Рішення № 102832652, 27.01.2022, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

Справа № 643/5479/21

Провадження № 2/643/973/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.01.2022 року Московський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого – судді Власенка М. В.,

за участю секретаря судового засідання – Насирової М. М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личука Тараса Володимировича, товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», третя особа – приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Петренко Дмитро Олександрович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,

ВСТАНОВИВ:

29 березня 2021 року представник ОСОБА_1 – адвокат Орлов О. О. звернувся до Московського районного суду м. Харкова з позовом до приватного нотаріуса Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личука Т. В., ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів», третя особа: приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Петренко Д. О., в якому просить:

– визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 6957, вчинений 27 грудня 2020 року приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личуком Т. В. про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості в загальному розмірі 47513,00 грн., що виникла по Кредитному договору № 008-20005-200412 від 20 квітня 2012 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 20 квітня 2012 року між ОСОБА_1 та ПАТ «Дельта Банк» було укладено Договір на відкриття поточного рахунку з використанням платіжної картки та обслуговування платіжної картки № НОМЕР_1 . 07 травня 2020 року між ПАТ «Дельта Банк» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» було укладено договір про відступлення прав вимоги № 2241/КЮ, відповідно до якого ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» стало правонаступником усіх прав та обов`язків ПАТ «Дельта Банк» за умовами Кредитного договору № № 008-20005-200412 від 20 квітня 2012 року.

27 грудня 2020 року на підставі заяви ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личуком Т. В. вчинив оскаржуваний виконавчий напис. Проте, спірний напис вчинено з порушенням вимог чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини. Зокрема, з поданих ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» документів нотаріусу, не можливо встановити безспірність зобов`язання боржника, джерело та час походження заявлених до стягнення сум заборгованостей, строк виникнення зобов`язання, факт виконання чи невиконання цього зобов`язання боржником. Крім цього зазначено, що нотаріусом не встановлено дату виникнення права вимоги стягувача та чи не минув з цього дня трирічний строк давності.

Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 12 квітня 2021 року, після усунення недоліків позовної заяви, прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі; залучено приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Петренка Д. О. до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору; розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче судове засідання; встановлено учасникам справи строки для подання заяв по суті справи.

17 травня 2021 року до Московського районного суду м. Харкова від ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог та здійснювати розгляд справи за відсутності відповідача.

Відзив обґрунтований тим, що стягувачем виконано вимоги передбачені п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» та подано приватному нотаріусу вичерпний перелік документів для вчинення виконавчого напису, що свідчить про безпідставність позовних вимог. Також у відзиві зазначено, що оскільки договір відступлення прав вимоги укладено 07 травня 2020 року, то трирічний строк не сплинув.

29 квітня 2021 року до Московського районного суду м. Харкова від приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Петренка Д. О. надійшли письмові пояснення, в яких третя особа просить розглядати справу без його участі та ухвалити рішення на розсуд суду.

07 липня 2021 року до Московського районного суду м. Харкова від адвоката Орлова О. О. надійшла відповідь на відзив, в яких представника позивача зауважує на необґрунтованість позиції ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів», яка викладена у наданому відзиві, оскільки позовні вимоги є обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 21 вересня 2021 року задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів та витребувано з Івано-Франківського обласного державного нотаріального архіву належним чином завірені копії матеріалів нотаріальної справи по вчиненню виконавчого напису № 6957, вчиненого 27 грудня 2020 року приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личук Тарасом Володимировичем; та у приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Петренка Дмитра Олександровича належним чином завірені копії виконавчого провадження № 64429743 про примусове виконання виконавчого напису № 6957 від 27 грудня 2020 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованості за кредитним договором № 008-20005-200412 від 20 квітня 2012 року.

09 листопада 2021 року до Московського районного суду м. Харкова від приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Петренка Д. О. надійшли витребувані докази.

15 листопада 2021 року до Московського районного суду м. Харкова від Івано-Франківського обласного державного нотаріального архіву надійшла відповідь щодо неможливості виконання ухвали суду від 21 вересня 2021 року.

Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 30 листопада 2021 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

03 грудня 2021 року до Московського районного суду м. Харкова від адвоката Орлова О. О. надійшли додаткові пояснення, в яких представник позивача з посиланням на норми законодавства та судову практику, просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Позивач та його представник у судове засідання не з`явилися, подали до суду заяву про розгляд справи за їх відсутності, позов підтримали, просили його задовольнити.

Відповідач ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» та третя особа у судове засідання не з`явилися, про день та час розгляду справи повідомлені своєчасно та належним чином, про причини неявки суд не сповістили. У заявах по суті справи просили здійснювати розгляд справи без їх участі.

Відповідач приватний нотаріус у судове засідання не з`явився, про день та час розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином, про причини неявки суд не повідомив, заяв та/або клопотань не подавав.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив таке.

Згідно з ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особо, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами і іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відтак, обов`язок доказування покладається на сторони, що є одним із принципів змагальності сторін. Суд не може збирати докази за власною ініціативою.

27 грудня 2020 року приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личуком Т.В. вчинено виконавчий напис за № 6957, яким стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість, що виникла по Кредитному договору № 008-20005-200412 від 20 квітня 2012 року, який укладений між ПАТ «Дельта Банк» та ОСОБА_1 , правонаступником усіх прав та обов`язків якого за вказаним кредитним договором є ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів», на підставі Договору відступлення прав вимоги № 2241/К від 07 травня 2020 року.

У виконавчому написі вказано, що строк платежу по кредитному договору настав, боржником допущено прострочення платежів; стягнення заборгованості здійснюється за період з 07 травня 2020 року по 30 листопада 2020 року; сума заборгованості складається з суми заборгованості за тілом кредиту – 27174,94 грн.; суми заборгованості за нарахованими процентами – 19538,80 грн.; суми заборгованості за комісією – 0,00 грн,; суми плати, що здійснена стягувачем за вчинення виконавчого напису – 800,00 грн. Загальна сума заборгованості становить 47513,74 грн.

Вказаний виконавчий напис пред`явлений ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» для примусового виконання приватному виконавцю виконавчого округу Харківської області Петренку Д. М.

Постановою приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Петренка Д. М. від 09 лютого 2021 року відкрито виконавче провадження № 64429743 з виконання виконавчого напису № 6957, виданого 27 грудня 2020 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованості у загальному розмірі 47513,74 грн. .

З матеріалів справи слідує, що приватний нотаріус Личук Т. В., 27 грудня 2020 року вчинив виконавчий напис № 6957 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» за кредитним договором № 008-20005-200412 від 20 квітня 2012 року, укладеного між позивачем та ПАТ «Дельта Банк».

Підставами набуття ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» прав вимоги до позивача за вказаним кредитним договором, згідно виконавчого напису, є договір № 2241/К про відступлення прав вимоги від 07 травня 2020 року.

Відтак, борговими документами, на якому нотаріус вчиняє виконавчий напис є не тільки кредитний договір, а і договір про відступлення прав, який підтверджує право нового кредитора вимагати виконання боржником своїх зобов`язань за кредитним договором.

Судом встановлено, що договір № 008-20005-200412 від 20 квітня 2012 року було укладено між позивачем та ПАТ «Дельта Банк» у простій письмовій формі, без нотаріального посвідчення.

Статтею 18 ЦК України передбачено, що нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, а також нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти (ч. 2 ст. 50 Закону України «Про нотаріат»).

Відповідно до ч. 1 ст. 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість.

У частинах першій, другій статті 88 Закону України «Про нотаріат» визначено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями – не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису – це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому, вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло у стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису – надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Відповідні висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 січня 2020 року у справі № 305/2082/14-ц.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника – це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (ст. 88 Закону України «Про нотаріат»).

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками – наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на і підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно з відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем.

