Ухвала суду № 102855235, 28.01.2022, Тячівський районний суд Закарпатської області

Справа № 307/366/22

Провадження № 1-кс/307/101/22

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 січня 2022 року м.Тячів

Слідчий суддя Тячівського районного суду Закарпатської області Бряник М.М., за участю секретаря судового засідання Мельник Б.В. прокурора Якубовського В.А., слідчого Дьордяй І.М. підозрюваного ОСОБА_1 , захисника Гайду О.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ Тячівського ВП ГУНП в Закарпатській області капітана поліції Дьордяй І.М. погоджене прокурором Тячівської окружної прокуратури Якубовського В.А., про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, уродженця смт. Вишково, Хустського району, Закарпатська область, що зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , з повною загальною середньою освітою, непрацюючого, одруженого, раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286-1 КК України, у кримінальному провадженні № 12022071160000003, відомості про яке 01.01.2022 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань,

В С Т А Н О В И В:

Слідчий СВ Тячівського ВП ГУНП в Закарпатській області капітан поліції Дьордяй І.М. звернувся до слідчого судді з клопотанням, погодженим прокурором Тячівської окружної прокуратури Закарпатської області Якубовським В.А., про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286-1 КК України.

В обґрунтування клопотання слідчий посилається на те, що СВ Тячівським ВП ГУНП в Закарпатській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022071160000003 від 01.01.2022 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286-1 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 01.01.2022 р. близько 02 години ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешканець АДРЕСА_2 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння керуючи автомобілем марки "Mercedes Benz", моделі «Vito» з державним номерним знаком НОМЕР_1 Угорської реєстрації рухаючись з смт. Вишково Хустського району, в напрямку смт. Буштино Тячівського району, маючи технічну можливість оцінити дорожні умови та дорожню обстановку, не вибрав безпечну швидкість руху на дорозі, що призвело до втрати ним керованості, та наступному з`їзді автомобіля в кювет у результаті чого пасажирка ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 отримала тілесні ушкодження у вигляді: закритої травми черева у вигляді розриву селезінки з крововиливом в черевну порожнину, чисельних переломів ребер, забійної рани підборіддя, які згідно висновку судово-медичної експертизи №24 від 26 січня 2022 року відносяться до групи тяжких тілесних ушкоджень, так-як являються небезпечними для життя потерпілого в момент їх спричинення, і знаходяться у прямому причинному зв`язку з діями водія ОСОБА_1 , що підтверджується висновком судової авто-технічної експертизи №12/01 від 22 січня 2022 року.

Посилаючись на ці обставини, слідчий вказує, що ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286-1 Кримінального кодексу України, тобто у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, у стані алкогольного сп`яніння, що спричинило потерпілому тяжкі тілесні ушкодження.

Вина ОСОБА_1 , повністю підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди, протоколом допиту потерпілого, протоколами допиту свідків, висновками експертиз, та іншими матеріалами кримінального провадження.

27 січня 2022 року ОСОБА_1 , було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286-1 КК України.

За твердженням слідчого, відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України, під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 4, ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ОСОБА_1 , може переховуватися від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинене ним кримінальне правопорушення, та може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Отже, ОСОБА_1 перебуваючи на волі, може перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні, і вище наведені ризики та обставини є реальними і триваючими, об`єктивно існують, тому тримання під вартою підозрюваного буде виправданим та необхідним.

Інший запобіжний захід, окрім тримання під вартою, не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного. Альтернативні запобіжні заходи не забезпечать належний рівень гарантії доброчесної поведінки підозрюваного.

На підставі наведеного, слідчий просить застосувати до підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286-1 Кримінального кодексу України, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком шістдесят днів.

Прокурор у судовому засіданні клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою підтримав та просив задовольнити, посилаючись на обставини, викладені у клопотанні та додані до нього матеріали кримінального провадження.

Слідчий Дьордяй І.М. в судовому засіданні підтримав подане ним клопотання. Стосовно наявності зазначених ним у клопотанні ризиків, вказав, що підозрюваний повністю відшкодував завдані ним збитки потерпілим та останні до нього жодних претензій не мають, а тому ризик впливу з його боку на потерпілих відсутній. Однак з огляду на тяжкість інкримінованого підозрюваному злочину, та не дивлячись, що ОСОБА_1 жодного разу не проігнорував виклик слідчого та належним чином виконував свої процесуальні обов`язки, вважає що ризик переховування від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення кримінальної відповідальнсоті за вчинене кримінальне правопорушення, існує.

