Рішення № 102853949, 20.01.2022, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 січня 2022 року Справа № 915/1114/21

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Смородінової О.Г.,

за участю секретаря судового засідання Берко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Департаменту житлово-комунального господарства Миколаївської міської ради (54030, м. Миколаїв, вул. Адмірала Макарова, буд. 7; адреса електронної пошти: obshdgkh@mkrada.gov.ua; ідентифікаційний код 03365707)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Стеклосоюз» (02099, місто Київ, вул.Бориспільська, будинок 9; адреса електронної пошти невідома; ідентифікаційний код 39856139)

про: стягнення 9 570,10 грн,

за участю представників учасників справи:

від позивача: не з`явився,

від відповідача: не з`явився,

Суть спору:

19.07.2021 Департамент житлово-комунального господарства Миколаївської міської ради звернувся до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою № 3 від 16.07.2021 (з додатками), в якій просить суд:

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Стеклосоюз» на користь Департаменту житлово-комунального господарства Миколаївської міської ради штрафні санкції у розмірі 9 570,10 грн, у т.ч. пеню у розмірі 6 562,49 грн та штраф, що стосується строків виконання зобов`язань у розмірі 1669,33 грн та штраф, що не стосується строків виконання зобов`язань у розмірі 1 338,28 грн;

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Стеклосоюз» на користь Департаменту житлово-комунального господарства Миколаївської міської ради сплачений судовий збір за подачу позовної заяви у розмірі 2270,00 грн.

Позовні вимоги ґрунтуються на підставі: наказу Департаменту житлово-комунального господарства Миколаївської міської ради № 188 від 04.09.2019; Договору підряду № 812 від 06.09.2019 з додатками додатковими угодами та кошторисною документацією до нього; актів приймання виконаних будівельних робіт; довідок про вартість будівельних робіт та витрати; рахунків на оплату, платіжних доручень; претензії № 1 (вих. № 863/08.01.0.10/07/028/20) від 13.03.2020; листа № 2420/08.01.01.10/07/034/20 від 20.07.2020; застосування норм статей 525, 526, 530, 549, 837 Цивільного кодексу України, статей 193, 202, 216-218, 230-232 Господарського процесуального кодексу України; та мотивовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за укладеним між сторонами договором.

Ухвалою суду від 27.08.2021, після усунення позивачем недоліків позовної заяви, останню було прийнято судом до розгляду та відкрито провадження у справі № 915/1114/21 за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 07 жовтня 2021 року; встановлено для сторін процесуальні строки для подання заяв по суті справи.

В підготовчому засіданні 07.10.2021 судом було зауважено на доцільності подання позивачем додаткових пояснень щодо дати отримання всіх необхідних дозвільних документів для початку будівельних робіт (з урахуванням змісту п. 5.3 Договору).

Ухвалою суду від 07.10.2021 підготовче засідання у справі було відкладено на 26 жовтня 2021 року.

23.10.2021 до суду від позивача надійшли додаткові пояснення б/н від 22.10.2021 за наслідками проведеного засідання на виконання ухвали суду від 07.10.2021.

Ухвалою суду від 26.10.2021 було продовжено строк проведення підготовчого провадження у даній справі на 30 днів та відкладено підготовче засідання на 23 листопада 2021 року.

09.11.2021 до суду від позивача надійшли додаткові пояснення б/н від 09.11.2021 щодо зміни місцезнаходження відповідача.

В підготовчому засіданні 23.11.2021 судом за даними позивача з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань було встановлено, що адресою місцезнаходження відповідача станом на даний час є: 02099, місто Київ, вул.Бориспільська, будинок 9. При цьому, з наданого позивачем витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо Товариства з обмеженою відповідальністю «Стеклосоюз» вбачається, що державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу в частині зміни місцезнаходження юридичної особи відбулася 31.08.2021.

За змістом ч.ч.1-2 ст. 27 Господарського процесуального кодексу України позов пред`являється до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання відповідача, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Для цілей визначення підсудності відповідно до цього Кодексу місцезнаходження юридичної особи та фізичної особи - підприємця визначається згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

При цьому, відповідно до ч. 2 ст. 31 ГПК України справа, прийнята судом до свого провадження з додержанням правил підсудності, повинна бути ним розглянута і в тому випадку, коли в процесі розгляду справи вона стала підсудною іншому суду, за винятком випадків, коли внаслідок змін у складі відповідачів справа відноситься до виключної підсудності іншого суду.

