Ухвала суду № 102840760, 26.01.2022, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 932/641/22

Провадження №1-кс/932/272/22

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 січня 2022 року м. Дніпро

Слідчий суддя Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська Кондрашов І.А., за участю секретаря судового засідання Мотуз Я.А., прокурора Зінченко О.С., підозрюваного ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпрі клопотання слідчого СВ ВП № 7 Дніпровського РУП ГУНП в Дніпропетровській області Омельченко Д.В., за погодженням з прокурором Центральної окружної прокуратури м. Дніпра Крижановською О.А., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпропетровська, українця, громадянина України, із середньою освітою, не працюючого, не одруженого, утриманців не має, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого, який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

До Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська надійшло вищевказане клопотання, яке розподілено для розгляду слідчому судді Кондрашову І.А. У клопотанні сторона обвинувачення прохає застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб та визначити заставу - 60 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

В обґрунтування заявленого клопотання слідчий вказує, що в провадженні СВ ВП № 7 Дніпровського РУП ГУНП в Дніпропетровській області перебуває кримінальне провадження № 12022041640000035 від 12.01.2022 року, яке розпочато за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України.

Досудовим розслідуванням установлено, що ОСОБА_1 , разом із ОСОБА_2 , 02 січня 2022 року приблизно о 17 год. 00 хв., перебуваючи у приміщенні торговельного залу АЗС № КГ40 ТОВ «Окко-Лайт» за адресою: м. Дніпро, вул. Панікахи, 31 Г, реалізуючи раптово виниклий умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, скориставшись тим, що за їх діями ніхто не спостерігає, з корисливих мотивів, шляхом вільного доступу, взяли з торгівельної вітрини майно, яке належить ТОВ «Окко-Лайт», а саме: шоколад «Мілка» цілий мигдаль, вагою 90 гр. в кількості 6 шт., вартістю 59 грн. 00 коп. за одиницю; шоколад «Мілка», цілий Лісовий горіх, вагою 90 гр. в кількості 1 шт. вартістю 59 грн. 00 коп.; шоколад «Мілка», з печивом «Орео» сендвіч, вагою 92 гр., у кількості 7 шт., вартістю за одиницю 59 грн. 00 коп.; шоколад «Мілка» без додатків, вагою 90 гр., у кількості 5 шт., вартістю за одиницю 42 грн. 90 коп.; шоколад «Корона» молочний, мармеладний, печиво, карамель, вагою 160 г. в кількості 1 шт., вартістю 79 грн. 00 коп.; шоколад «LACMI», молочний з начинкою, вагою 295 гр., у кількості 3 шт., вартістю 119 грн. за одиницю; шоколад «LACMI» молочний з лісовим горіхом, вагою 90 гр. у кількості 3 шт. вартістю 119 грн. 70 коп., тим самим спричинивши ТОВ «Окко-Лайт» матеріальну шкоду у розмірі 1 847, 20 грн. Після чого ОСОБА_1 , діючи у групі осіб із співучасником злочину ОСОБА_2 , утримуючи при собі вказане майно, покинули приміщення АЗС, розпорядившись викраденими на власний розсуд.

Дії ОСОБА_1 кваліфіковані органом досудового розслідування за ч. 2 ст. 185 КК України.

25.01.2022 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру за ч. 2 ст. 185 КК України.

Сторона обвинувачення вважає, що в ході досудового розслідування по вказаному кримінальному провадженню виникла необхідність у застосуванні запобіжного заходу відносно підозрюваного у вигляді тримання під вартою, оскільки є достатньо підстав вважати, що існують ризики вважати, що підозрюваний ОСОБА_1 , може здійснити дії, передбачені п.п. 1,3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

В судовому засіданні прокурор Зінченко О.С. підтримала клопотання, просила його задовольнити.

Підозрюваний визнав підозру та пояснив, що вчинив крадіжку випадково. Викрадене майно подарував. Переховуватись від органів досудового розслідування не буде, вчиняти інші кримінальні правопорушення не планує, вливати на свідків та потерпілих не буде, оскільки їх не знає. Просить застосувати до нього запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Вислухавши сторону обвинувачення та сторону захисту, дослідивши матеріали клопотання, допитавши в судовому засіданні свідка, слідчий суддя дійшов до таких висновків.

Як встановлено ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до вимог, викладених у ч. 2 ст. 177 КПК України, підставами для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до рішення ЄСПЛ за скаргою № 25629/94 від «27» листопада 1997 року по справі «К.Ф. проти Німеччини», п. 57, обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватись арешт, складає суттєву частину гарантії від безпідставного арешту і затримання, закріпленої у статті 5 § 1 (с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин.

Обґрунтованість підозри, на якій засновується арешт, є важливою частиною гарантії, встановленої у п. 1 ст. 5. Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Термін «обґрунтована підозра» означає наявність фактів чи відомостей, які б задовольняли об`єктивного спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила правопорушення. Однак те, що може бути визнано "розумним", залежить від усіх обставин. Відповідно, оцінюючи обґрунтованість підозри, необхідно встановити, чи забезпечена сутність гарантії, передбаченої п. 1 ст. 5 Конвенції. Отже, повинні існувати факти чи відомості про те, що заарештовану особу обґрунтовано підозрюють у вчиненні передбачуваного злочину. Обґрунтованість підозри також означає поріг, який підозра повинна подолати, щоб задовольнити об`єктивного спостерігача щодо ймовірності звинувачень

З наданих слідчому судді матеріалів убачається, що СВ ВП № 7 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12022041640000035 від 12.01.2022 року, за фактом таємного викрадення чужого майна, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, повторно, що підпадає під ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України.

