Ухвала суду № 102840869, 31.01.2022, Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 212/11605/21

2-а/212/17/22

У Х В А Л А

31 січня 2022 року м. Кривий Ріг

Суддя Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Колочко О.В., ознайомившись з матеріалами адміністративного позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , начальника групи інспекторів прикордонного контролю відділення інспекторів прикордонної служби Поліщука Романа Андрійовича про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,

В С Т А Н О В И В:

20 грудня 2021 року до Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , начальника групи інспекторів прикордонного контролю відділення інспекторів прикордонної служби Поліщука Романа Андрійовича про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення, сформована в системі «Електронний суд».

Ухвалою від 24 грудня 2021 року вказаний адміністративний позов залишено без руху, надано позивачу десятиденний строк з дня вручення ухвали, для усунення недоліків, які зазначені в ухвалі.

У відповідності до п. 6 ч. 5 ст. 44 КАСУ України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, яка відповідно до ст.9 Конституції України є частиною правової системи України, кожна особа має право на справедливий судовий розгляд цивільної справи. Це право включає в себе доступність до правосуддя.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.

З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 року та «Круз проти Польщі» від 19.06.2001 року. У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави. При цьому, Європейський суд з прав людини зазначив, що немає порушення права на доступ до правосуддя, якщо заявники не виявили належної зацікавленості у розгляді їхньої справи.

Крім того, як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Як вбачається із матеріалів справи, копія ухвали суду від 24 грудня 2021 року про залишення адміністративного позову без руху була надіслана позивачу 24.12.2021 за вказаною нею в адміністративному позові адресою ( АДРЕСА_1 ), за вих. №212/11605/21/81819/2021, проте вказане відправлення повернулось без вручення адресату у зв`язку з відсутністю адресата за вказаною адресою.

13 січня 2022 року позивачу вдруге, за вказаною нею в адміністративному позові адресою ( АДРЕСА_1 ), за вих. №212/11605/21/1503/2022, було направлено копію ухвали суду від 24 грудня 2021 року, однак вказане відправлення повернулось без вручення адресату у зв`язку з відсутністю адресата за вказаною адресою.

Отже, ОСОБА_1 , звернувшись до суду 20 грудня 2021 року, із адміністративним позовом до ОСОБА_2 , начальника групи інспекторів прикордонного контролю відділення інспекторів прикордонної служби Поліщука Романа Андрійовича про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення, протягом тривалого часу не виявила належної зацікавленості у розгляді справи, що вказує на відсутність у неї зацікавленості у вирішенні спору.

Судом були вжиті всі можливі заходи для скерування позивачу ухвали про залишення без руху адміністративного позову, зокрема шляхом неодноразового направлення копії ухвали за адресою, зазначеною нею в адміністративному позові.

Як роз`яснено у пунктах 2, 3 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №11 від 17 жовтня 2014 року «Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення», строки, що встановлюються судом (наприклад, строк для усунення недоліків позовної заяви чи апеляційної скарги), повинні відповідати принципу розумності. Визначаючи (на власний розсуд) тривалість цих строків, суду необхідно враховувати принципи диспозитивності та змагальності, граничні строки, встановлені законом, для розгляду справи при визначенні строків здійснення конкретних процесуальних дій, складність справи, кількість учасників процесу, можливі труднощі у витребуванні та дослідженні доказів тощо.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

Як вбачається з матеріалів справи, у визначений термін, недоліки адміністративного позову не усунуто, ОСОБА_1 до суду зі зверненнями щодо розгляду її позовної заяви не зверталась, рухом справи не цікавилась, що свідчить про втрату інтересу до свого адміністративного позову, що в свою чергу тягне порушення принципу розумності строків, дотримання якого є однією з найважливіших критерій справедливого судочинства.

Згідно п.1 ч. 4 ст. 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Враховуючи викладене, зважаючи на невиконання особою, яка бере участь у справі свого процесуального обов`язку, що впливає на розгляд справи протягом розумного строку, адміністративний позов надійшов до суду 20 грудня 2021 року, станом на 31 січня 2022 року недоліки позовної заяви не усунуто, тому адміністративний позов ОСОБА_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення слід вважати неподаним та повернути позивачу.

Керуючись ст. 169 КАС України, суддя

П О С Т А Н О В И В:

адміністративний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , начальника групи інспекторів прикордонного контролю відділення інспекторів прикордонної служби Поліщука Романа Андрійовича про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення повернути позивачеві.

Роз`яснити позивачу, що у відповідності до ч. 8 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання, та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання.

Повний текст ухвали складено та підписано 31 січня 2022 року.

Суддя О. В. Колочко