Захисник підозрюваного до початку судового засідання подала заперечення на клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. У ньому вказує, що такий ризик, як переховування ОСОБА_1 від органів слідства та суду є не обґрунтованим та не підтвердженим жодними доказами. Вказує, що ОСОБА_1 з`являвся на кожен виклик слідчого та приймав участь у всіх слідчих діях, жодним чином не робив перешкод у розслідуванні кримінального провадження та не переховувався і не має наміру переховуватися від органів досудового розслідування та суду. Вину визнає в повному обсязі. Зазначає, що підозрюваний допомагав потерпілій, повністю відшкодував всі завдані ДТП збитки, потерпіла не має до ОСОБА_1 претензій.

При обранні запобіжного заходу просить суд врахувати, що підозрюваний, має постійне місце проживання, де проживає з родиною, має стійкі соціальні зв`язки, постійну роботу, характеризує себе позитивно, що підтверджується характеристикою з Вишківської селищної ради, раніше не судимий. Підозрюваний є одружений, має на утриманні двох малолітніх дітей, є єдиним годувальником в сім`ї, так як дружина знаходиться в декретній відпустці. Вважає, що застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, призведе до того, що діти залишаться, як без батьківської турботи, так і без засобів проживання та підозрюваний не зможе відшкодовувати потерпілим збитків. Окрім того, зазначає, що застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, призведе до погіршення його стану здоров`я. Просить суд застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання.

Захисник підозрюваного у судовому засіданні підтримала подане нею заперечення щодо застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, зауваживши, що жоден з зазначених у клопотанні та наведений у судовому засіданні стороною обвинувачення ризик, не підтверджується належними та допустимими доказами. ЇЇ підзахисний раніше до кримінальної відповідальності не притягався ухилятися від органів досудового розслідування та суду наміру не має.

Просила розглянути можливість застувати відносно ОСОБА_1 більш м`який запобіжний захід, не пов`язаний з тримання під вартою, а саме у виді особистого зобов`язання.

Підозрюваний у судовому засіданні підтримав позицію свого захисника, повідомив, що не має наміру ухилятися від органу досудового розслідування та суду та на їх першу вимогу зобов`язується з`явитися. Підозру про яку йому повідомлено, вважає обґрунтованою. Просить обрати запобіжний захід не пов`язаний з триманням під вартою у вигляді особистого зобов`язання.

Заслухавши позицію прокурора, слідчого з приводу внесеного клопотання, пояснення підозрюваного та його захисника, ознайомившись з запереченням захисника, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали кримінального провадження, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

У судовому засіданні встановлено, що згідно з даними з витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань, сформованого станом на 27.01.2022 року, Тячівським РВП ГУНП в Закарпатській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні за №12022071160000003 відомості про яке 01.01.2022 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286-1 КК України.

05.01.2022 року слідчим суддею Тячівського районного суду Закарпатської області задоволено клопотання слідчого СВ Тячівського РВП ГУНП в Закарпатській області про арешт майна в кримінальному провадженні внесеного до ЄРДР за №12022071160000003 від 01.01.2022 року та накладено арешт на майно, яке було вилучено 01.01.2021 року під час проведення огляду місця події смт. Буштино по вул. Головній Тячівського району, Закарпатської області, автомобіль марки «Mercedes», модель «Vito» номерний знак Угорської реєстрації НОМЕР_1 , який перебуває у фактичному володінні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешканця АДРЕСА_2 та який знаходиться на майданчику тимчасового утримання транспортних засобів Тячівського РВП ГУНП в Закарпатській області, шляхом заборони розпорядження, користування та відчуження цим автомобілем.

У рамках даного кримінального провадження, 27.01.2022 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 оголошено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286-1 КК України, а саме порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, у стані алкогольного сп`яніння, що спричинило потерпілому тяжкі тілесні ушкодження.

Відповідно до вимог п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України запобіжний захід є заходом забезпечення кримінального провадження.

