Рішення № 102863345, 27.01.2022, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа №569/22515/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 січня 2022 року м.Рівне

Рівненський міський суд Рівненської області в складі судді Левчука О.В.,

за участі секретаря судового засідання Янок М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Рівне справу

за адміністративним позовом ОСОБА_1

до Адміністративної комісії при виконавчому комітеті Корнинської сільської ради Рівненського району Рівненської області,

про скасування постанови,

учасники справи в судове засідання не з`явились

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до Рівненського міського суду Рівненської області з позовом до Адміністративної комісії при виконавчому комітеті Корнинської сільської ради Рівненського району Рівненської області про скасування постанови ВАБ №727730 від 09.09.2021.

В обґрунтування своєї позовної заяви позивачка вказує, що відносно неї інспектором СЮП Рівненського РУП ГУНП, лейтенантом поліції Вінтюк Анною Миколаївною винесено протокол серії ВАБ № 727730 по справі про адміністративне правопорушення, що передбачене ч.2 ст.156 КУпАП. В подальшому вказаний протокол разом з матеріалами направлено для розгляду голові Корнинської ОТГ. 19.10.2021 адміністративна комісія при виконавчому комітеті Корнинської сільської ради Рівненського району Рівненської області винесла постанову №11 про накладенням адміністративного стягнення, якою позивачку визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.156 КУпАП, та притягнуто до адміністративної відповідальності і накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 6800,00 грн. Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що «09.09.2021 року близько 18 год. 50 хв. в АДРЕСА_1 перебуваючи на своєму робочому місці ОСОБА_1 здійснила продаж тютюнових виробів, а саме цигарки на суму 69 грн. неповнолітній особі 2003 р.н.». Таким чином, на думку відповідача, позивачкою вчинено адміністративне правопорушення, передбачене частиною 2 статті 156 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП). В адміністративному протоколі серії ВАБ №727730, взагалі не вказано кому позивачка продала тютюнові вироби, лише вказано, що перебуваючи на робочому місці ОСОБА_1 продала цигарки за 69 грн. неповнолітньому 2003 р.н., при цьому не зазначено прізвище, ім`я та по батькові особи (покупець), його число, місяць та рік народження. В подальшому, при ознайомленні позивачкою з матеріалами справи, які знаходились на розгляді адміністративної комісії, встановлено, що до протоколу були додані, зокрема копія паспорту на ім`я ОСОБА_3 , але незрозуміло як інспектором СЮП Рівненського РУП ГУНП Вінтюк А.М., яка складала протокол, був встановлений вік особи-покупця, так як в протоколі не зазначено, що інспектором до матеріалів справи було долучено копію паспорта. Крім того, протокол складений без присутності свідків та понятих. Правопорушення та саме спілкування працівників поліції з неповнолітнім ОСОБА_3 не було зафіксоване на будь-який носій, і взагалі не зрозуміло, яке відношення має вказана особа до зазначених подій, ОСОБА_3 не був зазначений в протоколі як свідок. Вважає зазначену постанову незаконною, не погоджується з викладеними в постанові обставинами, оскільки відповідачем не доведений у встановленому законом порядку факт вчинення нею адміністративного правопорушення, рішення про накладення стягнення прийняте без належних доказів її вини.

Ухвалою суду від 09.11.2021 відкрито провадження у даній справі та розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження.

Учасники справи в судове засідання не з`явились, про дату, час і місце судового розгляду були повідомлені належним чином.

Згідно ч. 4 ст. 229 КАС України якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши письмові та електронні докази, які містяться в матеріалах справи, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що постановою інспектора СЮП Рівненського РУП ГУНП, лейтенанта поліції Вінтюк Анни Миколаївни винесено протокол серії ВАБ № 727730 по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.156 КУпАП.

19.10.2021 адміністративна комісія при виконавчому комітеті Корнинської сільської ради Рівненського району Рівненської області винесла постанову №11 про накладення адміністративного стягнення, якою позивачку визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.156 КУпАП, та притягнуто до адміністративної відповідальності і накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 6800,00 грн.

Зі змісту оскаржуваної постанови слідує, що 09.09.2021 року близько 18 год. 50 хв. в АДРЕСА_1 перебуваючи на своєму робочому місці ОСОБА_1 здійснила продаж тютюнових виробів, а саме цигарки на суму 69 грн. неповнолітній особі 2003 р.н., чим порушила ч.2 ст.156 КУпАП.

В позовній заяві позивачка вказує, шо не погоджується з викладеними в постанові обставинами, оскільки відповідачем не доведений у встановленому законом порядку факт вчинення нею адміністративного правопорушення, рішення про накладення стягнення прийняте без належних доказів її вини.

Частина друга статті 156 КУпАП, передбачає адміністративну відповідальність, зокрема, за торгівлю пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями, винами столовими у заборонений рішенням відповідного органу місцевого самоврядування час доби.

Згідно ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами. У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання. При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснюються його права і обов`язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.

