Рішення № 102830238, 19.01.2022, Хортицький районний суд м. Запоріжжя

19.01.2022

Справа № 337/4769/21

Провадження № 2/337/82/2022

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 січня 2022 року місто Запоріжжя

Хортицький районний суд міста Запоріжжя в складі:

головуючого судді Котляр А.М.

за участю секретаря Петрової А.П.

прокурора Іванченка П.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом заступника керівника Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Південного округу (Запорізька та Херсонська області) до ОСОБА_1 , третя особа: Запорізька міська рада про стягнення шкоди, заподіяної державі внаслідок порушення

вимог законодавства про використання та охорон надр при самовільному користуванні надрами,

ВСТАНОВИВ:

27.08.2021 року заступник керівника Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області звернувся до суду в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Південного округу (Запорізька та Херсонська області) із позовом, в якому просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь територіальної громади міста Запоріжжя збитки від порушення законодавства про використання та охорону надр при самовільному користуванні надрами у розмірі 426246,91 грн.

В обґрунтування позовних вимог вказує, що Вознесенівською окружною прокуратурою за результатами опрацювання інформації Державної екологічної інспекції Південного округу (Запорізька та Херсонська області) про порушення інтересів держави під час використання та охорони надр встановлено, що на підставі наказу начальника Державної екологічної інспекції у Запорізькій області від 15.07.2019 № 328 здійснено захід по боротьбі з браконьєрством на нижньому б`єфі р. Дніпро.

За результатами зазначеного заходу контролю складено протокол про адміністративне правопорушення від 17.07.2019 № 009951 та опис знарядь незаконного добування (заготівлі) природних ресурсів, плавучих транспортних засобів, зброї та боєприпасів, природних ресурсів або продукції, що з них вироблена, спеціальних документів від 17.07.2019 року.

Відповідно до вказаного протоколу громадянин ОСОБА_1 17.07.2019 о 16:00 год. проводив господарську діяльність без проведення державної реєстрації як суб`єкта господарювання, без одержання спеціального дозволу на користування надрами, а саме: видобування піску з р. Дніпро на лівому березі у трьохстах метрах нижче за течією виходу з руслу причалу АДРЕСА_1 бухта з використанням саморобного земельного снаряду (понтона) з насосом.

При цьому добутий пісок знаходився на березі на території бази «Нова хвиля». Розміри незаконно намитого піску 40 метрів х 38 метрів, висотою 0,4 метри, чим порушив ст. 19 Кодексу України «Про надра», п. 133 Переліку документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності, що є додатком до Закону України від 19.05.2011 № 3392-VI «Про Перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності».

Постановою Комунарського районного суду міста Запоріжжя від 21.10.2019 року у справі № 335/8309/19 (провадження № 3/333/1645/19), яка 01.11.2019 року набрала законної сили, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 Кодексу України про адміністративні правопорушення, за обставин викладених вище.

Згідно розрахунку розмір збитків, завданих ОСОБА_1 державі, складає 426 246,91 грн.

Правильність здійсненого розрахунку підтверджено висновком експерта від 26.02.2021 № 163/164-21 за результатами проведення судової економічної експертизи по кримінальному провадженню № 12020080040001686 від 04.06.2020 року за ч.1 ст.240 КК України.

Таким чином, шкода у розмірі 426 246,91 грн., заподіяна державі внаслідок порушення вимог законодавства про використання та охорону надр при самовільному користуванні надрами, підлягає стягненню з ОСОБА_1 .

30.08.2021 року суддя відкрив по справі загальне позовне провадження та призначив підготовче засідання (а.с. 79-81).

22.11.2021 року суд закрив підготовче провадження та призначив справу до розгляду (а.с. 99).

Прокурор Іванченко П.П. в судовому засіданні підтримав вимоги позовної заяви, просив позов задовольнити в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_1 був повідомлений про час та місце розгляду справи за останнім відомим місцем реєстрації за адресою: АДРЕСА_2 за допомогою поштового повідомлення, яке не було вручено відповідачу у зв`язку відсутністю адресата за вказаною адресою. Крім того, суд повідомляв ОСОБА_1 про дату та час судового засідання шляхом виклику до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України. Відзив на позов відповідач до суду не подав, заяв або клопотань про відкладення розгляду справи від нього не надходило.

У зв`язку із цим, суд відповідно до вимог ч. 4 ст. 223, ч.2 ст. 247, ч.1 ст. 280 ЦПК України ухвалив розглянути справу в порядку заочного провадження на підставі наявних у справі доказів.

Представник Запорізької міської ради Музичук А.В. просив суд розглядати справу за його відсутності, ухвалити рішення за наявними у справі документами (а.с. 105).

Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі факти та відповідні правовідносини, прийшовши до наступних висновків.

Статтею 38 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» передбачено, що використання природних ресурсів в Україні здійснюється в порядку загального і спеціального використання природних ресурсів.

