Ухвала суду № 102847781, 27.01.2022, Харківський районний суд Харківської області

Справа №635/10087/21

Провадження по справі № 1-в/635/139/2022

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 січня 2022 року Харківський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді - Бобко Т.В.

за участю прокурора - Бойка С.М.,

секретар судових засідань - Полоз М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в сел. Покотилівка Харківського району Харківської області подання виконуючого обов`язки начальника Державної установи «Темнівська виправна колонія (№100)» Арзуманова В.С. про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання засудженого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уроодженця м. Барвінкове Харківської області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 засуджений вироком Барвінківського районного суду Харківської області від 30 жовтня 2018 року за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України до 4 років позбавлення волі.

Початок строку відбування покарання - 07 вересня 2018 року.

Кінець строку відбування покарання - 07 вересня 2022 року.

В.о. начальника державної установи «Темнівська виправна колоонія (№100)» Арзуманов В.С. звернувся до суду із поданням про умовно-дострокове звільнення засудженого ОСОБА_1 від відбування покарання за вказаним вироком, посилаючись на те, що засуджений працевлаштований до промислової зони установи пожежним спостерігачем відомчої пожежної охорони, раніше мав 4 стягнення, які погашені у встановленому законом порядку, був заохочений 6 разів, на заходи виховного впливу реагує позитивно, робить правильні висновки, висловлює позитивні наміри у подальшому житті після звільнення, приймає участь у програмі диференційованого виховного впливу «Професія», відбув 2/3 фактичного строку покарання.

Прокурор у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання засудженого.

Інші особи, які беруть участь у справі, надали суду заяви про розгляд справи за їх відсутності.

Суд, вислухавши думку прокурора, дослідивши матеріали особової справи на засудженого, вважає клопотання таким, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів особової справи на засудженого, він з 07 вересня 2018 року знаходиться в місцях позбавлення волі. Під час знаходження в ДУ «Харківський слідчий ізолятор» характеризувався негативно, за допущені порушення установленого порядку відбування покарання двічі притягувався до дисциплінарної відповідальності та був поміщений у карцер, заохочень не мав, до праці не залучався. З 22 березня 2019 року відбував покарання в Державній установі «Дніпровська установа виконання покарань (№4)», де характеризувався з посереднього боку порушень режиму відбування покарання не допускав, заохочень не мав, до праці не залучався. З 11 квітня 2019 року тримався в Державніій установі «Харківський слідчий ізолятор», де характеризувався негативно, за допущені порушення установленого порядку відбування покарання двічі притягувався до дисциплінарної відповідальності та двічі був поміщений у карцер, заохочень не мав, до праці не залучався. З 24 грудня 2019 року відбуває покарання в Державній установі «Темнівська виправна колонія», де характеризується з позитивного боку, не допускав порушень режиму тримання під вартою, дисциплінарних стягнень не має, за виконання покладених обов`язків та додержання правил поведінки, встановлених КВК України, дотримання правил трудового розпорядку та вимог безпеки праці був заохочений шість разів; працевлаштований до промислової зони установи пожежним спостерігачем відомчої пожежної охорони, до праці ставиться добре, поставлені завдання виконує якісно, своєчасно та в повному обсязі; підтримує доброзичливі взаємовідносини із засудженими позитивної спрямованості, на критику в свою адресу реагує адекватно; дотримується правомірних взаємовідносин та ввічливого ставлення з персоналом установи; спільне місце та приліжкову тумбочку утримує в чистоті та порядку, має охайний зовнішній вигляд; дбайливо ставиться до майна установи і предметів, якими користується при виконанні дорученої роботи, здійснює за ними належний догляд, використовує тільки за призначенням; до виконання передбачених законом вимог персоналу установи ставиться сумлінно; до виконання робіт із благоустрою установи виконання покарань відноситься позитивно, вбачає суспільну необхідність у їх виконання, проявляє розумну ініціативу; приймає особисту участь в організації виховних заходів, які проводяться в установі; не допускає порушень вимог пожежної безпеки і безпеки праці; приймає участь у програмі диференційованого виховного впливу «Професія», до реалізації програми ставиться із зацікавленістю; прагне до підвищення та вдосконалення загальноосвітнього рівня, відвідує бібліотеку установи; відповідно до ст.ст. 110,112, 113 КВК України підтримує соціально-корисні зв`язки з матір`ю, сестрою шляхом листування, побачень та телефонних розмов, стосунки доброзичливі, позитивно впливають на процес виправлення засудженого. Згідно довідки про заохочення та стягнення засудженого ОСОБА_1 , останній має 6 заохочень, ма 4 стягнення, які погашені у встановленому законом порядку.. Як вбачається зі змісту довідки про майновий позов, який підлягає відшкодуванню за вироком суду, складеної бухгалтером ДУ «Харківська виправна колонія №100» ОСОБА_2 , станом на 08 грудня 2021 року засуджений ОСОБА_1 достроково відшкодував процесуальні витрати у розмірі 3003,16 гривень за вироком суду. Згідно довідки про заробітну плату ОСОБА_1 та довідки про працевлаштування засудженого ОСОБА_1 в Держаній установи «Темнівська виправна колонія (№100)», складеної заступником начальника планово-економічного відділу ОСОБА_3 , засуджений у період часу з березня 2020 року по березень 2021 року та з травня 2021 року по жовтень 2021 року був працевлаштований в установі, за що отримував заробітну плату.

