Ухвала суду № 102832243, 27.01.2022, Новоайдарський районний суд Луганської області

Справа № 419/155/22

Провадження № 1-кс/419/29/2022

УХВАЛА

іменем України

24 січня 2022 року слідчий суддя Новоайдарського районного суду Луганської області Глазкова Ю.О., за участю секретаря судового засідання Шапки О.О., прокурора Гладкого Д.П., слідчого Овчиннікова В.О., підозрюваного ОСОБА_1 , захисника Старовойтова О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт Новоайдар клопотання заступника начальника ВП –начальника СВ Щастинського РВП ГУНП в Луганській області майора поліції Рибалки Я.М., погодженого заступником керівника Щастинської окружної прокуратури Луганської області Чудновим М.І. в межах кримінального провадження № 12021131500000076 від 13.04.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України, про продовження запобіжного заходу в вигляді тримання під вартою у відношенні:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт Новоайдар, Луганської області, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, не працюючого, не одруженого, утриманців не має, який зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:

- 17 квітня 2002 року Сєвєродонецьким міським судом Луганської області за ч. 1 ст. 122, ч. 1 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 296, ч. 1 ст. 70 КК України до позбавлення волі на строк 3 роки, із застосуванням ст. 75 КК України, від відбуття покарання звільнений з випробувальним терміном на 2 роки;

- 03 грудня 2002 року Новоайдарським районним судом Луганської області за ч. 3 ст. 185 КК України до позбавлення волі на строк 3 роки, із застосуванням ст. 71 КК України приєднано невідбуту частину покарання за вироком Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 17 квітня 2002 року, остаточно призначено покарання у вигляді позбавлення волі на строк 4 роки. Звільнений 25 вересня 2006 року зі Свердловської ВК № 38 Луганської області по відбуттю строку покарання;

- 04 грудня 2008 року Новоайдарським районним судом Луганської області за ч. 2 ст. 190 КК України до позбавлення волі на строк 2 роки, із застосуванням ст. 75 КК України, від відбуття покарання звільнений з випробувальним строком на 2 роки. Заміна покарання за постановою Новоайдарського районного суду Луганської області від 13 листопада 2009 року, із застосуванням ч. 2 ст. 78 КК України, ст. 408-2 КПК України, відмінити випробувальний строк, призначений вироком Новоайдарського районного суду Луганської області від 04 грудня 2008 року та направлений для відбуття покарання в місця позбавлення волі на строк 2 роки, строк рахувати з 13 листопада 2009 року;

- 17 лютого 2012 року Краснодонським міським судом Луганської області за ст. 391 КК України до покарання у вигляді 1 року позбавлення волі, із застосуванням ст. 71 КК України, приєднано частину у вигляді 1 дня позбавлення волі, за вироком Новоайдарського районного суду від 04 грудня 2008 року, остаточно визначити покарання за сукупністю вироків у вигляді 1 року 1 дня позбавлення волі звільнений 17 серпня 2012 року з Каменської ВК № 101 Запорізької області за відбуттям строку покарання;

- 13 лютого 2014 року Новоайдарським районним судом Луганської області за ч. 2 ст. 190 КК України до позбавлення волі на строк 2 роки, із застосуванням ст. 75 КК України від відбуття покарання звільнений з випробувальним терміном на 2 роки. Вирок вступив в законну силу 15 березня 2014 року,

- 07.04.2015 року Сєвєродонецьким міським судом Луганської області за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі на строк 2 роки, із застосуванням ст. 71,72 КК України до покарання частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Новоайдарського районного суду Луганської області від 13.02.2014 року та остаточно призначено 2 роки 6 місяців позбавлення волі, вибув 20.06.2015 року, 05.02.2016 року зміна вироку Оріхівським районним судом Запорізької області із застосуванням ч. 5 ст. 72 КК України зарахований строк попереднього ув`язнення з 17.03.2015 року по 07.05.2015 року, звільнений 28.07.2017 року з Оріхівської ВК Запорізької області за відбуттям строку покарання;

- 27.09.2021 засудженого Лисичанським міським судом Луганської області за ч.1 ст.307 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком 4 роки 6 місяців, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбуття покарання з іспитовим строком 2 роки, вирок не набрав законної сили, -

встановив:

До слідчого судді Новоайдарського районного суду Луганської області надійшло зазначене клопотання.

В обґрунтування клопотання слідчий посилається на те, що Законом України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» від 15.02.1995 за №60/95-ВР(з послідуючими внесеними змінами і доповненнями) визначено правові та організаційні засади державної політики щодо обігу в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів. Відповідно до ст.1 вказаного Закону визначено, що наркотичні засоби - це речовини природні чи синтетичні препарати, рослини, включені до Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 за №770. Згідно з списком №1 таблиці №1 вказаного переліку, метадон віднесено до наркотичного засобу, обіг якого обмежено.

Досудовим розслідування встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебуває в Комунальному некомерційному підприємстві Луганської обласної ради «Центр психічного здоров`я» на програмі замісної підтримувальної терапії та отримує наркотичний засіб - метадон для самостійного прийому в амбулаторних умовах.

Однак, усвідомлюючи протиправність своїх дій, керуючись корисливим мотивом, порушуючи умови програми замісної підтримувальної терапії, маючи умисел на незаконний збут наркотичного засобу, діючи повторно, 17.06.2021 в період часу з 11 години 50 хвилин до 12 години 39 хвилин ОСОБА_1 , знаходячись неподалік станції для миття автомобілів «МОYКА», яка розташована за адресою: Луганська область, Щастинський район, смт Новоайдар, вул. Незалежності, 5в, зустрівся з громадянином ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , стосовно якого прийнято заходи безпеки, якому продав за 200 гривень 3 (три) таблетки білого кольору круглої форми.

17 червня 2021 року в період часу з 12 години 39 хвилин до 13 години 05 хвилин, в ході огляду місця події у ОСОБА_2 працівниками поліції вилучено 3 (три) таблетки білого кольору круглої форми, які він придбав у ОСОБА_1 та які згідно з висновком експерта №СЕ-19/113-21/7251- НЗПРАП від 25.06.2021, містять наркотичний засіб, обіг якого обмежено, метадон (фенадон). Маса метадону (фенадону) становить 0,06 грама.

24 листопада 2021 року органом досудового розслідування складено письмове повідомлення про підозру ОСОБА_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України, яке відповідно до ч. 1 ст. 278 КПК України вручено останньому.

Наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами.

Таким чином, ОСОБА_1 , обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, а саме у незаконному придбанні, зберіганні з метою збуту та збуті особливо небезпечного наркотичного засобу, вчиненому повторно, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від шести до десяти років з конфіскацією майна, яке відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів.

Згідно пунктів 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органу досудового розслідування та/або суду; 3) незаконно впливати на свідка у цьому ж кримінальному провадженні; 5) продовжити кримінальне правопорушення, у якому він підозрюється, або вчинити інше кримінальне правопорушення.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Про наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст.177 КПК України, а саме переховуватись від органу досудового розслідування та/або суду свідчать такі обставини, як тяжкість покарання, оскільки ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченому ч.2 ст.307 КК України, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до десяти років, та яке, відповідно до ст.12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів.

Крім того про існування зазначеного ризику свідчить відсутність у ОСОБА_1 офіційного місця роботи, не одружений, утриманців не має, що свідчить про відсутність міцних соціальних зв`язків, а також наявність реальної можливості у підозрюваного ОСОБА_1 виїхати за межі підконтрольній території України, а саме до м. Луганська, оскільки мати останнього мешкає там, тобто територія, яка тимчасово непідконтрольна Україні, а тому, перебуваючи на волі, з метою ухилення від слідства та суду, ОСОБА_1 зможе виїхати на тимчасово окуповану частину території Луганської області або перетнути кордон з іншою іноземною державою, де зможе безперешкодно переховуватись. Наведені обставини в своїй сукупності свідчать про існування ризику переховування підозрюваного від органу досудового розслідування та суду.

