Вирок № 102860135, 28.01.2022, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/7082/21

1-кп/357/612/22

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28.01.2022 м. Біла Церква

Білоцерківський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого судді Клепи Т.В.,

секретар судового засідання Солом`яної Л.М.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі судового засідання Білоцерківського міськрайонного суду Київської області, кримінальне провадження, 19.05.2021 внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021116030000914 за обвинуваченням

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Біла Церква, Київської області, громадянина України, із неповною загальною середньою освітою, неодруженого, утриманців не має, непрацюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого: 01.09.2006 Білоцерківським районним судом Київської області за ч.3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки; 25.01.2008 Білоцерківським міськрайонним судом Київської області за ч. 1 ст. 309, ст. 71 КК України до 3 років 2 місяців позбавлення волі; 11.04.2012 Білоцерківським міським судом Київської області за ч. 2 ст. 185 КК України до 2 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки; 20.07.2012 Білоцерківським міським судом Київської області за ч. 2 ст. 185 КК України до 6 місяців арешту; 30.10.2013 Білоцерківським міським судом Київської області за ч. 2 ст. 190, ч. 2 ст. 289, ст. 70, ст. 71 КК України до 5 років 6 місяців позбавлення волі; 06.05.2019 Білоцерківським міськрайонним судом Київської області за ч. 2 ст. 309, ч. 1 ст. 71 КК України до 2 років 2 місяців позбавлення волі,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України,

сторони кримінального провадження та інші учасники судового провадження: прокурор Білоцерківської окружної прокуратури Лужецький С.А., обвинувачений ОСОБА_1 , захисник обвинуваченого - адвокат Собчук О.О.

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 маючи не зняту та не погашену в установленому законом порядку судимість за вчинення кримінального правопорушення проти власності, на шлях виправлення не став та повторно вчинив умисне кримінальне правопорушення проти власності за наступних обставин.

18.05.2021 близько 23-00 години ОСОБА_1 , перебуваючи поблизу будинку № 55 по вулиці Леваневського в м. Біла Церква Київської області, біля магазину «АТБ-маркет», діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення за рахунок чужого майна, шляхом зловживання довірою потерпілого ОСОБА_2 , попросив у нього скористатись його мобільним телефоном марки «Honor 7А», щоб зателефонувати, не маючи при цьому наміру його повертати. Потерпілий ОСОБА_2 , добросовісно помиляючись у тому, що ОСОБА_1 поверне йому вищезазначене майно, надав останньому мобільний телефон марки «Honor 7А», вартістю 1400 гривень 00 копійок.

Взявши вказаний мобільний телефон, ОСОБА_1 скориставшись тим, що ОСОБА_2 відволікся, з місця вчинення кримінального правопорушення зник, розпорядившись телефоном на власний розсуд.

Вищевказаними протиправними діями ОСОБА_1 спричинив потерпілому ОСОБА_3 майнової шкоди у розмірі 1400.00 гривень.

Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч. 2 ст. 190 КК України як заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство), вчинене повторно.

30.06.2021 відповідно до вимог ст. 472 КПК України, між прокурором Білоцерківської окружної прокуратури Київської області Лужецьким Сергієм Андрійовичем та обвинуваченим ОСОБА_1 у присутності захисника - адвоката Собчук О.О. було укладено угоду про визнання винуватості.

Згідно з угодою сторони дійшли згоди щодо формулювання обвинувачення, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій обвинуваченого за ч. 2 ст. 190 КК України. Обвинувачений ОСОБА_1 у повному обсязі сформульованої підозри беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення - злочину в обсязі обвинувачення за кваліфікацією за ч. 2 ст. 190 КК України як заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство), вчинене повторно.

Сторонами узгоджено, що у разі затвердження угоди, ОСОБА_1 буде призначене покарання за ч.2 ст.190 КК України у виді обмеження волі строком на 2 роки.

Прокурор у судовому засіданні зазначив, що при укладанні угоди були дотримані всі вимоги і правила кримінального процесуального та кримінального кодексів України, а тому просив затвердити зазначену угоду і призначити обвинуваченому узгоджену в угоді про визнання винуватості міру покарання.

Обвинувачений у судовому засіданні свою вину у вчиненні злочину беззастережно визнав повністю, просив суд затвердити укладену між ним та прокурором угоду про визнання винуватості та призначити йому узгоджену в ній міру покарання. Також зазначив, що розуміє надані йому законом права, наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, визначені ст. 473 КПК України, характер пред`явленого обвинувачення та вид покарання, який до нього буде застосований в результаті затвердження угоди про визнання винуватості.

Захисник обвинуваченого також підтримав угоду та просив її затвердити.

Потерпілий, будучи належним чином повідомленим про день, час та місце розгляду справи, у підготовче судове засідання не з`явився, про причини неявки не повідомив, натомість надіслав до суду заяву, якою просить проводити розгляд кримінального провадження у його відсутності, при призначенні обвинуваченому покарання покладається на розсуд суду.

