Ухвала суду № 102829602, 26.01.2022, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа №127/32292/21

Провадження №1-і/127/6/22

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 січня 2022 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області

у складі головуючого - судді Романчук Р.В.,

секретар судового засідання Чорна О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора про продовження строку застосованого до обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 28.08.2021 р. за № 12021025010000830, за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчинені злочинів, передбачених ч. ч. 2, 3 ст. 185 КК України, -

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора Янішевського А.О.,

обвинуваченого ОСОБА_1 та його захисника - адвоката Семенюка І.В.,

ВСТАНОВИВ:

Вінницьким міським судом Вінницької області здійснюється судове провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчинені злочинів, передбачених ч. ч. 2, 3 ст. 185 КК України.

У судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження строку застосованого до обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки продовжують існувати ризики, передбачені ст. 177 КПК України. Вважає, що обвинувачений може ухилятися від суду, незаконно впливати на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Обвинувачений не має міцних соціальних зв`язків, раніше неодноразово судимий. На даний час ризики не зменшилися. Просить продовжити строк застосованого до обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки застосування інших більш м`яких запобіжних заходів, окрім виняткового, не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки обвинуваченого та запобігти вказаним ризикам.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 та його захисник - адвокат Семенюк І.В. заперечували проти задоволення клопотання про продовження строку застосованого до обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Вважають, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України, прокурором не доведені, просили врахувати стан здоров`я обвинуваченого та обрати запобіжний захід не пов`язаний з триманням під вартою.

Заслухавши думку учасників кримінального провадження, проаналізувавши матеріали кримінального провадження, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до положень ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Частиною 1 статті 194 КПК України встановлено, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частиною п`ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання. (ч. 4 ст. 194 КПК України).

В судовому засіданні встановлено, що під час досудового розслідування ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 03.09.2021 року до обвинуваченого було застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк 60 днів до 30.10.2021 року.

Ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 29.10.2021 року продовжено строк застосованого до обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування до 02.12.2021 року.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 01.12.2021 року продовжено строк застосованого до обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою на строк 60 днів до 29.01.2022 року включно.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених ч. ч. 2, 3 ст. 185 Кримінального кодексу України, раніше неодноразово судимий, одружений, офіційно не працевлаштований.

Також суд приймає до уваги і стадію даного судового провадження, в межах якого потерпілі, обвинувачений та свідки не допитані, письмові докази не досліджувалися.

Стосовно ризику переховування від суду, то як вбачається із практики Європейського суду з прав людини, тяжкість покарання, якому може бути підданий підозрюваний чи обвинувачений, можна законно розглядати, як таку, що може спонукати до втечі, однак можливість жорстокого засудження є недостатньою для виправдання тримання під вартою. При цьому загроза втечі не випливає з простої можливості для обвинуваченого перетнути кордон держави. Для того, щоб ця обставина мала реальний характер потрібно доказувати наявність інших обставин, а саме: характеристики особи, місце проживання, професію, прибуток, наявність сімейних зв`язків, будь-яких зв`язків з іншою країною, або наявність зв`язків в іншому місці. Ризик втечі не виникає лише за відсутності постійного місця проживання («Сулаоя проти Естонії», «Панченко проти Росії») та зменшується зі збігом часу, проведеного під вартою («Ноймайстер проти Австрії»). Небезпека переховування обвинуваченого не може бути оцінена виключно на основі тяжкості покарання за злочин. Наявність небезпеки переховування повинно бути оцінено з посиланням на ряд інших відповідних факторів, які можуть або підтвердити існування небезпеки втечі, або зробити її настільки незначною, що вона не може виправдати тримання під вартою («Строган проти України»).

При цьому суд зазначає, що тяжкість злочину не може бути єдиною підставою для обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Однак, суд враховує, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні нетяжкого та тяжкого злочинів, раніше неодноразово судимий, що в сукупності з іншими обставинами збільшує ризик переховування від суду настільки, що його неможливо відвернути, не тримаючи особу під вартою.

Суд зазначає, що доводи сторони захисту про те, що обвинувачений не має наміру переховуватися від суду, оскільки має постійне місце проживання, самі по собі не можуть служити підставою для зміни запобіжного заходу, а мають враховуватися в сукупності з іншими обставинами, встановленими під час розгляду клопотання.

В разі переховування обвинуваченого, ризик якого залишається високим, стане неможливим подальше судове провадження та реалізація принципу змагальності сторін під час судового розгляду, що також зумовлює подальше застосування тримання під вартою щодо обвинуваченого.

Що стосується ризику незаконно впливати на свідків, суд, оцінюючи наявність ризику незаконно впливати на свідків, враховує, що свідки на даний час судом не допитанні, та вважає, що ризик такого впливу зберігається до дослідження показань свідків безпосередньо судом під час судового розгляду. Суд не виключає ймовірності того, що не будучи обмеженим у спілкуванні із свідками, обвинувачений може здійснювати на них незаконний вплив.

Що стосується ризиків вчинення іншого кримінального правопорушення, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, суд, враховуючи, що ОСОБА_1 раніше неодноразово судимий, офіційно не працевлаштований, не мав постійного джерела доходу, вважає такі ризики доведеними.

Крім того, враховуючи вимоги ст. 5 Конвенції «Про захист прав людини та основоположних свобод», суд враховує також наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим злочинів, особу обвинуваченого у їх взаємозв`язку з можливими ризиками у справі.

Доказів того, що за станом здоров`я обвинувачений не може перебувати під вартою, до суду не надано.

Суд дійшов висновку про наявність підстав для продовження строку застосованого до обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки ризики, встановлені під час розгляду клопотання прокурора, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених ч. 1 ст. 176 КПК України, не може запобігти доведеним під час розгляду ризикам.

Враховуючи викладене, з метою забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення, суд дійшов висновку про доцільність задоволення клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченого.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 176, 177, 181, 183, 194 КПК України,-

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора - задовольнити.

Запобіжний захід у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - продовжити на 60 днів, починаючи з 26.01.2022 року до 26.03.2022 року включно.

Строк дії ухвали до 26.03.2022 року.

Копію ухвали направити до Державної установи "Вінницька установа виконання покарань (№1)" для виконання.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку обвинуваченим, його захисником, законним представником, прокурором безпосередньо до Вінницького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Подання апеляційної скарги на ухвалу суду зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя