Рішення № 102839141, 19.01.2022, Татарбунарський районний суд Одеської області

Справа № 515/1614/21

Провадження № 2/515/171/22

Татарбунарський районний суд Одеської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 січня 2022 року. Татарбунарський районний суд Одеської області в складі:

головуючого - судді Тимошенка С.В.

за участю: секретаря судового засідання Комерзан Л.І.

позивача ОСОБА_1

представника позивача - адвоката Давиденка К.В.

представників відповідача: Савчук Т.І.

адвоката Логінова О.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Татарбунари Одеської області в по- рядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального закладу «Татарбунарська музична школа» Татарбунарської міської ради Білго- род-Дністровського району Одеської області

про визнання незаконним та скасування наказу про відсторонення від роботи, стягнення

заробітної плати за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В:

16 листопада 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою, в якій просив виз- нати незаконним та скасувати наказ директора Комунального закладу «Татарбунарська музична школа» (далі - КЗ «Татарбунарська музична школа») № 26-к від 08.11.2021 р. про відсторонення його від роботи, поновити його на займаній посаді, зобов`язати КЗ «Татарбунарська музична шко- ла» виплати йому заробітну плату за час вимушеного прогулу та стягнути моральну шкоду в роз- мірі 20000 грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог посилався на те, що він працює на посаді викладача в КЗ «Татарбунарська музична школа». У листопаді 2021 р. він зіткнувся із грубим порушення його кон ституційного права на роботу з боку відповідача, яке полягало в тому, що у нього вимагали на ро- боті медичну інформацію щодо вакцинації від респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої ко- ронавірусом SARS-CoV-2 і обмеження прав працівника щодо повноцінної роботи та отримання за- робітної плати. Так, 08,11.2021 р. йому відповідачем було вручено наказ про відсторонення від ро- боти з підстав відсутності щеплення від респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронаві- русом SARS-CoV-2. Наказ мотивований тим, що оскільки у нього відсутнє відповідне щеплення то відповідно до Наказу Міністерства охорони здоров"я України відповідач відсторонює його від ро- боти. На сьогодні не встановлено законом окремого порядку про відсторонення від роботи з під- став відсутності у них щеплень від COVID-19. Щеплення проти COVID-19 не є обов`язковим, жо- дним законом не встановлено порядку відсторонення працівників від роботи з підстав відмови або ухилення від обов`язкових профілактичних щеплень. При цьому, ні в трудовому контракті, ні в по- садовій інструкції, ні в будь-якому іншому документі, що підписані між сторонами у справі, тако- го зобов`язання з його боку немає, так само, як і не передбачено повноваження відповідача на від- сторонення з роботи з підстав відсутності вищезгаданого щеплення. Вищевказаний наказ є прини- женням громадянської, людської гідності, приниження його, як сумлінного працівника з тридцяти- річним трудовим стажем, приниження вчителя який не мав будь-яких дисциплінарних порушень на протязі трудової діяльності, а також приниженням батька шістьох дітей, п`ятеро з яких непов- нолітні і потребують турботи, захисту та забезпечення. Дана ситуація є для нього великою мораль- ною та психологічною травмою, бо ставить під загрозу його життя та життя родини. Вважає даний наказ незаконним та таким, що підлягає скасуванню судом.

У судовому засідання позивач та його представник підтримали позовні вимоги у повному обся- зі, вважали їх обгрунтованими та таким, що підлягають задоволенні. Так позивач пояснив, що вво- дити експериментальну вакцину він не має наміру, оскільки має на утриманні п`ятеро неповноліт- ніх дітей. Наразі родина проживає за заробіток дружини. Після того, як його відсторонили від ро- боти, у його дружини стався серцевий напад та її було госпіталізовано до лікарні, він своїм дітям не може придбати необхідні речі. Також він не являється загрозою для дітей, яким викладає, дер- жава не виправдано зобов`язує вакцинуватися певну категорію працівників. Відповідач посилаєть- ся на Постанову КМУ, хоча основним законом України є Конституція. Крім того, відповідно до ст. 46 КЗпП України, вакцина від ковіда не входить до обов`язкових щеплень. Вважав, що наказ про його відсторонення є незаконним та підлягаю скасуванню.

Представник відповідача - адвокат Логінов О.Г. у судовому засіданні позовні вимоги не визнав у повному обсязі та просив відмовити в їх задоволенні з тих підстав, що Савчук Т.І. , яка є дирек- тором КЗ «Татарбунарська музична школа», діяла у межах наданих їй повноважень, згідно норм ді ючого законодавства, працівники музичної школи повинні ставити щеплення та мають бути від- стороненні від роботи, якщо не вакциновані, на підставі Наказу МОЗ. Позивач крім своїх прав має ще обов`язки, які повинен виконувати за трудовим договором, але останній відмовився надати ди- ректору закладу довідку про протипоказання чи сертифікат про щеплення. Позивач не заперечує той факт, що не надав вказаної інформації. Відсторонення від роботи позивача проводилось закон- но на підставі Постанови КМУ та Наказу МОЗ, які не скасовані та не зупинені.

Представник відповідача Савчук Т.І. у судовому засіданні надала аналогічні за змістом поясне- ння, не визнаючи позовних вимог.

Заслухавши пояснення і доводи позивача та його представника, представників відповідача, дос- лідивши матеріали справи, суд дійшов до висновку наступне.

У відповідності до ч.ч.3, 4 ст.12, ч.ч.1, 2 ст.13 ЦПК України, кожна сторона повинна довести об ставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або за перечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслід- ків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 працює в КЗ «Татарбунарська музична школа» з 25.06. 1990 р. на посаді викладача мистецької школи , що підтверджується копією трудової книжки серія НОМЕР_1 та довідкою про доходи від 12.11.2021 (а.с.12-17, 18).

З довідки № 31, виданої КЗ «Татарбунарська музична школа» (а.с.19) вбачається, що з боку ОСОБА_1 під час роботи у вказаному закладі порушень трудової дисципліни зафіксовано не будо, дисциплінарні стягнення не накладалися, майнові претензії відсутні.

Наказом директора музичної шкоди № 26-к від 08.11.2021 р. «Про відсторонення від роботи» ОСОБА_1 , викладача мистецької школи, відсторонено без збереження заробітної плати від ви- конання посадових обов`язків з 08.11.2021 р. до усунення причин, що зумовили відсторонення (на період дії карантину та відсутності щеплення проти COVID-19). Підставами наказу зазначено: ст. ст.46, 94 КЗпП України, ч.2 ст.12 ЗУ «Про захист населення від інфекційних хвороб», ч.1 ст.1 За- кону України «Про оплату праці», п.41-6 постанови КМУ від 09.12.2020 р. № 1236 «Про встанов- лення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої SARS-Co V-2», наказ МОЗ України від 04.10.2021 р. № 2153 «Про затвердження переліку професій, вироб- ництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням» (а.с. 20).

Відповідно до ст.117 Конституції України, Кабінет Міністрів України в межах своєї компетен- ції видає постанови і розпорядження, які є обов`язковими до виконання. Акти Кабінету Міністрів України підписує Прем`єр-міністр України. Нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади підлягають реєстрації в порядку, вста- новленому законом.

Міністерство юстиції України зробило висновок, що наказ МОЗ № 2153 відповідає Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зокрема статті 8 Конвенції «Право на повагу до приватного і сімейного життя», а також практиці Європейського суду з прав людини, свідченням чого є реєстрація цього наказу Міністерством юстиції України.

Державна реєстрація нормативно-правового акта полягає у проведенні правової експертизи на відповідність йогоКонституції та законодавству України, Конвенції про захист прав людини і ос- новоположних свобод 1950 року і протоколам до неї, міжнародним договорам України, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та зобов`язанням України у сфері європей- ської інтеграції та праву Європейського Союзу (acquis ЄС), антикорупційної та гендерно-правової експертиз з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, а також прийнятті рішення про державну реєстрацію цього акта, присвоєнні йому реєстраційного номера та занесенні до Єди- ного державного реєстру нормативно-правових актів.(п.4 Положення про державну реєстрацію но- рмативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади, затвердженого постановою КМУ від 28.12.1992 р. № 731)

Як передбачено ст.46 КЗпП України, відсторонення працівника від роботи власником або упов- новаженим ним органом допускається у разі: появи на роботі в нетверезому стані, у стані нарко- тичного або токсичного сп`яніння; відмови або ухилення від обов`язкових медичних оглядів, нав- чання інструктажу і перевірки знань з охорони праці та протипожежної охорони; в інших випад- ках, передбачених законодавством. До інших випадків, передбачених законодавством належить, зо крема відмова або ухилення від профілактичних щеплень працівників професій, виробництв та ор- ганізацій, для яких таке щеплення є обов`язковим.

За змістом ч.ч.1, 2 ст.12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», на яку відповідач посилається в наказі як на підставу відсторонення позивача від роботи, профілактичні щеплення проти дифтерії, кашлюка, кору, поліомієліту, правця, туберкульозу є обов`язковими і вк лючаються до календаря щеплень.

Працівники окремих професій, виробництв та організацій, діяльність яких може призвести до зараження цих працівників та (або) поширення ними інфекційних хвороб, підлягають обов`язко- вим профілактичним щепленням також проти інших відповідних інфекційних хвороб. У разі від- мови або ухилення від обов`язкових профілактичних щеплень, у порядку, встановленому законом, ці працівники відсторонюються від виконання зазначених видів робіт. Перелік професій, виробни- цтв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням проти інших відповідних інфекційних хвороб, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я.

Згідно ч.ч.3, 4 ст.12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», в разі заг рози виникнення особливо небезпечної інфекційної хвороби або масового поширення небезпечної інфекційної хвороби на відповідних територіях та об`єктах можуть проводитися обов`язкові про- філактичні щеплення проти цієї інфекційної хвороби за епідемічними показаннями. Рішення про проведення обов`язкових профілактичних щеплень за епідемічними показаннями на відповідних територіях та об`єктах приймають головний державний санітарний лікар України, головний дер- жавний санітарний лікар Автономної Республіки Крим, головні державні санітарні лікарі облас- тей, міст Києва та Севастополя, головні державні санітарні лікарі центральних органів виконавчої влади, що реалізують державну політику у сферах оборони і військового будівництва, охорони гро мадського порядку, виконання кримінальних покарань, захисту державного кордону, Служби без- пеки України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 р. № 1236 «Про встановлення каранти- ну та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS- CoV-2» в редакції, чинній на час винесення оскаржуваного наказу (далі - Постанова КМУ), пе- редбачено відсторонення від роботи (виконання робіт) працівників та державних службовців, обо- в`язковість профілактичних щеплень проти COVID-19 яких визначена переліком та які відмовляю- ться або ухиляються від проведення таких обов`язкових профілактичних щеплень проти COV ID-19, відповідно до ст.46 КЗпП України, ч.2 ст.12 Закону України «Про захист населення від ін- фекційних хвороб» та ч.3 ст.5 Закону України «Про державну службу», крім тих, які мають абсо- лютні протипоказання до проведення таких профілактичних щеплень проти COVID-19 та надали медичний висновок про наявність протипоказань до вакцинації проти COVID-19, виданий закла- дом охорони здоров`я.

Перелік професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профі- лактичним щепленням, затверджений наказом Міністерства охорони здоров`я України від 04.10. 2021 р. № 2153 (далі - Наказ МОЗ). Пунктом 3 Наказу МОЗ до переліку осіб, які підлягають обо- в`язковим профілактичним щепленням проти гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричи- неної коронавірусом SARS-CoV-2, на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби CO VID-19 віднесено працівників закладів вищої, післядипломної, фахової передвищої, професійної (професійно-технічної), загальної середньої, у тому числі спеціальних, дошкільної, позашкільної освіти, закладів спеціалізованої освіти та наукових установ незалежно від типу та форми власнос- ті.

Відповідно до постанови КМУ № 1236 від 09.12.2020 р., керівники державних органів (держав- ної служби), керівники підприємств, установ та організацій мають забезпечити: 1) контроль за про

веденням обов`язкових профілактичних щеплень проти COVID-19 працівниками та державними службовцями, обов`язковість профілактичних щеплень яких передбачена переліком професій, ви- робництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням, затвердженим наказом Міністерства охорони здоров`я від 04.10.2021 р. № 2153; 2) відсторонення

від роботи (виконання робіт) працівників та державних службовців, обов`язковість профілактич- них щеплень проти COVID-19 яких визначена переліком та які відмовляються або ухиляються від проведення таких обов`язкових профілактичних щеплень проти COVID-19 відповідно до ст.46 КЗпП України, ч.2 ст.12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» та ч.3 ст. 5 Закону України «Про державну службу»,крім тих, які мають абсолютні протипоказання до про- ведення таких профілактичних щеплень проти COVID-19 та надали медичний висновок про наяв- ність протипоказань до вакцинації проти COVID-19, виданий закладом охорони здоров`я.

Оскільки позивач є вихователем державного навчального закладу освіти, не пройшов обов`яз- кове профілактичне щеплення проти COVID-19, не має протипоказань до вакцинації, керівник від- повідача зобов`язаний був, відповідно до діючого законодавства, відсторонити позивача від робо- ти.

З урахуванням наведеного суд вважає, що керівник навчального закладу, на якого покладено обов`язок забезпечення безпеки усіх учасників освітнього процесу, з урахуванням вимог ст.12 За- кону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», правомірно прийняв рішення про тимчасове відсторонення позивача від роботи.

В законодавстві відсутнє визначення поняття «відсторонення від роботи», на практиці відсторо- нення від роботи означає призупинення трудових правовідносин (тимчасове увільнення працівни- ка від обов`язку виконувати роботу за укладеним трудовим договором і, в свою чергу, тимчасове увільнення роботодавця від обов`язку забезпечувати працівника роботою або створювати умови для її виконання та відповідно, сплачувати заробітну плату.

Тимчасове увільнення працівника від виконання ним його трудових обов`язків в порядку від- сторонення від роботи (на умовах та підставах встановлених законодавством) за своєю суттю не є дисциплінарним стягненням, а є особливим запобіжним заходом. Застосовується такий захід у ви- няткових випадках, і має за мету відвернення та/або попередження негативних наслідків. Призу- пинення трудових відносин в такому випадку не тягне за собою обов`язкове припинення самих трудових відносин. На період усунення від роботи за працівником зберігається його робоче місце.

Відсторонення від роботи оформляється наказом (розпорядженням) роботодавця, в якому маю- ть бути наведені підстава та строки відсторонення.

Працівник має ознайомитись з таким наказом негайно під розпис, оскільки йдеться про реаліза- цію права працівника на працю.

Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України «Про оплату праці», заробітна плата - це винагорода, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу, тобто заро- бітна плата виплачується саме за виконану роботу, а оскільки під час відсторонення працівник ти- мчасово увільняється від виконання своїх трудових обов`язків та не може виконувати роботу, то такому працівникові заробітна плата в період відсторонення не виплачується.

Таким чином, керівник навчального закладу, на якого покладено обов`язок забезпечення безпе- ки усіх учасників освітнього процесу, з урахуванням вимог ст.12 Закону України «Про захист на- селення від інфекційних хвороб», правомірно прийняв рішення про тимчасове відсторонення по- зивача від роботи.

Враховуючи те, що відсторонення від роботи є своєрідне призупинення трудових правовідно- син, та є особливим запобіжним заходом, який застосовується у виняткових випадках, і має за ме- ту відвернення та/або попередження негативних наслідків та на період відсторонення робоче місце за працівником зберігається, то суд приходить до переконання, що не підлягає до задоволенню ви- мога позивача про поновлення її на роботі, на посаді викладача мистецької школи.

Європейський суд з прав людини дійшов висновків, що вакцинація є одним із найбільш успіш- ніших та ефективних заходів у сфері охорони здоров`я, мета якої є захист здоров`я окремої особи та суспільства в цілому від інфекційного захворювання. Обов`язкова вакцинація певної категорії громадян від COVID-19 (захворювання, яке згідно наказу МОЗ України від 19.07.2019 р. № 133 на- лежить до особливо небезпечної інфекційної хвороби) задля попередження його поширення се- ред населення є виправданим та таким, що не порушує ст. 8 Конвенції.

Також, суд не вбачає втручання в приватне життя позивача вимогу роботодавця про надання сертифікату про профілактичне щеплення проти COVID-19 або медичного висновку про абсолют- не протипоказання до такої вакцинації, оскільки така вимога не суперечить Конвенціі про захист прав людини і основоположних свобод, зокрема ст.8 Конвенціі «Право на повагу до приватного і сімейного життя», а також практиці Європейського суду з прав людини.

Крім того, інформації про COVID-сертифікат та щеплення в переліку документів, що підпада- ють під медичну таємницю, в українському законодавстві немає. Відтак, COVID-сертифікат не є медичною таємницею.

Відповідно до положень ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорці- йно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки в задоволенні позовних вимог відмовлено, то згідно ст.141 ЦПК України, витрати зі сплати судового збору з відповідача стягненню не підля- гають.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.113, 117 Конституції України, ст.12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», постановою Кабінету Міністрів України від 09. 12.2020 р. № 1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідеміч- них заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», наказом Міністерства охорони здоров`я Ук- раїни від 04.10.2021 р. № 2153 «Про затвердження Переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням», ст.46 КЗпП України, ст. ст.76-81, 211, 258, 259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Відмовити у позові ОСОБА_1 до Комунального закладу «Татарбунарська му- зична школа» Татарбунарської міської ради Білгород-Дністровського району Одеської області про визнання незаконним та скасування наказу про відсторонення від роботи, стягнення заробітної пла ти за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди.

Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його про голошення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учас- никами справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили піс- ля повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Вступну та резолютивну частину рішення проголошено 19.01.2022 р., а повний текст рішенням ви готовлено 28.01.2022 р.

Суддя Тимошенко С.В.