Станом на момент відкриття провадження у справі (27.08.2021) місцезнаходженням відповідача було: 54025, м. Миколаїв, пров. Парусний, буд. 11, кв. 214.

З урахуванням наведеного, незважаючи на зміну місцезнаходження відповідача після відкриття провадження у справі, суд констатував, що дана справа є підсудною Господарському суду Миколаївської області.

За результатами проведеного підготовчого засідання судом було постановлено ухвалу від 23.11.2021, якою закрито підготовче провадження у даній справі, з призначенням її до судового розгляду по суті на 23 грудня 2021 року.

20.12.2021 на офіційну електронну пошту суду від позивача надійшла заява б/н від 20.12.2021 про розгляд справи без участі позивача за наявними в справі матеріалами.

В засіданні 23.12.2021 судом оголошувалася перерва до 20 січня 2022 року.

Станом на момент проведення судового засідання від учасників справи будь-яких заяв чи клопотань як по суті справи, так і з процесуальних питань, до суду не надходило.

Відповідач правом, передбаченим ст. 165 Господарського процесуального кодексу України щодо оформлення відзиву на позовну заяву і документів, що підтверджують заперечення проти позову, станом на дату проведення даного засідання не скористався.

Так, як уже було наведено вище, ухвалою суду від 27.08.2021 відповідачу було встановлено строк у 15 днів від дня отримання даної ухвали для надання суду відзиву.

Копія вказаної ухвали надіслана на адресу відповідача була 13.10.2021 повернута поштовим відділенням до суду з відміткою: «за закінченням терміну зберігання» (поштове відправлення зі штрихкодовим ідентифікатором 5400144155889).

Судом перевірено відомості Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо адреси місцезнаходження відповідача та встановлено, що відповідний процесуальний документ направлено вказаній юридичній особі у встановленому процесуальним законом порядку.

Статтею 93 Цивільного кодексу України встановлено, що місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.

Відповідно до статей 9, 14, 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» на підставі поданих юридичною особою документів у Єдиному державному реєстрі зазначаються відомості про її місцезнаходження.

Тобто, офіційне місцезнаходження повідомляється юридичною особою для забезпечення комунікації та зв`язку із нею зацікавлених осіб, у тому числі контрагентів, органів державної влади тощо.

При цьому, до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Крім того, ч. 7 ст. 120 ГПК України передбачено, що учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Отже, в разі коли фактичне місцезнаходження учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Відтак, повна відповідальність за достовірність інформації про місцезнаходження, а також щодо наслідків неотримання поштових відправлень за своїм офіційним місцезнаходженням покладається саме на таку особу - учасника процесу.

Згідно з ч. 10 ст. 11 ГПК України якщо спірні відносини не врегульовані законом і відсутній звичай ділового обороту, який може бути до них застосований, суд застосовує закон, що регулює подібні відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - виходить із загальних засад і змісту законодавства (аналогія права).

Відповідно до приписів п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Порядок надання послуг поштового зв`язку, права та обов`язки операторів поштового зв`язку і користувачів послуг поштового зв`язку визначають Правила надання послуг поштового зв`язку, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270, і які регулюють відносини між ними.

Поштові відправлення залежно від технології приймання, обробки, перевезення, доставки/вручення поділяються на такі категорії: прості, рекомендовані, без оголошеної цінності, з оголошеною цінністю. Рекомендовані поштові картки, листи та бандеролі з позначкою «Вручити особисто», рекомендовані листи з позначкою «Судова повістка» приймаються для пересилання лише з рекомендованим повідомленням про їх вручення (пункти 11 та 17 Правил надання послуг поштового зв`язку).

