Ухвала суду № 102847780, 31.01.2022, Немишлянський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Фрунзенський районний суд м. Харкова)

Справа № 645/5060/21

Провадження № 1-кс/645/146/22

У Х В А Л А

іменем України

31 січня 2022 року м. Харків

Фрунзенський районний суд м.Харкова у складі: головуючого судді Шарка О.П., при секретарі судових засідань - Христенко А.В., прокурора Немишлянської окружної прокуратури м.Харкова - Борисенка С.В., обвинувачених - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3

захисників - Василинич О.А., Сігал Д.В., Іванової Н.розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву обвинуваченого ОСОБА_2 та його захисників Василинич О.А., Іванової Н.О. про відвід головуючій судді Фрунзенського районного суду м.Харкова по справі Ульяніч І.В. по кримінальному провадженню відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 187, ст. 257 КК України, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 187, ч. 1 ст. 209, ст. 257 КК України

в с т а н о в и в :

В провадження судді Фрунзенського районного суду м.Харкова Шарка О.П., надійшла заява обвинуваченого ОСОБА_2 та його захисників Василинич О.А., Іванової Н.О. про відвід головуючій судді Фрунзенського районного суду м.Харкова по справі Ульяніч І.В. по кримінальному провадженню відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 187, ст. 257 КК України, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 187, ч. 1 ст. 209, ст. 257 КК України

В обґрунтування заяви про відвід зазначили, що суддя Ульяніч І.В. знайома з потерпілим ОСОБА_4 , оскільки 08 жовтня 2018 року розглядала справу №645/4309/18 про притягнення його до адміністративної відповідальності, разом з тим, достовірно знаючи про те, що вона, на думку захисту, не має права брати участь в даному кримінальному проадженні, не заявила самовідвід, у зв`язку з чим у них є сумніви в неупередженості головуючого судді Ульяніч І.В.

Прокурор Немишлянської окружної прокуратури м.Харкова у судовому засіданні проти задоволення заяви заперечував, вважаючи її необґрунтованою та безпідставною.

У судому засіданні обвинувачені ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , захисники Василинич О.А., Сігал Д.В., Іванової Н. (яка брала участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції) заяву про відвід підтримали у повному обсязі, просили її задовольнити.

Суд, заслухавши думку учасників кримінального провадження, приходить до висновку про необґрунтованість заяви про відвід, виходячи з наступного.

29 липня 2021 року до Фрунзенського районного суду м. Харкова надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020220460001704 від 03 вересня 2020 року, за обвинуваченням ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 187, ст. 257 КК України, ОСОБА_3 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 187, ч. 1 ст. 209, ст. 257 КК України.

Відповідно до Положення про автоматизовну систему документообігу суду проведено автоматичний розгляд справи, справу розподілено в провадження судді Фрунзенського районного суду м. Харкова Ульяніч І.В.

Обґрунтовуючи заяву про відвід головуючого судді Ульяніч І.В. від розгляду кримінального провадження обвинувачений та її представник посилаються на те, що у них є сумніви щодо неупередженості судді Ульяніч І.В. та її об`єктивності, яка, 08 жовтня 2018 року розглядала справу №645/4309/18 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_4 , який є потерпілим по даному кримінальному провадженню.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» «кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом».

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що «кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом».

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) в п. 66 рішення у справі «Бочан проти України» від 03.05.2007 р. (заява № 7577/02) зазначив, що «безсторонність, в сенсі п. 1 статті 6, має визначатися відповідно до суб`єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об`єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу. Відповідно до об`єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У цьому зв`язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі».

Аналогічна правова позиція закріплена також в п.п. 49, 52 рішення ЄСПЛ у справі «Білуха проти України» від 09.11.2006 р. (заява № 33949/02), п. 28 рішення ЄСПЛ у справі «Газета «Україна-центр» проти України» від 15.07.2010 р. (заява № 16695/04).

В п. 105 рішення ЄСПЛ у справі «Олександр Волков проти України» від 09.01.2013 р. (заява № 21722/11) суд дійшов висновку про те, що: «між суб`єктивною та об`єктивною безсторонністю не існує беззаперечного розмежування, оскільки поведінка судді не тільки може викликати об`єктивні побоювання щодо його безсторонності з точки зору стороннього спостерігача (об`єктивний критерій), а й може бути пов`язана з питанням його або її особистих переконань (суб`єктивний критерій). Отже, у деяких випадках, коли докази для спростування презумпції суб`єктивної безсторонності судді отримати складно, додаткову гарантію надасть вимога об`єктивної безсторонності».

Особа яка подала заяву про відвід судді, повинна довести на підставі доказів факт упередженості судді у розгляді справи. Водночас відвід повинен бути вмотивований, з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу.

Згідно ч. 2 ст. 344 КПК України питання про відвід вирішується судом відповідно до вимог ст. ст. 75-81 КПК України.

Стаття 75 КПК України містить вичерпний перелік обставин, що виключають участь слідчого судді, судді або присяжного в кримінальному провадженні, зокрема:

1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім`ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача;

2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник;

3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах провадження;

4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості;

5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.

У складі суду, що здійснює судове провадження, не можуть бути особи, які є родичами між собою.

Недопустимість повторної участі судді в кримінальному провадженні викладені у ст. 76 КК України, де зазначено, що суддя, який брав участь у кримінальному провадженні під час досудового розслідування, не має права брати участі у цьому ж провадженні в суді першої, апеляційної і касаційної інстанцій, крім випадків перегляду ним в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою або про продовження строку тримання під вартою, яка була постановлена під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті.

Згідно з ч. 2 ст. 76 КПК України, суддя, який брав участь у кримінальному провадженні в суді першої інстанції, не має право брати участь у цьому ж провадженні в судах апеляційної та касаційної інстанції, а також у новому провадженні після скасування вироку або ухвали суду першої інстанції.

Крім того, слід зазначити, що розгляд суддею заяви про відвід має на меті встановлення обставин, які б свідчили про неможливість учасника процесу, якому заявлено відвід, приймати участь та реалізувати права та обов`язки, встановленні процесуальним законодавством, проте не пов`язується із розглядом справи по суті.

При розгляді заяви про відвід, суддя не вивчає матеріали кримінального провадження, а лише встановлює наявність чи відсутність обставин, що унеможливлюють подальшу участь особи, якій заявлено відвід, в певному судовому процесі.

Згідно ст. 80 КПК України за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, захисник, представник, експерт, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання зобов`язані заявити самовідвід. За цими ж підставами їм може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у кримінальному провадженні. Заяви про відвід можуть бути заявлені як під час досудового розслідування, так і під час судового провадження. Заяви про відвід під час досудового розслідування подаються одразу після встановлення підстав для такого відводу. Заяви про відвід під час судового провадження подаються до початку судового розгляду. Подання заяви про відвід після початку судового розгляду допускається лише у випадках, якщо підстава для відводу стала відома після початку судового розгляду. Відвід повинен бути вмотивованим.

За приписами статей 126, 129 Конституції України судді при здійсненні правосуддя є незалежні та керуються верховенством права, вплив на них у будь-який спосіб забороняється.

Відповідно до ст. 7 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом.

Згідно зі ст. 15 Кодексу суддівської етики неупереджений розгляд справ є основним обов`язком судді.

Відповідно до п. 1.1 Бангалорських принципів поведінки судді, суддя повинен здійснювати свою судову функцію незалежно, виходячи виключно з оцінки фактів, відповідно до свідомого розуміння права, незалежно від будь-якого стороннього впливу, спонукань, тисків, погроз або втручання, прямого чи опосередкованого, здійснюваного з будь-якої сторони та маючого на меті будь-які цілі.

Згідно з роз`ясненнями Постанови Пленуму Верховного Суду України № 8 від 13 червня 2007 року "Про незалежність судової влади", процесуальні дії судді, законність і обґрунтованість рішень суду можуть бути предметом розгляду лише в апеляційному та касаційному порядку, визначеному процесуальним законом (п.10). Відповідно, незгода сторони з винесеним суддею судовим рішенням, а так само прийняття суддею процесуальних рішень, розгляд суддею клопотань сторін по справі, не може бути підставою для відводу судді, а має наслідком право сторони на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.

Суд вважає, що заявлений відвід не містить обґрунтованих відомостей та доказів, які б свідчили про наявність таких підстав для відводу, що передбачені зазначеними вище нормами КПК України, оскільки заявником не надано доказів на підтвердження необ`єктивності судді при розгляді кримінального провадження.

Будь-яких інших визначених законом підстав для відводу головуючого по справі судді Фрунзенського районного суду м. Харкова Ульяніч І.В.у процесі розгляду заяви про відвід, судом встановлено не було.

Обставини, які викликали б сумнів в об`єктивності та неупередженості судді - відсутні. у зв`язку із чим, заява про відвід задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 75, 76, 80, 81 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву обвинуваченого ОСОБА_2 та його захисників Василинич О.А., Іванової Н.О. про відвід головуючій судді Фрунзенського районного суду м.Харкова по справі Ульяніч І.В. по кримінальному провадженню відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 187, ст. 257 КК України, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 187, ч. 1 ст. 209, ст. 257 КК України - залишити без задоволення

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: