Рішення № 102840846, 26.01.2022, Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 212/8793/21

2/212/487/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 січня 2022 року м. Кривий Ріг

Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі: Головуючого судді: Власенко М.Д., за участі секретаря судового засідання: Машошиної Ю.О., представника позивача - ОСОБА_1 , представника відповідача - Штефан Т.М. , розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат" про відшкодування моральної шкоди, завданої смертю особи джерелом підвищеної небезпеки, -

встановив:

У вересні 2021 року позивач звернувся до суду із позовом до Акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат" (далі - АТ "Кривбасзалізрудком"). В обґрунтування вимог, зазначив, що він є сином ОСОБА_4 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_2 на території залізничного цеху № 2 Управління залізничного транспорту Відкритого акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат", правонаступником якого є відповідач. За результатами розслідування смертельного нещасного випадку були складені Акт спеціального розслідування нещасного випадку форми Н-5 від 18 березня 2005 року та акт про нещасний випадок на виробництві, не пов`язаний з виробництвом форми НПВ від 18 березня 2005 року. Як встановлено матеріалами розслідування нещасного випадку смерть ОСОБА_4 настала внаслідок наїзду на нього вагону вантажного поїзду, належного відповідачу. Вказує, що моральна шкода полягає в тому, що у зв`язку із смерті батька позивач зазнав сильного душевного потрясіння, оскільки втратив близьку людину, яку дуже любив. Смерть батька є незворотною втратою, що не може бути відновлена, а тому душевні страждання позивача тривали та будуть тривати надалі. Просить стягнути з АТ "Кривбасзалізрудком" в рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої смертю батька джерелом підвищеної небезпеки у розмірі - 454 000 грн.

Ухвалою суду від 05 жовтня 2021 року судом відкрито провадження у справі та призначене розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Ухвалою суду від 04 листопада 2021 року задоволено клопотання представника відповідача щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

У судовому засіданні представник позивача - адвокат Бутко О.О. позовні вимоги підтримав та просив задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні просив відмовити в задоволенні позову в повному обсязі, вказуючи, що ПАТ «Кривбасзалізрудком» не є власником вагону, який спричинив смерть потерпілого і позивачем не доведено, хто є власником цього вагону. Також, посилаючись на обставини, викладені у відзиві, зазначила, що, нещасний випадок стався внаслідок порушення самим ОСОБА_4 вимог: -п.1.31 «Правил безпеки на залізничному транспорті МІМ СРСР»; -п.1.9., п.2.8.. п.2.10 «Загальної інструкції з охорони праці №1 для робітників і службовців УЗТ»; -п.2.4 «Правил внутрішнього трудового розпорядку ВАТ «КЗРК»; -ст.14 Закону України «Про охорону праці», а не з вини відповідача, тому, останній звільняється від відповідальності. Основною причиною нещасного випадку, який визнаний таким, що не пов`язаний з виробництвом, стало пересування ОСОБА_4 по території станції у стані алкогольного сп`яніння. Відповідно до акту спеціального розслідування нещасного випадку, що стався 24.02.2005 року о 10:30 від 11.03.2005 року та акту №1 від 18.03.2005 року про нещасний випадок на підприємстві, не пов`язаний з виробництвом відсутні посадові особи відповідача, які допустили порушення законодавства, що призвело до настання нещасного випадку. Крім того, вищезазначеними актами встановлено провину лише батька позивача - ОСОБА_4 , будь-які інші особи в актах не вказані, акти ніким не оскаржено. Також, на момент смерті батька позивача діяли норми Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" від 23.09.1999 року № 1105-XIV (у редакції від 27.01.2004 року) і згідно вказаного законодавства спір щодо відшкодування шкоди повинен вирішувати на підставі законодавств, яке було чинним на момент виникнення в потерпілого права на відшкодування, яке виникло у позивача з дня настання нещасного випадку з його батьком, а саме 24.02.2005 року. У зв`язку із чим АТ "Кривбасзалізрудком" не є належним відповідачем у вказаній цивільній справі, а тому не може нести обов`язок щодо відшкодування моральної шкоди позивачу. Крім того, позивач не підтвердив розмір заподіяної моральної шкоди, що не відповідає ні вимогам розумності, ні вимогам справедливості. Також, з посиланням на норми Закону України від 16 січня 2020 року № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» ( далі - Закон № 466) зазначили про необхідність оподаткування податком на доходи фізичних осіб сум відшкодування моральної шкоди, визначеної рішенням суду, що перевищує чотирикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, тобто відповідач зобов`язаний утримувати податок на доходи фізичних осіб із суми доходу позивача та за його рахунок.

Вислухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, судом встановлені наступні факти та відповідні правовідносини.

Судом встановлено, що згідно свідоцтва про народження ОСОБА_4 є батьком позивача ОСОБА_3 (а.с. 7).

ІНФОРМАЦІЯ_2 при виконанні трудових обов`язків з батьком позивача стався нещасний випадок, в результаті якого він помер, про що підприємством складений акт №1 (Форма НПВ) про нещасний випадок на підприємстві не пов`язаний з виробництвом (а.с. 4-6).

Відповідно до п. 7.1 вказаного Акту причиною нещасного випадку було визнано: пересування по території станції, в порушення встановлених маршрутів, у стані алкогольного сп`яніння. Технічних та організаційних причин нещасного випадку комісією не встановлено.

Відповідно до п.10 вказаного Акту особами, які допустили порушення законодавства про охорону праці є: ОСОБА_4 - майстер шляховий залізничного цеху №2 Управління залізничного транспорту ВАТ «КЗРК». Порушення вимог п.1.31 «Правил безпеки на залізничному транспорті МІМ СРСР»; п.1.9., п.2.8.. п.2.10 «Загальної інструкції з охорони праці №1 для робітників і службовців УЗТ»; п.2.4 «Правил внутрішнього трудового розпорядку ВАТ «КЗРК»; ст.14 Закону України «Про охорону праці» (а.с. 6).

Згідно Акту спеціального розслідування нещасного випадку, що стався 24 лютого 2005 року о 10:30 год., в Управлінні залізничного транспорту Відкритого акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» Асоціації «Укррудпром» Міністерства промислової політики України, складеного 11 березня 2005 року, в розділі 2. Характеристика об`єкта, дільниці та місця, де стався нещасний випадок зазначено: «В залізничному цеху №2 розроблені та затверджені маршрути пересування робітників по станції «Центральна», з якими робітники та керівники ознайомлені під особистий підпис. Правилами безпеки на залізничному транспорті передбачено, що пересування вздовж рухаючого поїзда повинно бути на відстані не менше 2 метрів від нього. Правилами внутрішнього трудового розпорядку ВАТ «КЗРК» передбачено знаходження робітників на робочому місці у тверезому стані». В розділі 3. Обставини, за яких стався нещасний випадок визначено: «1. Технічною експертною не встановлено порушень технічного стану рухомого складу, залізничної колії №4. та порушень в діях робітників станції при виконані дій. що до відправлення поїзда. 2. Прямуючи з п`ятої колії на четверту ОСОБА_4 порушив затверджений маршрут пересування робітників по території станції «Центральна». 3. Згідно запису у «Журналі реєстрації мед контролю» від 24.02.2005р. ОСОБА_4 на початку зміни перебував у тверезому стані. 4. Застосування етилового спирту, наркотичних засобів, токсичних та отруйних речовин у виробничому процесі роботи майстра шляхового залізничного цеху №2 технологією не передбачено. 5. Згідно виписки із акту №631 від 25.02.2005р. судово-медичного дослідження трупа ОСОБА_4 в його м`язах стегна виявлено 1,4 проміле етилового спирту, що стосовно до живих осіб відповідає легкій ступені алкогольного сп`яніння». В розділі 4. Причини нещасного випадку встановлено: «1. Пересування по території станції, у стані алкогольного сп`яніння, з порушенням встановлених маршрутів.». В розділі 6. Висновок комісії підсумовано: «На підставі п.18 «Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, профзахворювань та аварій на виробництві» нещасний випадок не вважається пов`язаним з виробництвом та на нього складається акт форми НВП. Комісія вважає особою, дії або бездіяльність якої призвели до нещасного випадку є: 1. Майстер шляховий залізничного цеху №2 ОСОБА_4 пересувався по території станції «Центральна», знаходячись у стані алкогольного сп`яніння, з порушенням затверджених маршрутів (а.с. 54-59).

Відповідно до ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо членів її сім`ї чи близьких родичів. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як роз`яснено в пункті 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 1167 ЦК України встановлено, що моральна шкода відшкодовується незалежно від вини юридичної особи, яка її завдала, зокрема, якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.

Відповідно до частини другої статті 1168 ЦК України моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім`єю.

Тож, згідно із статтею 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Під непереборною силою слід розуміти, зокрема, надзвичайні або невідворотні за даних умов події (пункт 1 частини першої статті 263 ЦК України), тобто ті, які мають зовнішній характер. Під умислом потерпілого слід розуміти, зокрема, таку його протиправну поведінку, коли потерпілий не лише передбачає, але і бажає або свідомо допускає настання шкідливого результату.

Зі змісту Акту спеціального розслідування нещасного випадку встановлено, що Управління залізничного транспорту є структурним підрозділом ВАТ «Криворізький залізорудний комбінат» та на підставі угоди № 11/1/798/57 з ВАТ «Суха Балка» надає послуги із подачі та забирання вагонів до місць завантаження-розвантаження, готування вагонів до завантаження руди, щебня та кварцитів видобутих ш. «Ювілейна» у вагони та автотранспорт, вивезення готових составів на примикаючу станцію Рокувата «Укрзалізниці». До складу Управління залізничного транспорту ВАТ «Криворізький залізорудний комбінат» входить залізничний цех № 2, що виконує навантаження залізної руди у вагони і перевезення вантажів тепловозами серії ЧМЕ-3, яке відбувається на колії № 4 станції «Центральна», де сталась смерть ОСОБА_4 . Колія № 4 служить для прийому поїздів, завантаження-розвантаження, зважування вагонів. 24.02.2005 року о 10.00 годині на колії № 4 на вагонних вагах знаходилось 10 вагонів, завантажених рудою, які після перевірки автогальм локомотивною бригадою, були приведені у рух за локомотивом ЧМЕ-3 № 4459 під керуванням машиніста тепловоза ОСОБА_8 , що входив до складу працівників залізничного цеху Управління залізничного транспорту ВАТ «Криворізький залізорудний комбінат».

В п.8 Акту про нещасний випадок, не пов`язаний з виробництвом, зазначено машини, механізми, устаткування, транспортний засіб, експлуатація яких призвела до нещасного випадку - 4х вісний полувагон моделі 12753, 1998 року випуску.

Таким чином, виходячи з приписів ст. 1187 ЦК України на момент настання смерті батька позивача саме ПАТ «Криворізький залізорудний комбінат» був особою, яка на відповідній правовій підставі здійснювала діяльність, пов`язану з експлуатацією джерела підвищеної небезпеки, а саме рухомого складу потягу, що приводився в рух тепловозом ЧМЕ-3 № 4459.

Суд також враховує, що обставини нещасного випадку, що стався з батьком позивача, а також наявність підстав для покладення відповідальності на ПАТ «Криворізький залізорудний комбінат» вже були предметом судового розгляду у цивільній справі № 212/1221/21 (2/212/1652/21)за позовом дружини загиблого ОСОБА_9 . Рішенням Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 15 квітня 2021 року, яке залишено без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 07 вересня 2021 року стягнуто з ПАТ «Криворізький залізорудний комбінат» на користь ОСОБА_9 моральну шкоду, завдану смертю її чоловіка у розмірі 70 000 грн.

Отже суд відхиляє посилання представника відповідача на недоведеність обставин щодо власника вагону, оскільки за встановлених обставин, саме ПАТ «Криворізький залізорудний комбінат» як володілець джерела підвищеної небезпеки, а саме рухомих складів вагонів, має нести відповідальність за шкоду, спричинену позивачу смертю його незалежно від наявності вини.

Обставин дії непереборної сили або умислу самого потерпілого в ході судового розгляду не встановлено.

При цьому, відповідно до ч.2 ст.1192 ЦК України, якщо груба необережність потерпілого сприяла виникненню або збільшенню шкоди, то залежно від ступеня вини потерпілого (а в разі вини особи, яка завдала шкоди, - також залежно від ступеня її вини) розмір відшкодування зменшується, якщо інше не встановлено законом.

Суд враховує, що ОСОБА_4 , перебуваючи на робочому місці, знаходився у легкому ступені алкогольного сп`яніння з вмістом етилового спирту в крові 1,4 проміле, пересувався по території станції з порушенням встановлених маршрутів, в результаті чого був смертельно травмований, чим порушив п. 1.31 «Правил безпеки на залізничному транспорті МЧМ СРСР», п. 1.9, п. 2.8 Загальної інструкції з охорони праці №1 для робітників і службовців УЗТ», п.2.4 «Правил внутрішнього трудового розпорядку ВАТ «КЗРК»; -ст.14 Закону України «Про охорону праці».

Пунктом 7 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 1 березня 2013 року № 4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» встановлено, що залежно від ступеня вини потерпілого, якщо інше не встановлено законом, розмір відшкодування з особи, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, має бути зменшено (але не може бути повністю відмовлено у відшкодуванні шкоди).

Питання про те, чи є допущена потерпілим необережність грубою, у кожному конкретному випадку має вирішуватись з урахуванням фактичних обставин справи (характеру дії, обставин завдання шкоди, індивідуальних особливостей потерпілого, його стану тощо).

Положення статті 1193 ЦК про зменшення розміру відшкодування з урахуванням ступеня вини потерпілого застосовуються і в інших випадках завдання шкоди майну, а також фізичній особі, однак у кожному разі підставою для цього може бути груба необережність потерпілого (перебування у нетверезому стані, нехтування правилами безпеки руху тощо), а не проста необачність.

З огляду на наведене, враховуючи, що нещасний випадок стався внаслідок необережних дій самого потерпілого ОСОБА_4 , суд вважає за необхідне зменшити розмір відшкодування, що підлягає стягненню з відповідача.

Визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди, суд враховує те, що позивач зазнав моральних страждань та сильного нервового потрясіння з приводу втрати батька, однак заявлений розмір моральної шкоди є явно завищеним, з врахуванням допущеної потерпілим грубої необережності, який знехтував правилами безпеки праці та внутрішнього трудового розпорядку, перебував у нетверезому стані на робочому місці, розмір відшкодування підлягає зменшенню. Виходячи з принципу розумності, виваженості та справедливості, наслідків для здоров`я позивача, з відповідача на користь ОСОБА_3 підлягає стягненню 70 000 грн. моральної шкоди, без утримання податку з доходів фізичних осіб.

Питання щодо порядку стягнення з відповідача суми моральної шкоди, а саме щодо необхідності вказівки про стягнення податків за рахунок позивача, судом не вирішується, оскільки вказане питання виходить за межі предмету спору та має вирішуватись на стадії виконання судового рішення.

Суд також відхиляє посилання відповідача на необхідність вказівки у судовому рішенні про оподаткування суми моральної шкоди, оскільки в даній справі стягуються суми відшкодування збитків, завданих платнику податків ушкодженням здоров`я, а отже вказані відповідачем зміни до податкового законодавства не поширюються на оподаткування сум, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування збитків, завданих платнику внаслідок заподіяння йому шкоди життю та здоров`ю.

Вказаного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 25 липня 2018 року у справі № 180/683/13-ц (провадження № 61-14316св18).

Відповідно до ст.141 ЦПК України якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави. Отже, з відповідача підлягає стягненню в дохід держави судовий збір в сумі 908 гривень, виходячи з розміру, встановленого на момент звернення до суду.

На підставі викладеного, ст.ст. 23, 1167, 1168, 1187, 1193, 1201 ЦК України, керуючись ст.ст. 141, 263, 265, 268, 274, 279, 354 ЦПК України, -

ухвалив:

Позовні вимоги ОСОБА_3 до Акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат" про відшкодування моральної шкоди, завданої смертю особи джерелом підвищеної небезпеки - задовольнити частково.

Стягнути з Акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат"на користь ОСОБА_3 моральну шкоду, завданої смертю батька джерелом підвищеної небезпеки в розмірі 70 000 (сімдесят тисяч) гривень без утримання податку з доходу фізичних осіб.

Стягнути з Акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат" на користь держави судовій збір в розмірі 908 (дев`ятсот вісім) гривень.

В задоволені іншої частини позовних вимог - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Акціонерне товариство "Криворізький залізорудний комбінат", код ЄДРПОУ 00191307, адреса: Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Симбірцева, буд. 1-А.

Повний текст рішення складено та підписано 31 січня 2022 року.

Суддя М.Д. Власенко