На підставі вимог ч. 2 ст. 474 КПК України про те, що розгляд щодо угоди проводиться судом під час підготовчого судового засідання за обов`язкової участі сторін угоди з повідомленням інших учасників судового провадження, відсутність інших учасників судового провадження не є перешкодою для розгляду, суд ухвалив проводити розгляд справи за відсутності належним чином повідомленого потерпілого.

Заслухавши думку прокурора, обвинуваченого, його захисника, перевіривши умови укладання угоди про визнання винуватості, відповідність угоди за змістом вимогам процесуального законодавства, роз`яснивши та з`ясувавши у обвинуваченого повне розуміння ним своїх процесуальних прав, добровільності та відсутності будь-яких обставин, які б примусили його погодитися на підписання угоди про визнання винуватості, характеру висунутого щодо нього обвинувачення, виду і розміру покарання та наслідки постановлення вироку на підставі угоди про визнання винуватості, суд дійшов висновку про те, що у даному провадженні можливо затвердити надану угоду про визнання винуватості. При цьому суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Згідно ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена за ініціативою прокурора чи обвинуваченого. Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може ініціюватись в будь-який момент після повідомлення особі про підозру, до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку. Угода провизнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв`язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.

Суд встановив, що ОСОБА_1 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, а саме у заволодінні чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство), вчинене повторно, яке, згідно зі ст. 12 КК України, відноситься до нетяжкого злочину.

Потерпілим ОСОБА_2 надано прокурору письмову згоду на укладення угоди.

Укладена угода за своїм змістом відповідає вимогам ст. 472 КПК України і має усі необхідні реквізити та відомості, у тому числі стосовно міри та виду узгодженого між сторонами покарання та наслідків невиконання угоди.

Обвинуваченому ОСОБА_1 суд відповідно до ст. 474 КПК України роз`яснив процесуальні права, характер обвинувачення, вид покарання та наслідки укладання, затвердження та невиконання угоди, передбачені ст.ст. 473, 476 КПК України, роз`яснив вичерпні підстави оскарження вироку суду, винесеному на підставі угоди.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 цілком розуміє положення ч. 4 ст.474 КПК України, і укладена сторонами угода - є добровільною, не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Крім цього, умови угоди не суперечать вимогам Кримінального процесуального Кодексу та Кримінального Кодексу України, зокрема, вимогам ст.52, 53 КК України та інтересам суспільства, а кримінальне провадження свідчить про наявність фактичних підстав для визнання винуватості, та при цьому обвинувачений ОСОБА_1 погоджується на призначення узгодженого покарання.

При затвердженні угоди враховано обставину, яка пом`якшує покарання обвинуваченому, а саме щире каяття; обставину, яка обтяжує покарання, а саме: рецедив злочинів; а також враховано дані про особу обвинуваченого, який раніше неодноразово судимий, має місце реєстрації та проживання, отримує медичну допомогу у лікаря-нарколога з приводу вживання наркотичного засобу зі шкідливими наслідками та синдрому залежності від алкоголю з 2018 року, медичну допомогу у лікаря-психіатра не отримує. Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості і призначення обвинуваченому узгодженого сторонами покарання.

Підстав для вирішення питань пов`язаних із запобіжним заходом відносно обвинуваченого немає з огляду на відсутність таких клопотань у учасників кримінального провадження та враховуючи, що відповідно до статей 22, 26 КПК України, суд у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами, які є вільними у використанні своїх процесуальних прав.

Долю речових доказів слід вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

Цивільний позов у справі не заявлений, процесуальні витрати відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 314, 368, 370, 373, 374, 394, 474, 475 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Затвердити угоду про визнання винуватості від 30.06.2021, укладену між прокурором Білоцерківської окружної прокуратури Київської області Лужецьким Сергієм Андрійовичем і обвинуваченим ОСОБА_1 за участю захисника - адвоката Собчук Ольги Олегівни.

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.190 КК України та призначити йому узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості покарання у виді обмеження волі строком на 2 (два) роки.

Строк відбування покарання обчислювати з дня прибуття і постановки ОСОБА_1 на облік у виправному центрі.

Речовий доказ - договір 1, 2 № 0948214889 від 20.05.2021, який зберігається при матеріалах кримінального провадження, після набрання вироком законної сили залишити зберігати при матеріалах кримінального провадження.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_1 не обирати.

Вирок може бути оскаржений, з підстав, передбачених ч. 4 ст. 394 КПК України, до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення:

- обвинуваченим та захисником виключно з підстав: призначення судом покарання суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами четвертою, шостою, сьомою ст.474 КПК України, у тому числі не роз`яснення йому наслідків укладення угоди;

- прокурором виключно з підстав призначення судом покарання менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно частини четвертої ст.469 КПК України угода не може бути укладена.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги, вирок набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції, якщо його не буде скасовано.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія вироку надсилається не пізніше наступного дня після проголошення.

Суддя Тетяна КЛЕПА