Ухвала суду № 102836716, 27.01.2022, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 947/2794/22

Провадження № 1-кс/947/871/22

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.01.2022 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси Федулеєва Ю.О., при секретарі судового засідання Ніколаєвої М.М., за участю прокурора Чернецького Ю.А., захисника підозрюваної – адвоката Піщевського А.А., підозрюваної ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області Алексєєнка А.О., яке погоджене прокурором відділу Одеської обласної прокуратури Чернецьким Ю.А., про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в рамках кримінального провадження №420211600000000333 від 07.07.2021року відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Петрівськ - 1, Тарутинського району, Одеської області, українки, громадянки України, з вищою освітою, заміжньої, маючої на утриманні малолітню дитину, не працюючої, раніше не судимої, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , підозрюваної у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 366, ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 191 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

1.Фактичні обставини даного кримінального провадження та обґрунтування поданого клопотання.

В ході досудового розслідування встановлено, що на виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 19 серпня 2020 № 1042-р «Про утворення Державного університету інтелектуальних технологій і зв`язку» наказом Міністерства освіти і науки України від 09.11.2020 № 1387 (далі – наказ № 1387) утворений Державний університет інтелектуальних технологій і зв`язку шляхом реорганізації Одеської національної академії зв`язку ім. О.С. Попова (код згідно з ЄДРПОУ 01180116) (далі – ОНАЗ) та Вищого навчального закладу «Одеська державна академія технічного регулювання та якості» (код згідно з ЄДРПОУ 35178067) (далі – ВНЗ «ОДАТРЯ») і приєднанням їх до Державного університету інтелектуальних технологій і зв`язку.

Юридична та фактична адреса Університету: 65029, м. Одеса, вул. Кузнечна, буд. 1. Ідентифікаційний код юридичної особи згідно із ЄДРПОУ 43997335.

Державний університет інтелектуальних технологій і зв`язку як юридичну особу зареєстровано виконавчим комітетом Одеської міської ради 18.11.2020, реєстраційний № 1005561020000076114.

Університет здійснює свою діяльність згідно зі Статутом, затвердженим наказом Міністерства освіти і науки України від 16.11.2020 № 1418 (далі – Статут).

Статут Університету погоджується Конференцією трудового колективу за поданням Вченої ради Університету та подається до МОН на затвердження (п. 13.1 Статуту). Разом з тим діючий Статут Університету не погоджений Конференцією трудового колективу.

Відповідно до Статуту Університет є багатогалузевим закладом вищої освіти, основною метою діяльності якого є освітня діяльність за різними ступенями вищої освіти (у тому числі доктора філософії) та проведення фундаментальних і прикладних наукових досліджень. Університет є провідним науковим і методичним центром, має розвинуту інфраструктуру навчальних, наукових і науково-виробничих підрозділів, сприяє поширенню наукових знань та провадить культурно-просвітницьку діяльність.

Державний університет інтелектуальних технологій і зв`язку веде самостійний баланс, має спеціальні реєстраційні рахунки, відкриті в територіальному органі виконавчої влади у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, та розрахунковий, поточний, валютний та інші рахунки в установах банків України, кошторис, гербову та інші печатки зі своєю назвою, знаки для товарів і послуг, бланки і штампи з реквізитами та іншу атрибутику; може від свого імені набувати майнових та особистих немайнових прав і мати обов`язки, бути позивачем і відповідачем у суді.

Державний університет інтелектуальних технологій і зв`язку є юридичною особою публічного права – державним закладом освіти, який здійснює свою діяльність на засадах неприбутковості, заснований на державній формі власності і належить до сфери управління Міністерства освіти і науки України.

Основними видами діяльності Університету є: вища освіта; фахова передвища освіта; професійна (професійно-технічна) освіта; загальна середня освіта; повна загальна середня та позашкільна освіта; освіта дорослих, у тому числі післядипломна освіта; освіта у сфері спорту та відпочинку; освіта у сфері культури; інші види освіти, н.в.і.у.; допоміжна діяльність у сфері освіти; консультування з питань комерційної діяльності й керування; технічні випробування та дослідження; дослідження й експериментальні розробки у сфері біотехнологій; дослідження й експериментальні розробки у сфері інших природничих і технічних наук; дослідження й експериментальні розробки у сфері суспільних і гуманітарних наук; інші напрями діяльності, які не суперечать законодавству України.