Статтею 177 КПК України регламентовано, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Як роз`яснено у п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства» від 25.04.2003 року № 4, запобіжні заходи застосовується за наявності підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений буде намагатись ухилятися від слідства або суду, перешкоджати встановленню істини по кримінальній справі або продовжити злочинну діяльність, а також для забезпечення виконання процесуальних рішень. Разом з тим взяття під варту є найбільш суворим запобіжним заходом, у зв`язку з чим такий обирається лише за наявності підстав вважати, що інші (менш суворі) запобіжні заходи можуть не забезпечити виконання підозрюваним, обвинуваченим процесуальних обов`язків, що випливають з норм КПК України, і його належної поведінки. У п. 13.3 даної постанови зазначено, що обов`язковою умовою взяття під варту (виходячи з його правової природи) має бути обґрунтована впевненість судді в тому, що більш м`які запобіжні заходи можуть не забезпечити належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого. Це можливо, коли особа немає постійного місця проживання, зловживає спиртними напоями чи вживає наркотичні засоби, продовжує вчиняти злочини, підтримує соціальні зв`язки негативного характеру, порушила умови запобіжного характеру, не пов`язаного з позбавленням волі, раніше ухилялася від слідства, суду чи виконання судових рішень.

Відповідно до ч. 3 ст. 176 КПК України слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м`яким запобіжним заходом є особисте зобов`язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.

За приписами ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно з ч. 4 ст. 194 КПК України якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частиною п`ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Під час розгляду клопотання встановлено, що органом досудового розслідування ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286-1 КК України, який відноситься до категорії тяжкого злочину та за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років.

Слідчий суддя приходить до висновку, що обґрунтованість підозри ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286-1 КК України, підтверджується зібраними у кримінальному провадженню доказами, а саме:

протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 01.01.2022 року (а.с.10-19);

висновком експерта №36 від 12.01.2022 року, відповідно до якого в результаті проведеної судово-токсикологічної експертизи крові з вени ОСОБА_1 (за забором крові від 01.01.2022 року о 6.00 год.) в його крові виявлено етиловий спирт в концентрації 0.36%, що відповідає легкому ступеню алкогольного сп`яніння (а.с. 20-22);

висновком експерта № 24 від 26.01.2022 року, відповідно до якого ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 отримала тілесні ушкодження у вигляді: закритої травми черева у вигляді розриву селезінки крововиливом в черевну порожнину, чисельних переломів ребер, забійної рани підборіддя, які відносяться до групи тяжких тілесних ушкоджень(а.с. 23-26);

висновком судової авто-технічної експертизи №12/01 від 22.01.2022 року, відповідно до якої, невідповідність дій водія ОСОБА_1 вимогам ПДР знаходиться у прямому причинному зв`язку з наслідакими ДТП (а.с. 42-46)

висновком судової авто технічної експертизи №3/01 від 12.01.2022 року, відповідно до якого автомобіль марки "Mercedes Benz", моделі «Vito» з державним номерним знаком НОМЕР_1 Угорської реєстрації перебував у справному стані,

протоколом допиту свідка ОСОБА_3 від 19.01.2022 року (а.с. 27-30),

протоколом допиту свідка ОСОБА_4 від 19.01.2022 року (а.с. 31-34),

протоколом допиту малолітнього (неповнолітнього) свідка ОСОБА_5 від 19.01.2022 року (а.с. 35-38),

протоколом допиту малолітнього (неповнолітнього) свідка ОСОБА_6 від 19.01.2022 року (а.с. 39-41),

протоколом допиту потерпілої ОСОБА_7 від 24.01.2022 року(а.с. 50-52), тим самим встановлена достатність доказів для підозри ОСОБА_1 у вчиненні ним кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 286-1 КК України.

Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя виходить з практики Європейського суду з прав людини та вважає, що дані, які вказують на обґрунтовану підозру в частині вчинення ним кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 286-1 КК України, та навіть в сторонньої людини не можуть викликати розумних сумнівів щодо можливого вчинення підозрюваним ОСОБА_1 інкримінованого йому злочину, містяться в їх сукупності в матеріалах, здобутих в ході проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні та долучених до клопотання.

Приймаючи вказані дані з точки зору належності, допустимості, достовірності, а їх сукупність - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, слідчий суддя вважає їх достатніми для визначення поняття обґрунтованої підозри ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому злочину, в частині вчинення ним кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 286-1 КК України на даній стадії досудового розслідування.

Водночас, слідчий суддя констатує, що під час вирішення питання щодо застосування запобіжних заходів оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті доведення чи не доведення винуватості особи, з метою досягнення таких висновків, які необхідні суду при постановленні вироку, а з тією метою, щоб встановити чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

Вирішуючи клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя враховує тяжкість покарання за ч. 2 ст. 286-1 КК України, дані про особу підозрюваного ОСОБА_1 який раніше не судимий, його вік та стан здоров`я, наявність у нього постійного місця проживання, сімейний стан підозрюваного, який є одруженим, має на утриманні двох малолітніх дітей який по місцю проживання згідно наданої Вишківської селищною радою характеристики, характеризується позитивно та в судовому засіданні пояснював, що не буде ухилятися від органу досудового розслідуваня та суду та на їх першу вимогу з`явиться на виклик.

