Ухвала суду № 102845905, 27.01.2022, Тернівський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 215/403/22

1-кс/215/59/22

УХВАЛА

про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту

27 січня 2022 року слідчий суддя Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Квятковський Я.А., за участю секретаря Коломійчук К.Ю, прокурора Остапенка С.А., слідчого Коломійчук О.С., підозрюваної ОСОБА_1 ,

розглянувши у м.Кривому Розі у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого ВП №5 КРУП ГУНП в Дніпропетровській області Коломійчук О.С. по кримінальному провадженні №12021046760000480 від 22.11.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваній:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженці м. Кривого Рогу, Дніпропетровської області, громадянці України, заміжній, з середньою освітою, яка ніде не працює, має на утриманні неповнолітню доньку ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та неповнолітнього сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 раніше судима, останній раз 29.07.2021 року Тернівським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 185 КК України до 2 років позбавлення волі, відповідно до ст. 75 КК України, звільнена від відбування покарання з встановленням іспитового строку 2 роки;

ВСТАНОВИВ:

27.01.2022 р. слідчий ВП №5 КРУП ГУНП в Дніпропетровській області Коломійчук О.С., за погодженням прокурора Криворізької північної окружної прокуратури Остапенко С.А., звернулася до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваній ОСОБА_1 .

Клопотання мотивоване тим, що ОСОБА_1 будучи раніше судимою за злочини проти власності, на шлях виправлення не стала, належних висновків для себе не зробила, маючи не зняту і не погашену у встановленому законом порядку судимість, під час іспитового строку, повторно підозрюється у вчиненні умисного злочину проти власності за наступних обставин.

Так, повторно 21.11.2021, близько 20:00 годині, ОСОБА_1 перебуваюши за місцем мешкання свого знайомого гр. ОСОБА_4 , а саме за адресою: АДРЕСА_3 , побачила в кімнаті на письмовому столі, який розташований з правої сторони від входу біля стінки, вищезгаданої квартири, телефон марки «SAMSUNG» С 3320, в якому знаходилась сім - карта мобільного оператору «Київстар» НОМЕР_1 , до якої прив`язані всі фінансові рахунки гр. ОСОБА_4 , та планшет марки SAMSUNG, моделі «SM-T505» чорного кольору, об`єм пам`яті 32 GB, який знаходився у робочому стані, без передбаченої виробником комплектації, що належить на праві власності потерпілому ОСОБА_4 .

В цей час та місці, у ОСОБА_1 , раптово виник прямий умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненого повторно, а саме, вказаного мобільного телефону та планшету.

Реалізуючи свій зазначений вище раптово виниклий прямий умисел, ОСОБА_1 , перебуваючи у кімнаті вищевказаної квартири, в цей же день, вночі, діючи повторно, таємно, умисно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільну небезпеку та протиправність свого діяння, скориставшись відсутністю свідків та тим, що потерпілий ОСОБА_4 , пішов спати, а інший друг ОСОБА_5 , який раніше перебував з ними у квартирі, залишив приміщення та пішов до себе додому, впевнившись у тому, що її дії носять таємний характер, шляхом вільного доступу взяла з письмового столу, який розташований з правої сторони від входу біля стінки, вищезгаданої квартири телефон марки «SAMSUNG» С 3320 та планшет марки SAMSUNG, моделі «SM-T505» чорного кольору, об`єм пам`яті 32 GB, після чого із викраденим майном покинула місце вчинення злочину, та тим самим, таємно викрала вказане майно, обернувши його в подальшому на свою користь. В цей же день, в ночі, вийшовши на вулицю, за допомогою мобільного додатку «ПРИВАТБАК» та викраденого раніше нею мобільного телефону марки «SAMSUNG» С 3320, в якому знаходилась сім - карта мобільного оператору «Київстар» НОМЕР_1 , до якої прив`язані всі фінансові рахунки потерпілого перевела на банківську карту свого чоловіка ОСОБА_6 , за номером НОМЕР_2 грошові кошти у сумі 5,900 грн, які перебували на банківській карті потерпілого ОСОБА_4 , за номером НОМЕР_3 , та в подальшому, в цей же час, самостійно зняла з банкомату вказані грошові кошти, так як дана банківська карта перебувала у її розпорядженні.

Згідно судово-товарознавчої експертизи №19/104-21/38095-ТВ від 03.12.2021 ринкова вартість планшету марки SAMSUNG, моделі «SM-T505» чорного кольору, об`єм пам`яті 32 GB складає 5299,00 гривні.

Своїми умисними діями ОСОБА_1 , спричинила потерпілому ОСОБА_4 , матеріальну шкоду на загальну суму 11,199 грн.

За даними фактами до ЄРДР було внесено відомості №12021046760000480 від 22.11.2021 р., за ч. 2 ст. 185 КК України - за ознаками таємного викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненого повторно.

27.01.2022 о 09:20 год. ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України - за ознаками таємного викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненого повторно.

Як вказує слідчий, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 інкримінованого кримінального правопорушення повністю підтверджується зібраними по кримінальному провадженню доказами: протоколом огляду місця події від 22.11.2021, протоколом прийняття заяви про вчинене кримінального правопорушення, протоколом допиту потерпілого, протоколом пред`явлення особи для впізнання, допитами свідків та іншими матеріалами в їх сукупності.

Слідчий посилається на те, що ОСОБА_1 вчинила злочин який відноситься до категорії нетяжких злочинів, будучи раніше судимою, вчинила новий злочин проти власності в період іспитового строку, що свідчить про небажання стати на шлях виправлення. Також, остання не має місця роботи, може незаконно впливати на свідків та може почати переховуватись від органів досудового розслідування або суду, а також продовжити вчиняти нові злочини, з метою відшукання засобів для існування, що свідчить про її підвищену суспільну небезпеку, та вимагає вжиття заходів для захисту громадян, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, що свідчить про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів.

Слідчий і прокурор у судовому засіданні просили задовольнити клопотання слідчого.

Підозрювана в судовому засіданні з клопотанням не погодилася, просила обрати більш мякий запобіжний захід, оскільки має двох малолітніх дітей, крім чоловіка інших родичів не має, діти, особливо менша дитина, потребують постійно догляду .

Заслухавши сторін, дослідивши матеріали клопотання слідчий суддя прийщов до такого висновку.

Згідно до ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.

Відповідно до вимог ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язані встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує, хоча б один з ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Крім того, згідно з положеннями ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, слідчий суддя, суд зобов`язані оцінити, в тому числі, вагомість доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, розмір майнової шкоди, а також дані, що характеризують особу підозрюваного, обвинуваченого.

Відповідно до пунктів 3, 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

При цьому, відповідно до установленої практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливості запобігання їм більш м`яких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв`язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування кримінального правопорушення (наявність або відсутність спроб ухилятися від органів влади) поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв`язків). Сама лише тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, хоча і є визначеним елементом при оцінці ризику ухилення від органу досудового розслідування та/або суду, однак не може бути достатньою підставою для законності тримання особи під вартою.

Згідно до ч. 4 ст. 194 КПК України якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частиною п`ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання

Крім того, слід зазначити, що ст.184 КПК України вимагає від сторони обвинувачення в клопотанні про застосування запобіжного заходу зазначити не лише наявні ризики, а також вказати обставини, на підставі яких слідчий, прокурор дійшов висновку про їх наявність з посиланням на матеріали, що підтверджують ці обставини.

Обмеження розгляду клопотання про обрання, продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою лише переліком законодавчих (стандартних) підстав для його застосування без встановлення їх наявності та обґрунтованості до конкретної особи є порушенням вимог п. 4 ст. 5 Конвенції (п. 85 рішення ЄСПЛ у справі «Харченко проти України» від 10.02.2011).

Також відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п`яти років, - виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину.

Відповідно до ч. 6 ст. 22 КПК суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків. У ході судового провадження сторона обвинувачення зобов`язана доводити реальність ризиків, що виправдовують обмеження свободи.

У даному випадку клопотання слідчого про обрання запобіжного заходу обґрунтовано лише переліком законодавчих (стандартних підстав).

На момент розгляду даного клопотання доказів про те, що за час проведення досудового розслідування підозрювана переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала якимось чином кримінальному провадженню, слідчому судді надано не було.

Також в матеріалах провадження відсутня будь-яка інформація на підтвердження того, що підозрювана ОСОБА_1 негативно характеризується, здійснювала вплив на свідків, потерпілого у кримінальному провадженні, а абстрактна можливість такого впливу, на думку суду, не може вважатися такою, що підтверджує даний ризик.

Таким чином, слідчий суддя не бере до уваги доводи сторони обвинувачення щодо обґрунтування неможливості запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні, шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів, оскільки на доведення даної позиції клопотання містить єдине зазначення, що менш суворі запобіжні заходи не достатні для запобігання вищевказаним ризикам, що безумовно не може свідчити про доведеність даного факту.

Крім того, прокурором не наведено жодних доводів, які б давали підстави вважати, що внаслідок обрання менш суворого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, ОСОБА_1 буде ухилятись від слідства та суду.

З матеріалів клопотання вбачається, що ОСОБА_1 раніше судима, заміжня , має постійне місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 , проживає зі своїм чоловіком, має двох малолітніх дітей: доньку ІНФОРМАЦІЯ_2 та сина ІНФОРМАЦІЯ_3 , який потребує постійного догляду, тобто має міцні соціальні звязки, підозрюється у вчиненні нетяжкого злочину.

Домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі (ч.1-2 ст.181 КПК України).

Отже, з урахуванням вищевикладеного і того, що ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, за який передбачено покарання до 5 років позбавлення волі, вчиненого під час іспитового строку, непрацевлаштована, з метою запобігання будь-яких ризиків, пов`язаних з прибуттям підозрюваного на вимогу слідчого, прокурора, суду, та забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного, слідчий суддя вважає за можливе застосувати відносно ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, поклавши на неї обовязки, передбачені ст.194 КПК України.

Керуючись вимогами ст.ст. 131, 132, 176-178, 181, 193, 194, 309, 310, 369-372, 375, 376, 395 КПК України, слідчий суддя,-

ухвалив:

Клопотання слідчого ВП №5 КРУП ГУНП в Дніпропетровській області Коломійчук О.С. - задовольнити частково.

Застосувати відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.

Покласти на ОСОБА_1 наступні обов`язки:

1)прибувати до слідчого, прокурора та суду залежно від стадії кримінального провадження за першою вимогою;

2)цілодобово не залишати місця проживання за адресою: АДРЕСА_2 , без дозволу слідчого, прокурора та суду залежно від стадії кримінального провадження;

3)не змінювати місце проживання з адреси: АДРЕСА_2 на іншу адресу без повідомлення слідчого, прокурора, або суду, залежно від стадії кримінального провадження;

4)здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

5)не відлучатись із населеного пункту - м. Кривий Ріг без дозволу слідчого, прокурора або суду, залежно від стадії кримінального провадження;

6)носити електронний засіб контролю.

Вказані обов`язки покласти на підозрювану ОСОБА_1 в межах двох місяців, тобто по 27.03.2022 року включно.

Роз`яснити підозрюваній ОСОБА_1 , що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України, працівники національної поліції з метою контролю за її поведінкою, мають право з`являтися в житло, під арештом в якому вона перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов`язаних із виконанням покладених на неї зобов`язань, використовувати електронні засоби контролю.

Виконання ухвали про застосування домашнього арешту доручити ВП №5 КРУП ГУНП в Дніпропетровській області.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали складено 28.01.2022 .

Слідчий суддя: