Рішення № 102842791, 24.01.2022, Ружинський районний суд Житомирської області

Справа № 291/463/21

2/291/61/22

У К Р А Ї Н А

Ружинський районний суд Житомирської області

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

24 січня 2022 року

Ружинський районний суд Житомирської області області в складі:

головуючого судді Митюк О.В.

при секретарі Кащук Л.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт.Ружині Житомирської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , представника позивача ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції», треті особи на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Баршацький Ігор Вікторович, Приватний виконавець виконавчого округу у Житомирській області Клименко Андрій Миколайович про визнання виконавчого надпису таким, що не підлягає виконанню,- ВСТАНОВИВ:

Представник позивача, який діє в інтересах позивача ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис №6461 від 27.01.2021 року, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Баршацьким Ігорем Вікторовичем, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» заборгованості по кредитному договору №401034 від 08.02.2019 року в сумі 22384,29 гривень.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що в , березні 2021 року позивач отримав від приватного виконавця виконавчого округу у Житомирській області Клименка А.М. копії постанов від 09.03.2021р. серії ВП №64770638 про відкриття виконавчого провадження та про стягнення з боржника основної винагороди. З вказаних постанов йому стало відомо, що на підставі виконавчого надпису № 6461, виданого 27.02.2021р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Баршацьким І.В. , було відкрито виконавче провадження про стягнення з нього на користь ТОВ «Українські фінансові операції» заборгованості в розмірі 22384.29 гривень за кредитним договором №402034 від 08.02.2019р. та 500.00 грн. за вчинення виконавчого напису.

Вважає, що вказаний виконавчий напис є протиправним, тобто таким, що винесений з порушенням вимог чинного законодавства України та не підлягає виконанню, оскільки у позивача відсутні будь-які боргові зобов`язання перед ТОВ «Українські фінансові операції», в тому числі такі, які носять безспірний характер.

Ухвалою суду від 09.04.2021 року відкрито провадження по справі, витребувано у приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Баршацького І.В., та у Приватного виконавця виконавчого округу Житомирської області Клименка І.В. документи, на підставі яких було вчинено виконавчий напис, за реєстровим номером 6461, про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості.

Учасники справи в судове засідання не з`явилися.

Від представника позивача адвоката Руденко З.Б. до суду надійшла заява про розгляд справи за її відсутності. На заявлених позовних вимогах наполягає та просить задовольнити у повному обсязі.

Відповідач до судового засідання не з`явився з невідомої причини, про дату, час та місце слухання справи повідомлений належним чином, про що свідчить поштове повідомлення про вручення поштового відправлення.

Третя особа, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Баршацький І.В. до судового засідання не з`явилися, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином.

Третя особа, приватний виконавець виконавчого округу Житомирської області Клименко І.В. до судового засідання не з`явилися, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином.

Суд визнає неявку відповідача неповажною та вважає можливим розглянути справу за його відсутності, ухваливши заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає вимогам ст. 280 ЦПК України.

Відповідно до ч.2ст. 247 ЦПК України, з урахуванням клопотання позивача про слухання справи за його відсутності та у зв`язку з неявкою відповідача та третьої особи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.

За загальним правилом ст.ст.15, 16ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один із способів, визначених ч.1ст.16 ЦК, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Судом встановлено, що 08.02.2019 року між ОСОБА_1 та ТОВ "Фінансова компанія «Верона» (ТМ «Гроші Всім»"), було укладено кредитний договір №401034.

27.01.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Баршацьким І.В.. вчинено виконавчий напис за реєстровим номером 6461 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Українські фінансові операції" заборгованості в розмірі 22384,29 грн.

09 березня 2021 року , приватним виконавцем виконавчого округу Житомирської області Клименко І.В, було відкрито виконавче провадження ВП №64770658 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Українські фінансові операції» заборгованості в розмірі 22384.29 гривень за кредитним договором №402034 від 08.02.2019р. та 500.00 грн. за вчинення виконавчого напису, та винесено постанову серії ВП №64770638 про стягнення з боржника основної винагороди (а.с.11-12).

Аналізуючи доводи сторони позивача, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.ч. 1-4ст. 12 ЦПК України,цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Згідно зіст. 18 ЦК України,нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Зокрема для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість.

Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України (ст. 87 Закону України «Про нотаріат»).

Нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку (ст. 88 Закону України «Про нотаріат»).

Зміст виконавчого напису повинен відповідати вимогам ст. 89 Закону України «Про нотаріат».

