Ухвала суду № 102860041, 31.01.2022, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/1325/22

Провадження № 1-кс/344/628/22

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 січня 2022 року м.Івано-Франківськ

Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області Татарінова О.А., за участю секретаря Кондратів Х.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду скаргу адвоката Саламандика А.І. в інтересах потерпілого ОСОБА_1 на постанову старшого слідчого відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУ НП в Івано-Франківській області Сенича В.І., -

В С Т А Н О В И В:

Адвокат Саламандик А.І. в інтересах потерпілого ОСОБА_1 звернувся до слідчого судді із вказаною скаргою на постанову старшого слідчого відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУ НП в Івано-Франківській області Сенича В.І. від 31.12.2021 року про закриття кримінального провадження 12019090000000630 від 19.11.2019 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, у якій просить скасувати постанову, мотивуючи це тим, що досудове розслідування проведено неповно. Слідчим не вжито заходів щодо забезпечення повного досудового розслідування.

У судовому засіданні адвокат Саламандик А.І. вимоги скарги підтримав, просив скаргу задовольнити.

У судовому засіданні слідчий просив відмовити в задоволенні скарги.

Дослідивши матеріали судового провадження за скаргою та матеріали кримінального провадження 12019090000000630 від 19.11.2019, прихожу до наступного висновку.

Згідно із п.3 ч.1 ст.303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені рішення слідчого про закриття кримінального провадження - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником.

Згідно положень ч.1 ст.304 КПК України, скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора, передбачені ч. 1 ст. 303 КПК України, можуть бути подані особою протягом десяти днів із моменту прийняття рішення, вчинення дій або бездіяльності. Якщо рішення слідчого чи прокурора оформляється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії.

Як встановлено в судовому засіданні та підтверджено матеріалами справи, про прийняття слідчим рішення про закриття кримінального провадження скаржнику стало відомо 14.01.2022 року, тому строк на звернення ним не пропущено.

З матеріалів скарги вбачається, що в провадженні відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУ НП в Івано-Франківській області перебувало кримінальне провадження № 12019090000000630 від 19.11.2019 року, за ознаками кримінального правопрушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України.

В даному кримінальному провадженні ОСОБА_1 є потерпілим.

Постановою старшого слідчого відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУ НП в Івано-Франківській області Сенича В.І. від 31.12.2021 року кримінальне провадження № 12019090000000630 від 19.11.2019 року закрито на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України.

В той же час, частиною 2 статті 9 КПК України визначено, що прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов`язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.

Аналогічні положення відображені і у ч. 4 ст. 38 КПК України щодо зобов`язань самого органу досудового розслідування, які вказують, що останній має застосувати всі передбачені законом заходи для забезпечення ефективності досудового розслідування.

Згідно ст. ст. 2, 284 КПК України, закриття кримінального провадження є одним із способів його остаточного вирішення, а тому провадження має закриватися після всебічного, повного та об`єктивного дослідження всіх обставин справи та оцінки слідчим всіх зібраних та перевірених доказів.

Тобто, повнота дослідження кримінального провадження означає встановлення всього кола фактичних обставин, що можуть суттєво вплинути на рішення у кримінальному провадженні; використання такої сукупності доказів, яка обґрунтовує зроблені висновки як такі, що не залишають місця сумнівам.

Неупередженість означає пізнання органами, що ведуть процес, обставин кримінального провадження у точній відповідності з дійсністю, неупередженість їх у збиранні, перевірці та оцінці доказів, безсторонність щодо всіх учасників процесу та інших осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, оскільки на прокурора, керівника органу досудового розслідування, слідчого покладається обов`язок надати доказам належну правову оцінку за правилами ч. 1 ст. 94 КПК, та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.

У відповідності до положень ст. 22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом. Суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.

З норм ст. 26 КПК України випливає, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.

З положень ст. 83 КПК України слідує, що доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

Відповідно до вимог ст. 110 КПК України, постанова слідчого про закриття кримінального провадження має бути мотивованою, її зміст повинен відповідати фактичним обставинам, встановленим матеріалами справи, зокрема, в ній має бути викладено суть заяви особи, яка звернулася з метою захисту своїх прав, та відповіді на всі поставлені нею питання, які виключають провадження у справі і обумовлюють її закриття,що є однією з гарантій забезпечення прав і законних інтересів учасників процесу.