Слідство вважає, що до вчинення цього злочину може бути причетний гр. ОСОБА_1 .

Підозра обґрунтовується протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 04.01.2022 року, протоколом огляду місця події від 04.01.2022 року, висновком експерта за результатами проведення судово-товарознавої експертизи від 12.01.2022 року, протоколом допиту свідка ОСОБА_3 , протоколом допиту свідка ОСОБА_4 , протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 13.01.2022 року, протоколом допиту свідка ОСОБА_5 від 14.01.2022 р. та іншими доказами.

Таким чином, в судовому засіданні встановлено, що слідством зібрано достатньо доказів, які дають підстави для обґрунтованої підозри гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Отже, з урахуванням досліджених доказів, слідчий суддя вбачає наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, що відповідно до ст. 12 КК України віднесено до категорії не тяжких злочинів.

Критерії для обрання того чи іншого запобіжного заходу передбачені у ч. 1 ст. 194 КПК, а тому слідчий суддя вирішує питання про застосування запобіжного заходу, якщо за результатами розгляду клопотання встановить наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК, і на які вказує прокурор. Аналізуючи ризики, на які посилається сторона обвинувачення, слід вказати таке.

Щодо ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, слід зазначити, що однією з обставин, яка має враховуватись судом при оцінці ризику переховування, є суворість покарання, яке загрожує особі у випадку визнання її винною. Як неодноразово зазначав Європейський суд у своїх рішеннях, ризик втечі не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна, і необхідність в утриманні під вартою відсутня («Панченко проти Росії» (Panchenko v. Russia), «Летельє проти Франції», п. 43). Таким чином, сама по собі тяжкість покарання, що може бути застосоване до особи за умови визнання її винуватості, не є самостійною і достатньою підставою для встановлення ризику втечі. Така обставина має значення лише у сукупності з іншими релевантними факторами.

Слідчим суддею взято до уваги, що підозрюваний вчинив не тяжкий злочин, визнає підозру повністю, обіцяє більше не вчиняти подібні злочини. Крім того, підозрюваний не був затриманий, однак з`явився до суду для участі у розгляді відносно нього клопотання про застосування запобіжного заходу. В судовому засіданні підозрюваний обіцяє з`являтись до органу досудового розслідування та суду, тобто буде виконувати всі процесуальні обов`язки. З урахуванням таких обставин, слідчий суддя доходить висновку, що ризик переховування підозрюваного, є недоведеним, оскільки підозрюваний своєю поведінкою демонструє, що не має наміру уникати відповідальності та переховуватись від слідства.

Щодо ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя вважає його також не доведеним, оскільки свідки вже допитані, з ними проведені першочергові слідчі та процесуальні дії, зокрема, проведено пред`явлення особи для впізнання за фотознімками, за результатами якого вони впізнають підозрюваного. Ризик того, що підозрюваний буде вливати на свідків, не підтверджується, оскільки підозрюваний не знає особисто свідків, і будь-який вплив на них не принесе бажаного результату, тому що підозра підтверджується й іншими неспростовними доказами. Тому цей ризик вважаю недоведеним.

Ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України підтверджується тим, що підозрюваний судимий за вчинення аналогічних кримінальних правопорушень, а також відносно нього складені та направлені в суд обвинувальні акти за інші корисливі злочини, тому є ризик того, що підозрюваний може вчинити нове кримінальне правопорушення.

Для унеможливлення реалізації вказаного ризику, вважаю за необхідне застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у нічний час доби, з покладанням обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України. При обранні саме такого запобіжного заходу враховую вік підозрюваного, його особу, тяжкість кримінального правопорушення, наявність постійного місця проживання.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

В судовому засіданні прокурором не доведено, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризику, передбаченому п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.

Підсумовуючи викладене, вважаю можливим відмовити у задоволенні клопотання слідчого та застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із забороною залишати місце проживання з 21 год. 00 хв. вечора до 07 год. 00 хв. ранку наступного дня, та покласти на підозрюваного певні обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України.

Керуючись ст. ст. 181, 193, 194, 196, 372, 376, 395 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання слідчого СВ ВП № 7 Дніпровського РУП ГУНП в Дніпропетровській області Омельченко Д.В., за погодженням з прокурором Центральної окружної прокуратури м. Дніпра Крижановською О.А., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відмовити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строком на 60 діб за місцем його проживання за адресою: АДРЕСА_1 .

Для виконання застосованого запобіжного заходу покласти на підозрюваного ОСОБА_1 зобов`язання по виконання обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України, а саме:

не залишати домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 в нічний час, а саме у період з 21 год. 00 хв. до 07 год. 00 хв. ранку наступного дня;

у разі зміни місця проживання повідомляти про це слідчого, прокурора чи суд;

прибувати за викликом до слідчого, прокурора або суду;

вжити заходів щодо пошуку офіційного місця роботи.

Попередити підозрюваного, що в разі невиконання покладених, згідно ухвали слідчого судді, обов`язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід, зокрема, тримання під вартою.

Роз`яснити підозрюваному, що працівники Національної поліції з метою контролю за його поведінкою, мають право з`являтися в його житло в будь-який час, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань виконання покладених на нього обов`язків.

Строк дії ухвали - до 25.03.2022 року.

Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді подається до суду апеляційної інстанції протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя Ігор КОНДРАШОВ