Так, «Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1172 від 29 червня 1999 року встановлено низку документів, які є підставою для стягнення у безспірному порядку згідно виконавчих написів нотаріусів, зокрема, визначено можливість проведення стягнення з підстав, що випливають з кредитних відносин.

Пунктом другим Переліку закріплено, що підставою для стягнення за виконавчими написами нотаріусів є кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями.

Для одержання виконавчого напису додаються:

а) оригінал кредитного договору;

б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Вчинення виконавчого напису здійснюється в порядку, передбаченому главою 16 «Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України» (далі Порядок), затвердженомунаказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року, №296/5.

Згідно з пп. 2.1 п. 2 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, в якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування й місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата й місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

Нотаріальна дія або відмова в її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови в її вчиненні, нотаріального акту має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти (ст. 50 закону «Про нотаріат»).

За результатами аналізу вищенаведених норм можна дійти таких висновків.

Учинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус проводить свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції та не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає та не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Отже, відповідне право стягувача, по захист якого він звернувся до нотаріуса, повинне існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (ст. 88 закону «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться в безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно з відповідним переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

З урахуванням приписів ст.ст.15, 16, 18ЦК, стст.50, 87, 88 закону «Про нотаріат»,захист цивільних прав шляхом учинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне в стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить протилежного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, у судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення процедури його вчинення, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи в їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Вирішуючи спір про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не обмежується лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з переліком документів.

Для правильного застосування положень ст.ст. 87, 88закону «Про нотаріат`у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент учинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість узагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було не вирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час учинення нотаріусом виконавчого напису.

Аналогічного висновку щодо застосування вказаних норм матеріального права в аналогічних правовідносинах дійшла Велика палата ВС у постанові від 29.03.2019 у цивільній справі №137/1666/16-ц.

У судовому засіданні встановлено, що підстав для звернення відповідача до приватного нотаріуса за вчиненням виконавчого напису не було, та за що утворилася заборгованість, за прострочення яких зобов`язань та за яким саме кредитним договором відповідачем не доведено.

Також, перед вчиненням виконавчого напису, стягувач зобов`язаний був на адресу боржника надіслати письмове повідомлення про порушення зобов`язання.

Доказів такого повідомлення відповідачем позивачу ОСОБА_1 не надано.

Статтею 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Так, суду не надано доказів того, що приватному нотаріусу представником відповідача Товариством з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» для вчинення нотаріального напису надано документи, необхідні для вчинення такої нотаріальної дії, у зв`язку із чим суд позбавлений можливості перевірити факт дотримання приватним нотаріусом, в момент вчинення нотаріальної дії, встановленого порядку.

Від відповідача також не надходило жодних документів на підтвердження безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та наявності підстав для звернення до нотаріуса з вимогою про видачу виконавчого напису.

Відповідно до ч.3 ст.12 та ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Також, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14постанову Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» від 26 листопада 2014 року № 662, якою було внесено до Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів таку форму договору, як кредитний договір, було визнано незаконною та нечинною в частині, зокрема й щодо доповнення Переліку документів новим розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин».

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 року у справі №826/20084/14 постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року залишено без змін.

Таким чином, зазначене судове рішення набрало законної сили та є обов`язковим до виконання на всій території України.

Постановою Великою Палати Верховного Суду від 20.06.2018 року було відмолено у задоволенні заяви ПАТ «Комерційний банк «Приватбанк» про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 року.

Таким чином, на сьогодні редакція Переліку передбачає можливість вчинення виконавчого напису лише на підставі оригіналу нотаріально посвідченого договору.

Однак, незважаючи на те, що судовим рішенням були скасовані зміни до Переліку в частині вчинення виконавчого напису на кредитному договорі, нотаріуси продовжують вчиняти виконавчі написи на кредитних договорах, які нотаріально не посвідчені.

Судом встановлено, що спірний виконавчий напис було вчинено нотаріусом 27.02.2021 року, тобто після набрання постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14 законної сили, а отже на підставі нормативного акту, який було визнано незаконним та не чинним.

Верховний Суд у своїй постанові від 12.03.2020 у справі № 757/24703/18-ц (провадження № 61-12629св19) дійшов висновку, що оскільки серед документів, наданих банком нотаріусу для вчинення виконавчого напису, відсутній оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів), за яким стягнення заборгованості може провадитися у безспірному порядку, тому стягнення не могло бути проведено у безспірному порядку шляхом вчинення виконавчого напису.