Відповідно до ч.1, 2 ст.265 КУпАП речі і документи, що є безпосереднім об`єктом правопорушення, виявлені під час затримання, особистого огляду або огляду речей, вилучаються посадовими особами органів, зазначених у статтях 234-1, 234-2, 244-4, 262 і 264 цього Кодексу.

Вилучені речі і документи зберігаються до розгляду справи про адміністративне правопорушення у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України за погодженням із Державною судовою адміністрацією України, а після розгляду справи, залежно від результатів її розгляду, їх у встановленому порядку конфіскують, або повертають володільцеві, або знищують, а при оплатному вилученні речей - реалізують.

Про вилучення речей і документів складається протокол або робиться відповідний запис у протоколі про адміністративне правопорушення, про огляд речей або адміністративне затримання.

Наказом МВС України № 1376 від 06.11.2015 року затверджено Інструкцію з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції (надалі Інструкція). В п. 15 Розділу ІІ Інструкції зазначено, що до протоколу про адміністративне правопорушення долучаються інші матеріали про адміністративне правопорушення (пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновок експерта, речові докази, протокол про вилучення речей і документів, рапорти посадових осіб, а також інші документи та матеріали, що містять інформацію про правопорушення).

Як стверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАБ №727730 від 09.09.2021 року, пачка цигарок, яка була продана неповнолітньому 2003р.н., не вилучалась.

Відповідно до ч.1 ст.15-3 Закону України «Про державне регулювання виробництва спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв і тютюнових виробів», забороняється продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових та тютюнових виробів особам, які не досягли 18 років. Частиною ч. 4 ст.15-3 Закону України «Про державне регулювання виробництва спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв і тютюнових виробів» передбачено, що продавець пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, тютюнових виробів повинен звернутися до покупця, який купує такі вироби, з вимогою пред`явити паспорт громадянина України або інший документ, що підтверджує його вік, якщо у продавця виникли сумніви щодо досягнення покупцем 18-річного віку.

Як зазначає позивачка у своїй позовній заяві, 09.09.2021 вона перебувала на робочому місці в магазині, що знаходиться по АДРЕСА_1 , біля 19.00 год., до магазину зайшов хлопець, не місцевий житель і попросив продати пачку цигарок. Вона здійснила продаж цигарок бо в неї не виникло жодного сумніву щодо віку покупця, так як на вигляд йому було біля 20 років. Коли хлопець вийшов з магазину відразу зайшли працівники поліції і повідомили про продаж неповнолітньому цигарок.

Оскільки сумнівів щодо віку вказаного покупця цигарок в позивачки не виникало, у зв`язку з чим вона не перевіряла його паспорт, то суд погоджується з її твердженням, що у неї був відсутній умисел на вчинення правопорушення.

Також, в порушення вищевказаних вимог, у зазначеному протоколі серії ВАБ №727730 від 09.09.2021 відсутні належні докази на підтвердження вини позивачки, як і відсутні дані особи, якій було продано цигарки, його вік.

Крім того, позивачка в позовній заяві зазначає, що 11.10.2021 вона з`явилась на засідання адміністративної комісії та подала клопотання про відкладення розгляду справи, так як їй був необхідний час для ознайомлення з матеріалами справи. Адміністративна комісія задоволила її клопотання та надала матеріали на ознайомлення, при цьому було визначено 19.11.2021 як дату розгляду вказаних матеріалів.

Позивачка стверджує, що відповідач, в порушення вимог ст.ст.245, 280 КУпАП, фактично без будь-якого розгляду по суті, притягнув її до адміністративної відповідальності, чим були порушені її права. Крім того, розгляд матеріалів по суті (19.10.2021) відбувався за її відсутності.

Статтею 1 КУпАП визначено, що завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

За змістом ч.ч. 1, 2 ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Тобто, вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватися на припущеннях; усі сумніви, щодо доведеності вини особи повинні тлумачитися на її користь.

Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності (ст.245 КУпАП).

Відповідно до статей 251, 252 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Таким чином, особа може бути притягнена до адміністративної відповідальності за наявності доказів вини цієї особи у вчиненні адміністративного правопорушення (проступку).

Згідно з п.1 ст.247 КпАП України, обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення та складу адміністративного правопорушення в діях відповідної особи.

Крім цього, суд враховує, що відповідно до частини другої статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, в адміністративному процесі, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень тягар доказування правомірності своїх рішень, дій чи бездіяльності покладається на відповідача - суб`єкта владних повноважень, який повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, що можуть бути використані як докази у справі.

Суд зазначає, що відповідно до статті 268 КУпАП, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Аналіз наведених вище правових положень дає можливість дійти висновку, що провадження у справі про адміністративне правопорушення розпочинається зі складення у присутності особи, яка притягається до адмінвідповідальності, протоколу про адміністративне правопорушення, і їй вручається копія такого протоколу. Про дату, час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, повідомляється та в процесі розгляду справи має право користуватися правами передбаченими статтею 268 КУпАП.

Закріплюючи процесуальні гарантії прав особи, що притягається до адміністративної відповідальності, у тому числі й на участь у розгляді її справи, положення КУпАП містять й певні застереження, націлені на забезпечення належної реалізації компетентними органами (особами) наданих їм повноважень, зокрема передбачені щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, лише у випадку наявності даних, що підтверджують належне повідомлення такої особи про місце і час розгляду справи.