Законодавством України громадянам гарантується право загального використання природних ресурсів для задоволення життєво необхідних потреб (естетичних, оздоровчих, рекреаційних, матеріальних тощо) безоплатно, без закріплення цих ресурсів за окремими особами і надання відповідних дозволів, за винятком обмежень, передбачених законодавством України.

В порядку спеціального використання природних ресурсів громадянам, підприємствам, установам і організаціям надаються у володіння, користування або оренду природні ресурси на підставі спеціальних дозволів, зареєстрованих у встановленому порядку, за плату для здійснення виробничої та іншої діяльності, а у випадках, передбачених законодавством України, - на пільгових умовах.

Згідно статті 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Частиною 1 ст. 164 КУпАП передбачена відповідальність за провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб`єкта господарювання або без одержання ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, чи здійснення таких видів господарської діяльності з порушенням умов ліцензування, а так само без одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди).

Отже, суб`єктом адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.164 КУпАП (в частині здійснення господарської діяльності без ліцензії та дозвільних документів) може бути лише суб`єкт господарювання.

Згідно з ч.1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної чи юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Таким чином, умовами виникнення зобов`язання з відшкодування шкоди за вищевказаною статтею є: шкода; протиправність поведінки завдавача шкоди; наявність причинного зв`язку між протиправною поведінкою завдавача шкоди та її результатом - шкодою; вина завдавача шкоди. При відсутності хоча б однієї із вказаних умов, зобов`язання з відшкодування шкоди не виникає.

Судом встановлено, що 17.07.2019 року державний інспектор з охорони навколишнього середовища Запорізької області склав протокол №009951 про те, що ОСОБА_1 17.07.2019 о 16:00 год. проводив господарську діяльність без проведення державної реєстрації як суб`єкта господарювання, без одержання спеціального дозволу на користування надрами, а саме: видобування піску з р. Дніпро на лівому березі у трьохстах метрах нижче за течією виходу з руслу причалу АДРЕСА_1 бухта з використанням саморобного земельного снаряду (понтона) з насосом (а.с. 21-22).

Державною екологічною інспекцією Південного округу (Запорізька та Херсонська області) 22.07.2019 здійснено розрахунок збитків від порушення законодавства про використання та охорону надр при самовільному користуванні надрами ОСОБА_1 , а саме: мінерального ресурсу - піщано-гравійної сировини, піску будівельного. Згідно вказаного розрахунку розмір збитків, завданих ОСОБА_1 державі, складає 426 246,91 грн. (а.с. 24-25).

Постановою судді Комунарського районного суду міста Запоріжжя від 21.10.2019 року у справі № 335/8309/19 (провадження № 3/333/1645/19), яка 01.11.2019 року набрала законної сили, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Провадження по справі закрито у зв`язку із закінченням строку накладення стягнення (а.с. 33-34).

Також судом встановлено, що 04.06.2020 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020080040001686 за заявою Державної екологічної інспекції у Запорізькій області були внесені відомості про кримінальне правопорушення за ч.1 ст.240 КК України «Порушення правил охорони або використання надр, незаконне видобування корисних копалин» (а.с. 16, 41).

26.02.2021 року експерт Запорізького відділення Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз склав висновок за результатами проведення судової економічної експертизи №163/164-21 по кримінальному провадженню №12020080040001686, відповідно якого внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства - самовільного користування надрами (видобування піску з р. Дніпро на лівому березі у трьохстах метрах нижче за течією виходу з руслу причалу АДРЕСА_1 , розмір земельної ділянки з видобутою піщано-гравійною сировиною, піском будівельним складає 38м*40м*0,4м*) державі в особі Державної екологічної інспекції у Запорізькій області, заподіяно матеріальний збиток у розмірі 426 264,91 грн. (а.с. 26-32).

За інформацією Державної екологічної інспекції Південного округу (Запорізька та Херсонська області) від 14.07.2021 за вих. № 3407/10-12/06/2-34 встановлено, що інспекцією ОСОБА_1 направлялась претензія від 20.11.2019 за вих. № 4672/12 про відшкодування заподіяної державі шкоди у розмірі 426 246,91 грн. Вказана шкода ОСОБА_1 у добровільному порядку не відшкодована.

Обґрунтовуючи наявність причинного зв`язку між протиправною поведінкою Кіппера та завданням шкоди внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, прокурор вважає, що причинний зв`язок не потрібно доказувати на підставі положень статті 82 ЦПК України.

Проте суд із позицією прокурора не погоджується з наступних підстав.

Відповідно до ч.6 ст.82 ЦПК України постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, є обов`язковою для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалена постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

ОСОБА_1 був визнаний винуватий в тому, що він проводив господарську діяльність без проведення державної реєстрації як суб`єкта господарювання, без одержання спеціального дозволу на користування надрами, за що передбачена відповідальність ч.1 ст.164 КУпАП.

