Рішення № 102863292, 27.01.2022, Радивилівський районний суд Рівненської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №568/996/21

Провадження №2/568/63/22

27 січня 2022 р. м.Радивилів

Радивилівський районний суд Рівненської області

в складі головуючої судді Троцюк В.О.

секретаря судового засідання Гуменюк Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Радивилів в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Крупецької сільської ради про визнання права власності на нерухоме майно, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом про визнання права власності на нерухоме майно.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, 26 листопада 2012 року відбувся аукціон з продажу майна сільськогосподарського виробничого кооперативу «Хлібороб», який проводився товарної біржою «Наша». Об`єктом продажу була частина будівлі контори (адмінкорпусу), що знаходиться в АДРЕСА_1 . Відповідно до Протоколу №3-06.1 позивач стала переможцем. 22 січня 2013 року між позивачем та арбітражним керуючим (ліквідатором) СВК «Хлібороб» було укладено договір купівлі-продажу та складено акт приймання-передавання майна. Позивач повністю внесла кошти за придбане майно. Позивач користується вказаним майном, сплачує необхідні платежі. У зв`язку із придбанням нерухомого майна, позивач звернулася до державного реєстратора з приводу реєстрації права власності на придбане майно. Однак їй було відмовлено, з тих підстав, що подані нею документи не відповідають вимогам та не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують. СВК «Хлібороб» ліквідовано, у зв`язку із чим не має можливості нотаріально посвідчити укладений договір купівлі-продажу. Власником іншої частини будівлі контори є ОСОБА_2 , який залучений до справи в якості відповідача. За таких обставин, позивач просить визнати за нею право власності на вказане майно.

Ухвалою судді Радивилівського районного суду Рівненської області від 02 серпня 2021 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження, вирішено проводити її розгляд за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

29 листопада 2021 року ухвалою суду закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду.

В судове засідання позивач не з`явилася, подавши заяву про розгляд справи у її відсутності, позовні вимоги, підтримує, посилаючись на наведені у позові доводи.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився, надавши письмову заяву, в якій просив розглянути справу за його відсутності, не заперечував проти задоволення позову, вирішення спору залишив на розсуд суду.

Представник Крупецької сільської ради у судове засідання не з`явився, надавши письмову заяву, в якій просив розглянути справу за його відсутності, не заперечував проти задоволення позову.

Відповідно до ч.3 ст.211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Керуючись ст. 223 ЦПК України, суд вважає можливим провести судове засідання без участі сторін на підставі наявних у справі доказів.

Згідно ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Відповідно до ч.4 ст.206 ЦПК України відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до такого.

Судом встановлено, що 26 листопада 2012 року ОСОБА_1 взяла участь у відкритих прилюдних торгах (аукціону) по реалізації нерухомого майна сільського господарського виробничого кооперативу «Хлібороб», які проводились товарною біржою «Наша». Об`єктом продажу була частина будівлі контори (адмінкорпусу), що знаходиться в АДРЕСА_1 .

Відповідно до Протоколу №3-06.1 від 26.11.2012 ОСОБА_1 стала переможцем торгів на придбання частини будівлі контори (адмінкорпусу), що знаходиться в АДРЕСА_1 . (а.с.7).

22 січня 2013 року між арбітражним керуючим (ліквідатором) СВК «Хлібороб» та ОСОБА_1 було укладено договір купівлі-продажу частини будівлі контори (адмінкорпусу), що знаходиться в АДРЕСА_1 вартістю 96000,00 гривень. (а.с.8)

22 січня 2013 року між арбітражним керуючим (ліквідатором) СВК «Хлібороб» та ОСОБА_1 було укладено договір купівлі-продажу частини будівлі контори (адмінкорпусу), що знаходиться в АДРЕСА_1 вартістю 151267,00 гривень. (а.с.9)

ОСОБА_1 та арбітражний керуючий (ліквідатор) СВК «Хлібороб» 02.06.2015 року підписали акт прийому-передачі вказаного майна (а.с.10, 11).

ОСОБА_1 внесла СВК «Хлібороб» кошти за частину будівлі контори (адмінкорпусу): 26 листопада 2012 року в розмірі 96000,00 гривень, 22 січня 2013 року в розмірі 20000 гривень, 07 червня 2015 року в розмірі 131267,20 гривень, що підтверджується квитанціями до прибуткового касового ордера. (а.с.23)

У зв`язку із придбанням нерухомого майна, позивач звернулася до державного реєстратора прав на нерухоме майно для проведення державної реєстрації майна частини будівлі контори (адмінкорпусу). 29 березня 2021 року державним реєстратором прав на нерухоме майно Мирогощанської сільської ради Балакірєв О.О., прийнято рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень. Рішення мотивоване тим, що укладений на аукціоні договір підлягає нотаріальному посвідченню. (а.с.12).

Згідно із частиною першою статті 41 Конституції України право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Відповідно до вимог статей 316, 317 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), якою вона має право володіти, користуватися та розпоряджатися.

Згідно з частиною першою ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно з ст.1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

За ст.181 ЦК України до нерухомих речей належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Відповідно рухомими речами є речі, які можна вільно переміщувати у просторі.

Відповідно до статті 30 частини 1 та 2 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом (в редакції станом на момент укладання Договору купівлі - продажу), Після проведення інвентаризації та оцінки майна банкрута ліквідатор розпочинає продаж майна банкрута на відкритих торгах, якщо комітетом кредиторів не встановлено інший порядок продажу майна банкрута. Ліквідатор забезпечує через засоби масової інформації оповіщення про порядок продажу майна банкрута, склад, умови та строки придбання майна. Порядок продажу майна банкрута, склад, умови та строки придбання майна погоджуються з комітетом кредиторів. При цьому продаж майна підприємств-банкрутів. заснованих на державній власності, здійснюється з урахуванням вимог Закону України «Про приватизацію державного майна» та інших нормативно-правових актів з питань приватизації.

Частина 10 статті 30 цього закону встановлює, що продаж майна банкрута оформляється договорами купівлі-продажу, які укладаються між ліквідатором і покупцем відповідно до законів України.

Відповідно до статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.

Так, ст. 650 ЦК закріплює такий спосіб реалізації майна, як укладення договорів на біржах, аукціонах, конкурсах, та відсилає до інших нормативних актів, якими повинні встановлюватись особливості укладення цих договорів. До цього зводиться і норма ч. 4 ст. 656 ЦК України, згідно з якою до таких договорів застосовуються загальні положення про купівлю-продаж. якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті.

Відповідно до частини 4 статті 656 ЦК України до договору купівлі-продажу на біржах, конкурсах, аукціонах (публічних торгах), договору купівлі-продажу валютних цінностей і цінних паперів застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті.

Відповідно до статті 657 ЦК України договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі.

Згідно з Положенням про порядок проведення аукціонів (публічних торгів) з реалізації заставленого майна. Тимчасовим положенням про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна і Порядком реалізації арештованого майна договір купівлі-продажу не укладається (крім договору купівлі-продажу земельної ділянки за результатами земельних торгів, які проводяться у формі аукціону - статті 135, 137 ЗК). Чинне законодавство передбачає певний порядок оформлення результатів прилюдних торгів, а саме: складання державним виконавцем або організатором аукціону акту про проведені прилюдні торги (аукціон); затвердження його начальником відповідного органу державної виконавчої служби або судом, який прийняв рішення про звернення стягнення на заставлене майно, або нотаріусом, що вчинив виконавчий напис. На підставі зазначеного акту нотаріус видає переможцю свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів. Підставою для вчинення цієї нотаріальної дії є звернення до нотаріуса набувача майна та подання документів, які безспірно підтверджують факт набуття права власності на це майно внаслідок проведення прилюдних торів (аукціону). Видача свідоцтва є посвідченням факту про належність переможцю на праві власності майна, яке придбане з прилюдних торгів (аукціону).

За загальним правилом право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 334 ЦК).

Право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним (ч. 3 ст. 334 ЦК).

Нотаріальне посвідчення правочинів, що вчиняються у письмовій формі, є обов`язковим лише у випадках, передбачених законом (ч. 1 ст. 209 ЦК України).

Судом встановлено, що між позивачем ОСОБА_1 та ліквідатором СВК «Хлібороб» було укладено договір купівлі продажу нерухомого майна, а також складено акт приймання-передавання майна. Але в порушення вимог Закону, вказаний договір не був нотаріально посвідчений.

Стаття 657 ЦК України передбачає, що договір купівлі-продажу нерухомого майна укладається в письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

Стаття 640 ч.3 ЦК України встановлює, що договір, який підлягає нотаріальному посвідченню і державній реєстрації є укладеним з моменту державної реєстрації.

У зв`язку з цим, суд приходить до висновку, що викладене є підставою для відмови в задоволенні позову, а визнання позову відповідачами суперечить чинному законодавству.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України понесені позивачем і документально підтверджені судові витрати у вигляді сплаченого судового збору у розмірі 2921,00 грн., залишити за позивачем

Керуючись ст.ст. 2, 3, 81, 89, 141, 263, 264, 265, 268, 280, 281, 282, 284, 352, 354 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Крупецької сільської ради про визнання права власності на нерухоме майно відмовити.

Апеляційна скарга подається до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса АДРЕСА_2 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса АДРЕСА_3 .

Відповідач: Крупецька сільська рада Дубенського району Рівненської області, код ЄДРПОУ 04387496, місце знаходження: с.Крупець вул.Довга,68 Дубенського району Рівненської області.

Суддя В.О. Троцюк