Повідомлення має на меті забезпечення участі особи у розгляді уповноваженим державним органом справи про адміністративне правопорушення.

Даний висновок узгоджується з правовою позицією, що міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 742/3757/16-а, від 31 січня 2019 року у справі № 760/10803/15-а, від 19 вересня 2019 року у справі № 686/21230/16-а, від 30 вересня 2019 року у справі № 486/92/17, від 14 листопада 2019 року у справі № 815/1570/16, від 06 грудня 2019 року у справі № 804/7725/17, від 24 грудня 2019 року у справі № 360/403/19.

Частиною 2 ст. 242 КАС України визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Суд враховує, що особі, до якої застосовується адміністративна санкція, повинно бути забезпечено право завчасно знати про час та місце розгляду справи. Це право є гарантією реалізації інших прав - на участь в розгляді справи про адміністративне правопорушення, висловлення заперечень, надання доказів, захист тощо.

Законодавство покладає обов`язок щодо своєчасного повідомлення особи про час та місце розгляду справи на уповноважену посадову особу. Зміст цього обов`язку не вичерпується надсиланням тексту відповідного повідомлення, оскільки саме лише надсилання, без отримання, не свідчить про поінформованість особи про час та місце розгляду справи, а отже робить це право недієвим.

Таким чином, суд приходить до висновку, що обов`язок уповноваженої посадової особи письмово повідомляти особу, щодо якої застосовується адміністративне стягнення про дату розгляду справи про адміністративне правопорушення вважається виконаним, якщо особа, яка притягується до відповідальності, знає (поінформована) про час та місце розгляду справи.

Обов`язок доказування цієї обставини несе уповноважена посадова особа. Такий обов`язок вважається виконаним, якщо особа, яка притягується до відповідальності, знає (поінформована) про час та місце розгляду справи за три дні до дати розгляду справи.

Суд зазначає, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази направлення повідомлення позивачці про розгляд справи про адміністративне правопорушення та його отримання, що свідчить про те, що позивачка не була проінформована про час та місце розгляду справи.

Отже, відповідач не забезпечив дотримання порядку притягнення особи до відповідальності та дотримання прав особи, яка притягується до відповідальності.

Порушення відповідачем приписів статті 268 КУпАП, щодо забезпечення позивачеві можливості брати участь у розгляді справи про адміністративне правопорушення, а, отже, і можливості реалізувати права, передбачені у частині першій статті 268 КУпАП, являються суттєвими порушеннями прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності на участь у процесі прийняття рішення.

Відповідно до ст.9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ст.252 КУпАП України, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно ч.1 ст.72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі письмових, речових і електронних доказів, висновків експертів, показань свідків.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Необхідно також зазначити, що не можуть бути визнані належними та допустимими доказами відомості, що містяться у постанові про адміністративне правопорушення, виходячи з того, що сама по собі постанова, за відсутності інших доказів вини, не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом», (див. рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства», оскільки відомості, зазначені в постанові, не випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21 липня 2011 року).

Згідно з ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне скасувати постанову № 11 від 19.10.2021, винесеної адміністративною комісією при виконавчому комітеті Корнинської сільської ради та закрити справу про адміністративне правопорушення.

Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Судом встановлено, що при зверненні до суду з позовом позивачкою було сплачено судовий збір в розмірі 454, 00 грн.

Зважаючи на те, що суд задовольняє позовні вимоги, сплачений позивачкою судовий збір в сумі 454, 00 грн необхідно стягнути на користь позивачки з Адміністративної комісії при виконавчому комітеті Корнинської сільської ради Рівненського району Рівненської області.

Керуючись ст. 2, 6, 72-77, 90, 241-243, 245, 246, 250, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Адміністративної комісії при виконавчому комітеті Корнинської сільської ради Рівненського району Рівненської області, про скасування постанови задовольнити.

Скасувати постанову № 11 від 19.10.2021, винесену адміністративною комісією при виконавчому комітеті Корнинської сільської ради Рівненського району Рівненської області про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 6800,00 грн. за порушення ч.2 ст.156 КУпАП та закрити справу про адміністративне правопорушення.

Стягнути на користь ОСОБА_1 з Адміністративної комісії при виконавчому комітеті Корнинської сільської ради Рівненського району Рівненської області понесені нею витрати по сплаті судового збору у розмірі 454 грн (чотириста п`ятдесят чотири) 00 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його складення до Восьмого апеляцiйного адміністративного суду через Рiвненський мiський суд.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування учасників справи:

позивачка: ОСОБА_1 : АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ;

відповідач: Адміністративна комісія при виконавчому комітеті Корнинської сільської ради Рівненського району Рівненської області: 35304, с.Корнин, вул.Центральна, буд.41Б, Рівненського району Рівненської області, код ЄДРПОУ 04387243.

Повне судове рішення складене та підписане 31.01.2022.

Суддя Левчук О. В.