Суддя Комунарського районного суду м. Запоріжжя в постанові від 21.10.2019 року по справі №335/8309/19 не надавав оцінку тому, чи наявна вина ОСОБА_1 у заподіянні шкоди, внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Кодексом України про адміністративні правопорушення передбачена спеціальна відповідальність за порушення права державної власності на надра (статті 47 Кодексу), порушення вимог щодо охорони надр (стаття 57 Кодексу). Проте до такого виду адміністративної відповідальності ОСОБА_1 не притягався.

Крім того, постанова суду від 21.10.2019 року у справі про адміністративне правопорушення не є обов`язковою для суду при розгляді даної справи в частині розміру заподіяної шкоди, оскільки згідно положень ч.6 ст.82 ЦПК України позивач звільняється лише від доказування питання, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони ОСОБА_1 .

Отже прокурор зобов`язаний довести наявність та розмір шкоди, заподіяною діями ОСОБА_1 у загальному порядку доказування, тобто довести ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Суду наданий розрахунок збитків від порушення законодавства про використання та охорону надр при самовільному користуванні надрами ОСОБА_1 (а.с. 24), відповідно якого сума шкоди склала 426 246,91 грн.

Проте, як суд зазначав раніше, ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за самовільне користування надрами, передбаченої статтею 47 КУпАП, не притягався.

Суд зазначає, що ОСОБА_1 був визнаний винуватим лише у тому, що він проводив господарську діяльність без проведення державної реєстрації як суб`єкта господарювання, без одержання спеціального дозволу на користування надрами.

Незважаючи на це, не встановлюючи вину ОСОБА_1 у самовільному користуванні надрами, інспектор з охорони навколишнього природного середовища Запорізької області розраховував збитки від самовільного користування надрами. Суд не приймає цей розрахунок як доказ по справі, оскільки він не підтверджує заподіяння збитків відповідачем.

Крім того, суду наданий висновок експерта судової економічної експертизи №163/164-21 по кримінальному провадженню №12020080040001686, відповідно якого державі в особі Державної екологічної інспекції у Запорізькій області, заподіяно матеріальний збиток у розмірі 426 264,91 грн. (а.с. 26-32).

Проаналізувавши висновок експерта, суд прийшов до таких висновків.

На підставі заяви Державної екологічної інспекції у Запорізькій області в Єдиний реєстр досудових розслідувань були внесені відомості про кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.240 КК України. Обставини кримінального правопорушення полягають у видобування піску 17.07.2019 року з р. Дніпро на лівому березі у трьохстах метрах нижче за течією виходу з руслу причалу АДРЕСА_1 .

Так, частина 1 статті 240 КК України передбачає кримінальну відповідальність за порушення встановлених правил охорони надр, якщо це створило небезпеку для життя, здоров`я людей чи довкілля, а також незаконне видобування корисних копалин місцевого значення у значному розмірі.

Тобто, слідчим відділу поліції №4 Запорізького РУП ГУ НП в Запорізькій області проводиться досудове розслідування за фактом незаконного видобування піску на підстави матеріалів, які були предметом розгляду судді Комунарського районного суду м. Запоріжжя по справі у відношенні ОСОБА_1 за ч.1 ст.164 КУпАП.

В матеріалах справи відсутні відомості щодо результатів кримінального провадження №12020080040001686 за ч.1 ст.240 КК України. На час розгляду справи невідомо, чи встановлені особи, винні у незаконному видобуванні піску, чи пред`явлена їм підозра у вчиненні кримінального правопорушення, або навпаки слідчим було закрито кримінальне провадження у зв`язку із відсутністю події та складу кримінального правопорушення.

У разі, якщо орган досудового розслідування дійсно дійде до висновку, що ОСОБА_1 винен у незаконному видобуванні корисних копалин у значному розмірі, прокурор має право пред`явити цивільний позов у кримінальному провадженні, керуючись частиною 2 статті 127 ЦПК України, якої передбачено, що шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.

Крім того, у суду виникли сумніву щодо можливості використання як доказу висновку експерта №163/164-21, враховуючи те, що згідно статті 222 КПК України відомості досудового розслідування можна розголошувати лише з письмового дозволу слідчого або прокурора і в тому обсязі, в якому вони визнають можливим.

Таким чином, на час розгляду справи, вина ОСОБА_1 у незаконному видобуванню піску не встановлена. Відповідач може бути притягнутий як до адміністративної, так і до кримінальної відповідальності за вчинене, проте докази визнання його винуватим відсутні.

Факт притягнення ОСОБА_1 за порушення порядку провадження господарської діяльності не є достатньої підставою для покладення на нього обов`язку відшкодовувати шкоду за незаконне видобування корисних копалин. Докази на підтвердження заподіяння матеріальних збитків від порушення законодавства про використання та охорони надр судом не приймаються з наведених вище підстав.

У зв`язку із цим, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги прокурора безпідставні, а тому задоволенню не підлягають.

Керуючись ст. 263-265 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов заступника керівника Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Південного округу (Запорізька та Херсонська області) – залишити без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст складений 28.01.2022 року.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Суддя: А.М. Котляр