Рекомендовані поштові відправлення, у тому числі рекомендовані листи з позначкою «Судова повістка», рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень, поштових переказів, адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою або під час видачі у приміщенні об`єкта поштового зв`язку вручаються адресату, а у разі його відсутності - будь-кому з повнолітніх членів сім`ї, який проживає разом з ним. У разі відсутності адресата або повнолітніх членів його сім`ї до абонентської поштової скриньки адресата вкладається повідомлення про надходження зазначеного реєстрованого поштового відправлення, поштового переказу, рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, поштового переказу (пункт 99 Правил надання послуг поштового зв`язку).

Відповідно до пунктів 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку, у разі неможливості вручення одержувачам поштові відправлення зберігаються об`єктом поштового зв`язку місця призначення протягом одного місяця з дня їх надходження. Поштові відправлення повертаються об`єктом поштового зв`язку відправнику у разі, зокрема, закінчення встановленого строку зберігання.

Системний аналіз статей 120, 242 ГПК України, пунктів 11, 17, 99, 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку свідчить, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі (аналогічна позиція викладена у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.01.2020 у справі № 910/22873/17 та від 14.08.2020 у справі № 904/2584/19).

Встановлений порядок надання послуг поштового зв`язку, доставки та вручення рекомендованих поштових відправлень, строк зберігання поштового відправлення забезпечує адресату можливість вжити заходів для отримання такого поштового відправлення та, відповідно, ознайомлення з судовим рішенням.

Суд звертає увагу на те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17, постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).

За таких обставин можна дійти висновку, що повернення ухвали суду про відкриття провадження у справі відбулось через недотримання відповідачем вимог законодавства щодо забезпечення отримання поштових відправлень за своїм офіційним місцезнаходженням (поштовою адресою), що розцінюється судом як фактична відмова від отримання адресованих йому судових рішень (ухвал). Відповідач, у разі незнаходження за своєю юридичною адресою, повинен був докласти зусиль щодо отримання поштових відправлень за цією адресою або повідомити суду про зміну свого місцезнаходження.

Отже, з урахуванням приписів ч. 10 ст. 11, п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України, слід вважати, що днем вручення Товариству з обмеженою відповідальністю «Стеклосоюз» копії ухвали Господарського суду Миколаївської області від 27.08.2021 у справі № 915/1114/21 є 13.10.2021.

За такого, встановлений судом строк на подання відзиву для відповідача тривав до 28.10.2021 включно.

Разом із тим, протягом встановленого процесуального строку відповідач ні відзиву на позовну заяву, ні будь-яких заяв чи клопотань з означеного питання суду не надав.

20.01.2022 учасники справи своїх представників в судове засідання не направили, про час та місце проведення засідання були повідомлені.

Враховуючи наведене та те, що явка учасників справи не визнавалася судом обов`язковою, а участь у засіданні суду є правом, а не обов`язком сторони, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи по суті за відсутності представників сторін.

При цьому, враховуючи відсутність відзиву по суті позову, згідно ст. 165 ГПК України справу вирішено за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до змісту статей 195, 240 ГПК України, 20.01.2022 за результатами розгляду даної справи за правилами загального позовного провадження, суд підписав вступну та резолютивну частини рішення.

Ознайомившись з матеріалами справи, заслухавши у підготовчому судовому засіданні представника позивача, дослідивши надані докази у їх сукупності, суд –

В С Т А Н О В И В:

06 вересня 2019 року між Департаментом житлово-комунального господарства Миколаївської міської ради, як замовником, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Стеклосоюз», як підрядником, був укладений Договір підряду № 812 (далі – Договір), відповідно до предмета якого підрядник зобов`язався в порядку та на умовах, визначених в цьому Договорі, на свій власний ризик, а замовник зобов`язався в порядку та на умовах, визначених в цьому Договорі, прийняти і оплатити роботи з «Капітальний ремонт із заміни вікон сходових клітин в житловому будинку по вулиці Колодязна, 7 в м. Миколаєві Миколаївської області» (п. 1.1). Склад та обсяги робіт, що доручаються до виконання підряднику, визначаються розробленою для об`єкту проектною документацією. Склад та обсяги робіт можуть бути переглянуті в процесі капітального ремонту у разі внесення змін до проектної документації у порядку, зазначеному у п. 53 Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджених постановою Кабінету міністрів України від 01.08.2005 №668 із змінами (п. 1.2).