Згідно положень ст. 94 КПК України, слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.

У свою чергу, слідчий, прокурор під час досудового розслідування, зобов`язаний детально та всебічно перевірити доводи особи, що подала таку заяву.

Зокрема, якщо слідчим закрито провадження за відсутністю в діях особи складу злочину чи самої події, то він має звернути увагу на те, що б така постанова у обов`язковому порядку містила детальний виклад обставин, за яких заявник вважав, що особою (особами) вчинено злочин, а у разі, якщо особі (особам) ставилося в вину декілька протиправних діянь, які підпадають під ознаки різних статей кримінального закону, то чи містить вона висновки щодо відсутності вини особи (осіб) у вчиненні кожного з них.

Згідно ч. 2 ст. 91 КПК України, доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.

Адже, практика ЄСПЛ що до проведення ефективного офіційного розслідування кримінальних права є сталою та вказує на те, що згідно з мінімальними критеріями ефективності, які Суд визначив у своїй практиці, таке розслідування має бути незалежним, безстороннім і підлягати громадському контролю, а компетентні органи повинні діяти зі зразковою ретельністю та оперативністю. Розслідування має бути ретельним. Це означає, що органи влади завжди повинні добросовісно намагатись з`ясувати, що трапилось, і не покладатися на поспішні та необґрунтовані висновки для закриття кримінальної справи або використовувати такі висновки як підставу для своїх рішень. Вони повинні вживати усіх розумних і доступних їм заходів для забезпечення збирання доказів, що стосуються події, включаючи, зокрема, показання свідків та висновки судових експертиз тощо. Будь-який недолік розслідування, який підриває його здатність встановлення причини або винних осіб, створюватиме небезпеку недотримання цього стандарту (рішення у справі «Олександр Ніконенко проти України», «Мута проти України», «Карабет та інші проти України»).

А, в рішенні ЄСПЛ у справі «Бучинська проти України» Суд констатував факт того, що не може дійти висновку, що органи влади зробили усе від них залежне для забезпечення оперативного та всебічного вжиття заходів для збору доказів, встановлення місцезнаходження та притягнення до відповідальності винних, бо за потреби зростаючих високих стандартів у сфері захисту прав людини та основоположних свобод, неминуче вимагається більша рішучість при оцінці порушень основоположних цінностей демократичного суспільства ( рішення у справі «Сельмуні проти Франції, заява № 235803/94, параграф 95, «Нечипорук і Йонкало проти України», заява № 42310/04, параграфи 148, 149), оскільки тягар доведеним можна покласти на органи влади, адже саме вони мають надати задовільні та переконливі пояснення.

Досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12019090000000630 проводиться з 19.11.2019 року.

Під час досудового розслідування слідчим проведено допит потерпілого, свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , проведено ряд експертиз.

Згідно висновку № СЕ-19/109/26-783ІТ/19 від 04.02.2020 інженерно-транспортної експертизи за експертною спеціальністю 10.4 «Транспортно-трасологічне дослідження», зіткнення транспортних засобів MERCEDES-BENZ 410D, реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_7 та AUDI A8, реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_2 відбулось на смузі руху по напрямку до м. Чернівці та відносно елементів дороги знаходиться в місці, що дещо передує початку сліду тертя шини колеса та диска, що зафіксований на відстані 1,8 м до осьової лінії дорожньої розмітки.

Згідно висновку експерта за результатами проведення судової транспортно-трасологічної експертизи № 498 від 11.09.2020, зіткнення автомобіля MERCEDES-BENZ 410D, реєстраційний номер НОМЕР_1 та автомобіля AUDI A8, реєстраційний номер НОМЕР_2 відбулось на смузі руху в напрямку с. Марківці (до м. Чернівці), приблизно в районі початку сліду, позначеного на схемі № 2 (сліду тертя шини та диску із асфальтним покриттям), тобто на смузі руху автомобіля AUDI A8. На автомобілі MERCEDES-BENZ 410D, реєстраційний номер НОМЕР_1 , крім слідів та пошкоджень, пов`язаних з контактуванням з автомобілем AUDI A8, є пошкодження (розміщені в передній лівій частині автомобіля), які були утворені за інших обставин (після вказаного зіткнення ТЗ), та могли бути утворені під час контактування даного автомобіля з земляним насипом під час його виїзду за межі проїзної частини дороги.

У відповідності до висновку № СЕ-19/109-21/12614-ІТ від 31.12.2021 інженерно-транспортної експертизи за експертною спеціальністю 10.1 «Дослідження обставин і механізму ДТП», в заданій дорожньо-транспортній ситуації, водій вантажного фургона марки Mercedes-Benz 410D, реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_7 повинен був, із технічної точки зору, керуватися вимогами пунктів 12.6ґ, 14.6а та 10.1 Правил дорожнього руху України, а також дотримуватись вимог заборонного дорожнього знаку 3.25 та дорожньої розмітки 1.1 ПДР України. У відповідності до вимог вказаних пунктів ПДР України в ситуації, яка склалася на дорозі безпосередньо перед дорожньо-транспортною пригодою, водій вантажного фургона ОСОБА_7 повинен був, з технічної точки зору, рухатися даною ділянкою дороги із швидкістю, яка не повинна перевищувати 90 км/год, та рухаючись проїзною частиною в межах дії дорожнього знаку 3.25 та дорожньої розмітки 1.1. - відмовитись від виконання маневру обгону. В заданій дорожньо-транспортній ситуації, водій автомобіля марки Audi A8, реєстраційний номер НОМЕР_2 ОСОБА_8 повинен був, із технічної точки зору, керуватися вимогами пунктів 12.6ґ та 12.3 Правил дорожнього руху України. У відповідності до вимог вказаних пунктів ПДР України в ситуації, яка склалася на дорозі безпосередньо перед дорожньо-транспортною пригодою, водій автомобіля ОСОБА_2 повинен був, з технічної точки зору, рухатися даною ділянкою дороги із швидкістю не більше 90 км/год, а з моменту виїзду вантажного фургона марки Mercedes-Benz 410D, реєстраційний номер НОМЕР_1 на його смугу руху, - негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу. В дорожньо-транспортної ситуації що розглядається, дії водія тягача марки Renault Premium 430 DXI, реєстраційний номер НОМЕР_3 та загального напівпричепа-бортового марки Kogel SN24, реєстраційний номер НОМЕР_4 ОСОБА_3 не потребують спеціальних технічних пізнань і можуть бути оцінені слідством (або судом) самостійно, відповідно до Правил дорожнього руху України, на підставі оцінки всіх зібраних матеріалів по справі. В заданій дорожньо-транспортній ситуації, технічна можливість уникнути зіткнення транспортних засобів для водія вантажного фургона марки Mercedes-Benz 410D, реєстраційний номер НОМЕР_1 , з технічної точки зору, виражалася у відмові від виконання маневру обгону на даній ділянці проїзної частини дороги, тобто дотриманні ним вимог дорожнього знаку 3.25 та дорожньої розмітки 1.1. В заданій дорожньо-транспортній ситуації, водій автомобіля марки Audi A8, реєстраційний номер НОМЕР_2 ОСОБА_9 не мав технічної можливості уникнути зіткнення. Причиною настання дорожньо-транспортної пригоди, з технічної точки зору, з однієї сторони стали обставини, які пов`язані із невідповідністю дій водія вантажного фургону марки Mercedes-Benz 410D, реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_7 вимогами пунктів 14.6а Правил дорожнього руху України, а також вимог заборонного дорожнього знаку 3.25 ПДР України.

Звертаючись до слідчого судді із скаргою представник потерпілого зазначив, що водій ОСОБА_2 порушив вимоги п. 12.6ґ ПДР України, давав неоднозначні покази, що свідчить про неповноту досудового розслідування та підлягає дослідженню.

Так, у відповідності до висновку експерта № 497 від 20.02.2020, якщо слід тертя шини та диску із асфальтним покриттям зафіксовані на схемі ДТП є слідом гальмування автомобіля AUDI A8, реєстраційний номер НОМЕР_2 , то безпосередньо перед початком екстреного гальмування швидкість руху автомобіля AUDI A8, реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_2 складала величину не менше 105…110 км/год. Однак, перевищення швидкості руху водієм ОСОБА_2 не перебуває у причинному зв`язку із настанням ДТП, про що у відповіді на питання № 4 вказав експерт у висновку № СЕ-19/109-21/12614-ІТ від 31.12.2021 «В заданій дорожньо-транспортній ситуації, водій автомобіля марки AUDI A8, реєстраційний номер НОМЕР_2 ОСОБА_9 не мав технічної можливості уникнути зіткнення».

Що стосується інших доводів скарги слід зазначити наступне.

У ході проведення досудового розслідування не встановлено порушення водієм ОСОБА_3 ПДР України. Відсутність відеозапису на карті пам`яті встановлено висновком комп`ютерно-технічної експертизи.

Щодо відмови водія ОСОБА_3 від проведення слідчого експерименту, слідчий суддя зазначає, що проведення слідчого експерименту не є обов`язковою слідчою дією та не свідчить про неповноту досудового розслідування.

Постанова слідчого про закриття кримінального провадження мотивована тим, що проведено ряд інженерно-транспортних експертиз різними експертами у різних експертних установах, висновки яких не суперечать між собою, а доповнюють один одного та вказують на те, що причиною настання дорожньо-транспортної пригоди, стали обставини, які пов`язані із невідповідністю дій водія вантажного фургону марки Mercedes-Benz 410D ОСОБА_7 вимогами пунктів 14.6а ПДР України, а також вимог заборонного дорожнього знаку 3.25 ПДР України.

Для встановлення наявності об`єктивної сторони складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, має бути встановлено не тільки наявність суспільно небезпечного діяння у виді порушення правил безпеки дорожнього руху та суспільно небезпечних наслідків у виді настання смерті потерпілого, а і встановлено причинний зв`язок між діяннями і наслідками.

Системний аналіз чинного законодавства свідчить про те, що у випадках, коли передбачені ст. 286 КК України суспільно небезпечні наслідки настали через порушення правил безпеки дорожнього руху, суд повинен встановити, чи мав водій транспортного засобу можливість уникнути дорожньо-транспортної пригоди.

Слідчий суддя вважає, що слідчим в постанові вірно встановлені фактичні обставини дорожньо-транспортної пригоди, які свідчать про те, що причиною настання дорожньо-транспортної пригоди були порушення ПДР України саме водієм ОСОБА_7 . Порушень ПДР України іншими водіями які перебували б у причинному зв`язку із настанням ДТП не встановлено.

Слідчий суддя вважає, що доводи скарги щодо неповноти експертних досліджень не можуть бути прийняті до уваги, оскільки у дослідницьких частинах своїх висновків експерти обґрунтовано описали причину з якої не можна дати відповідь на те чи інше питання. Скаржником не вказано, яким чином не надання відповіді на ці питання могло спростувати висновки експертів.

Скарга не містить обґрунтування підстав для скасування постанови про закриття кримінального провадження. По суті скарга зводиться до незгоди з прийнятим слідчим процесуальним рішенням.

Враховуючи ту обставину, що під час досудового розслідування стороною кримінального провадження з боку обвинувачення не здобуто достатніх даних, які б вказували на наявність складу кримінального правопорушення, оскаржувана постанова винесена слідчим з дотриманням вимог КПК України з урахуванням усіх обставин справи, під час досудового розслідування був проведений необхідний об`єм перевірочних дій, який був достатнім для прийняття відповідного процесуального рішення, а тому вважаю необхідним в задоволенні скарги відмовити.

Керуючись ст. ст. 9, 22,26,91, 283, 284, 303-307 КПК України, слідчий суддя

У Х В А Л И В:

В задоволенні скарги адвоката Саламандика А.І. в інтересах потерпілого ОСОБА_1 на постанову старшого слідчого відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУ НП в Івано-Франківській області Сенича В.І. відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду протягом п"яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя Татарінова О.А.