Вищевказане свідчить про те, що підозрюваний ОСОБА_1 під важелем понесення кримінальної відповідальності за вчинення тяжкого злочину зможе виїхати до тимчасово окупованої території України, де зможе переховуватись на протязі тривалого часу.

Про наявність ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст.177 КПК України, а саме незаконно впливати на свідка, у цьому ж кримінальному провадженні свідчить те, що ОСОБА_1 фактично знайомий зі свідками у вказаному кримінальному провадженні, мешкає з ними в межах однієї територіальної громади, у зв`язку із чим зможе незаконно впливати на свідків шляхом підкупу, погрози або умовляннями з метою примусити свідків змінити покази, чи надати неправдиві свідчення.

Про наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст.177 КПК України, а саме вчинити інше кримінальне правопорушення, зокрема у сфері незаконного обігу наркотичних засобів свідчить поведінка підозрюваного ОСОБА_1 , який неодноразово судимий, останній раз 27.09.2021 року засуджений Лисичанським міським судом Луганської області за ч.1 ст.307 КК України, вирок не набув законний сили, останній вчинив новий однорідний злочин. Офіційно ніде не працює, не має офіційного заробітку, основним джерелом доходу є збут наркотичних засобів - метадон, тобто отримання незаконної грошової винагороди саме за рахунок незаконного збуту наркотичних засобів та психотропних речовин, що стало для підозрюваного ОСОБА_1 , за своєю суттю звичайною справою та єдиним джерелом його доходу.

Суспільний резонанс злочинів, пов`язаних зі збутом наркотичних засобів, психотропних речовин свідчить про обізнаність та підвищену суспільну небезпеку підозрюваного, про високу ступінь ризику продовження злочинної діяльності у випадку перебування на свободі.

Згідно практики Європейського суду з прав людини, вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув`язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому, зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв`язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контрактами.

Враховуючи, що ОСОБА_1 не має міцних соціальних зв`язків, підозрюється у вчинені тяжкого кримінального правопорушення у сфері обігу наркотичних засобів та психотропних речовин з корисливих мотивів, тобто його злочинні дії були спрямовані на отримання прибутку та на забезпечення свого матеріального становища, з урахуванням практики ЄСПЛ, є всі підстави вважати, що вірогідність вчиненні дій (спроб) спрямованих на продовження кримінального правопорушення, в якому він підозрюється, або в будь-який момент вчинити спроби переховуватися від органу досудового розслідування та/або суду, та/або незаконно впливати на свідків, значно підвищується, а тому, без продовження підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не можливо іншим чином запобігти вказаним існуючим ризикам.

Таким чином, з метою забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_1 покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органу досудового розслідування та/або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, необхідним вбачається продовження відносно ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Не застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_1 , не забезпечить його належної поведінки, а навпаки створить умови для реалізації підозрюваним наявних ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

На підставі викладеного слідчий, за погодженням з прокурором, звернулися до суду з відповідним клопотанням.

У судовому засіданні слідчий та прокурор підтримали клопотання та доводи викладені в ньому Слідчий пояснив, що підозра пред`явлена ОСОБА_1 обґрунтована та підтверджується належними доказами. З метою запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, які продовжують існувати, просив продовжити відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Ризики, викладені у клопотанні обґрунтовані та підтверджуються наданими суду доказами.

Підозрюваний ОСОБА_1 заперечень проти обґрунтованості підозри суду не надав, проте, підозрюваний зазначив, що збутом наркотичного засобу не займався, на його думку, дії органу досудового розслідування є провокацією з боку органу досудового розслідування, метадон отримував для особистого вживання в межах програми замісної підтримувальної терапії.

Захисник Старовойтов О. В. у судовому засіданні заявив клопотання про зміну запобіжного заходу на більш м`який.

