Постанова № 102838785, 17.01.2022, Корольовський районний суд м. Житомира

Справа № 296/8643/21

2-а/296/10/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 січня 2022 рокум.Житомир

Корольовський районний суд м. Житомира в складі:

головуючого судді Адамовича О.Й.,

за участю секретаря судового засідання Світко Т.І.,

позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Житомирі в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Житомирській області, Житомирського районного управління поліції ГУНП у Житомирській області про визнання дій протиправними та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції у Житомирській області, Житомирського районного управління поліції ГУНП у Житомирській області з вимогами про визнання протиправними дій поліцейського офіцера громади Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області Свірчевського В.В. та про визнання протиправною і скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серії БАБ №825192 від 16.09.2021.

В обґрунтування своїх вимог зазначив, що відповідачем не дотримано встановлено порядку розгляду справ про адміністративне правопорушення, що виявилось, зокрема, у позбавленні можливості позивача реалізувати передбачені положеннями ст. 268 КУпАП права, відсутності об`єктивного та повного з`ясування всіх обставин. Позивач вказує, що його зупинили під час руху та повідомили, що він порушив правила стоянки. Оскільки поліцейський не пред`явив посвідчення встановленого зразка та не надав доказів порушення ПДР, позивач поїхав далі, після чого був зупинений знову та затриманий. Вимогу про надання адвоката не було задоволено, не було повідомлено про дату, час та місце розгляду справи. Єдиним доказом, на підставі якого було винесено постанову, це пояснення особи; в постанові відсутні відомості про технічний запис, яким було зафіксовано порушення ПДР, що є порушенням ст. 283 КУпАП. В порушення Інструкції №1395 постанова була винесена не на місці вчинення адміністративного правопорушення.

11.10. 2021 року ухвалою суду відкрито спрощене позовне провадження з викликом сторін.

25 листопада 2021 року до суду надійшов відзив представника відповідача ГУНП в Житомирській області Мельнічука Ю.В., в якому просить відмовити у задоволенні позову. Зазначає, що ОСОБА_1 цілком обґрунтовано був притягнутий до адміністративної відповідальності, і факт здійснення ним зупинки в другій смузі руху достовірно підтверджується наявними доказами. Поліцейським було надано посвідчення та жетон затвердженої форми. Поліцейським проведено розгляд справи з дотриманням усіх вимог. Представник відповідача звернув увагу на зухвалу поведінку позивача. (а.с.29-39).

У письмовій відповіді на відзив від 06.12.2021 року ОСОБА_1 вказав, що жодного доказу вчинення адміністративного правопорушення до матеріалів не надано (а.с.53-62).

В судовому засіданні позивач заявлені позовні вимоги підтримав та просив задовольнити з викладених ним підстав та наданих доказів. Щодо доводів відповідача заперечив. Вказав, що зупинявся на короткий час, з увімкненим аварійним сигналом, оскільки необхідно було завантажити товар, який мав доставити на замовлення, так як є підприємцем. Разом з тим, постанова не містить відомостей про конкретний відеореєстратор, за допомогою якого було б зафіксовано факт стоянки. Наданий відповідачем відеозапис з камери відеоспостереження розміщеної на сусідньому будинку не може братися до уваги, оскільки такого доказу не існувало на момент винесення постанови, а з відеозапису з відеореєстратора автомобіля поліцейського не вбачається, що автомобіль було поставлено на стоянку, а не відбулася зупинка. Крім того, письмові пояснення особи не можуть вважатися належним доказом при фіксуванні такого правопорушення. Позивач вважає, що поліцейський самостійно підписав такі пояснення, а встановити реальність такої особи неможливо. Також не доведено, що поліцейський офіцер громади має право розглядати справи про порушення правил стоянки.

Представники відповідачів в судове засідання не з`явилися, про день, час та місце розгляду справи повідомлялися, що не перешкоджає вирішити адміністративний спір.

Суд, заслухавши позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, дійшов наступного висновку.

З постанови серії БАБ №825192 від 16.09.2021 вбачається, що 16.09.2021 о 11 год. 30 хв. в м. Житомирі, по пл. Житній ринок, 1, водій ОСОБА_1 керуючи автомобілем Renault Clio д.н.з. НОМЕР_1 , здійснив стоянку на проїзній частині другий ряд, чим порушив пункт правил 15.4 ПДР України, що передбачено ч. 1 ст. 122 КУпАП (а.с. 21, 44).

Постанову склав поліцейський офіцер громади Житомирського районного управління поліції ГУНП в Житомирській області майор поліції Свірчевський Володимир Володимирович. Постанову винесено за адресою: м.Житомир, вул. Князів Острозьких, 62а.

З посиланням на пояснення громадянина ОСОБА_2 (а.с. 41) та на запис з камери відеореєстратора поліцейським було прийнято рішення про визнання позивача винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КУпАП, застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн.

Вирішуючи спір, суд виходить з наступного.

Відповідно до п. 15.4. Правил дорожнього руху, затверджених Постановою КМУ №1306 від 10.10.2001р. (далі за текстом - ПДР), транспортні засоби не дозволяється ставити на проїзній частині в два і більше ряди. Велосипеди, мопеди і мотоцикли без бокового причепа дозволяється ставити на проїзній частині не більше ніж у два ряди.

Частиною першою статі 122 Кодексу України про адміністративне правопорушення (далі за текстом - КУпАП) встановлено настання відповідальності в разі перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками.

Порядок розгляду справ про адміністративні правопорушення визначається положеннями норм глави 22 КУпАП.

Згідно ст. 276 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення. Справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 80, 81, 121 - 126, 127-1 - 129 і статтею 139 (коли правопорушення вчинено водієм) цього Кодексу, можуть також розглядатися за місцем обліку транспортних засобів або за місцем проживання порушників.

Статтею 179-1 КУпАП визначено особливості розгляду справ про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису).

Так, згідно ч.3 ст. 179-1 КУпАП, якщо адміністративне правопорушення, передбачене частинами першою, третьою та сьомою статті 122 (в частині порушення правил зупинки, стоянки), частинами першою, другою та восьмою статті 152-1 цього Кодексу, зафіксовано в режимі фотозйомки (відеозапису), посадова особа уповноваженого підрозділу Національної поліції або інспектор з паркування зобов`язані розмістити на лобовому склі транспортного засобу копію постанови про притягнення до адміністративної відповідальності (якщо технічні можливості дозволяють встановити відповідальну особу, зазначену у частині першій статті 14-2 цього Кодексу, на місці вчинення правопорушення) або повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності (якщо технічні можливості не дозволяють встановити відповідальну особу, зазначену у частині першій статті 14-2 цього Кодексу, на місці вчинення правопорушення).

Згідно ч.5 ст. 179-1КУпАП постанова про накладення адміністративного стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), може виноситися без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Частина 7 статті 179-1 КУпАП визначено, що постанова про накладення адміністративного стягнення, що не була виконана шляхом сплати 50 відсотків розміру штрафу протягом десяти днів з дня її винесення, надсилається відповідальній особі, зазначеній у частині першій статті 14-2 цього Кодексу, рекомендованим листом з повідомленням на адресу місця реєстрації (проживання) фізичної особи (місцезнаходження юридичної особи). За зверненням особи постанова про накладення адміністративного стягнення, що вважається виконаною, надсилається рекомендованим листом на її адресу протягом п`яти днів з моменту отримання звернення.

Порядок розгляду справ справ про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху регламентовано також Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, яка затверджена Наказом МВС України №1395 від 07.11.2015р. (далі за текстом - Інструкція).

Згідно п.4 Розділу І Інструкції у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.

Відповідно до п.1 Розділу ІІІ Інструкції справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення, за місцем проживання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, за місцем реєстрації транспортного засобу та на місці вчинення адміністративного правопорушення.

При цьому, п.2 Розділом ІІІ Інструкції визначено, що постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частинами першою, другою, третьою, п`ятою і шостою статті 121, статтями 121-1, 121-2, частинами першою, другою, третьою і п`ятою статті 122, частиною першою статті 123, статтею 124-1, статтями 125, 126, частинами першою, другою і третьою статті 127, статтями 128, 129, статтею 132-1, частинами шостою і одинадцятою статті 133-1, частинами першою, другою і третьою статті 140, частинами шостою, сьомою статті 152-1 КУпАП, виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення.

Згідно п.4 Розділу ІІІ Інструкції особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, користується правами, визначеними у статті 268 КУпАП.

Пунктом 5 Розділу ІІІ Інструкції передбачено, що поліцейський під час підготовки до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до її компетенції розгляд цієї справи; 2) чи правильно складено протокол (якщо складання протоколу передбачено КУпАП) та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи повідомлено належним чином осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду (якщо справа не розглядається на місці); 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали, які потрібні для вирішення справи; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.

Згідно п.8 Розділу ІІІ Інструкції справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. За відсутності цієї особи справа розглядається лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи (стаття 268 КУпАП).

Відповідно до п. 9 Розділу ІІІ Інструкції розгляд справи розпочинається з представлення поліцейського, який розглядає цю справу. Поліцейський, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов`язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення (якщо складення протоколу передбачається КУпАП), заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання. Під час розгляду справи потерпілого може бути опитано як свідка.

При цьому, в Постанові Верховного Суду від 14.02.18 по справі № 536/583/17 зроблено висновок, що у справах про адміністративні правопорушення в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху застосовується процедура скороченого провадження, коли фіксація адміністративного правопорушення, розгляд справи і накладання адміністративного стягнення на правопорушника здійснюється безпосередньо на місці його вчинення.

Суд вважає необхідним звернути увагу, що процедура скороченого провадження не виключає необхідності дотримання вимог законодавства, які за своєю суттю розуміються як гарантія забезпечення права особи на захист, направлені на виконання функцій адміністративного провадження з повного та об`єктивного встановлення обставин по справі.

Вказане унеможливлюється без роз`яснення особі, які притягається до адміністративної відповідальності, її прав та обов`язків на тому рівні, що забезпечують реалізацію особою відповідних правових засобів.

Згідно з ч.1 ст.268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Необхідність роз`яснення права особі встановлена положеннями ст. 279 КУпАП.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За положеннями ч.2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На думку суду, відповідачем не надано доказів на підтвердження дотримання належного порядку скороченої процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення.

Зокрема, в порушення вимог п.2 Розділом ІІІ Інструкції постанова у справі про адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою статті 121 КУпАП, винесено не на місці вчинення адміністративного правопорушення (в постанові вказано, що порушення відбулося в м. Житомирі, по пл. Житній ринок, 1, а постанову винесено (розглянуто справу) за адресою: м.Житомир, вул. Князів Острозьких, 62а).

При цьому, суд звертає увагу, що доказами порушення стали письмові пояснення свідка та відеозапис з камери відеореєстратора.

Однак суд не вважає, що зі змісту пояснень від 16.09.2021р. можливо дійти висновку про наявність факту порушення п. 15.4 ПДР. В поясненнях вказано, що водій Renault Clio д.н.з. НОМЕР_1 здійснив стоянку другим рядом за адресою м. Житомирі, по пл. Житній ринок, 1, що розуміється неоднозначно (а.с. 41).

Щодо посилань на запис з камери відеореєстратора, то не зрозуміло, який саме запис мається на увазі (з бодікамери, автомобіля поліцейського). З наданого до відзиву на позовну заяву записів з камери відеораєстратора автомобіля вбачається факт зупинки, однак не стоянки. Суд не бере до уваги запис з камери відеонагляду "Безпечне місто" Житомирської міської ради, оскільки такий запис був відсутній у поліцейського на момент розгляду. Крім того, такий доказ подано з порушенням строку подання доказів без заяви про його поновлення.

Суд не бере до уваги рапорти поліцейських, оскільки вони були складені за наслідками фіксації порушення, а журнал видачі технічних засобів, комп`ютерної техніки та пристроїв відеореєстрації, який заведено 18.09.2021р. містить запис про видачу приладів ПОГ ОСОБА_3 від 09.12.2020р. (а.с. 42, 43, 46-48).

Отже, поліцейським не дотримано вимог ст. 283 КУпАП щодо змісту постанови, а саме про зазначення технічного засобу, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався), тобто його назву.

Також суд звертає увагу, що позивач під час розгляду справи просив надати йому адвоката, заява про що була зроблена в контексті його адміністративного затримання в порядку ч.1 ст. 260 КУпАП (а.с. 19). Не зважаючи на те, що розляд справи відбувся за процедурою скороченого провадження, вказане вказує на недотримання вимог ст. 268 КУпАП, що є окремою підставою для скасування постанови.

Отже з урахуванням наведеного вище, беручи до уваги ту обставину, що позивач оскаржує прийняте відповідачем рішення, що виражене у формі винесеної постанови у справі про адміністративне правопорушення, при цьому відповідачем не надано достатньо доказів, які підтверджують правомірність такого рішення, суд, керуючись принципом необхідності доведення з боку відповідача, вважає позовні вимоги обґрунтованими.

Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд, як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта власних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Отже, за наслідками розгляду вказаної категорії справ рішення про визнання дій протиправними не ухвалюється.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП визначено, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Виходячи із вказаної норми, відсутністю на момент винесення оскаржуваної постанови належних та допустимих доказів порушення позивачем ПДР, недотримання порядку розгляду справи, суд вважає за необхідне закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення ним правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Щодо посилань відповідача на зухвалу поведінку позивача, то вказане не є предметом оцінки та не може бути підставою для відмови в позові.

З урахуванням вказаного, а також повідомлення відповідача про проведення службової перевірки, суд не використовує своє право на постановлення окремої ухвали щодо дій поліцейського ОСОБА_3 .

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10.02.2010 року).

Відповідно до ч.1 ст. 139 КАСУ, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» та ст. 6 КАСУ, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права. У справі «East/West Alliance Limited» проти України» Європейський суд із прав людини, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «Ботацці проти Італії», заява №34884/97, п. 30).

З урахуванням як національного законодавства, так і практики ЄСПЛ суд вважає правомірним стягнення з Головного управління Національної поліції у Житомирській області на користь позивача суму судового збору за подання адміністративного позову, оскільки вона була фактично сплачена, зарахована на відповідний рахунок і була «неминучою», так як сплата судового збору є умовою для відкриття провадження по справі.

Керуючись ст. ст. 2,5, 42, 43, 77,139, 242-246,286, КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

Скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення серії БАБ №825192 від 16.09.2021 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, складену поліцейським офіцером громади Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області Свірчевським В.В., за ч. 1 ст.122 КУпАП, а провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 122 КУпАП закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Національної поліції у Житомирській області на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 454, 00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Корольовський районний суд м.Житомира протягом десяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідач: Головне управління Національної поліції у Житомирській області, адреса: 10031, м. Житомир, вул. Старий бульвар, буд.5/37, ЄДРПОУ 40108625.

Відповідач: Житомирське районне управління поліції ГУНП у Житомирській області, адреса: м. Житомир, вул. Л.Українки, 17.

Cуддя О. Й. Адамович

Дата складання повного тексту рішення : 24.01.2022.