Ухвала суду № 102857083, 28.01.2022, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28.01.2022 Справа №607/13955/17

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі головуючого судді Дзюбича В.Л., за участі секретаря судового засідання Комінярської О.М., представників відповідача Товариства індивідуальних забудовників «Наука» - Рукавця О. В., Редько О. В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тернополі заяву представника третьої особи ОСОБА_1 - адвоката Ващука Я. С. про відвід судді Дзюбича Віктора Леонідовича у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства індивідуальних забудовників «Наука» за участю третіх осіб Тернопільського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Дочірньої компанії «ГАЗ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», Публічного акціонерного товариства «Тернопільміськгаз», ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , ОСОБА_6 про визнання права власності на квартиру, -

В С Т А Н О В И В:

У провадженні Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до Товариства індивідуальних забудовників «Наука» за участю третіх осіб Тернопільського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Дочірньої компанії «ГАЗ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», Публічного акціонерного товариства «Тернопільміськгаз», ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , ОСОБА_6 про визнання права власності на квартиру.

27 січня 2022 року судом зареєстровано заяву представника третьої особи ОСОБА_1 - адвоката Ващука Я. С. про відвід судді Дзюбича В.Л. з огляду на те, що він побічно заінтересований у результаті розгляду справи, а також наявні інші обставини, що викликають сумнів як в неупередженості, так і в об`єктивності судді, а саме у справах №2-9394/10 та №607/4794/17, які ухвалені судом в складі судді Дзюбича В.Л.. В межах вище згаданих справ, встановленню підлягають багато однакових обставин, основна з яких - повна сплата зі сторони ОСОБА_2 вартості квартири АДРЕСА_1 за умовами укладеного нею з ТІЗ «Наука» договору про дольову участь у будівництві від 03 травня 2004 року. Зокрема, у справі №2-9394/10 суддя Дзюбич В.Л. прийшов до переконання про те, що нібито ОСОБА_2 не довела сплати нею ТІЗ «Наука» 810 грн., яка становить різницю між вартістю квартири АДРЕСА_2 згідно до умов договору від 03.05.2004р. та сплаченою її зятем ОСОБА_5 через ОСОБА_7 на рахунок ТІЗ «Наука» через «Ощадбанк» 44 420 грн. Відтак суд в складі судді Дзюбича В.Л. 22 грудня 2010 року ухвалив рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_2 до ТІЗ «Наука». Тобто у даній справі суддя ОСОБА_8 вже зв`язаний своїми власними переконаннями у справі №2-9394/10 щодо начебто недоведеності стороною ОСОБА_2 сплати повної вартості квартири АДРЕСА_1 та існування у неї боргу в розмірі 810 гривень.

Крім цього, вказав адвокат Ващук Я.С., після аналізу висновків суду в складі судді Дзюбича В.Л. щодо недоведеності позовних вимог до ТІЗ «Наука» позивачів у справі № 2-9394/10 за позовом ОСОБА_2 до ТІЗ «Наука» та у справі №607/4794/17 за позовом Особи-1 до ТІЗ «Наука» у нього сформувалась думка про певну упередженість судді до сторони позивачів та наявність певної симпатії до сторони відповідача ТІЗ «Наука», а також про наявність ознак необ`єктивності судді при встановленні деяких обставин справи.

У судовому засіданні представники відповідача Товариства індивідуальних забудовників «Наука» - Рукавця О. В. та Редько О. В. заперечили проти задоволення заяви про відвід судді.

Розглянувши заяву, суд приходить до такого висновку.

Згідно з правилами ч.2 та 3 ст. 40 ЦПК України, питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

Оскільки заяву про відвід судом зареєстровано 27.01.2022 року за один день до судового розгляду, питання відводу вирішується судом, що розглядає справу.

Відповідно до частини 7 ст. 40 ЦПК України, питання про відвід вирішується невідкладно.

Відповідно до вимог ч. ч. 1,4 ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу та підлягає відводу (самовідводу) якщо:

1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;

3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;

4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;

5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу (ч.4 ст. 36 ЦПК України).

Положеннями ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» зазначено, що суди застосовують Європейську конвенцію з прав людини та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно практики Європейського Суду з прав людини, наявність безсторонності відповідно до вимог п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, 1950 року, повинна визначатися за суб`єктивними та об`єктивними критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд, як такий, та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. У кожній окремій справі слід враховувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду.

У п. 43 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Веттштайн проти Швейцарії» вказано, що особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного.

Відповідно до частини 3 ст. 39 ЦПК України, відвід повинен бути вмотивованим.

Суд вважає, що усі наведені у заяві про відвід головуючого судді у справі обставини самі по собі не свідчили та не можуть свідчити про упередженість або необ`єктивність судді, оскільки в загальному зводяться до незгоди учасника справи з процесуальними рішеннями судді, які ним приймались в інших справах.

Доказів зворотного заявником представником третьої особи ОСОБА_1 - адвокатом Ващуком Я. С. не надано.

Відповідно до положень ч. 4 ст. 36 ЦПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Як зазначено вище саме особиста безсторонність суду (у цьому випадку головуючого судді) презюмується, поки не надано доказів протилежного.

Жодних належних, допустимих та достатніх доказів на підтвердження викладених в заяві про відвід головуючого судді обставин, що можуть свідчити про його особисту заінтересованість чи упереджену поведінку щодо будь якої із сторін, заявником суду не надано.

Відтак, суд вважає, що підстави для відводу головуючого судді, зазначені у заяві є необґрунтованими, оскільки всупереч вимогам ч. 3 ст. 12 ЦПК України заявником не наведено обставин, які б давали підстави зробити висновок про те, що головуючий по справі суддя Дзюбич В.Л. є упередженим та заінтересований у розгляді справи, а також не доведено та не обґрунтовано, що є інші обставини, які викликають сумніви в об`єктивності та неупередженості головуючого судді.

Враховуючи наведене, суд приходить до переконання про відсутність підстав визначених статтею 36 ЦПК України для відводу головуючого судді Дзюбича В.Л., а тому у задоволенні заяви представника третьої особи ОСОБА_1 - адвоката Ващука Я. С. про відвід головуючого судді слід відмовити.

Керуючись статтями 36-40 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви представника третьої особи ОСОБА_1 - адвоката Ващука Я. С. про відвід головуючого судді Дзюбича Віктора Леонідовича - відмовити.

Ухвала остаточна та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддяВ. Л. Дзюбич