За умовами наведеного Договору:

- оплата виконаної підрядником роботи, що визначена у п. 1.1 цього Договору, здійснюється за її договірною ціною, яка становить 133828,87 грн з ПДВ за рахунок коштів субвенції відповідно до додатку № 1 до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 10.07.2019 № 500-р «Деякі питання розподілу у 2019 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку окремих територій». Сума Договору сплачується поетапно у відповідності до плану фінансування будівництва: на 2019 рік – 109981,28 грн з ПДВ; на 2020 рік – 23847,59 грн з ПДВ (п. 2.1, в редакції додаткової угоди № 2 від 22.09.2020);

- оплата за цим Договором провадиться згідно підписаних з обох сторін актів приймання виконаних будівельних робіт за формою № КБ-2в та довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за формою № КБ-3 протягом 15 банківських днів після підписання сторонами Акта здачі-приймання виконаних робіт. До названих документів обов`язково надаються для ознайомлення замовнику виконавча документація, передбачена вимогами нормативних документів у галузі будівництва та документи щодо якості задіяних матеріалів та конструкцій з паспортами та сертифікатами (п. 3.1);

- здача-приймання виконаних робіт здійснюється актом, після повідомлення про готовність об`єкту до прийому (п. 4.3);

- замовник зобов`язується оплатити виконані підрядником роботи згідно бюджетних асигнувань за умови належного фінансування. У випадку відсутності на момент завершення виконаних робіт (наданих послуг) відповідного бюджетного асигнування, строки для оплати підряднику виконаних робіт (наданих послуг) починають свій перебіг з моменту появлення такого асигнування на відповідний об`єкт (об`єкт, що є безпосереднім предметом цього Договору) (п. 5.1);

- строк дії Договору: з моменту підписання Договору сторонами і до 31.12.2020 року (п. 5.2, в редакції додаткової угоди № 2 від 22.09.2020);

- строк виконання робіт за цим Договором (з урахуванням положень п. 5.5 цього Договору): 90 днів з моменту отримання всіх необхідних дозвільних документів для початку будівельних робіт (у випадку, якщо такі документи необхідно отримати відповідно до вимог діючого законодавства) (п. 5.3);

- підрядник за 7 робочих днів до дати закінчення виконання робіт надає замовнику повідомлення про готовність до здачі виконаних робіт. Після одержання повідомлення підрядника про готовність до здачі виконаних робіт замовник зобов`язаний розпочати їх приймання. Передача виконаних робіт підрядником і приймання їх замовником оформлюється актом здачі-приймання виконаних робіт. Датою прийняття виконаних робіт є дата підписання сторонами документів, що передбачені п. 3.1. цього Договору (п. 5.5);

- підрядник має право надавати акти виконаних робіт по мірі виконання відповідних робіт на об`єкті, але виключно в межах строків, що визначені цим Договором (п. 5.6);

- приймання актів виконаних робіт замовником відбувається з 1 по 20 число поточного місяця (п. 5.7);

- підрядник зобов`язаний своїми або притягнутими силами і засобами виконати усі роботи та здати виконані роботи замовнику (п. 6.1.1);

- замовник зобов`язаний прийняти виконані підрядником роботи та підписати акти виконаних будівельних робіт за формою № КБ-2в та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за формою № КБ-3 за умови належного виконання таких робіт підрядником протягом 5 робочих днів з дати одержання вищевказаних актів від підрядника або написати обґрунтовану відмову у прийнятті виконаних робіт із зазначенням причин такої відмови (п. 6.2.2);

- у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов`язань за Договором сторони несуть відповідальність, передбачену законами та цим Договором (п. 7.1);

- у разі невиконання або несвоєчасного виконання зобов`язань при закупівлі робіт за бюджетні кошти підрядник сплачує замовнику штрафні санкції (неустойка, штраф, пеня) у розмірі 0,1% вартості робіт, з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості (п. 7.2);