Заслухавши пояснення прокурора, слідчого, підозрюваного, захисника, дослідивши копії матеріалів досудового розслідування, якими слідчий та прокурор обґрунтовують доводи клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя вважає клопотання таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Метою застосування запобіжних заходів відповідно до ч. 1 ст.177 КПК України є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобіганню спробам: 1) переховуватися від органу досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому він підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до ч. 1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно до ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 цього Кодексу слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі вагомість наявних доказів вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення, наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні даного кримінального правопорушення, а також наявність доказів, яким обґрунтовуються відповідні обставини.

В судовому засіданні встановлено, що подане слідчим клопотання відповідає вимогам ст. ст. 183, 184, 199 КПК України, а вручення письмового повідомлення про підозру у вчинені кримінального правопорушення та копії клопотання і матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу здійснено з дотриманням строків, передбачених ч. 2 ст.278 КПК України та ч. 2 ст.184 КПК України відповідно.

Відповідно до приписів ч. 1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

24 листопада 2021 року органом досудового розслідування складено письмове повідомлення про підозру ОСОБА_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України, яке відповідно до ч. 1 ст. 278 КПК України вручено останньому.

Наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч.2 ст.307 КК України підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме:

- рапортом оперативного співробітника ВКП Щастинського РВП про, те що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 на території Щастинського району збуває наркотичні засоби;

- показами свідка ОСОБА_3 , який пояснив, що йому відомо про факти того, що ОСОБА_1 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , сам вживає наркотичні речовини, а також розповсюджує їх на території смт Новоайдар. В лютому 2021 року ОСОБА_3 став свідком того, що ОСОБА_4 , передавав якісь медичні препарати невідомій особі;

- показами свідка ОСОБА_5 , який пояснив, що знайомий з ОСОБА_1 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , може охарактеризувати його як громадянина з низьким рівнем соціальної відповідальності, який вживає наркотичні речовини. Також ОСОБА_5 відомо від місцевих мешканців, що даний громадянин займається розповсюдженням наркотичних засобів;

- показами свідка ОСОБА_2 , який пояснив, що він знайомий з громадянином ОСОБА_1 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 . ОСОБА_2 відомо, що останній вживає наркотичну речовину «Метадон» та розповсюджує її на території смт Новоайдар. Він неодноразово зустрічався з громадянином ОСОБА_1 , де останній пригощав його «Методоном» у вигляді таблеток дозуванням 0,25 мг. Також ОСОБА_2 відомо, що місцеві мешканці купують у ОСОБА_1 наркотичну речовину «Метадон» за 250 гривень за таблетку;

- показами свідка ОСОБА_6 , який пояснив, що знайомий з громадянином ОСОБА_1 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 . ОСОБА_1 ніде не працює, вживає наркотичні речовини та займається їх розповсюдженням по території смт. Новоайдар. Також йому відомо, що інші мешканці смт Новоайдар, які вживають наркотичні речовини, купують їх у ОСОБА_1 ;

- протоколом огляду місця події, відповідно до якого 17.06.2021 в період часу з 12 годин 39 хвилин до 13 годин 05 хвилин, під час проведення огляду на ділянки місцевості, розташованої (приблизно 150 метрів) від авто мийки «MOYKA», яка розташована за адресою: Луганська область, Щастинський район, смт Новоайдар, провулок Незалежності, 5, у ОСОБА_2 працівниками поліції виявлено та вилучено 3 пігулки таблеток;

- показами свідка ОСОБА_2 , який пояснив, що вилучені у нього 3 пігулки є наркотичним засобом «метадон», який він придбав у ОСОБА_1 за грошові кошти в сумі 200 (двісті) гривень. Домовленість про придбання наркотичного засобу ОСОБА_2 здійснював у телефонному режимі з ОСОБА_1 ;

- висновком експерта №СЕ-19/113-21/7251-НЗПРАП від 25.06.2021, відповідно до якого вилучені 17.06.2021 у ОСОБА_2 3 (три) таблетки містять наркотичний засіб, обіг якого обмежено метадон (фенадон), маса метадону (фенадону) 0,06 грама.