Однак, не зважаючи на таку характеристику засудженого ОСОБА_1 , підстав вважати, що останній довів своє виправлення, судом не встановлено.

Як вбачається з матеріалів особової справи на засудженого ОСОБА_1 , останній має ряд непогашених судимостей, а саме був засуджений:

1)29 липня 2008 року Барвінківським районним судом Харківської області за ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробовуванням з іспитовим строком 1 рік;

2)26 листопада 2008 року Барвінківським районним судом Харківської області за ч. 2 ст. 186 КК України до 4 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробовуванням з іспитовим строком 2 роки;

3)20 жовтня 2010 року Барвінківським районним судом Харківської області за ч. 2 ст. 307, ст. 71 КК України до 5 років 3 місяців позбавлення волі, звільнений 30 серпня 2013 року умовно-достроково на невідбутий строк покарання 1 рік 08 місяців 3 дні;

4)09 жовтня 2017 року Барвінківським районним судом Харківської області за ч. 2 ст. 185 КК України до 3 місяців арешту, звільнений 09 січня 2018 року за відбуттям строку покарання;

5)30 жовтня 2018 року Барвінківським районним судом Харківської області від 30 жовтня 2018 року за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України до 4 років позбавлення волі.

Отже, засуджений має п`ять непогашених судимостей.

На даний час ОСОБА_1 відбуває покарання за вироком Барвінківського районного суду Харківської області від 30 жовтня 2018 року за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України, які відповідно до вимог ст. 12 КК України (в редакції, яка діяла на час вчинення злочину) відносились до злочинів середньої тяжкості та тяжких злочинів.

Суд враховує також ту обставину, що до засудженого застосовувалось вже умовно-дострокове звільнення від відбування покарання за вироком Барвінківського районного суду Харківської області від 20 жовтня 2010 року, а також звільнення від відбування покарання з випробовуванням, зокрема за вироком Барвінківського районного суду Харківської області від 29 липня 2008 року та за вироком Барвінківського районного суду Харківської області від 26 листопада 2008 року, однак засуджений належних висновків для себе не робив та знову вчиняв злочини, в тому числі в період іспитового строку.

Зазначені факти свідчать про стійку тенденцію засудженого на систематичне вчинення злочинів та небажання ставати на шлях перевиховання та виправлення.

Згідно п.2 постанови Пленуму Верховного Суду України Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м`яким № 2 від 26 квітня 2002 року визначено, що умовно-дострокове звільнення від покарання можливе лише після повного і всебічного вивчення даних про особу засудженого і переконання в тому, що він сумлінною поведінкою, ставленням до праці та навчання довів своє виправлення. Матеріали про умовно дострокове звільнення, які подають органи, що відають виконанням покарання мають відображати процес виправлення засудженого на протязі всього періоду відбування ним покарання, у зв`язку з чим орган має надати дані про попередні судимості, відшкодування матеріальних збитків та витяг із рішення спостережної ради.