- види порушень та санкції за них, установлені Договором: - у випадку порушення своїх зобов`язань за цим Договором сторони несуть відповідальність, визначену Договором та чинним законодавством України. Порушенням зобов`язання є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання; - сторони не несуть відповідальності за порушення своїх зобов`язань за Договором, якщо воно сталося з причин настання форс-мажорних обставин. Сторона вважається невинуватою, якщо вона доведе належним чином факт настання форс-мажорних обставин, та що вона вжила всіх залежних від неї заходів для належного виконання зобов`язання; - за порушення грошових зобов`язань замовник сплачує підряднику пеню розмір не нижче облікової ставки НБУ за кожен день затримки (п. 7.3);

- сплата штрафних санкцій не звільняє сторони від виконання своїх зобов`язань в натурі або усунення порушень (п. 7.4);

- крім зазначених штрафних санкцій замовник має право накласти штраф на підрядника за порушення інших умов, що передбачені цим договором (умов, що не стосуються строків виконання зобов`язань) у розмірі 10% від суми договору (в залежності від ступеня наслідків, що наступили у зв`язку із невиконанням умов цього Договору), у тому числі за порушення зобов`язань, що передбачені п. 6.1.4. цього Договору (п. 7.5);

- нарахування штрафних санкцій, за прострочення виконання зобов`язання по цьому Договору, відбувається протягом усього періоду до виконання підрядником зобов`язання в натурі або до моменту відмови замовником прийняття виконання зобов`язання (п. 7.8);

- на виконання ч. 1 ст. 259 Цивільного кодексу України сторони домовилися, що строк позовної давності щодо стягнення замовником з підрядника неустойки (штрафу, пені), відповідно до умов розділу 7 цього Договору, складає 5 років (п. 11.9).

У подальшому, сторонами узгоджувались та підписувалися додаткові угоди до Договору: № 1 від 26.12.2019 та № 2 від 22.09.2020, зокрема, щодо зміни умов стосовно порядку оплати та строку дії Договору.

Вищенаведений Договір з додатковими угодами до нього, скріплений підписами та печатками обох сторін.

Предметом даного позову виступає майнова вимога позивача, як замовника, щодо стягнення з відповідача, як підрядника, штрафних санкцій внаслідок порушення останнім зобов`язань за укладеним між сторонами договором підряду.

Відповідно до приписів ч. 2 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Позивач підтверджує власну правову позицію такими доказами:

- наказ Департаменту житлово-комунального господарства Миколаївської міської ради № 188 від 04.09.2019;

- Договір підряду № 812 від 06.09.2019 з додатками додатковими угодами та кошторисною документацією до нього;

- акти приймання виконаних будівельних робіт;

- довідки про вартість будівельних робіт та витрати;

- рахунки на оплату;

- платіжні доручення;

- претензія № 1 (вих. № 863/08.01.0.10/07/028/20) від 13.03.2020;

- лист № 2420/08.01.01.10/07/034/20 від 20.07.2020.

Відповідач будь-яких доказів на підтвердження власної правової позиції суду не надав.

Статтями 73, 74 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до статті 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Як слідує з положень ст. 77, 78 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Відповідно до змісту ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Дослідивши надані суду докази, оцінивши їх у відповідності з вимогами ст. 86 ГПК України, проаналізувавши обставини справи відносно норм чинного законодавства, яке регулює спірні відносини, суд дійшов таких висновків.

З аналізу вищевказаного укладеного між сторонами Договору вбачається, що Договір № 812 від 06.09.2019 за своєю правовою природою є договором підряду.

Отже, спірні правовідносини, які виникли між сторонами, регулюються положеннями чинного законодавства про підряд.

Так, відповідно до приписів ч.ч. 1-2 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

За змістом ч. 1 ст. 846 ЦК України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Відповідно до ст. 854 ЦК України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов вищенаведеного Договору підрядником було виконано роботи на суму 100885,77 грн, що підтверджується підписаними обома сторонами:

- Актом приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2019 року (примірна форма – КБ-2в) та Довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за грудень 2019 року (примірна форма КБ-3) щодо робіт на суму 109981,28 грн;

- Актом приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2020 року (примірна форма – КБ-2в) та Довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за жовтень 2020 року (примірна форма КБ-3) щодо робіт на суму 23847,59 грн.

