідні дії для доведення свого злочинного умислу до кінця, спрямованого на позбавлення життя ОСОБА_7 , вирішив покинути місце вчинення кримінального правопорушення на автомобілі марки Opel Astra, д.н.з. НОМЕР_1 , однак не довів свій злочинний умисел до кінця, оскільки разом із ОСОБА_10 був затриманий працівниками правоохоронних органів.

ОСОБА_1 , свій злочинний умисел, спрямований на умисне вбивство ОСОБА_7 , не довів до кінця з причин, що не залежали від його волі, а саме у зв`язку з тим, що протиправні дії ОСОБА_1 документувались в ході проведення відносно нього негласних слідчих (розшукових) дій та були припинені працівниками правоохоронних органів.

ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15 п. п. 6, 12 ч. 2 ст. 115 КК України – незакінчений замах на умисне вбивство з корисливих мотивів, вчинений за попередньою змовою групою осіб.

31.10.2021 о «18:45» ОСОБА_1 затримано у порядку ст. 208 КПК України та 01.11.2021 вручено письмове повідомлення про підозру.

Допитаний підозрюваний ОСОБА_1 пояснив, що він дійсно знайомий з потерпілим ОСОБА_7 , та періодично приносив йому до дому продукти харчування. Свою вину у інкримінованому йому кримінальному правопорушенні не визнає.

Сторона обвинувачення у судовому засіданні клопотання про продовження застосування підозрюваному ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підтримала. Прокурор зазначив, що зібрані на час розгляду клопотання докази свідчать про обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15 п. п. 6, 12 ч. 2 ст. 115 КК України та підтверджують наявність ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України. Обрання більш м`якого запобіжного заходу не забезпечить виконання належної процесуальної поведінки підозрюваного, у зв`язку з чим, сторона обвинувачення просить застосувати відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, в межах строку досудового розслідування.

Підозрюваний та його захисники проти задоволення клопотання заперечували, посилаючись на недоведеність стороною обвинувачення ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. Просили відмовити у задоволені клопотання та змінити підозрюваному запобіжний захід на цілодобовий домашній арешт за адресою його реєстрації та постійного проживання, а також визначити розмір застави у розмірах, визначених вимогами КПК України.

Слідчий суддя, вислухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши надані матеріали та докази, прийшов до наступного висновку.

В провадженні Слідчого управління ГУНП в області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12021220000001593 від 19.10.2021 за ч. 3 ст. 15 п. п. 6, 12 ч. 2 ст. 115 КК України.

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 вказаного кримінального правопорушення, підтверджується зібраними в ході досудового розслідування доказами, а саме протоколом допиту свідка ОСОБА_9 , протоколом допиту потерпілого ОСОБА_7 , протоколом затримання ОСОБА_1 в ході особистого обшуку у якого вилучено товарний чек з відділення «Нової Пошти» про отримання посилки, протоколами проведення негласних слідчих (розшукових) дій в яких зафіксовані протиправні дії ОСОБА_1 , направлені на позбавлення життя ОСОБА_7 та іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.

Також, відповідно до положень ч. 5 ст. 9 КПК України та позиції Європейського суду з прав людини, яка відображена у п. 175 рішення від 21.04.2011 у справі "Нечипорук і Йонкало проти України", термін "обґрунтована підозра" означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, також вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі "Мюррей проти Об`єднаного Королівства" від 28.10.1994, "Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства" від 30.08.1990).

Крім того, органом досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, які дають достатні підстави вважати, що ОСОБА_1 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на потерпілих, свідків у цьому кримінальному провадженні, знищити, сховати або спотворити будь – яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення у якому підозрюється, а також неможливість застосування більш м`якого запобіжного заходу.

Слідчий суддя вважає необхідним зазначити, що у розумінні положень, що наведені у численних рішеннях Європейського суду з прав людини («Нечипорук, Йонкало проти України» № 42310/04 від 21.04.2011, «Фокс, Кемпбелл і Харті проти Сполученого Королівства» №№ 12244/86, 12245/86, 12383/86 від 30.08.1990 та ін.), термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

Матеріали кримінального провадження, на які посилаються прокурор та слідчий у клопотанні, дають підстави вважати підозру ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих правопорушень обґрунтованою, а обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, як на те посилається сторона захисту, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування, що не виключає можливості застосування до підозрюваного запобіжного заходу.

Слідчий суддя також вважає встановленим існування ризиків, передбачених п. п. 1, 2, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки злочин, який інкримінується ОСОБА_1 є особливо тяжким злочином проти життя та здоров`я особи, та у випадку визнання останнього винним, передбачає можливість призначення покарання у виді позбавлення волі на строк від 10 до 15 років, або довічне позбавлення волі, що вже саме по собі може бути підставою та мотивом для підозрюваного переховуватись від органів досудового розслідування та суду. Крім того, враховуючи позицію Європейського суду з прав людини у справі «Москаленко проти України» де закріплено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів.