Крім того, вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1 слідчий суддя також враховує вимоги п. п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув`язнення.

Оцінюючи доводи сторони кримінального провадження з боку обвинувачення про необхідність застосування відносно ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою слідчий суддя констатує, що стороною обвинувачення не доведено, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Разом з цим доводи сторони обвинувачення про існування, зазначеного у клопотанні ризику, щодо можливості перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, не знайшли свого підтвердження у судовому засіданні, у зв`язку з цим цей ризик не враховується слідчим суддею при обранні запобіжного заходу.

Виходячи з встановлених слідчим суддею обставин, з урахуванням даних про особу підозрюваного, слідчий суддя вважає, що в силу характеру діяння, в якому підозрюється ОСОБА_1 та потреби у встановлені істини у кримінальному провадженні, прокурором доведено обставини, передбачені п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 194 КПК України, зокрема обґрунтованість підозри у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст. 286-1 КК Україи на даному етапі досудового розслідування, необхідність запобігання ризику переховування від органів досудовго розслідування та суду, але не доведено обставини, передбаченої п.п. 3, ч. 1 цієї статті, а тому в задоволенні клопотання про застосування відносно ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під варту слід відмовити.

Разом з тим, приймаючи до уваги наявність ризику, передбаченого п.1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а також враховуючи тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_1 у разі визнання його винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286-1 КК України, слідчий суддя вважає за можливе застосувати відносно підозрюваного запобіжний захід у виді домашнього арешту із забороною залишати житло за адресою: АДРЕСА_2 у нічний час, без застосування електронних засобів контролю, оскільки саме такий запобіжний захід буде достатнім та зможе забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків та запобігти вищезазначеному ризику.

Відповідно до ч. 1 ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.

Згідно з ч. 2 ст. 181 КПК України домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Разом з тим, слідчий суддя вважає за необхідне покласти на підозрюваного ОСОБА_1 обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді або суду на їх першу вимогу; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований та проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання; з метою уникнення будь-якого тиску на свідків у кримінальному провадженні спілкуватися з такими лише з дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді та суду; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти, якщо їх декілька) для виїзду за кордон, інші документи, що надають право на виїзд із України та в`їзд в Україну.

Керуючись ст. ст. 177, 178, 181, 186, 194, 196, 309, 376 КПК України, слідчий суддя,

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання слідчого СВ Тячівського РВП ГУНП в Закарпатській області капітана поліції Дьордяй І.М., погоджене прокурором Тячівської окружної прокуратури Якубовським В.А., про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою - задовольнити частково.

Застосувати відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286-1 КК України, запобіжний захід у виді домашнього арешту із забороною залишати житло за місцем фактичного проживання за адресою: АДРЕСА_2 , в період часу з 20.00 год. до 07.00 год. наступної доби, без застосування електронних засобів контролю.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України наступні процесуальні обов`язки:

прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді або суду на їх першу вимогу;

не відлучаться із населеного пункту, в якому він зареєстрований та фактично проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання;

з метою уникнення будь-якого тиску на потерпілих та свідків, спілкуватися з такими лише з дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді та суду;

здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти, якщо їх декілька) для виїзду за кордон, інші документи, що надають право на виїзд із України та в`їзд в Україну.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_1 , про необхідність негайного вибуття до місця проживання за адресою АДРЕСА_2 .

Встановити строк дії ухвали про обрання запобіжного заходу у виді домашнього арешту до 27 березня 2022 року, включно.

Згідно з ч. 7 ст. 194 КПК України обов`язки, передбачені частиною п`ятою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов`язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов`язки скасовуються.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України, працівники органу Національної поліції з метою контролю за його поведінкою, мають право з`являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов`язаних із виконанням покладених на нього зобов`язань.

Ухвалу про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передати для виконання органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного.

Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Контроль за виконанням даної ухвали покласти на прокурора Тячівської окружної прокуратури Закарпатської області Якубовського В.А.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали буде складено та проголошено 31 січня 2022 року о 13 год. 30 хв.

Слідчий суддя М.М. Бряник