Ухвала суду № 102831697, 26.01.2022, Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 203/665/20

1-кп/0203/235/2022

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 січня 2022 року Кіровський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді - Вусик Є.О.,

при секретарі – Залізняк І.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Дніпро кримінальне провадження №12019040030002582, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 24.10.2019 року, за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Соль-Ілецьк, Оренбургської області, Російської Федерації, громадянина Україна, з вищою освітою, не працюючого, неодруженого, який має на утриманні неповнолітню доньку ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:

- 03.09.2007 року Ленінським районним судом м. Миколаєва за ч. 2 ст. 358, ч. 2 ст. 358, ч. 2 ст. 186 КК України до 4 років позбавлення волі;

- 14.03.2008 року Красногвардійським районним судом м. Дніпропетровська за ч. 2 ст. 190, ч. 3 ст. 187, ч. 3 ст. 289 КК України до 7 років 6 місяців позбавлення волі;

- 15.01.2020 року Кіровським районним судом м. Дніпропетровська за ч. 2 ст. 186 КК України до 5 років позбавлення волі;

- 18.08.2020 року Фрунзенським районним судом м. Харкова за ч. 2 ст. 289 КК України, який змінений ухвалою Харківського апеляційного суду від 08.07.2021 року, з урахуванням ч. 4 ст. 70 КК України, до 6 років позбавлення волі без конфіскації майна;

- 14.12.2020 року Рівненським районним судом Рівненської області за ч. 3 ст. 289, ч. 2 ст. 146 КК України, з урахуванням ч. 1 ст. 70 КК України, до 7 років позбавлення волі, з конфіскацією майна;

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 190, ч. 4 ст. 358 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора – Трикозенко К.О.;

обвинуваченого – ОСОБА_1 ,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 25.07.2019 в денний час, реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на використання завідомо підробленого документа, достовірно знаючи та розуміючи, що наявний у нього при собі паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , виданий Синельниківським МРВ УМВС України в Дніпропетровській області 17.02.1997, на ім`я ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є підробленим документом, оскільки ОСОБА_1 достовірно знав та розумів, що він не є особою на ім`я ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , прибув до відділення ТОВ «Лайм Кеш», розташованого за адресою: м. Дніпро, вул. Курчатова буд. 10, де реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на використання завідомо підробленого документу, достовірно знаючи, що він не є особою на ім`я ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в денний час 25.07.2019, пред`явив співробітнику вказаного відділення ТОВ «Лайм Кеш» ОСОБА_4 , підроблений документ, оригінал паспорту громадянина України серійний номер НОМЕР_1 , виданий Синельниківським МРВ УМВС України в Дніпропетровській області 17.02.1997, на ім`я ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в якому в первинний зміст реквізитів, внесені зміни шляхом: вклеювання фотокартки ОСОБА_1 на третю сторінку паспорту, та копію картки платника податків на ім`я ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер № НОМЕР_2 , видану 26.08.1998 Синельниківською об`єднаною державною податковою інспекцією, з метою отримання споживчого кредиту по кредитному договору АЕ-00149556 від 25.07.2019, без мети сплати грошових коштів по вищезазначеному договору, таким чином ОСОБА_1 використав завідомо підроблений документ.

Крім того, 25.07.2019 в денний час, ОСОБА_1 маючи умисел на заволодіння грошовими коштами шахрайським шляхом, прибув до відділення ТОВ «Лайм Кеш», за адресою: м. Дніпро вул. Курчатова буд. 10, достовірно знаючи та розуміючи, що наявний у нього при собі оригінал паспорту громадянина України серії НОМЕР_1 , виданий Синельниківським МРВ УМВС України в Дніпропетровській області 17.02.1997, на ім`я ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 є підробленим документом, оскільки в первинний зміст реквізитів, внесені зміни шляхом: вклеювання його власної фотокартки на третю сторінку паспорту.

Перебуваючи у вказаному місці та вищезазначений час, реалізуючи злочинний умисел направлений на заволодіння чужим майном, шляхом обману, керуючись корисливим мотивом, ОСОБА_1 достовірно знаючи, що він не є особою на ім`я ОСОБА_3 , пред`явив працівнику відділення ТОВ «Лайм Кеш» ОСОБА_4 , завідомо підроблений документ - оригінал паспорту громадянина України серії НОМЕР_1 , виданий Синельниківським МРВ УМВС України в Дніпропетровській області 17.02.1997, на ім`я ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , оскільки ОСОБА_1 достовірно знав та розумів, що він не є особою на ім`я ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та картку платника податків на ім`я ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер № НОМЕР_2 , видану 26.08.1998 Синельниківською об`єднаною державною податковою інспекцією, з метою отримання споживчого кредиту по кредитному договору АЕ-00149556 від 25.07.2019, без мети сплати грошових коштів по вищезазначеному договору.