Також під час досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_1 обізнаний про методи діяльності правоохоронних органів та вживав усіх заходів, з метою приховання своєї протиправної діяльності, підшукав осіб, обмірковував різні варіанти вчинення вбивства.

Окрім цього, ОСОБА_1 може знищити, сховати або спотворити будь – яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення. Наявність вказаного ризику обґрунтовується тим, що на цей час у вказаному кримінальному провадженні не встановлено місце придбання отруйних речовин, а також їх місце зберігання, а тому перебуваючи на свободі підозрюваний може їх знищити, сховати або спотворити, що призведе до втрати речових доказів у кримінальному провадженні. Крім того, під час документування злочинної діяльності ОСОБА_1 встановлено, що він може бути причетний до вчинення інших особливо тяжких злочинів проти життя та здоров`я, вказаний факт на теперішній час перевіряється органом досудового розслідування. У зв`язку з чим при обранні більш м`якого запобіжного заходу підозрюваний буде мати можливість вчиняти дії, направлені на знищення або приховування слідової картини протиправної діяльності.

ОСОБА_1 може незаконно впливати на потерпілих, свідків, інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні. Наявність зазначених ризиків обґрунтовується характером та обставинами вчинення злочину ОСОБА_1 наявністю потерпілого та свідків, яким відомі обставини вчинення злочину, та інше. У зв`язку з чим, при обранні ОСОБА_1 більш м`якого запобіжного заходу, останній буде мати можливість впливати на них з метою спонукання давати неправдиві показання, чим перешкоджатиме встановленню всіх обставин кримінального правопорушення.

Також ОСОБА_1 може вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення у якому підозрюється. Оскільки кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 не було доведено до кінця з причин, що не залежали від волі підозрюваного, у зв`язку з припиненням протиправної діяльності працівниками правоохоронного органу є усі підстави вважати, що перебуваючи на свободі ОСОБА_1 може продовжити свою злочинну діяльність та довести свій злочинний умисел до кінця.

Підставою обрання підозрюваному ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, наявність ризиків, які дають підстави вважати, що підозрюваний матиме можливість: переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілого та свідків, вчинити новий злочин, або продовжити злочин у якому підозрюється, чим перешкоджатиме кримінальному провадженню.

Відтак у сторони обвинувачення є достатні дані вважати, що ризики, передбачені п. п. 1, 2, 3, 5 ст. 177 КПК України, об`єктивно наявні, що свідчить про неможливість їх запобігання більш м`яким запобіжним заходом ніж продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_1 на 60 діб, без визначення розміру застави.

Під час розгляду клопотання слідчим суддею вивчалась можливість застосування відносно ОСОБА_1 більш м`якого запобіжного заходу для запобігання вищезазначених ризиків. Проте, згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати у справі О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства від 29.06.2007 зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Крім того, ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України є реальними та триваючими, вони виключають можливість зміни міри запобіжного заходу щодо підозрюваного на більш м`який, так як альтернативні запобіжні заходи на даний час не забезпечать належний рівень процесуальної поведінки підозрюваного.

Обставини, зазначені у клопотанні, виправдовують застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Відсутні передумови для застосування підозрюваному менш суворого виду запобіжного заходу. Виключно через необхідність проведення обов`язкових слідчих дій та прийняття процесуальних рішень, а також з`ясування інших важливих для досудового розслідування питань, сторона обвинувачення обґрунтовано ініціювала розгляд поданого клопотання про доцільність продовження застосування відносно ОСОБА_1 тримання під вартою по зазначеному кримінальному провадженню.

Крім того, слідчий суддя відповідно до п. 5 ч. 4 ст. 183 КПК України, враховуючи підстави та обставини, передбачені ст. ст. 177, 178 КПК України, не визначає розмір застави у даному кримінальному провадженні відносно ОСОБА_1 , при застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання його під вартою, оскільки останній підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину із застосуванням насильства або погрозою його застосування.

На підставі вищенаведеного, керуючись статтями 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 199, 206, 211, 213, 372, 376, 395 КПК України, слідчий суддя, –

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання старшого слідчого Слідчого управління ГУНП в Харківській області капітана поліції Подбой Л.Л. по кримінальному провадженні, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021220000001593 від 19.10.2021 про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого за ч. 3 ст. 15 п. п. 6, 12 ч. 2 ст. 115 КК України– задовольнити.

Продовжити застосування до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України в межах строку досудового розслідування, строком на 60 діб, тобто до 28.03.2022 року включно без визначення застави.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення, а ОСОБА_1 , в той же строк, але з моменту вручення копії ухвали суду. Зобов`язати орган досудового розслідування негайно повідомити про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання особи під вартою його близьких родичів, членів сім`ї або інших осіб за вибором цієї особи в порядку, передбаченому ст.ст. 111,112 КПК України.

Встановити строк дії ухвали з 28.01.2022 по 28.03.2022.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Слідчий суддя -