- показами свідка ОСОБА_7 .

Слідчий суддя вважає, що за обставин, викладених у клопотанні про продовження строку дії запобіжного заходу, слідчим та прокурором доведено наявність обґрунтованої підозри щодо причетності ОСОБА_1 до вчинення інкримінованого йому органом досудового розслідування кримінального правопорушення та існування фактів, які в контексті практики Європейського суду з прав людини, можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний міг вчинити даний злочин.

Таким чином, слідчий суддя вважає, що в судовому засіданні стороною обвинувачення надано достатньо доказів щодо обґрунтованості підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, а саме у незаконному збуті особливо небезпечного наркотичного засобу, вчиненому повторно.

При цьому слідчий суддя враховує, що на даній стадії кримінального провадження судом лише вирішується питання про обґрунтованість підозри та наявність ризиків для продовження відповідного запобіжного заходу, а тому докази, які є достатніми для висновку про наявність обґрунтованої підозри, не обов`язково мають бути настільки ж переконливими та повними, як докази на стадії висунення особі обвинувачення у вчиненні злочину або на стадії судового розгляду такого обвинувачення.

Крім того, стороною обвинувачення доведено, що ризики, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, продовжують існувати, а саме можливість ОСОБА_1 переховуватися від органу досудового слідства та суду, незаконно впливати на свідків, а також вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення у якому він підозрюється.

Так, про наявність ризику переховуватись від органу досудового розслідування, відповідно до ч.1 ст.178 КПК України, свідчить тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ч.2 ст.307 КК України, який відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів, за який передбачена відповідальність у виді позбавлення волі на строк від 6 до 10 років; вагомість доказів вини у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення; відсутність у підозрюваного міцних соціальних зв`язків, а саме офіційного місця роботи, родини та утриманців; реальна можливість виїхати за межі підконтрольної українській владі території України, а саме до м. Луганськ, де мешкає його мати ОСОБА_8 .

Можливість незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні (п. 3 ч. 1 ст.177 КПК України), про що свідчить те, що в якості свідків в кримінальному провадженні виступають особи, з якими ОСОБА_1 знайомий особисто, та які мешкають з ним в межах однієї територіальної громади. Також при оцінці наявності цього ризику слід врахувати, що ОСОБА_1 були надані копії матеріалів кримінального провадження, де вказані анкетні данні осіб, залучених до слідчих (розшукових) дій, тому при перебуванні на волі він також може негативно вплинути на вказаних свідків.

Також, слідчий суддя вважає встановленим та доведеним існування ризику, передбаченого п.5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме: вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, в якому він підозрюється, про що свідчить тривалість протиправних дій та зухвалість, з якою вони були скоєні, будучи неодноразово судимим, той факт, що ОСОБА_1 ніде офіційно не працює, не займається суспільно корисною діяльністю, обрав шлях заробітку незаконним шляхом, а саме шляхом збуту особливо небезпечного наркотичного засобу, що підтверджується матеріалами проведених НСРД, що свідчить про існування високого ступеню ризику продовження вчинення ним злочинної діяльності аналогічної спрямованості,

Отже, слідчий суддя, на підставі наданих матеріалів, оцінивши в сукупності всі обставини, зазначені у ч.1 ст.178 КПК України, також враховує вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним ОСОБА_1 кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винним у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, особу підозрюваного та його репутацію, вік, стан здоров`я, а також те, що підозрюваний не працює, не одружений, не має на утриманні неповнолітніх дітей, раніше судимий.

