Ухвала суду № 102833896, 27.01.2022, Тячівський районний суд Закарпатської області

Справа № 307/34/22

Провадження №2/307/12/22

УХВАЛА

про повернення заяви

27 січня 2022 року м. Тячів

Суддя Тячівського районного суду Закарпатської області Сас Л.Р., вивчивши позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Солум» та Р.Е. АНОДУС ЛТД, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору – Південно-Західне міжрегіональне управління Міністерства юстиції ( м. Івано-Франківськ) про визнання правочину недійсним, скасування державної реєстрації речового права та документа на підставі якого здійснено реєстрацію права,

встановила:

ОСОБА_1 10 січня 2022 року пред`явив до Товариства з обмеженою відповідальністю «Солум» (далі ТОВ «Солум») та нерезидента України Р.Е. АНОДУС ЛТД позов про:

скасування свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, серія та номер 1078, виданого ТОВ «Солум» приватним нотаріусом Тячівського районного нотаріального округу Русин Н.І. 8 травня 2012 року;

скасування реєстрації права власності ТОВ «Солум» на будинок АДРЕСА_1 , внесену 21 травня 2012 року (номер запису 365946) до Державного реєстру речових прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна;

визнання недійсним Договору іпотеки, серія і номер 4291, 4292, укладеного ТОВ «Солум» та Р.Е. АНОДУС ЛТД 13 грудня 2012 року (реєстраційний номер іпотеки 13380705), посвідченого приватним нотаріусом КМНО Рвач Ж.В. щодо зазначеного об`єкта;

скасування державної реєстрації вказаного договору іпотеки (держреєстр іпотек, реєстраційний номер 13380705) та державної реєстрації прав та їх обтяжень за даним правочином (реєстраційний номер обтяження 13379416), внесені державним реєстратором 13 грудня 2012 року до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна.

На підставі ухвали судді від 14 січня 2022 року вказану позовну заяву залишено без руху і надано позивачу строк десять днів з дня вручення ухвали для усунення недоліків заяви, а також позивачу роз`яснено наслідки невиконання вимог, зазначених в ухвалі.

Так, однією із підстав для залишення позовної заяви без руху стало те, що позивач пред`явив позов, зокрема, до відповідача - Р.Е. Анодус ЛТД (Кіпр, 36 Гріва Діжені, Джорж і Талема Параскевадес Фундація, 1066, Нікосія), який є нерезидентом, і суд, відкриваючи провадження у справі, зобов`язаний повідомити такого відповідача про пред`явлення позову, дату, час і місце судового засідання та вручити копії позовної заяви із доданими до неї документами.

Однак, позивач не долучив перекладу позовної заяви з доданими до неї документами на мову учасника справи нерезидента (грецьку або англійську) із його належним засвідченням, у той час як вручення копії позовної заяви та повідомлення про розгляд справи відповідачу нерезиденту необхідно здійснити у порядку ст. 498 ЦПК України, а саме шляхом надіслання судового доручення до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави.

Також, позивач не сплатив судовий збір у розмірі, встановленому Законом України «Про судовий збір»;

подав клопотання про витребування доказів, яке не відповідає вимогам, встановленим ст. 84 ЦПК України;

подав заяву про забезпечення позову, однак така не відповідала вимогам, які передбачені ст. 151 ЦПК України та не сплатив судовий збір за подану заяву про забезпечення позову.

Вказану ухвалу позивач отримав 17 січня 2022 року, що вбачається із підпису, який міститься в супровідному листі про надіслання вказаної ухвали .

На виконання вимог вказаної ухвали позивач ОСОБА_1 25 січня 2022 року подав до суду заяву із якої видно, що вимоги, зазначені в ухвалі, позивач виконав частково, а саме: сплатив судовий збір у розмірі 3 969,60 грн. на підтвердження чого долучив оригінал квитанції та подав заяву про забезпечення позову, за подання якої сплатив судовий збір у розмірі 457,00 грн., що також підтверджено відповідною квитанцією.

Також, у вказаній заяві позивач зазначив, що покладання на нього обов`язків щодо перекладу позовної заяви та доданих до неї документів на англійську мову та їх апостилювання не є обов`язком позивача, а відноситься до обов`язків компетентних державних органів України, який буде надсилати запит до відповідних компетентних органів республіки Кіпр.

У зв`язку із чим вважає, що вимоги ухвали про залишення заяви без руху ним виконані повністю.

Однак, вказана позовна заява підлягає поверненню у зв"язку із невиконанням всіх вимог ухвали без руху виходячи із такого

Згідно із ч. 2 статті 10 ЦПК України, суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 2 Закону України "Про міжнародне приватне право" цей Закон застосовується до питань, що виникають у сфері приватноправових відносин з іноземним елементом, зокрема підсудності судам України справ з іноземним елементом.

Згідно ч.1 ст. 80 Закону України «Про міжнародне приватне право», у разі якщо при розгляді справи з іноземним елементом у суду виникне необхідність у врученні документів або отриманні доказів, у проведенні окремих процесуальних дій за кордоном, суд може направити відповідне доручення компетентному органу іноземної держави в порядку, встановленому процесуальним законом України або міжнародним договором України.

Порядок вручення судових та позасудових документів на території Республіки Кіпр регулюється Конвенцією про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах (Гаага, 15.11.1965 р.) та Угодою між Україною та Республікою Кіпр про правову допомогу в цивільних справах підписаною 06.09.2004, ратифікованою 22.09.2005, яка набула чинності 18.03.2006.

У разі наявності міжнародного договору з питань надання правової допомоги в цивільних справах, чинного у відносинах між Україною та іноземною державою, використовується Інструкція про порядок виконання міжнародних договорів з питань надання правової допомоги в цивільних справах щодо вручення документів, отримання доказів та визнання і виконання судових рішень, затверджена наказом Міністерства юстиції України, Державної судової адміністрації України від 27 червня 2008 року №1092/5/54 (далі - Інструкція).

Згідно п. п. 2.1.1.п. 2.1. розділу ІІ Інструкції у разі, якщо при розгляді цивільної справи в суду України виникне необхідність у врученні документів або отриманні доказів, у проведенні окремих процесуальних дій за кордоном, суд України складає доручення про надання правової допомоги за кордоном.

Доручення складається судом України, який розглядає цивільну справу, і повинно містити інформацію та документи, передбачені міжнародним договором України. Доручення адресується компетентному суду запитуваної держави.

У відповідності до п. 2. 3 вказаної Інструкції доручення та документи, що до нього додаються, складаються мовою, передбаченою відповідним міжнародним договором України.

Якщо доручення чи документи, що до нього додаються, складено українською мовою, слід додавати завірений переклад на мову запитуваної держави або на іншу мову, передбачену міжнародним договором України.

Документи, що підлягають врученню згідно з дорученням суду України, складаються мовою запитуваної держави чи іншою мовою, передбаченою міжнародним договором України, або супроводжуються завіреним перекладом на таку мову.

У відповідних випадках документи, що підлягають врученню, можуть бути складені або перекладені на ту мову, яку, як є підстави вважати, розуміє особа, якій необхідно вручити документи. Це окремо визначається судом України у дорученні.

Витрати, пов`язані із залученням перекладача, сплачуються у порядку, передбаченому статтею 139 Цивільного процесуального кодексу України.

Згідно п. 2.5. розділу ІІ Інструкції суд України направляє доручення через міжрегіональне управління до Мін`юсту, якщо інше не передбачено міжнародним договором України.

Відповідно до п. п. 88, 89, 90 Положення про Міністерство юстиції України, затвердженого постановою КМУ від 2 липня 2014 року Мін`юст відповідно до покладених на нього завдань забезпечує, зокрема, правове співробітництво судів та інших органів державної влади у цивільних і кримінальних справах із компетентними органами іноземних держав на підставі законів та міжнародних договорів України, виконує інші функції, визначені законами і міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України; організовує виконання і надає методичну допомогу судам та іншим органам державної влади під час виконання міжнародних договорів України з питань, що належать до компетенції Мін`юсту; забезпечує отримання на запит суду або інших державних органів, у провадженні яких перебуває цивільна, кримінальна чи інша справа, інформації про іноземне законодавство на підставі міжнародних договорів України.

Відтак, посилання позивача ОСОБА_1 про те, що переклад позовної заяви з доданими до неї документів входить до обов`язків компетентних державних органів України, які будуть здійснювати виконання доручення, не відповідає вимогам законодавства.

Крім цього, позивачем не усунуто недоліків в частині ухвали, що стосується подання клопотання про витребування доказів.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини невід`ємними частинами "права на суд" слід розглядати, зокрема, наступні вимоги: вимога "змагальності" процесу відповідно до статті 6 Конвенції передбачає наявність можливості бути поінформованим і коментувати зауваження або докази, представлені протилежною стороною, в ході розгляду; право на "публічне слухання", що передбачає право на усне слухання і особисту присутність сторони в цивільному судовому процесі перед судом (Екбатані проти Швеції (Ekbatani v. Sweden, 26 травня 1988 р., номер заяви 10563/83, пп. 24- 33); право на ефективну участь (T. та V. проти Сполученого Королівства, 16 грудня 1999 р., номер заяв 24724/94; 24888/94, пп. 83-89).

Також, прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасник цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Згідно ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені ст. 175 і ст. 177 ЦПК України, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Ураховуючи наведене, позовну заяву ОСОБА_1 про визнання правочину недійсним, скасування державної реєстрації речового права та документа на підставі якого здійснено реєстрацію права слід вважати неподаною та повернути позивачу, що не позбавляє ОСОБА_1 права звернутися до суду повторно після усунення умов, що стали підставою для повернення заяви та не є перешкодою у доступі до правосуддя.

Керуючись ст. ст. 185, 258- 261 ЦПК України, суд

постановила:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Солум» та Р.Е. АНОДУС ЛТД, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору – Південно-Західне міжрегіональне управління Міністерства юстиції ( м. Івано-Франківськ) про визнання правочину недійсним, скасування державної реєстрації речового права та документа на підставі якого здійснено реєстрацію права, вважати неподаною та повернути позивачу.

Роз`яснити позивачу, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із позовною заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання її суддею і може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Л.Р. Сас