Таким чином, ОСОБА_1 шляхом обману викликав у працівника відділення банку неправдиве уявлення відносно об`єктивності та достовірності відомостей, відображених у вищевказаних документах, та неправильне уявлення про особу позичальника, при цьому, повідомивши працівнику банку неправдиві відомості.

Працівник відділення ТОВ «Лайм Кеш» ОСОБА_4 , на підставі наданого ОСОБА_1 завідомо підробленого документа, оформила кредитний договір АЕ-00149556 від 25.07.2019 та додатки до нього, зробила фотографію ОСОБА_1 , а також зробила копію вказаного паспорту громадянина України та картки платника податків на ім`я ОСОБА_3 , які ОСОБА_1 власноручно завірив від імені ОСОБА_3 .

Потім, 25.07.2019 в денний час, ОСОБА_1 , продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел до кінця, знаходячись у відділенні ТОВ «Лайм Кеш», розташованого за адресою: м. Дніпро, вул. Курчатова, буд. 10, продовжуючи видавати себе за ОСОБА_3 , отримав в касі зазначеної кредитно-фінансової установи готівкові грошові кошти на загальну суму 1500,00 гривень.

Таким чином, ОСОБА_1 повторно шляхом обману заволодів грошовими коштами ТОВ «Лайм Кеш», чим завдав кредитно-фінансовій установі матеріальних збитків на загальну суму 1500,00 грн.

Допитаний в судовому засіданні, обвинувачений ОСОБА_1 вину в інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях визнав повністю та суду пояснив, що він дійсно використав підроблений ним паспорт, в який вклеїв свою фотокартку, та разом із карткою платника податків на ім`я ОСОБА_3 , подав вказані документи до відділення ТОВ «Лайм Кеш», та отримав грошові кошти в розмірі 1500 грн. Вказав, що у скоєному щиро кається та просив суд суворо не карати. Також, додав, що позовні вимоги, пред`явлені до нього визнає в повному обсязі.

Представник потерпілого Головко О.О. в судове засідання не з`явився, надавши суду заяву, в якій просив кримінальне провадження відносно ОСОБА_1 розглядати без його участі, не заперечував проти розгляду кримінального провадження, в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, та зазначив, що цивільний позов підтримує в повному обсязі.

Покази обвинуваченого є послідовними, логічними та такими, що не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінальних правопорушень, добровільності та істинності його позиції.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_1 у повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень за обставин, викладених у обвинувальному акті, визнав цивільний позов у повному обсязі та судом встановлено, що учасники судового провадження, зокрема обвинувачений, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, роз`яснивши учасникам положення ст. 349 КПК України, а саме те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини у апеляційному порядку, суд визнав недоцільним дослідження інших доказів по справі, обмежившись допитом обвинуваченого, дослідженням матеріалів, що характеризують його особу, а також, документів на підтвердження вимог цивільного позову.

Враховуючи викладене, суд вважає, що вина ОСОБА_1 у скоєнні інкримінованих кримінальних правопорушень доведена в повному обсязі та його дії правильно кваліфіковані:

-за ч. 4 ст. 358 КК України, як використання завідомо підробленого документу;

-за ч. 2 ст. 190 КК України, як заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайством), вчиненому повторно.

Згідно ст.ст. 50, 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання необхідне й достатнє для її виправлення і попередження вчинення нових кримінальних правопорушень. Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання має бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.

Обставинами, які пом`якшують покарання ОСОБА_1 , передбаченими ст. 66 КК України, суд визнає його щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

Обставиною, яка обтяжує покарання ОСОБА_1 , передбаченою ст. 67 КК України, суд визнає рецидив злочинів

Так, при призначенні виду та міри покарання ОСОБА_1 , суд, відповідно до вимог ст. 65 КК України, виходить із загальних засад призначення покарання, та враховує тяжкість скоєних кримінальних правопорушень, які, відповідно до ст. 12 КК України, класифікуються: як кримінальний проступок – ч. 4 ст. 358 КК України та як не тяжкий злочин – ч. 2 ст. 190 КК України, ставлення ОСОБА_1 до вчиненого, яке полягає у повному визнанні вини у скоєному, особу обвинуваченого, який раніше неодноразово судимий, в тому числі і за корисливі злочини, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, обставини, які пом`якшують покарання обвинуваченому, обставину, що його обтяжує, а також, думку прокурора щодо виду та міри покарання.

На підставі наведеного, суд приходить до висновку, що обвинуваченому ОСОБА_1 слід призначити покарання за ч. 4 ст. 358 КК України у виді обмеження волі, за ч. 2 ст. 190 КК України у виді позбавлення волі, на строк визначений межами санкцій частин статей, з урахуванням ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим.

