Ухвала суду № 102860527, 31.01.2022, Фортечний районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Кіровський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 404/9135/21

Номер провадження 1-і/404/1/22

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 січня 2022 року Кіровський районний суд м. Кіровограда в складі:

головуючого судді Антипової І.Л.,

при секретарі Стельмуховій Л.М.,

розглянувши під час відкритого судового засідання у м.Кропивницькому клопотання прокурора про продовження строків тримання під вартою обвинуваченому у кримінальному провадженні № 12021121010002060

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Одеси, проживаючого по АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.185 КК України,

за участю учасників судового провадження:

прокурора Клєвцовій В.О.,

захисника Заболотнього П.Л.,

представників потерпілих Казанчук А.В., Кореняк В.К.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Кіровського районного суду м.Кіровограда у складі головуючого судді Поступайла В.В. перебуває кримінальне провадження №12021121010002060 про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.185 КК України. 26.11.2022 року до суду надійшло клопотання прокурора про продовження строків тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 .

Пунктом 20-5 Перехідних положень КПК України визначено, що тимчасово, на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), встановлюються певні особливості судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях та розгляду окремих питань під час судового провадження. Зокрема цим пунктом визначено, що у разі неможливості у визначений цим Кодексом строк суддею (колегією суддів) розглянути клопотання про обрання або продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, крім клопотання, поданого на розгляд до Вищого антикорупційного суду, воно може бути передано на розгляд до іншого судді, визначеного в порядку, встановленому частиною третьою статті 35 цього Кодексу.

У зв`язку з перебуванням у відгулах судді Поступайла В.В., відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Кіровського районного суду м.Кіровограда від 26.01.2022 року вказане клопотання прокурора автоматизованою системою документообігу суду розподілено для розгляду судді Кіровського районного суду м.Кіровограда Антиповій І.Л.

Заслухавши прокурора, яка підтримала подане клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 посилаючись на підстави та ризики, передбачені кримінальним процесуальним законом.

Представники потерпілого підтримали клопотання прокурора та просили його задовольнити.

Заслухавши сторону захисту у судовому засіданні, яка заперечила проти задоволення клопотання прокурора, посилаючись на те, що обвинувачений тривалий час перебуває під вартою, а прокурор не надав доказів на підтвердження ризиків, які передбачені кримінальним процесуальним законом. Крім того, органами досудового розслідування не доведена сума викраденого у потерпілого майна, яка є кваліфікуючою ознакою вказаного злочину. Також в ході обшуків не виявлено викрадених речей, які б вказували на причетність обвинуваченого до вчиненого злочину. В матеріалах справи відсутні матеріали, які б негативно характеризували ОСОБА_1 , в зв`язку з чим просить відмовити в клопотанні прокурора та змінити обвинуваченому запобіжний захід на цілодобовий домашній арешт.

Обвинувачений ОСОБА_1 підтримав думку захисника та просив змінити запобіжний захід на домашній арешт, оскільки вважає, що обвинувачення будується на припущеннях та відсутності доказів його причетності до злочину.

Заслухавши думку учасників судового провадження, суд приходить до наступного.

06.12.2021 року ухвалою Кіровського районного суду м.Кіровограда, продовжено строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 на 60 днів до 03.02.2022 року включно.

Підставою для застосування стосовно обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою та подальшого його продовження під час досудового розслідування та судового провадження стало доведення перед судом ризиків передбачених, пунктами 1, 4, 5 ч.1 ст.177 КПК України, згідно з якими обвинувачений, у разі застосування більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, може переховуватися від суду, вчинити подібне кримінальне правопорушення та перешкоджати подальшому кримінальному провадженню. Вищезазначені обставини є необхідними елементами (ризиками), що визначають та виправдовують потребу в триманні обвинуваченого під вартою.

Вказані ризики та твердження обґрунтовані таким: ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого умисного корисливого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з конфіскацією майна. При цьому обвинувачений не одружений, офіційно не працевлаштований та не має офіційних заробітків, докази у кримінальному провадженні не досліджувалися. Крім того, обвинувачений раніше неодноразово притягався до кримінальної відповідальності за вчинення умисних корисливих злочинів, на даний час обвинувачується у вчиненні умисного особливо тяжкого корисливого злочину під час розгляду іншими судами кримінальних проваджень про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні умисних тяжких та особливо тяжких злочинів.

Таким чином, із врахуванням обставин, передбачених ст.178 КПК України, які наведені раніше, оцінюючи суворість можливого покарання обвинуваченого, тяжкість висунутого обвинувачення в умисному особливо тяжкому корисливому злочині, особи обвинуваченого, який немає законних та офіційно задекларованих доходів, соціальних зв`язків, обізнаний про місце проживання потерпілих, раніше судимого за аналогічні корисливі злочини, суд приходить до висновків щодо існування ризиків, передбачених п.п.1, 5 ч.1 ст.177 КПК України, згідно з якими обвинувачений, у разі застосування більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, може переховуватися від суду, а також вчинити подібне кримінальне правопорушення. Вищезазначені обставини є необхідними елементами (ризиками), що визначають та виправдовують потребу в триманні обвинуваченого під вартою.

