Рішення № 102855598, 17.01.2022, Дніпровський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Запоріжжя)

Дата документу 17.01.2022

Справа № 335/8408/21

Провадження № 2/334/696/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 січня 2022 року Ленінський районний суд м. Запоріжжя в складі: головуючого - судді Козлової Н.Ю., при секретарі Зоріній С.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Фізичної особи-підприємця « ОСОБА_1 » до ОСОБА_2 про відшкодування збитків в порядку регресу

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому зазначено, що між ПрАТ «СК «ВУСО» та ОСОБА_2 було укладено поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №200255935 від 12.06.2020 року, за яким страховик зобов`язується відшкодувати шкоду заподіяну страхувальником життю, здоров`ю та майну потерпілих при експлуатації забезпеченого транспортного засобу, а саме автомобіля ДЕУ Матиз, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 .

У відповідності до умов даного договору, ПрАТ «СК «ВУСО» взяло на себе зобов`язання у разі настання страхового випадку сплатити на користь страхувальника страхове відшкодування.

07 грудня 2020 року о 19 годині 00 хвилин у м. Запоріжжі на регульованому перехресті пр. Соборний - пр. Металургів, мала місце дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу ДЕУ Матиз, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 - під керуванням ОСОБА_2 та автомобіля ЗА3 ДЕУ, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 - під керуванням водія ОСОБА_3 .

В результаті вищевказаної дорожньо-транспортної пригоди було пошкоджено транспортний засіб ЗАЗ-ДЕУ, державний реєстраційний номер НОМЕР_3 , що підтверджується постановою Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 02 лютого 2021 року по справі № 334/7424/20. Суд визнав ОСОБА_2 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбачених ст.ст. 124, 122-4 КУпАП.

Потерпіла особа від вищезазначеної ДТП - ОСОБА_3 звернувся до ПрАТ «ВУСО із заявою на виплату страхового відшкодування.

Співробітниками ПрАТ «ВУСО 09.12.2020 року було здійснено огляд автомобіля ЗАЗ-ДЕУ, державний реєстраційний номер НОМЕР_3 та складено акт огляду колісного транспортного засобу.

Факт ДТП 07.12.2020 року визнаний ПрАТ «СК «ВУСО» страховим випадком, що підтверджується Страховим актом №2082048-1 від 24.12.2020 року.

Виконуючи взяті на себе зобов`язання по Договору №200255935 від 12.06.2020 року, на підставі страхового акту, на виконання вимог ст. 27 Закону України «Про страхування» та ст. 993 Цивільного кодексу України співробітниками ПрАТ «СК «ВУСО» було проведено розрахунок суми страхового відшкодування та здійснено виплату страхового відшкодування на користь потерпілої особи у сумі 9 662, 95 гри., що підтверджується платіжним дорученням про оплату страхового відшкодування №38866 від 24 грудня 2020 року.

Відповідно до підпункту «в» підпункту 38.1.1 пункту 38.1 статті 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик після виплати страхового відшкодування має право регресного позову до страхувальника або водія ТЗ, який спричинив ДТП: - в) якщо він після дорожньо-транспортної пригоди за його участю самовільно залишив місце пригоди чи відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду щодо стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, або вжив алкоголь, наркотики чи лікарські препарати, виготовлені на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником).

Таким чином, право регресної вимоги виникло у ПрАТ «СК «ВУСО» з моменту виплати страхового відшкодування, тобто 24 грудня 2020 року, що підтверджується платіжним дорученням.

Отже, відшкодувавши матеріальну шкоду заподіяну відповідачем внаслідок ДТП 07 грудня 2020 року, ПрАТ «СК «ВУСО» отримало право регресної вимоги до відповідача щодо стягнення суми виплаченого страхового відшкодування, а саме 9 662, 95 грн.

Крім того, у позові зазначено, що 08 лютого 2021 року між ПрАТ «СК «ВУСО» (Первісний кредитор) та ФОП ОСОБА_1 (Новий кредитор) укладено Договір № 08/02/2021 про відступлення права вимоги від 08 лзотого 2021 року, відповідно до якого Первісний кредитор відступає (передає), а Новий кредитор отримує -гаво вимоги відшкодування у порядку регресу збитків завданих Первісному кредитору по договорам страхування, перелік яких наведений у Додатку №1 до Договору. В тому числі, Новий кредитор отримав траво вимоги відшкодування у порядку регресу збитків у вигляді виплаченого страхового відшкодування за Договором №200255935 від 12.06.2020 року.

Згідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав і обов`язків, є договори та інші правочини.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права гимоги), а згідно зі ст. 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено отговором або законом.

Таким чином, до Позивача перейшло право вимоги щодо стягнення з Відповідача вищевказаної схми боргу.

З метою досудового врегулювання спору, 16.02.2021 року Відповідачу було направлено Вимогу про їілшкодування збитків в порядку регрессу. Проте, відповідач проігнорував дану вимогу та не почав проводити ніяких платежів позивачу.

З вищевказаних підстав, позивач змушений звернутись до суду з відповідним позовм про відшкодування збитків в порядку регресу у розмірі 9662, 95 гривень, стягнення судових витрат, пов`язаних з оплатою судового збору та витрат, пов`язаних з наданням правової допомоги у розмірі 8348,60 грн.

У судове засідання представник позивача не з`явився, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутністю на підставі наданих до позову письмових доказів в обґрунтування своїх вимог.

Відповідач відзив на позов не подав, в судове засідання не з`явився, про день та час слухання справи повідомлявся своєчасно, належним чином, згідно вимог ЦПК України. Причини неявки суду не повідомива, заяви про розгляд справи за його відсутностю суду не надав, у зв`язку з чим, відповідно до ст.ст. 280-283 ЦПК України, суд ухвалює заочне рішення.

Відповідно до ч. 3 ст. 223 ЦПК України суд розглянув справу за відсутності сторін, на підставі наявних доказів.

Відповідно до положень ч. 2ст. 247 ЦПК України фіксування судовогопроцесу задопомогою звукозаписувальноготехнічного записуне здійснювалось.

Судом встановлено такі фактичні обставини та зміст спірних правовідносин.

Встановлено, що між ПрАТ «СК «ВУСО» та ОСОБА_2 було укладено поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №200255935 від 12.06.2020 року, за яким страховик зобов`язується відшкодувати шкоду заподіяну страхувальником життю, здоров`ю та майну потерпілих при експлуатації забезпеченого транспортного засобу, а саме автомобіля ДЕУ Матиз, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 .

У відповідності до умов даного договору, ПрАТ «СК «ВУСО» взяло на себе зобов`язання у разі настання страхового випадку сплатити на користь страхувальника страхове відшкодування.

07 грудня 2020 року о 19 годині 00 хвилин у м. Запоріжжі на регульованому перехресті пр. Соборний - пр. Металургів, мала місце дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу ДЕУ Матиз, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 - під керуванням ОСОБА_2 та автомобіля ЗА3 ДЕУ, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 - під керуванням водія ОСОБА_3 .

В результаті вищевказаної дорожньо-транспортної пригоди було пошкоджено транспортний засіб ЗАЗ-ДЕУ, державний реєстраційний номер НОМЕР_3 , що підтверджується постановою Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 02 лютого 2021 року по справі № 334/7424/20. Суд визнав ОСОБА_2 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбачених ст.ст. 124, 122-4 КУпАП.

Потерпіла особа від вищезазначеної ДТП - ОСОБА_3 звернувся до ПрАТ «ВУСО із заявою на виплату страхового відшкодування.

Співробітниками ПрАТ «ВУСО 09.12.2020 року було здійснено огляд автомобіля ЗАЗ-ДЕУ, державний реєстраційний номер НОМЕР_3 та складено акт огляду колісного транспортного засобу.

Факт ДТП 07.12.2020 року визнаний ПрАТ «СК «ВУСО» страховим випадком, що підтверджується Страховим актом №2082048-1 від 24.12.2020 року.

Виконуючи взяті на себе зобов`язання по Договору №200255935 від 12.06.2020 року, на підставі страхового акту, на виконання вимог ст. 27 Закону України «Про страхування» та ст. 993 Цивільного кодексу України співробітниками ПрАТ «СК «ВУСО» було проведено розрахунок суми страхового відшкодування та здійснено виплату страхового відшкодування на користь потерпілої особи у сумі 9 662, 95 гри., що підтверджується платіжним дорученням про оплату страхового відшкодування №38866 від 24 грудня 2020 року.

