Рішення № 102862804, 18.01.2022, Автозаводський районний суд м. Кременчука

Справа № 524/11033/21

Провадження № 2/524/1492/22

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.01.2022 року Автозаводський районний суд міста Кременчука у складі

головуючого судді Кривич Ж.О.,

секретаря судового засідання Шрамко В.О.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні у місті Кременчуці в залі суду позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дінеро» про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню

УСТАНОВИВ:

У листопаді 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дінеро», в якому просив визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Бригіди Володимира Олександровича, виданий 23.09.2021 року за реєстраційним № 30363, про стягнення з нього на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дінеро» заборгованості в розмірі 25 249 грн 00 коп. на підставі кредитного договору № AG3155696, укладеного між ним та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дінеро» 19.03.2020 року.

Свої вимоги позивач мотивував тим, що виконавчим написом приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Бригіди В.О. від 23.09.2021 року за реєстраційним № 30363 стягнуто з нього на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дінеро» заборгованість в розмірі 25 249 грн 00 коп. на підставі кредитного договору № AG3155696, укладеного між ним та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дінеро» 19.03.2020 року. Позивач посилається на той факт, що при вчиненні вказаного виконавчого напису нотаріус не отримував від відповідача первинні бухгалтерські документи щодо видачі кредиту та здійснення його часткового погашення (платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки, квитанції про сплату передбачених кредитним договором платежів тощо). У виконавчому написі взагалі не зазначено, на підставі яких документів його здійснено, не підтверджено його безспірність, що є порушенням статті 87 Закону України «Про нотаріат» та пунктів 282-209 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України.

Позивач вважає, що виконавчий напис вчинено з грубим порушенням Закону України «Про нотаріат», Цивільного кодексу України та Порядку вчинення виконавчих написів нотаріусами України, а саме - нотаріус не повідомляв його про те, що до нього звернулися із заявою про вчинення виконавчого напису; виконавчий напис вчинено за відсутності документів, що підтверджують безспірність заборгованості та її розміру.

Ухвалою судді Автозаводського районного суду міста Кременчука від 22.11.2021 року відкрито спрощене провадження у справі та витребувано докази.

Ухвалою суду від 22.11.2021 року задоволено заяву про забезпечення позову.

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дінеро» про розгляд справи повідомлявся належним чином, відзив на позовну заяву суду не направив.

Треті особи приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бригіда В.О. та приватний виконавець Виконавчого округу Полтавської області Гуріна Т.В. про розгляд справи повідомлялися належним чином, пояснень на позов не направили. Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бригіда В.О. на виконання ухвали судді від 22.11.2021 року направив на адресу суду копію виконавчого напису та документів, на підставі яких було вчинено виконавчий напис.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив такі фактичні обставини справи:

19.03.2020 року між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дінеро» було укладено договір кредитної лінії № AG3155696 (а.с. 14), відповідно до якого товариство надало позивачу кредит у розмірі 13 000 грн 00 коп., на строк 30 днів, зі сплатою відсотків в розмірі 1,31% в день для початково зазначеної тривалості кредиту та 1,5% в день, для періоду, що перевищує початково зазначену тривалість кредиту.

23.09.2021 року приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бригіда В.О. вчинив виконавчий напис за реєстраційним № 30363, яким стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дінеро» 25 249 грн 00 коп. на підставі кредитного договору № AG3155696, укладеного між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дінеро» 19.03.2020 року (а.с. 13, 27, 39).

Виконавчий напис з 17.11.2021 року перебуває на виконанні у приватного виконавця Виконавчого округу Полтавської області Гуріної Т.В. (виконавче провадження № 67550833) (а.с. 9-12, 23-26).

Вирішуючи спір, суд ураховує наступне:

Нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом (ст. 18 Цивільного кодексу України).

Згідно з частиною першою статті 7 Закону нотаріуси або посадові особи, які вчиняють нотаріальні дії, у своїй діяльності керуються законами України, постановами Верховної Ради України, указами і розпорядженнями Президента України, постановами і розпорядженнями Кабінету Міністрів України, а на території Республіки Крим, крім того, - законодавством Республіки Крим, наказами Міністра юстиції України, нормативними актами обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій.

Відповідно до ст. 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів, згідно якої нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Згідно з підпунктом 3.1 пункту 3 глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року № 296/5 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 22.02.2012 року № 282/20595) нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Відповідно до п. 3.2 глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 296/5 від 22.02.2012 року, безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року № 1172.

Отже, за змістом наведених норм права нотаріус, перш ніж вчинити виконавчий напис, повинен перевірити, чи підпадає заявлена вимога під той вид заборгованості, про який йдеться в Переліку № 1172, чи подані всі передбачені Переліком документи, чи належно оформлені такі документи та чи підтверджують вони безспірність заборгованості боржника перед кредитором та прострочення виконання зобов`язання, чи не виник спір між зацікавленими особами, чи не минув встановлений законодавством строк для вчинення виконавчого напису.

Судом встановлено, що спірний виконавчий напис вчинено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою В.О. на підставі пункту 2 Переліку № 1172.

26 листопада 2014 року Кабінет Міністрів України видав Постанову № 662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів».

Вказаною постановою доповнено пункт п. 2 Переліку № 1172 новим розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин».

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 листопада 2016 року у адміністративній справі № 826/20084/14, що залишена без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року та постановою Верховного Суду від 20.06.2018 року, визнано незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, зокрема, доповнення переліку після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту:

«Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин

2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями.

Для одержання виконавчого напису додаються:

а) оригінал кредитного договору;

б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.».

Суд виходив з того, що доповнений оскаржуваною постановою розділ Переліку «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин», дозволяє кредиторам без повідомлення боржника здійснювати односторонній розрахунок заборгованості та звільняє кредитора від обов`язку доведення безспірності спору, його суми та факту прострочення, що фактично нівелює вимогу законодавства щодо необхідності підтвердження наявності та безспірності заборгованості, набуття чинності кредитним договором та повноважень іпотекодержателя.

Отже, судом встановлено, що оскаржуваний виконавчий напис вчинено з порушенням закону - нотаріус не перевірив та не встановив, що заявлена вимога не підпадає під той вид заборгованості, за якими стягнення заборгованості може провадитися у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів згідно Переліку № 1172.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Позивач сплатив при подачі позову судовий збір в розмірі 908 грн 00 коп. та судовий збір при подачі заяви про забезпечення позову в розмірі 454 грн 00 коп., які необхідно стягнути з відповідача на користь позивача.

Ураховуючи вищевикладене, відповідно до статтей263-265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Бригіди Володимира Олександровича, виданий 23.09.2021 року за реєстраційним № 30363, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дінеро» заборгованості в розмірі 25 249 грн 00 коп. на підставі кредитного договору № AG3155696, укладеного між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дінеро» 19.03.2020 року.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дінеро» на користь ОСОБА_1 сплачений при подачі позову судовий збір в розмірі 908 грн 00 коп. та судовий збір при подачі заяви про забезпечення позову в розмірі 454 грн 00 коп.,а всього 1 362 грн 00 коп.

Сторони по справі:

Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ).

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дінеро» (код юридичної особи 41350844, адреса місцезнаходження: вул.. Сурікова, 3-А, м. Київ, 03035).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Полтавського апеляційного суду через суд першої інстанції.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя Ж.О. Кривич