Відповідно до ч. 4 ст. 70 КК України визначено, що за правилами, передбаченими в частинах першій - третій цієї статті, призначається покарання, якщо після постановлення вироку в справі буде встановлено, що засуджений винен ще і в іншому кримінальному правопорушенні, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку. У цьому випадку в строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю кримінальних правопорушень, зараховується покарання, відбуте повністю або частково за попереднім вироком, за правилами, передбаченими в статті 72 цього Кодексу.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що обвинувачений ОСОБА_1 засуджений вироком Фрунзенського районного суду м. Харкова від 18.08.2020 року за ч. 2 ст. 289 КК України, який змінений ухвалою Харківського апеляційного суду від 08.07.2021 року, та призначено покарання у вигляді 6 років позбавлення волі без конфіскації майна, а також, вироком Рівненського районного суду Рівненської області від 14.12.2020 року за ч. 3 ст. 289, ч. 2 ст. 146 КК України, яким визначено покарання за ч. 3 ст. 289 КК України у виді позбавлення волі на строк сім років з конфіскацією майна; за ч. 2 ст. 146 КК України у виді позбавлення волі на строк п`ять років. Відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України, остаточне покарання визначено шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді позбавлення волі на строк 7 років з конфіскацією майна.

Кримінальне правопорушення за даним обвинувальним актом ОСОБА_1 скоїв 25 липня 2019 року, тобто, до засудження його за вищевказаними вироками, у зв`язку з чим, при призначенні обвинуваченому остаточного покарання за цим вироком необхідно застосувати положення ч.4 ст.70 КК України.

Саме таке покарання, на переконання суду, є достатнім, виконає мету призначеного покарання та буде найбільш сприятливим для перевиховання ОСОБА_1 та запобігання вчиненню ним нових злочинів.

Вирішуючи питання цивільного позову до обвинуваченого ОСОБА_1 , суд виходить з наступного.

Під час підготовчого судового засідання представником потерпілого ТОВ «ГРІН ФАКТОР» заявлено цивільний позов про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ГРІН ФАКТОР» (яке є правонаступником ТОВ «ЛАЙМ КЕШ» за договором факторингу №ЛК-24/06-20) матеріальної шкоди в сумі 9730 гривень, яка складається з: основного зобов`язання – 1500 грн; процентів, у тому числі прострочених – 480 грн: пені – 7650 грн; штрафу – 100 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 129 КПК України ухвалюючи обвинувальний вирок, постановляючи ухвалу про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.

Дослідивши вищевказаний цивільний позов та надані до нього документи, суд прийшов до висновку, що у його задоволенні слід відмовити, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 5 ст. 128 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Розмір матеріальних збитків входить до предмету доказування згідно ст. 91 КПК України. В той же час, як зазначено вище, стороною обвинувачення доведено розмір завданої матеріальної шкоди обвинуваченим лише на суму 1500 грн.

Під час подання представником потерпілого цивільного позову, останнім жодним чином не підтверджена сума завданих збитків, що ним заявлена, в розмірі 9 730 грн., не підтверджені складові вказаної суми та їх походження, а також, цивільний позов не містить будь-яких розрахунків на підтвердження заявленої матеріальної шкоди.

Частино 2 ст. 77 ЦПК України передбачено, що предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Враховуючи зазначене, суд приходить до висновку, що відсутні підстави для стягнення з обвинуваченого матеріальної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а тому, відмовляє представнику позивача у задоволенні заявлених позовних вимог.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.

Заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі, запобіжні заходи, не застосовувалися.

Керуючись ст.ст.349, 368, 370, 371, 374 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винним у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.358, ч.2 ст.190 КК України та призначити йому покарання:

- за ч. 4 ст. 358 КК України у вигляді 2 (двох) років обмеження волі;

- за ч. 2 ст. 190 КК України у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі;

Відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_1 покарання у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України, призначити покарання за сукупністю криміналах правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання, призначеного за цим вироком, більш суворими покараннями, призначеними вироками Рівненського районного суду Рівненської області від 14.12.2020 року та Фрунзенського районного суду м. Харкова від 18.08.2020 року, який змінений ухвалою Харківського апеляційного суду від 08.07.2021 року, остаточно призначити ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі строком на 7 (сім) років з конфіскацією майна.

Строк відбуття покарання ОСОБА_1 рахувати з дня ухвалення вироку, тобто з 26 січня 2022 року.

Зарахувати в строк відбуття покарання ОСОБА_1 час перебування його в установах виконання покарань з 15 серпня 2019 року до моменту приведення даного вироку у виконання.

Запобіжний захід щодо обвинуваченого ОСОБА_1 у даному кримінальному провадженні не обирався.

У задоволенні цивільного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРІН ФАКТОР» до ОСОБА_1 про стягнення майнової шкоди, завданої кримінальним правопорушенням - відмовити.

Речові докази: копія кредитного договору АЕ-00149556 від 25.07.2019 року та додатки до нього на 17 аркушах; довідка про суму понесених збитків на 1 арк., зберігати при матеріалах кримінального провадження №12019040030002582

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

На вирок учасниками судового провадження можуть бути подані апеляційні скарги до Дніпровського апеляційного суду через Кіровський районний суд м. Дніпропетровська протягом тридцяти днів з дня його проголошення, з урахуванням положень ч. 2 ст. 394 КПК України.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя Є.О. Вусик