Однак, сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

Захист прав боржника у процесі вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається у спосіб, передбачений підпунктом 2.3 пункту 2 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій, – шляхом надіслання іпотекодержателем повідомлень – письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Натомість нотаріус вирішує питання про вчинення виконавчого напису на підставі документів, наданих лише однією стороною – стягувачем, і не зобов`язаний запитувати та одержувати пояснення боржника з приводу заборгованості для підтвердження чи спростування її безспірності.

У постанові Верховного Суду від 27 серпня 2020 року в справі № 554/6777/17 зроблено висновок, що «у нотаріальному процесі при стягненні боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса боржник участі не приймає, а тому врахування його інтересів має забезпечуватися шляхом надіслання повідомлення – письмової вимоги про усунення порушення (письмове повідомлення про вчинення виконавчого напису). Повідомлення надіслане стягувачем боржнику, є документом, що підтверджують безспірність заборгованості та обов`язково має подаватися при вчиненні виконавчого напису як за іпотечним договором, так і за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором). Процедура стягнення боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса складається із двох етапів: перший, підготовчий етап, який включає повідомлення боржника. Цей етап спрямований на забезпечення прав та інтересів боржника, якому має бути відомо, що кредитор розпочинає процедуру стягнення боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса; другий етап – вчинення виконавчого напису, який полягає в подачі нотаріусу документів, що підтверджують безспірність вимог, в тому числі й повідомлення боржника (письмова вимоги про усунення порушення чи письмове повідомлення про вчинення виконавчого напису). Недотримання одного із етапів процедури стягнення боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса є підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню».

З урахуванням положень ст. 15, 16, 18 ЦК України, ст. 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна.

Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури його вчинення, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами у повному обсязі чи в їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27 березня 2019 року у справі № 137/1666/16 зробила висновок, що «для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» суд повинен перевірити доводи боржника у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі та чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі».

Законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

Підставами оскарження виконавчих написів може бути як порушення нотаріусом процедури вчинення напису, так і необґрунтованість вимог до боржника.

Главою 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, передбачено порядок вчинення виконавчих написів.

Згідно з п. 1.1. вказаної Глави, для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів.

Пунктом 1.2. Глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України передбачено перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, який встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п. 3.1 вказаної Глави, нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями – не більше одного року.

Підпунктом 3.2 п. 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 визначено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів (далі – Перелік), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.

При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку (підпункт 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Пунктом 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, віднесено до таких документів нотаріально посвідчені договори, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно. Для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 листопада 2016 року скасовано. Визнано незаконною та нечинною Постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26 листопада 2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», у тому числі в частині доповнення переліку після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту: «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин

2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості».

Зазначена постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року набрала законної сили.

Судове рішення про визнання протиправним (незаконним) та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень має ті ж наслідки, що і визнання такого акта чи окремих його положень такими, що втратили чинність (скасовані) органом, уповноваженим приймати або скасовувати такий акт. Отже, нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду. Відтак, Постанова № 662, якою вносилися зміни до Переліку документів, що передбачали можливість вчинення нотаріусами виконавчих написів на кредитних договорах, не посвідчених нотаріально, яка набрала чинності 10 грудня 2014 року, втратила чинність (у частині) 22 лютого 2017 року з набранням законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду у справі № 826/20084/14.

Подібні правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 вересня 2021 року у справі № 910/10374/17.

Верховний Суд у постанові від 12 березня 2020 року у справі № 757/24703/18-ц дійшов висновку, що оскільки серед документів, наданих банком нотаріусу для вчинення виконавчого напису, відсутній оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів), за яким стягнення заборгованості може провадитися у безспірному порядку, а надана нотаріусу анкета-заява позичальника не посвідчена нотаріально, отже не могла бути тим договором, за яким стягнення заборгованості могло бути проведено у безспірному порядку шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.

Як встановлено судом, спірний виконавчий напис вчинений нотаріусом 27 грудня 2020 року, тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14.