Доводи сторони захисту не спростовують встановлених і наведених обставин та ризиків. Наведені обставини, які встановлені та доведені під час підготовчого судового засідання, які обґрунтовували та обґрунтовують продовження строку тримання під вартою стосовно обвинуваченого не змінилися.

Отже заявлені стороною обвинувачення ризики є триваючими, не спростовані стороною захисту, не зменшилися в такому обсязі, що забезпечило б належну процесуальну поведінку обвинуваченого шляхом застосування більш м`якого запобіжного заходу, аніж тримання під вартою.

Крім того, положеннями ч.3 ст.183 КПК України передбачено, що при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч.5 ст.182 КПК України розмір застави визначається щодо особи, обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Згідно з ч.4 ст.182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Поряд із раніше встановленими ризиками, даними про особу обвинуваченого, суд при визначенні розміру застави враховує, що згідно з висунутим обвинуваченням ОСОБА_1 ставиться у провину вчинення особливо тяжкого умисного корисливого злочину, загальний розмір спричинених потерпілим збитків від якого сягає понад 5000000 грн., що пов`язано із твердженнями про викрадення обвинуваченим майна на вказану суму, яке, за твердженнями представника потерпілих, не віднайдено.

Відтак, зважаючи на тяжкість злочину та розмір збитків, у вчиненні та завданні яких обвинувачується ОСОБА_1 , також зважаючи на раніше вказані ризики та твердження щодо вчинення кримінального правопорушення у регіоні, не пов`язаному із місцем проживання обвинуваченого, згідно з положеннями ч.5 ст.182, ч.ч.3-4 ст.183 КПК України на переконання суду наявний виключний випадок, згідно з яким застава у сумі до двох тисяч розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначені слідчим суддею під час досудового розслідування, не здатна забезпечити виконання обвинуваченим ОСОБА_1 визначених обов`язків.

Тому суд вважає за необхідне вказати на те, що залишає без змін розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, яка була визначена ухвалами слідчого судді Кіровського районного суду м. Кіровограда від 21.09.2021 року та 12.11.2021 року, дію якої було продовжено ухвалою судді Кіровського районного суду м.Кіровограда від 06.12.2021 року, в розмірі 4540000 грн., вказує відповідні реквізити, необхідні для внесення застави, та визначає обов`язки, передбачені ст.194 КПК України, виконання яких згідно з вимогами ч.3 ст.183 КПК України буде покладено на обвинуваченого у разі внесення заставодавцем визначеної суми застави.

Суд бере до уваги практику Європейського суду з прав людини, а саме рішення «Лабіта проти Італії», за яким питання розумності строків тримання особи під вартою вирішуються судом, зважаючи на наявність дійсного публічного інтересу у триманні особи під вартою, що переважає над приватним правом особи на особисту недоторканність.

Відтак клопотання прокурора підлягає задоволенню з продовженням строків тримання під вартою обвинуваченого на 60 днів, а тому відмовляє в задоволенні клопотання сторони захисту.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 331, 350, 369-372, 392 КПК України, пунктом 20-5 Перехідних положень КПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Продовжити дію запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 60 днів, тобто до 31.03.2022 року включно.

Залишити без змін визначену обвинуваченому ОСОБА_1 заставу у розмірі 4540000 грн., яка може бути внесена: на депозитний рахунок UA458201720355279001000002505, отримувач коштів ТУ ДСА України в Кіровоградській області ЄДРПОУ 26241445, банк отримувача ДКСУ місто Київ; код банку отримувача МФО 820172, призначення платежу: застава за ОСОБА_1 .

При внесенні визначеної суми застави ОСОБА_1 з-під варти звільнити.

У разі внесення заставодавцем визначеної в ухвалі суми застави, зобов`язати обвинуваченого ОСОБА_1 до 31.03.2022 року виконувати наступні обов`язки:

- прибувати за викликом до суду;

- не відлучатися із м.Одеси, в якому він проживає, без дозволу суду;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання;

- утримуватися від спілкування із свідками у кримінальному провадженні;

- носити електронний засіб контролю.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що відповідно до ч.ч.8, 10 ст.182 КПК України, за умови сплати застави, у разі невиконання покладених на нього цією ухвалою обов`язків, застава буде звернена в дохід держави, а також судом буде вирішено питання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави в більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.

У задоволенні клопотання захисника та обвинуваченого про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 на домашній арешт - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення і подання апеляційної скарги на ухвалу не зупиняє її виконання.

Суддя Кіровського районного

суду м. Кіровограда І.Л. Антипова