Підрядником виставлялися замовнику рахунки на оплату:

- № 187 від 26.12.2019 на суму 109 981,28 грн.

- № 01 від 08.10.2020 на суму 23847,59 грн;

Вищевказані рахунки були оплачені позивачем, що вбачається з наявних у матеріалах справи платіжних доручень:

- № 5012 від 26.12.2019 на суму 109 981,28 грн;

- № 5013 від 26.12.2019 на суму 2222,66 грн.

Таким чином, за даними позивача, не спростованими та не запереченими відповідачем, договір було виконано в повному обсязі, але з боку підрядника – із простроченням виконання зобов`язань майже на рік, що стало підставою для застосування штрафних санкцій.

З метою досудового врегулювання спору позивач звертався до відповідача з претензією № 1 (вих. № 863/08.01.0.10/07/028/20) від 13.03.2020 та листом № 2420/08.01.01.10/07/034/20 від 20.07.2020. у яких пропонував сплатити штрафні санкції.

Матеріали справи не містять доказів реагування відповідача на вищевказані звернення позивача.

Враховуючи наведене вище суд зазначає, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, відповідно до статті 11 ЦК України є, зокрема, договори. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ч. 1 ст. 14 ЦК України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Статтею 173 Господарського кодексу України передбачено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

У відповідності до ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до приписів статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

За приписами статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За змістом статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

У відповідності до частини 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 5.3 Договору строк виконання робіт за цим Договором (з урахуванням положень п. 5.5 цього Договору): 90 днів з моменту отримання всіх необхідних дозвільних документів для початку будівельних робіт (у випадку, якщо такі документи необхідно отримати відповідно до вимог діючого законодавства).

За даними позивача, які відповідачем не заперечені, вид робіт, які є предметом договору підряду № 812 від 06.09.2019 не потребують отримання дозвільних документів, що підтверджується п. 4 Переліку будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об`єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.06.2017 № 406. З урахуванням наведеного строк виконання робіт за вказаним договором становить 90 днів з моменту укладання договору – до 05.12.2019.

Таким чином, з 06.12.2019 відповідач є таким, що прострочив виконання зобов`язань в частині строків виконання робіт за Договором.

Відповідно до частини 2 ст. 614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання. Відповідно до частин 3 та 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

За таких обставин обов`язок доведення факту своєчасності виконання робіт за Договором у даній справі закон покладає на підрядника.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Стеклосоюз» вищенаведених обставин не спростував, не надав суду доказів своєчасного виконання зобов`язань перед замовником.

Отже, враховуючи викладені вище обставини справи, суд дійшов висновку, що в спірних правовідносинах відповідач дійсно порушив норми та приписи чинного законодавства в частині повноти та своєчасності виконання робіт за договором.

У зв`язку з порушенням строків виконання робіт за Договором, позивач, як замовник, нарахував та просить суд стягнути з відповідача, як підрядника, штрафні санкції:

- пеню у загальному розмірі 6562,49 грн за сукупний період прострочення з 06.12.2019 по 05.06.2020;

- штраф за прострочення понад 30 календарних днів у розмірі 1669,33 грн;

- штраф, що не стосується строків виконання зобов`язань – за порушення вимог п. 5.7 Договору у розмірі 1338,28 грн.

Стосовно заявлених позивачем до стягнення штрафних санкцій суд зазначає таке.

За приписами ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Приписами ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. Суб`єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.

Відповідно до п. 7.2, 7.5 Договору у разі невиконання або несвоєчасного виконання зобов`язань при закупівлі робіт за бюджетні кошти підрядник сплачує замовнику штрафні санкції (неустойка, штраф, пеня) у розмірі 0,1% вартості робіт, з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Крім зазначених штрафних санкцій замовник має право накласти штраф на підрядника за порушення інших умов, що передбачені цим договором (умов, що не стосуються строків виконання зобов`язань) у розмірі 10% від суми договору (в залежності від ступеня наслідків, що наступили у зв`язку із невиконанням умов цього Договору), у тому числі за порушення зобов`язань, що передбачені п. 6.1.4. цього Договору.