Тобто, умовно-достроковому звільненню підлягають ті засуджені, які протягом всього, а не певного періоду часу, сумлінною поведінкою і ставленням до праці довели своє виправлення і для цього дані беруться в їх сукупності.

У відповідності до положень п. 17 вказаної Постанови Пленуму Верховного Суду України суду слід ретельно з`ясувати : ставлення засудженого до вчиненого злочину, праці та навчання, додержання ним вимог режиму, участь у самодіяльних організаціях, а також його наміри щодо прилучення до праці. Висновок суду про виправлення засудженого повинен бути зроблений за весь час відбування покарання і з урахуванням ступеню тяжкості вчиненого злочину, а також даних, що характеризують його особу. При цьому, прийняття рішення про умовно-дострокове звільнення, не є обов`язковим, а залежить від переконаності суду в тому, що цілі покарання досягнуті в більш короткий термін, ніж це було визначено вироком.

Згідно Витягу з протоколу №22 від 02 червня 2021 року засідання комісії державної установи «Темнівська виправна колонія №100» по розгляду матеріалів щодо умовноо-дострокоового звільнення від відбування покарання на підставі ст. 81 КК України, засудженому ОСОБА_1 відмовлено в представлені матеріалів до Харківського районного суду Харківської області на умовно-дострокове звільнення від відбування покарання на підставі ст. 81 КК України, як особі, яка не довела свого виправлення.

ОСОБА_1 в місцях позбавлення волі знаходиться з 07 вересня 2018 року, під час тримання в Харківському СІЗО характеризувався з негативного боку.

Не зважаючи на те, що засуджений має шість заохочень, що застосовувалися до останнього протягом відбування покарання в Державній установі «Темнівська виправна колонія (№100)» протягом часу з 15 липня 2020 року по 20 жовтня 2021 року, засуджений чотири рази допускав порушення режиму тримання, за що на нього були накладені стягнення у вигляді карцеру, а саме: двічі за зберігання забороненого предмету (мобільний телефон) (02 листопада 2018 року та 04 березня 2019 року) та двічі та порушення режиму тримання, нетактовну поведінку до персоналу установи, перешкоджання обшуку (24 липня 2019 року та 18 жовтня 2019 року). І хоча вказані стягнення на день розгляду подання погашені, їх накладення не може свідчити про те, що засуджений протягом всього періоду відбування покарання за вироком суду бажав стати на шлях виправлення та перевиховатися та довів своє виправлення.

Отже, матеріали особової справи не відображають процес виправлення засудженого на протязі всього періоду відбування ним покарання, зміст вищезазначених матеріалів не свідчить, що цілі покарання досягнуті в більш короткий термін, ніж це було визначено вироком Барвінківського районного суду Харківської області від 30 жовтня 2018 року.

З огляду на наведене, у суду виникають сумніви щодо виправлення засудженого, що є необхідною умовою під час застосування умовно-дострокового звільнення, матеріали справи на засудженого не містять об`єктивних даних, які б давали безсумнівні підстави суду вважати, що засуджений сумлінною поведінкою та ставленням до праці довів своє виправлення.

Зазначені вище дані про особу засудженого та його поведінку за період відбування покарання у Державній установі «Темнівська виправна колонія (№100)» свідчать лише про те, що на час звернення із поданням про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання, засуджений почав ставати на шлях виправлення, але не довів свого остаточного виправлення.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про неможливість застосування до засудженого умовно-дострокового звільнення від відбування покарання за вироком Барвінківського районного суду Харківської області від 30 жовтня 2018 рокута вважає подання Державної установи «Темнівська виправна колонія №100» про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання ОСОБА_1 передчасним та таким, що задоволенню не підлягає.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 537, 539 КПК України, ст. 81 КК України, ст. 154 КВК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні подання виконуючого обов`язки начальника Державної установи «Темнівська виправна колонія (№100)» Арзуманова В.С. про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання засудженого ОСОБА_1 - задовольнити повністю.

Ухвала протягом семи днів з дня її проголошення може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду, а засудженим в той же строк, але з моменту вручення йому ухвали суду.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, у разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Оскарження прокурором ухвали суду щодо умовно-дострокового звільнення зупиняє її виконання.

Повний текст ухвали оголошений учасникам судового провадження 31 січня 2022 року.

Суддя Т.В. Бобко