Відповідно до підпункту «в» підпункту 38.1.1 пункту 38.1 статті 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик після виплати страхового відшкодування має право регресного позову до страхувальника або водія ТЗ, який спричинив ДТП: - в) якщо він після дорожньо-транспортної пригоди за його участю самовільно залишив місце пригоди чи відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду щодо стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, або вжив алкоголь, наркотики чи лікарські препарати, виготовлені на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником).

Отже, право регресної вимоги виникло у ПрАТ «СК «ВУСО» з моменту виплати страхового відшкодування, тобто 24 грудня 2020 року, що підтверджується платіжним дорученням. Тобто, відшкодувавши матеріальну шкоду заподіяну відповідачем внаслідок ДТП 07 грудня 2020 року, ПрАТ «СК «ВУСО» отримало право регресної вимоги до відповідача щодо стягнення суми виплаченого страхового відшкодування, а саме 9 662, 95 грн.

Також, в ході судового розгляду досліджено, що 08 лютого 2021 року між ПрАТ «СК «ВУСО» (Первісний кредитор) та ФОП ОСОБА_1 (Новий кредитор) укладено Договір № 08/02/2021 про відступлення права вимоги від 08 люотого 2021 року, відповідно до якого Первісний кредитор відступає (передає), а Новий кредитор отримує -гаво вимоги відшкодування у порядку регресу збитків завданих Первісному кредитору по договорам страхування, перелік яких наведений у Додатку №1 до Договору. В тому числі, Новий кредитор отримав траво вимоги відшкодування у порядку регресу збитків у вигляді виплаченого страхового відшкодування за Договором №200255935 від 12.06.2020 року.

Згідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав і обов`язків, є договори та інші правочини.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права гимоги), а згідно зі ст. 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено отговором або законом.

Таким чином, до Позивача перейшло право вимоги щодо стягнення з Відповідача вищевказаної суми боргу.

Досліджені судом письмоі докази, які були надані представником позивача, суд визнає належними та допустимими, таким, що відповідають вимогам ст. ст. 76-80 ЦПК України.

Всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному і об`єктивному розгляді справи, зібрані по справі докази, керуючись законом, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню але частково з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК Українизавданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється відповідно доКонституції України, цього Кодексу, Закону України " Про міжнародне приватне право", законів України, що визначають особливості розгляду окремих категорій справ, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. ч. 1, 2, 3, 4 ст. 10 ЦПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно доКонституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України. Суд застосовує при розгляді справКонвенцію про захист прав людини і основоположних свобод1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч. ч. 1, 2, 3 ст. 12 ЦПК України).

Частиною першою статті 15ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Сторонами не заявлено клопотань про витребування інших доказів, виклик свідків чи призначення інших судових експертиз, а тому суд вирішив справу на підставі наявних у ній доказів, відповідно до ст. ст. 12, 13 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

Відповідно доч. 1ст. 1167 майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Як вбачається з вищенаведеного, право регресної вимоги виникло у ПрАТ "СК "ВУСО" з моменту виплати страхового відшкодування.

Отже, відшкодувавши матеріальну шкоду в сумі 9662,95 гривень заподіяну відповідачем внаслідок ДТП 07.12.2020 роуу, ПрАТ "СК "ВУСО" отримало право регресної вимоги до відповідача щодо стягнення суми виплаченого страхового відшкодування, а саме: 9662,95 грн., на підставі ч. 38.1.1 п (а) ст. 38 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

Відповідно доч. 1ст. 16ЗаконуУкраїни "Прострахування" договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов`язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Статтею 979ЦК Українивизначено, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Згідно приписів ст. 993 ЦК Українитаст. 27 Закону України "Про страхування",до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Оскільки в ході судового розголялду встановлено, що 08 лютого 2021 року між ПрАТ «СК «ВУСО» (Первісний кредитор) та ФОП ОСОБА_1 (Новий кредитор) укладено Договір № 08/02/2021 про відступлення права вимоги від 08 люотого 2021 року, відповідно до якого Первісний кредитор відступає (передає), а Новий кредитор отримує -гаво вимоги відшкодування у порядку регресу збитків завданих Первісному кредитору по договорам страхування, перелік яких наведений у Додатку №1 до Договору, у тому числі, новий кредитор отримав траво вимоги відшкодування у порядку регресу збитків у вигляді виплаченого страхового відшкодування за Договором №200255935 від 12.06.2020 року.