З копії кредитного договору, що міститься у матеріалах справи та який наданий нотаріусу для вчинення виконавчого напису, слідує, що договір не був посвідчений нотаріально, що є підставою для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

Подібні правові висновки Верховний Суд викладав, зокрема, у постановах: від 15 квітня 2020 року у справі № 158/2157/17, від 21 жовтня 2020 року у справі № 172/1652/18, від 21 вересня 2021 року у справі № 910/10374/17, від 06 жовтня 2021 року у справі № 361/4793/20.

Крім цього, відповідачем не надано підтвердження яким чином проводились розрахунки заборгованості, не надано виписку з рахунку боржника.

Також, суд звертає увагу, що суду не надано доказів, які б свідчили, що в даному випадку, при вчиненні виконавчого напису, нотаріусу разом з відповідною заявою стягувача було надано первинні фінансові документи, оформлені відповідно до вимог статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів.

Крім цього, відповідачем не надано підтвердження того, що ОСОБА_1 направлялась вимога щодо погашення кредитної заборгованості. Також матеріалами справи не містять відомостей щодо отримання ОСОБА_1 зазначеної вимоги.

Як порушення нотаріусом порядку вчинення виконавчого напису, так і порушень порядку повідомлення про вимогу про усунення порушення є самостійними і достатніми підставами для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Вказане також узгоджується з постановою Великої Палати Верховного Суду від 23 червня 2020 року у справі № 645/1979/15-ц, постановою Великої Палати Верховного Суду від 21 вересня 2021 року №910/10374/17.

При цьому, наданий стягувачем розрахунок заборгованості до заяви про вчинення виконавчого напису не є відповідним первинним фінансовим документом, оформлений, відповідно до вимог закону, який свідчив би про наявність заборгованості у позичальника.

Враховуючи те, що на момент вчинення приватним нотаріусом виконавчого напису від 27 грудня 2020 року визначена товариством заборгованість не є безспірною, приватним нотаріусом не дотримано вимог статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» та Переліку документів, суд доходить висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими, та підлягають задоволенню.

Разом з цим суд зазначає, що одним із відповідачів у цій справі позивачем вказаний приватний нотаріус Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личук Тарас Володимирович.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 01 квітня 2020 року у справі № 520/13067/17 зроблено висновок, що суд встановивши, що позов заявлений до неналежного відповідача та відсутні визначені процесуальним законом підстави для заміни неналежного відповідача належним, суд відмовляє у позові до такого відповідача.

Враховуючи характер спірних правовідносин у цій справі, а також те, що належним відповідачем є саме ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів», як стягувач за виконавчим написом, відтак в частині позову до приватного нотаріуса слід відмовити.

За правилами ст. 141 ЦПК України суд стягує з відповідача ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» на користь позивача судові витрати які пов`язані із сплатою судового збору в розмірі 908,00 грн.

Керуючись ст. 2, 4, 5, 12, 13, 77 – 81, 141, 263 – 265, 352, 354 ЦПК України, суд –

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личука Тараса Володимировича, товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», третя особа – приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Петренко Дмитро Олександрович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню – задовольнити частково.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 6957, вчинений 27 грудня 2020 року приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личуком Т. В. про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості в загальному розмірі 47513,00 грн., що виникла по Кредитному договору № 008-20005-200412 від 20 квітня 2012 року.

В частині позову до приватного нотаріуса Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личука Тараса Володимировича – відмовити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 908,00 гривень.

Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Харківського апеляційного суду.

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП – НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 .

Відповідачі:

– товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», ЄДРПОУ 35625014, місцезнаходження: м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 30.

– приватний нотаріус Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личук Тарас Володимирович, адреса: м. Івано-Франківськ, вул. Коновальця Євгена, 433, кім. 28-29.

Третя особа: приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Петренко Дмитро Олександрович, адреса: м. Харків, пров. Інженерний, буд. 9.

Суддя М. В. Власенко