На підставі статті 549 ЦК України, статті 230 ГК України та п. 7.2 Договору, позивач цілком правомірно нарахував та просить суд стягнути з відповідача пеню та штраф, за прострочення виконання робіт.

Судом перевірено наведені позивачем розрахунки відповідних пені та штрафу і встановлено, що такі нарахування замовником проведені правильно, а, отже позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими, матеріалами справи підтверджені та підлягають задоволенню.

Водночас, щодо заявленого позивачем до стягнення штрафу, що не стосується строків виконання зобов`язань – за порушення вимог п. 5.7 Договору у розмірі 1338,28 грн, суд зазначає таке.

Умовами п. 5.7 Договору передбачено, що приймання актів виконаних робіт замовником відбувається з 1 по 20 число поточного місяця.

Таким чином, відповідні умови Договору, передбачені п. 5.7 стосуються саме строків прийняття замовником актів виконаних робіт за Договором.

Як уже було наведено вище, умовами п. 7.5 Договору передбачено право замовника крім інших штрафних санкцій накласти штраф на підрядника за порушення інших умов, що передбачені цим договором (умов, що не стосуються строків виконання зобов`язань) у розмірі 10% від суми договору (в залежності від ступеня наслідків, що наступили у зв`язку із невиконанням умов цього Договору), у тому числі за порушення зобов`язань, що передбачені п. 6.1.4. цього Договору.

З погодженої сторонами редакції п. 7.5 Договору вбачається, що відповідний штраф підлягає покладенню на підрядника саме за порушення умов, що не стосуються строків виконання зобов`язань.

При цьому, суд наголошує, що п. 5.7 Договору (зазначений позивачем у розрахунку позовних вимог в якості підстави нарахування відповідного штрафу), знаходиться в Розділі 5 Договору «Строки виконання зобов`язань».

Також суд звертає увагу, що позивачем в позовній заяві не зазначено, яким чином порушення останнім вимог п. 5.7. Договору щодо прийняття актів виконаних робіт надає йому право на стягнення з відповідача штрафу в порядку п. 7.5. Договору та не обґрунтовано накладення даного штрафу у залежності від ступеню наслідків, що наступили у зв`язку із невиконанням умов договору, як це передбачено безпосередньо умовами п. 7.5.

З урахуванням наведеного, позовні вимоги в частині стягнення штрафу на підставі п. 7.5 Договору задоволенню не підлягають.

Таким чином, враховуючи вищенаведені норми та обставини, розглянувши даний спір із застосуванням норм матеріального права, якими регулюються відповідні відносини, згідно з наявними в матеріалах справи доказами, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 238 ГПК України, у резолютивній частині рішення зазначаються, зокрема відомості про розподіл судових витрат.

Відповідно до положень п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Отже, у зв`язку з частковим задоволенням позовних вимог з відповідача належить стягнути на користь позивача (пропорційно до розміру задоволених позовних вимог) 1952,56 грн ((8231,82 / 9 570,10) * 2270,00 = 1952,56) судового збору.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-79, 86, 129, 219, 220, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд –

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Стеклосоюз» (02099, місто Київ, вул.Бориспільська, будинок 9; ідентифікаційний код 39856139) на користь Департаменту житлово-комунального господарства Миколаївської міської ради (54030, м. Миколаїв, вул. Адмірала Макарова, буд. 7; ідентифікаційний код 03365707) пеню в розмірі 6 562,49 грн, штраф в розмірі 1669,33 грн, а також 1952,56 грн судового збору.

В задоволенні решти позовних вимог в частині стягнення з відповідача штрафу в розмірі 1 338,28 відмовити позивачу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дати складення повного судового рішення.

Рішення може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені статтею 256 і підпунктом 17.5 пункту 17 Розділу ХІ «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України.

Сторони та інші учасники справи:

Позивач: Департамент житлово-комунального господарства Миколаївської міської ради (54030, м. Миколаїв, вул. Адмірала Макарова, буд. 7; ідентифікаційний код 03365707);

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Стеклосоюз» (02099, місто Київ, вул.Бориспільська, будинок 9; ідентифікаційний код 39856139).

Повне рішення складено та підписано судом 31.01.2022.

Суддя О.Г. Смородінова