Відповідно до п. 1 ч. 2ст. 11ЦК України підставами виникнення цивільних прав і обов`язків, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 512ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Суд, оцінивши допустимість, достовірність кожногодоказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язокв їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному а безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, приходить довисновку, що позовні вимоги позивача про відшкодуваннязбитків в порядку регресує обгрунтованимиі підлягаютьзадоволенню.

Відповідачем не надано доказів, які б спростували фактичні дані, що містяться у наданих позивачем письмових доказах.

Виходячи ізвикладеного, суд приходитьдо висновкупро обґрунтованістьпозовних вимог і має підстави для задоволення позову в частині стягнення на користь позивача ФОП ОСОБА_1 з відповідача ОСОБА_2 , як винної особи, документально підтверджені завдані збитки в порядку регресу у розмірі 9662,95 грн.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних зрозглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані із розглядом справи покладаються у разі задоволення позову на відповідача.

Оскільки позовні вимоги задоволено у повному обсязі, тому судмає підставидля стягненняіз відповідачана користь позивача судовийзбір у розмірі 962,48 грн., який було сплачено позивачем, що підтверджено відповідною квитанцією про сплату судового збору.

При зверненні до суду з позовною заявою, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача на його користь понесені ним витрати на правничу допомогу в розмірі 8348,60 гривень.

Відповідно до ч. ч. 2,3ст. 137ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1)розмір витратна правничудопомогу адвоката, в томучислі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовкудо її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2)розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджуютьздійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Судом встановлено, що 10.02.2021 року між ФОП « ОСОБА_1 » з одного боку та Адвокатським об`єднанням «ПРАВОВИЙ ГОРИЗОНТ», код ЄДРПОУ 42289048 в особі Голови Адвоката Мазуренко Сергія Сергійовича, який діє на підставі Статуту адвокатського об`єднання, був укладений договір №17 про надання правової (правничої) допомоги від 10.02.2021 року.

Із Додаткової угоди №1 Акта приймання-передачі правової (правничої) допомоги до Договору про надання правової (правничої) допомоги від 10.02.2021 року, встановлено, що ФОП « ОСОБА_1 » надано Адвокатським об`єднанням Адвокатським об`єднанням «ПРАВОВИЙ ГОРИЗОНТ» правову (правничу) допомогу, розмір вартості якої становить 8348,60 гривень, з яких, вартість представнитства в суді складає 2197 гривень.

Враховуючи, що представник позивача не був присутній у судовому засіданні, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутністю, суд вважає зменшити розмір витрат на правову допомогу до 6151, 06 грн .

Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 82, 141, 263, 264, 265, 279 ЦПК України і на підставі ст. ст. 11, 16, 22, 512, 514, 993, 1166, 1187, 1191, 1194 ЦК України, ст. ст. 9, 27 Закону України "Про страхування", ст. 38 ЗУ "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Фізичної особи-підприємця « ОСОБА_1 » до ОСОБА_2 про відшкодування збитків в порядку регресу - задовольнити частково.

Стягнути з Відповідача - ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_4 ) на користь Позивача - ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_5 ) завдані збитки в порядку регресу у розмірі: 9 662 95 грн (дев`ять тисяч шістсот шістдесят дві) грн. 95 коп.

Стягнути з Відповідача - ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_4 ) на користь Позивача - ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_5 ) витрати по сплаченому судовому збору в розмірі: 962, 48 (дев`ятсот шістдесят дві) грн. 4 коп.

Стягнути з Відповідача - ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_4 ) на користь Позивача - ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_5 ) витрати на правову (правничу) допомогу в розмірі 6151,06 грн.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Н.Ю.Козлова