Рішення № 102856925, 31.01.2022, Охтирський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 583/4471/21

2/583/79/22

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 січня 2022 року Охтирський міськрайонний суд Сумської області в складі:

головуючого - судді Сидоренка Р.В.,

при секретарі Шаміладзе В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою Акціонерного товариства комерційного банку «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

04.11.2021 року представник АТ КБ «ПРИВАТБАНК» звернувся до суду із вказаним позовом мотивуючи свої вимоги тим, що відповідно до укладеного договору №SUOVG00000003 від 04.06.2007 р. відповідач отримав кредит у розмірі 24800,00 доларів США, проте останній умов укладеного договору належним чином не виконав, у зв`язку із чим утворилася заборгованість за кредитом. 09.06.2016 було укладено додаткову угоду №2 до вказаного договору згідно якої валюту Долар США було переведено у валюту - гривня. Зі сплатою відсотків за користування кредитом на суму залишку заборгованості за кредитом на термін до 29.01.2032. Відповідач не надав банку своєчасно кошти у зв`язку із чим рішенням Охтирського міськрайонного суду Сумської обл. від 03.03.2016 р. із нього була стягнута заборгованість у сумі 3850 доларів США, що станом на 13.01.2016 становило 103221,43 грн. Посилаючись на приписи ст. 625 ЦК України просить стягнути 22818,40 грн. - індексу інфляції за прострочення виконання зобов`язання та 6116,02 грн. 3% річних від простроченої суми.

17.11.2021 року ухвалою Охтирського міськрайонного суду Сумської області відкрито провадження по справі в порядку спрощеного позовного провадження, призначено справу до судового розгляду з повідомленням сторін. Відповідачці роз`яснено право подати відзив на позовну заяву протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про дату час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, подав заяву про розгляд справи без його часті, позовні вимоги підтримав в повному обсязі просив їх задовольнити, проти заочного розгляду справи не заперечував.

Відповідачка в судове засідання не з`явилася, про дату, місце та час розгляду справи повідомлена належним чином, правом на подання відзиву на позовну заяву не скористалася.

Відповідно до положень ст. 280 ЦПК України суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Оскільки, розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, тому, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, перевіривши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Встановлено, що 04.06.2007 року між ОСОБА_1 та ПАТ КБ «ПриватБанк» укладено кредитний договір № SUOWGA00000003.

Відповідно до п. 7.1. кредитного договору (а.с. 12), банк зобов`язується надати позичальникові кредитні кошти у вигляді не поновлюваної лінії у розмірі 22 400,00 доларів США, на наступні цілі, а саме, купівлю нерухомості - 20 000,00 доларів США, а також у розмірі 2400,00 доларів США на сплату страхових платежів у випадку та в порядку, передбачених п.п. 2.1.3, 2.2.7 даного Договору, зі сплатою за користування кредитом відсотків у розмірі 0,92% на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом, винагороди за надання фінансового інструменту у розмірі 1,5% від суми виданого кредиту у момент надання кредиту, винагороди за надання фінансового інструменту у розмірі 0,2% від суми виданого кредиту щомісяця в період сплати, відсотки за дострокове погашення кредиту згідно п. 3.11 даного Договору та винагороди за проведення додаткового моніторингу, згідно п. 6.2 даного Договору.

Рішенням Охтирського міськрайонного суду Сумської обл. справа №583/278/16-ц, провадження 2/583/213/16, вимоги банку були задоволені повністю. Стягнуто з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» (МФО 305299, код за ЄДРПОУ 14360570, рах. № НОМЕР_2 ), заборгованість за кредитним договором № SUOWGA00000003 від 04.06.2007 року станом на 13.01.2016 року, яка складається з тіла кредиту в розмірі 3850,00 доларів США, що за курсом НБУ станом на день прийняття рішення суду еквівалентно 103 221, 43 грн. (сто три тисячі двісті двадцять одна гривня 43 коп.).

Рішення суду було виконане боржником, що підтверджується постановою про закінчення виконавчого провадження від 16.06.2017 р. винесеною ст. державним виконавцем Охтирського міськрайонного відділу державно виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській обл. Гмирею М.А.

Згідно з наданим позивачем розрахунком, оскільки з відповідача було стягнуто заборгованість за кредитним договором за період з дати укладання кредитного договору до дати поточної заборгованості, то за період після укладання додаткової угоди від 09.02.2016 до фактичної дати виконання рішення суду згідно постанови державного виконавця від 16.06.2017 року, з 09.02.2016 по 16.06.2017 року Відповідач має заборгованість у розмірі 28934,42 грн., яка складається з наступного: 22818,40 грн. - індекс інфляції за прострочення виконання зобов`язання; 6116,02 грн. - 3 % річних від простроченої суми.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

За приписами ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно вимог ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

В ст. 13 ЦПК України зазначено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до ЦПК України в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до частини першої статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплати гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За змістом ст.ст. 524, 533-535, 625 ЦК України грошовим є зобов`язання, яке виражається в грошових одиницях України (грошовому еквіваленті в іноземній валюті), тобто будь-яке зобов`язання зі сплати коштів.

Таким чином, грошовим зобов`язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана сплатити гроші на користь другої сторони (кредитора), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

У ч. 3 ст. 510 ЦК України визначено, що якщо кожна із сторін у зобов`язанні має одночасно і права, і обов`язки, вона вважається боржником у тому, що вона зобов`язана вчинити на користь другої сторони, і одночасно кредитором у тому, що вона має право вимагати від неї.

Отже, грошовим слід вважати будь-яке зобов`язання, що складається, у тому числі, з правовідношення, в якому праву кредитора вимагати від боржника виконання певних дій відповідає кореспондуючий обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора.

Враховуючи вищевказане правовідносини, які склалися між сторонами є грошовим зобов`язанням.

Таким чином, зважаючи на таку юридичну природу правовідносин сторін, як грошові зобов`язання, на них поширюється дія ч. 2 ст. 625 ЦК України як спеціальний вид цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов`язання. Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного суду від 06.06.2012 року по справі № 6-49цс12.

За змістом cт. 625 ЦК України нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. Аналогічне положення міститься у постановах Верховного Суду України від 6 червня 2012 року у справі № 6-49цс12, від 24 жовтня 2011 р. у справі № 6-38цс11.

Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не звільняє останнього від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК України (постанова Верховного суду від 20.12.2010 року по справі № 3-57гс10)

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 10 квітня 2018 року у справі № 910/10156/17 вказала, що приписи статті 625 ЦК України поширюються на всі види грошових зобов`язань, та погодилася з висновками Верховного Суду України, викладеними у постанові від 1 червня 2016 року у справі № 3-295гс16, за змістом яких грошове зобов`язання може виникати між сторонами не тільки з договірних відносин, але й з інших підстав, передбачених цивільним законодавством, зокрема, і з факту завдання шкоди особі.

З огляду на те, що відповідач порушив грошове зобов`язання стосовно сплати заборгованості за кредитом, у позивача виникло право на застосування наслідків такого порушення відповідно до статті 625 ЦК України. Проценти, передбачені ст. 625 ЦК, не є штрафними санкціями, про що зроблено відповідний висновок у постанові Верховного Суду від 17 жовтня 2011 р. у справі № 6-42цс11.

Враховуючи викладене вище, відповідач зобов`язаний на вимогу позивача крім суми основного боргу, сплатити інфляційні втрати та три проценти річних за весь час прострочення.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача понесені позивачем судові витрати.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 256- 257, 261, 263, 266- 267 ЦК України, ст. ст. 11-13, 89, 133, 141, 258-259, 263-265,267-268, 280-284, 289, 354 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Акціонерного товариства комерційного банку «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) заборгованість за кредитним договором від 04.06.2007 року на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» (вул. Грушевського, 1 Д, м. Київ, 01001, код ЄДРПОУ 14360570, рах. № НОМЕР_3 - для погашення заборгованості та судових витрат, МФО 305299) в розмірі 28934,42 грн., та 2270 грн., судового збору, а всього - 31204 (тридцять одну тисячу двісті чотири) гривні 42 копійки.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Сумського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя Охтирського міськрайонного суду Р.В.Сидоренко