Згідно з ч. 3 ст. 197 КПК України строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Таким чином, враховуючи встановлені у судовому засіданні обставини, слідчий суддя вважає, що слідчим та прокурором доведено наявність усіх обставин, передбачених ч.1 ст.194 КПК України, що продовження строку дії запобіжного заходу у відношенні підозрюваного ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою відповідає конкретній меті, визначеній у КПК України, та застосовується за наявності підстав, передбачених КПК України, є необхідним та достатнім для запобігання існуючим ризикам і жоден із більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти доведеним під час розгляду ризикам, у зв`язку з чим вважає, що клопотання слідчого підлягає задоволенню.

Разом з цим, враховуючи вимоги ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя вважає за необхідне при постановленні ухвали про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 цього кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину визначається від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч. 7 ст. 182 КПК України у випадках, передбачених частинами 3 або 4 ст. 183 цього Кодексу підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Задля виваженості розміру застави та вважати його таким, який здатний забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, слідчий суддя враховує положення ст. 177, 178 КПК України, та належить раціонально співставити його з доведеними у справі ризиками, даними про особу підозрюваного, тяжкістю вчиненого злочину.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» встановлено, що прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць з 01 січня 2022 року для працездатних осіб складає 2481 гривень.

За таких обставин, враховуючи майновий та сімейний стан підозрюваного та встановлені ризики, передбачені ст.177 КПК України, слідчий суддя вважає за необхідне при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_1 визначити заставу у розмірі 60 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 148860 (сто сорок вісім тисяч вісімсот шістдесят гривень) гривень 00 копійок, яку підозрюваний має право у будь-який момент внести на спеціальний рахунок у порядку, визначеному КМУ, після чого може бути звільнений з-під варти та на нього можуть бути покладені обов`язки, передбачені в ст.194 КПК України і буде вважатися таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави. На переконання слідчого судді, застава у розмірі 60 прожиткових мінімумів для працездатних осіб здатна забезпечити виконання підозрюваним ОСОБА_1 покладених на нього обов`язків.

Викладене підтверджує достатність та виправданість, з огляду на стандарти права свободи та особистої недоторканності, передбачених Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, продовження відносно підозрюваного строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Також суд вказує, що позиція захисника обвинуваченого адвоката Старовойтова О.В. про зміну запобіжного заходу на домашній арешт та доводи в її обґрунтування не можна визнати такими, що ставлять під сумнів вищенаведені висновки суду про «обґрунтованість підозри» та наявність ризиків для кримінального провадження, крім цього таке клопотання не відповідає вимогам КПК України, а відтак суд вважає за необхідне у вказаному клопотанні відмовити.

Керуючись ст.ст.110, 131, 132, 176-178, 183, 186, 193, 194, 196, 197, 369-372 КПК України, слідчий суддя –

постановив:

Клопотання - задовольнити.

Продовжити підозрюваному ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 24.02.2022.

Встановити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , заставу в розмірі 60 (шестидесяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 148860 (сто сорок вісім тисяч вісімсот шістдесят) грн, які необхідно внести у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому КМУ, отримувач коштів: ТУ ДСА України в Луганській області, код отримувача (код ЄДРПОУ): 26297948, банк отримувача: Держказначейська служба України м. Київ, рахунок отримувача: UA208201720355209001000002672, призначення платежу: застава, № ухвали суду, П.І.Б. платника застави, ЄДРПОУ суду 05381484.

У разі внесення застави, уповноваженій службовій особі місця ув`язнення необхідно негайно звільнити ОСОБА_1 з-під варти та повідомити про це слідчого, прокурора, слідчого суддю або суд.

З моменту звільнення ОСОБА_1 з-під варти у зв`язку з внесенням застави він буде вважатися таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У разі внесення застави покласти на ОСОБА_1 , наступні обов`язки:

- не відлучатися із смт Новоайдар, Щастинського району, Луганської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- прибувати до слідчого, прокурора чи суду за першою вимогою;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

-утримуватися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну, у разі їх наявності.

У разі невиконання вище перелічених обов`язків, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовуються у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Луганського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Повний текст ухвали проголошено 27.01.2022.

Слідчий суддя Ю.О. Глазкова