В даному випадку, доказів того, що між сторонами було укладено кредитний договір та який було посвідчено нотаріально, суду не надано, що унеможливлює стягнення у безспірному порядку шляхом вчинення виконавчого напису нотаріуса.

Таким чином, суд приходить до висновку, що у даному випадку нотаріус всупереч вимогам Закону України«Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністра юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 та зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595, вчинив виконавчий напис без дотримання умов його вчинення в частині подання стягувачем документів на підтвердження безспірності розміру заборгованості боржника, а тому наявні підстави для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Разом із тим, законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

В Постанові КЦС ВС від 23.01.2018 в справі № 310/9293/15ц зазначено, що вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Належними доказами, які підтверджують наявність чи відсутність заборгованості, а також встановлюють розмір заборгованості, можуть бути виключно первинні документи, оформлені у відповідності до вимог ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність".

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

З матеріалів справи не вбачається, що при вчиненні напису нотаріус отримував від позивача первинні бухгалтерські документи щодо видачі кредиту та здійснення його часткового погашення (квитанції, платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки тощо), тому у нотаріуса були відсутні підстави вважати, що розмір заборгованості за кредитним договором зазначений у написі є безспірним. Наведені обставини також вказують на те, що розмір кредитної заборгованості, зазначений нотаріусом в оспорюваному виконавчому написі, не є безспірним, оскільки позивач звернувся одразу до суду після початку стягнення з нього заборгованості по виконавчому напису нотаріуса, заперечив наявність боргу, це є достатньою правовою підставою для визнання даного виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, а відповідач не позбавляється можливості вирішити спірні питання у позовному провадженні.

Отже, нотаріус при вчиненні напису не переконався належним чином у безспірності розміру сум, що підлягають стягненню за виконавчим написом, а як встановлено судом заборгованість не є безспірною.

Окрім того не отримання позивачем вимоги про усунення порушень за кредитним договором об`єктивно позбавило його можливості бути вчасно проінформованим про наявність заборгованості та можливості надати свої заперечення щодо неї або оспорити вимоги ТОВ «Українські фінансові операції». Позивач не мав можливості подати нотаріусу заперечення щодо вчинення виконавчого напису або висловити свою незгоду з письмовою вимогою про сплату боргу чи повідомити про наявність спору між ним та відповідачем щодо суми заборгованості, що об`єктивно виключає можливість вчинення виконавчого напису.

На підставі вищевикладеного, аналізуючи зібрані у справі докази, кожний окремо та всі в сукупності, суд приходить до висновку про можливість задоволення позову та визнання виконавчого напису, таким, що не підлягає виконанню.

Крім того, відповідно до вимогст.141 ЦПК України та Закону України«Про судовийзбір» з відповідача на користь держави слід стягнути судовий збір у розмірі 2270,00 грн.

Керуючись ч. 1 ст. 268 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 , представника позивача ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції», треті особи на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Баршацький Ігор Вікторович, Приватний виконавець виконавчого округу у Житомирській області Клименко Андрій Миколайович про визнання виконавчого надпису таким, що не підлягає виконанню -задовольнити повністю.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис №6461 від 27 січня 2021 року, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Баршацьким Ігорем Вікторовичем, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» суми заборгованості по кредитному договору №401034 від 08 лютого 2019 року в сумі 22384,29 грн. (Двадцять дві тисячі триста вісімдесят чотири гривні 29 копійок) та плати за вчинення виконавчого напису в сумі 500 грн.00 коп. ( П`ятсот гривень 00 копійок).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» на користь держави судовий збір в сумі 2270 грн. (Дві тисячі двісті сімдесят гривень).

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається за правилами, що діяли відповідно до ЦПК України в редакції чинній до 15.12.2017р.

Повний текст рішення виготовлено 31.01. 2022 року.

Сторони по справі:

позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , проживає АДРЕСА_1 ;

відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції», місце розташування: 03150, вул.Загородня, буд.15, оф.313 , м.Київ, код ЄДРПОУ 40966896.

Третя особа: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Баршацький Ігор Вікторович, місце розташування:01034, м.Київ, вул.Рейтарська, 6-3 А;

Третя особа: приватний виконавець виконавчого округу у Житомирській області Клименко Андрій Миколайович, місце розташування:10014, м.Житомир, вул.Бульвар Новий, буд.5, оф.1.8.

Суддя О. В. Митюк.