Структуру Державного університету інтелектуальних технологій і зв`язку, статус і функції його структурних підрозділів визначають цей Статут та положення про відповідні структурні підрозділи. Структурні підрозділи утворюються рішенням Вченої ради Університету у порядку, визначеному Законом України «Про вищу освіту» і Статутом. Положення про факультет, навчально-науковий інститут та фаховий коледж затверджується Вченою радою Університету. Положення про інші структурні підрозділи Університету затверджує ректор.

Відповідно до п. 4.5 Статуту Університет має відокремлені структурні підрозділи, перелік яких відповідає установам, визначеним наказом № 1387.

Пунктом 4.3 Розділу 4 «Структура університету» Статуту визначені основні структурні підрозділи Університету, до яких відносяться: навчально-наукові інститути, факультети, кафедри, лабораторії, бібліотека, фахові коледжі; відділи: аспірантури та докторантури, патентно-ліцензійної роботи, стандартизації, науково-технічної інформації, з питань інтелектуальної власності та трансферу технологій, редакційно-видавничий, внутрішнього забезпечення якості вищої освіти, міжнародний, бухгалтерського обліку, планово-фінансовий, кадрів, архівний, юридичний, канцелярія тощо.

Відповідно до Положення про кафедру «Інформаційних технологій» ОНАЗ ім. О.С. Попова затвердженого ректором ОСОБА_2 , та п. 2.1. Розділу «Загальні положення» Кафедра - це структурний підрозділ академії, що проводить навчальну, методичну та науково-дослідну роботу за певними напрямами, п 2.4. кафедра функціонує відповідно до Статуту академії, Правил внутрішнього розпорядку і дійсного Положення. Згідно п. 3.3. Розділу «Склад та структура кафедри» склад викладачів кафедри включає осіб, що працюють на постійній основі (штатні співробітники) і за сумісництвом. П. 3.4. на основі штатного розкладу визначається бюджетний фонд оплати праці кафедри, п. 3.5. передбачено, що усі співробітники кафедри користуються правами, передбаченими чинним законодавством України, Статутом ОНАЗ. Обов`язки співробітників кафедри визначені посадовими інструкціями.

Відповідно до наказу від 08.09.2016 № 11-30/472 ОСОБА_3 , 12.09.2016 прийнята на посаду фахівця 1 категорії кафедри інформаційних технологій ОНАЗ ім. О.С. Попова на 1,0 ставку зі встановленням 51 тарифного розряду відповідно до вимог додатка 2 до Наказу №557.

Згідно Посадової інструкції фахівця кафедри «Інформаційних технологій» ОНАЗ ім. О.С. Попова, затвердженої ректором ОСОБА_4 у 2016 році, п. 1.1. Розіділу 1 «Загальні положення» Фахівець 1 категорії кафедри відноситься до категорії фахівців, п. 1.2. фахівець 1 категорії підпорядкований завідувачу кафедри або особі, яка його заміщає, п. 1.3. фахівець 1 категорії призначається на посаду наказом ректора Академії за поданням завідувача кафедри згідно чинного законодавства.

Відповідно наступних пунктів Розділу № 2 посадової інструкції на ОСОБА_1 покладено:

- п. 2.1. - допомагати завідувачу кафедри у складанні планів роботи та звітної документації кафедри;

- п. 2.2. - контролювати та перевіряє графіки складання, зміни та відповідність індивідуальних планів викладачів кафедри;

- п. 2.3. перевіряти та складати графіки складання робочих навчальних програм з дисциплін кафедри;

- п. 2.8. виконувати свої обов`язки за стандартами ДСТУISO 9001:2009 «Система управління якістю».

Розділом 3 «Права» посадової інструкції ОСОБА_1 передбачені наступні права:

- п. 3.1. має право вносити пропозиції до удосконаленню роботи, яка пов`язана з виконанням обов`язків даної посади;

- п. 3.2. вимагати від викладачів та інших фахівців кафедри інформацію і документи, необхідні для виконання своїх службових обов`язків;

- п. 3.3. вимагати від викладачів та інших фахівців кафедри відповідного оформлення навчально – методичної документації.

Відповідно до Розділу 4 ОСОБА_1 «Повинна знати»:

- п. 4.3. правила внутрішнього трудового розпорядку, правила та норми техніки безпеки, виробничої санітарії та пожежної безпеки;

- п. 4.4. основи трудового законодавства;

- п. 4.7. Закон України «Про вищу освіту»;

- п. 4.8. Статут ОНАЗ ім. О.С. Попова;

- п. 4.9. Правила внутрішнього розпорядку ОНАЗ ім. О.С. Попова;

- п. 4.11. повинна знати і виконувати вимоги Закону України «Про захист персональних даних»;

- п. 4.12. повинна знати та виконувати вимоги законодавчих актів України щодо протидії корупції.

Відповідно до Розділу 5 посадової інструкції ОСОБА_1 несе відповідальність за невиконання функціональних обов`язків цієї інструкції в порядку передбаченим трудовим законодавством України та правилами внутрішнього трудового розпорядку Академії, а саме:

- п. 5.2. за недотримання загального порядку організацій документообігу відповідно до вимог ДСТУ 4163-2003 та якісного оформлення документів;

- п. 5.3. за невиконання вимог законодавчих актів України щодо протидії корупції.

Таким чином, обіймаючи посаду фахівця 1 категорії кафедри інформаційних технологій Державного університету інтелектуальних технологій і зв`язку (колишнього ОНАЗ ім. О.С. Попова), здійснюючи організаційно-розпорядчі функції, згідно із приміткою 1 до ст. 364 КК України - ОСОБА_1 є службовою особою.

Так, займаючи вказану посаду, ОСОБА_1 , виконуючи організаційно – розпорядчі функції, ознайомившись зі своїми правами та обов`язками під підпис, розуміючи протиправність своїх дій, діючи з прямим умислом, тобто усвідомлюючи неправдивий характер тих відомостей, що вносяться нею до офіційних документів, перебуваючи на своєму робочому місці за адресою: АДРЕСА_3 , у невстановлений слідством час, приблизно у проміжок часу з 02.09.2017 по 26.07.2021, вступила в злочинну змову з ОСОБА_5 , направлену на привласнення державного майна та прийняла усну вказівку від виконувача обов`язків завідуючого кафедри Інформаційних технологій Державного університету інтелектуальних технологій і зв`язку (колишнього ОНАЗ ім. О.С. Попова) (далі – ДУІТЗ) ОСОБА_5 про внесення в офіційні документи, а саме табелі обліку використаного робочого часу кафедри, завідомо недостовірних даних щодо знаходження на робочому місці ОСОБА_5 та підроблення його підпису у цих же документах.

На виконання завідомо розробленого злочинного плану, направленого на заволодіння державними коштами, ОСОБА_1 , у період з 02.09.2017 по 26.07.2021, більш точного часу розслідуванням встановити не надалося можливим, діючи з прямим умислом, тобто усвідомлюючи неправдивий характер тих відомостей, що вносяться нею до офіційних документів, перебуваючи на своєму робочому місціза адресою: АДРЕСА_3 , будучи відповідальною особою (відповідно до наказу № 01-05-323 від 23.11.2016 несе повну відповідальність за достовірність наданої в табелі інформації) за внесення достовірних даних в офіційні документи – табелі обліку використання робочого часу кафедри Інформаційних технологій ДУІТЗ, виконуючи усну вказівку ОСОБА_5 , здійснила табелювання обліку використаного робочого часу останнього в табелях кафедри за період 2017-2020, як такого що перебував на робочому місці та виконував свої функціональні та службові обов`язки,при цьому достовірно знаючи про перебування останнього за кордоном, тобто внесла до офіційних документів завідомо неправдиві відомості.

В послідуючому, ОСОБА_1 , продовжуючи реалізовувати свої злочинні дії, направленні на підробку офіційних документів, для надання їх до бухгалтерії, з метою в послідуючому привласнення державних коштів, на виконання незаконної вказівки ОСОБА_5 про підписання даних табелів обліку використаного робочого часу кафедри Інформаційних технологій ДУІТЗ вже з недостовірними даними від його імені, діючи умисно,тобто усвідомлюючи характер своїх дій і те, що вказівка ОСОБА_5 є незаконною, у період з 02.09.2017 по 26.07.2021, більш точного часу розслідуванням встановити не надалося можливим, знаходячись на своєму робочому місці за адресою: м. Одеса, вул. Кузнечна, буд. 1, будучи відповідальною особою (відповідно до наказу № 01-05-323 від 23.11.2016 несе повну відповідальність за достовірність наданої в табелі інформації) за внесення достовірних даних в офіційні документи – табелі обліку використання робочого часу кафедри Інформаційних технологій ДУІТЗ, достовірно знаючи про перебування останнього за кордоном, підробила, а саме виконала підписивід імені ОСОБА_5 в табелях обліку використаного робочого часу кафедри за період 2017-2020 власноручно, чим фактично здійснила підроблення офіційних документів.

Окрім цього, на виконання спільного злочинного наміру, спрямованого на привласнення державного майна ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , обіймаючи посаду фахівця 1 категорії кафедри інформаційних технологій ДУІТЗ, будучи службовою особою, наділеною організаційно-розпорядчими функціями, ознайомленою із своїми службовими обов`язками та повноваженнями, а також будучи обізнаною щодо повної відповідальності за достовірність наданої інформації в табелях обліку використаного робочого часу кафедри Інформаційних технологій ДУІТЗ, відповідно до наказу № 01-05-323 від 23.11.2016,перебуваючи на своєму робочому місці за адресою: АДРЕСА_3 , діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, виконуючи усну вказівку ОСОБА_5 , при цьому достовірно знаючи про перебування останнього за кордоном, у період з 02.09.2017 по 26.07.2021, більш точного часу слідством встановити не надалося можливим, внесла в офіційні документи, а саме табелі обліку використаного робочого часу кафедри, завідомо недостовірні дані щодо знаходження на робочому місці ОСОБА_5 та власноручно розписалася за ОСОБА_5 , як виконувача обов`язків завідуючого кафедрою Інформаційних технологій ДУІТЗ у цих же документах, які в послідуючому надала до бухгалтерії ДУІТЗ.

В результаті своїх злочинних дій ОСОБА_1 , сприяла вчиненню злочину ОСОБА_5 , в результаті якого останнім привласнено державне майно на загальну суму 161 721,13 грн, а саме: 2017 рік – 13 898,12 грн, 2018 рік – 41 943,00 грн, 2019 рік – 70 493,08 грн, 2020 рік – 35 386,93 грн, якими ОСОБА_5 , розпорядився на власний розсуд.

Сторона обвинувачення звертається з клопотанням, обґрунтовуючи його тим, що під час досудового розслідування встановлена наявність ризиків вчинення підозрюваним наступних дій, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України:

- пункт 1 частини 1 статті 177 КПК України - саме по собі покарання, яке загрожує ОСОБА_1 , у разі визнання її винною, може спонукати останню вдатися до спроб переховуватись від органу досудового розслідування та суду.

- пункт 3 частини 1 статті 177 КПК України — наявний обґрунтований ризик, що ОСОБА_1 , може вдатись до спроб незаконно впливати на свідків, які викривають її та співучасників даного злочину, задля схиляння їх до зміни показань шляхом вмовляння, підкупу, погроз тощо.

- пункт 4 частини 1 статті 177 КПК України — наявний обґрунтований ризик, що ОСОБА_1 , може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

2.Позиції учасників судового засідання.

Прокурор в судовому засіданні вимоги поданого клопотання підтримав у повному обсязі.

Захисник підозрюваної у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання та просив застосувати запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання, надавши письмові заперечення, та зазначив, що клопотання є необґрунтованим, ризики не наведені належними та достатніми доказами, підозра необґрунтована, ОСОБА_1 не переховувалася від органів досудового розслідування, завжди з`являлася за викликами, має на утриманні малолітню дитину, одружена, має постійне місце проживання, всі речі та документи зібрані, відсутні відомості про те, що підозрювана здійснювала вплив на свідків, у клопотанні не зазначено яким чином ОСОБА_1 може перешкоджати кримінальному провадженню.

Підозрювана в судовому засіданні підтримала думку захисника, з підозрою не погодилась, вказавши, що не має наміру ухилятися, впливати на свідків.

3. Норми законодавства, якими керується слідчий суддя при вирішенні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.

Ч. 1 ст. 177 КПК України – метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Ч. 1 ст. 181 КПК України - домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.

Ч. 1, ч. 4 ст. 194 КПК України – під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

4. Висновки слідчого судді.

Вивчивши клопотання та матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання, вислухавши думку учасників судового засідання, слідчий суддя приходить до наступного переконання.

4.1. Обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри за фактом вчинення ОСОБА_1 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 366, ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 191 КК України.

Як вбачається з матеріалів клопотання, 20.01.2022 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених:

- ч. 1 ст. 366 КК України – внесення до офіційних документів службовою особою завідомо неправдивих відомостей, інше підроблення офіційних документів;

- ч. 3 ст. 191 КК України за кваліфікуючими ознаками – пособництво у привласненні майна шляхом зловживання службовим становищем, за попередньою змовою групою осіб.

Слідчий суддя зазначає, що нормами чинного КПК України не закріплено поняття обґрунтованості пред`явленої підозри, в зв`язку з чим, при вирішенні такого питання слід звертатися до практики ЄСПЛ, оскільки кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (ч. 5 ст. 9 КПК України).

Обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 191 КК України, підтверджується наступними матеріалами клопотання: заявою про скоєння кримінального правопорушення від 07.07.2021 року, актом ревізії фінансово-господарської діяльності Державного університету інтелектуальних технологій і зв`язку №03-11/42 від 23.10.2021 року, протоколом допиту свідка ОСОБА_6 від 09.07.2021 року, протоколом допиту свідка ОСОБА_7 від 09.07.2021 року, протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 09.07.2021 року, протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 09.07.2021 року, протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 23.12.2021 року, висновком експерта №36 від 11.11.2021 року, та іншими матеріалами клопотання у сукупності.

Так, слідчий суддя зазначає, що стандарт доказування «обґрунтована підозра» передбачає існування фактів чи інформації, які б переконали об`єктивного спостерігача, що відповідна особа могла вчинити кримінальне правопорушення (п. 32 рішення ЄСПЛ у справі Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom, п. 175 рішення ЄСПЛ у справі Нечипорук і Йонкало проти України, п. 161 рішення ЄСПЛ у справі Selahattin Demirtaє v. Turkey, п. 88 рішення ЄСПЛ у справі Ilgar Mammadov v. Azerbaijan, п. 51 рішення ЄСПЛ у справі Erdagoz v. Turkey).

Відтак, враховуючи наявні у слідчого судді матеріали, якими обґрунтовується подане клопотання, з огляду на вищенаведену практику ЄСПЛ, слідчий суддя приходить до переконання про існування в рамках даного кримінального провадження обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення ОСОБА_1 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 366, ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 191 КК України.

При цьому, слідчий суддя акцентує увагу, що на даній стадії кримінального провадження, слідчий суддя не вирішує питання винуватості особи у вчиненні тих чи інших кримінальних правопорушень, а лише на підставі наявних у слідчого судді матеріалів, вирішує питання доведеності існування обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення таких кримінально-протиправних дій.

4.2. Обставини, які свідчать про наявність/відсутність в рамках даного кримінального провадження ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.

Враховуючи обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 366, ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 191 КК України, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваній у разі визнання її винуватою у вчиненні кримінальних правопорушень, беручи до уваги, суспільно-небезпечний характер кримінальних правопорушень, наслідки у вигляді привласнення майна, слідчий суддя приходить до переконання, що існує ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ризик можливого переховування підозрюваної від органу досудового розслідування та суду.

Крім того, слідчий суддя враховує, що в рамках даного кримінального провадження наявні особи свідків, на показання яких сторона обвинувачення на теперішній час посилається в обґрунтування існування в рамках даного кримінального провадження обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення ОСОБА_1 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 366, ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 191 КК України. Ризик незаконного впливу на свідків у даному кримінальному провадженні існує, оскільки є достатні підстави вважати, що підозрювана може на них впливати, з метою схилити не давати правдиві, послідовні показання у ході досудового розслідування та/або змінити свої показання у подальшому в суді, для уникнення або мінімізації можливої кримінальної відповідальності за вчинення злочину.

Більш того, слідчий суддя звертає увагу на те, що КПК встановлює наступну процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме, спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акта до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст. 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4 ст. 95 КПК).

В частині існування ризику перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, на який посилається в клопотанні сторона обвинувачення, слідчий суддя зазначає, що вказане посилання є формальним, існування зазначеного ризику необґрунтоване та не підтверджене належними доказами.

Крім того, в клопотанні не конкретизовано яким чином ОСОБА_1 може перешкоджати кримінальному провадженню.

4.3. Щодо можливості застосування більш м`якого запобіжного заходу.

Слідчий суддя враховує, що згідно ч. 1 ст. 176 КПК України, по відношенню до домашнього арешту більш м`якими запобіжними заходами є: 1) особисте зобов`язання; 2) особиста порука; 3) застава. Метою ж застосування того чи іншого запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання встановленим в ході розгляду клопотання ризикам (ч. 1 ст. 177 КПК України).

Підстав для застосування інших більш м`яких запобіжних заходів відносно підозрюваної ОСОБА_1 в судовому засіданні встановлено не було, зокрема, застосування запобіжних заходів у вигляді застави, особистого зобов`язання та особистої поруки, з огляду на м`якість, а також встановлені в судовому засіданні ризики, не забезпечать належне виконання підозрюваним обов`язків.

Разом з тим, слідчий суддя враховує те, що ОСОБА_1 раніше до кримінальної відповідальності не притягувалась, має постійне місце реєстрації та проживання, працює, заміжня, має на утриманні малолітню дитину, що на можливість запобігання встановленим ризикам, шляхом застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у нічний час.

З огляду на фактичні обставини даного кримінального провадження, встановлені в ході розгляду даного клопотання відомості, в тому числі які стосуються наявності обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення підозрюваною ОСОБА_1 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 366, ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 191 КК України,а також наявних в рамках даного кримінального провадження ризиків переховування від органів досудового розслідування та суду, впливу на свідків, забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваної можливо, шляхом застосування відносно такої особи запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, а відтак підстав для застосування відносно останнього більш м`якого запобіжного заходу слідчим суддею встановлено не було.

На підставі викладеного, враховуючи обґрунтованість підозри, характеризуючи дані підозрюваної, а також встановлені в судовому засіданні ризики, передбачені п. 1, п. 3, ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя приходить до переконання що клопотання сторони обвинувачення підлягає частковому задоволенню.

Таким чином, керуючись ст.ст. 176-178, 181, 186, 193, 194-196, 309 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

Клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області Алексєєнка А.О., яке погоджене прокурором відділу Одеської обласної прокуратури Чернецьким Ю.А., про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в рамках кримінального провадження №420211600000000333 від 07.07.2021 року – задовольнити частково.

Застосувати відносно підозрюваної ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строком до 20.03.2022 року, в межах строку досудового розслідування, із забороною залишати житло за адресою: АДРЕСА_2 , у період часу з 23 години 00 хвилин по 06 годину 00 хвилин.

Покласти на підозрювану ОСОБА_1 строком до 20.03.2022 року, наступні обов`язки:

- прибувати до слідчого, прокурора чи суду за першим викликом;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому вона проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- утримуватися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні з приводу обставин кримінального правопорушення.

Копію ухвали про застосування відносно підозрюваної ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту направити для виконання до органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя Федулеєва Ю. О.