Рішення № 102859046, 25.01.2022, Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 212/7249/21

2-о/212/7/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 січня 2022 року м. Кривий Ріг

Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі: Головуючого судді - Власенко М.Д., за участю секретаря - Машошиної Ю.О., заявника ОСОБА_1 та його представника - адвоката Тараненко О.О., представника заінтересованої особи - ОСОБА_2 , свідка - ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Головне управління Державної міграційної служби України у Дніпропетровській області в особі Покровського районного відділу у м. Кривий Ріг про встановлення факту постійного проживання на території України, -

встановив:

У серпні 2021 року заявник звернувся до суду із вказаною заявою в якій просив встановити факт його постійного проживання на території України станом на 24 серпня 1991 року. В обґрунтування вказав, що він народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Дніпропетровськ. 24.12.1976 року Індустріальним РОВД м. Дніпропетровська йому було видано паспорт громадянина колишнього СРСР. Станом на 24.08.1991 року він постійно проживав на території України, а саме у м. Кривому Розі. Під час заміни паспортів з паспорту колишнього СРСР зразка 1974 року на паспорт громадянина України, зміну паспорту він не здійснив, а продовжував жити в Україні по “радянському паспорту”. У 2013 році він втратив свій паспорт громадянина СРСР, а також трудову книжку та вказані документи не поновлював, паспорт не отримував. 23.01.1990 року він зареєстрував своє місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується “карткою прописки”. У період з 1991 року по 1993 року він працював на шахті “Артем-2”, що входила до ДП “Рудоуправління імені Кірова”. У квітні 1999 року він був знятий з реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується талоном зняття з реєстраційного обліку за місцем проживання. На сьогоднішній день він втратив постійне місце проживання та орендує квартиру. Факт його постійного проживання у місті Кривому Розі може підтвердити його двоюрідна сестра, яка весь час підтримувала його. Наразі заявник орендує квартиру за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується актом про фактичне місце проживання особи. При зверненні до Довгинцівського районного відділу в місті Кривий Ріг Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області з приводу встановлення належності громадянства України та отримання паспорту громадянина України заявник отримав лист з якого вбачається, що для встановлення належності громадянства України, яка станом на 24.08.1991 року постійно проживала на території України потрібно подати судове рішення про встановлення зазначеного юридичного факту, у зв`язку із чим заявник змушений звернутися до суду.

Ухвалою суду від 20 серпня 2021 року заяву ОСОБА_1 було залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.

Ухвалою суду від 10 вересня 2021 року було прийнято заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено судове засідання.

У судовому засіданні заявник та представник заявника просили задовольнити заяву про встановлення факту постійного проживання на території України.

Представник заінтересованої особи Головного управління Державної міграційної служби України у Дніпропетровській області Черниш М.М. при ухваленні рішення покладався на розсуд суду.

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_3 суду пояснила, що заявник – її двоюрідний брат. У 1989 році вони разом отримали квартири на АДРЕСА_3 у сусідніх будинках. Заявник проживав в будинку АДРЕСА_3 разом зі своєю сім`єю до розлучення. За весь цей час за межі України він не виїжджав, працював, розійшовся з дружиною, втратив свої документи і о теперішнього часу їх не поновив. Тепер він хворіє, але оформити інвалідність та пенсію не має змоги через відсутність псапорту.

Суд, вислухавши пояснення учасників, свідка, дослідивши й оцінивши докази в справі в їхній сукупності, приходить до висновку, що заявлені вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 в місті Дніпропетровська, що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 (а.с.5).

24.12.1976 року Індустріальним РОВД міста Дніпропетровська ОСОБА_1 було видано паспорт громадянина УРСР серії НОМЕР_2 (а.с.7).

Згідно довідки з архівного відділу ДП “Кривбасшахтозакриття” ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , працював п/з гірничим, п/з слюсарем, черговим з ремонту обладнання з 06.07.1992 року по 03.05.1994 року (а.с.47).

Рішенням Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу від 09.09.1997 року, шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 розірвано (а.с.59).

Згідно рішення Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу від 02.03.1999 року, ОСОБА_1 було визнано таким, що втратив право користування житловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_1 . У вказаному рішенні встановлено, що відповідач ОСОБА_1 був основним квартиронаймачем кв. АДРЕСА_4 , де постійно проживав до вересня 1997 року (а.с.58).

Згідно талону про зняття з реєстраційного обліку за місцем проживання від 16.09.1999 року, ОСОБА_1 знятий з реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 на підставі рішення суду (а.с.9).

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за період з 25.06.1985 року по 17.07.1989 року працював підземним гірником, підземним кріпильником ш. “Северная” Ру ім. Ілліча, підземний гірником ш. “Северная” ім. Валявко РУ ім. Дзержинського, що підтверджується довідкою ДП “Кривбасшатозакриття”, копією особової справи, наказом (розпорядженням) про прийняття на роботу та переведення на іншу роботу та витягом з протоколу (а.с.60-64).

Крім того, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за період з 06.07.1992 року по 03.05.1994 року працював підземним слюсарем та з ремонту устаткування ш. № 2 ім. Артема дільн. ВШТ, підземним гірником очисного забою ш. “Северная” дільн. 3 РУ ім. Кірова, що підтверджується довідкою ДП “Кривбасшатозакриття”, копією особової картки (а.с.65-69).

Згідно листа Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби в м. Кижві та Київській області вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , звертався із заявою про видачу паспорту громадянина СРСР зразка 1974 року. На ім`я ОСОБА_1 виданий паспорт серії НОМЕР_2 від 24.12.1976 року Індустріальним РВВС міста Дніпропетровська (а.с.70-71).

Як вбачається з акту про підтвердження фактичного проживання особи від 06.07.2021 року, що засвідчено головою правління ОСББ “КР 5-й Зарічний 88”, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у період з 14.05.2021 року по теперішній час проживає без реєстрації за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 10).

Відповідно листа Довгинцівського районного відділу в місті Кривий Ріг Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області Білоус О.О. повідомлено про те, що однією з підстав для встановлення належності до громадянства України є постійне проживання особи станом на 24.08.1991 року на території України. Вказаний факт має бути доведений документально (а.с.11).

Ст. 4 ЦПК України визначає, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребування судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Ст. 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності.

У частині першій статті 293 ЦПК України визначено, що окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

За правилами ч. 2 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Згідно до п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про громадянство України» в редакції від 18.01.2001 року громадянами України є усі громадяни колишнього СРСР, які на момент проголошення незалежності України (24.08.1991 року) постійно проживали на території України, або на момент набрання чинності вище вказаного Закону (13 листопада 1991 року) проживали в Україні і не були громадянами інших держав.

Відповідно до п. 7 «Порядку провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень», затвердженого Указом Президента України від 27.03.2001року №215 процедура встановлення наявності до громадянства України стосується колишнього СРСР, які не одержали паспорт громадянина України та не мають у паспорті громадянина колишнього СРСР відмітки про прописку на вказані дати. За відсутності такої відмітки факт постійного проживання може бути встановлений лише судом.

Пунктом 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в правах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» № 5 від 31.03.1995 року передбачено, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Листом Верховного суду України від 01.01.2012 року про судову практику розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення роз`яснено, що суди встановлюють факти, що породжують право особи на набуття громадянства України, зокрема постійного проживання на території України. Для встановлення факту належності до громадянства України та залежно від підстав цього встановлення предметом розгляду в суді можуть бути зокрема, заяви про встановлення таких фактів: постійного проживання на території України станом на 24 серпня 1991 року.

Приймаючи до уваги те, що встановлення факту постійного проживання на території України має для заявника юридичне значення та необхідне йому для отримання паспорту громадянина України, враховуючи наявність доказів на підтвердження постійного проживання на території України, в тому числі станом на 24.08.1991 року, суд приходить до висновку, що заява підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 10, 60, 88, 213, 214, 215, 256 ЦПК України, Закону України «Про громадянство України», суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Головне управління Державної міграційної служби України у Дніпропетровській області в особі Покровського районного відділу у м. Кривий Ріг про встановлення факту постійного проживання на території України - задовольнити.

Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 на території України станом на 24 серпня 1991 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , мешкає без реєстрації за адресою: АДРЕСА_2 .

Заінтересовані особи: Головне управління Державної міграційної служби України у Дніпропетровській області в особі Покровського районного відділу в м. Кривий Ріг, ЄДРПОУ 37806243, місцезнаходження: м. Кривий Ріг, вул. Шурупова, 7.

Відповідно до ч.6 ст.259 ЦПК України повний текст рішення складено та підписано 31 січня 2022 року.

Суддя: М. Д. Власенко