Ухвала суду № 102826533, 24.01.2022, Іванківський районний суд Київської області

Справа № 366/1653/21

Провадження № 2/366/67/22

У Х В А Л А

24 січня 2022 року Іванківський районний суд Київської області в складі: головуючого судді Ткаченка Ю.В., за участю секретаря судових засідань Євтушенко В.Д., розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку ч.2 ст.247 ЦПК України, в смт.Іванків Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Київської обласної державної адміністрації, Вишгородської районної державної адміністрації про стягнення невиплаченої заробітної плати, вихідної допомоги та компенсації за невчасну виплату коштів,

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Київської обласної державної адміністрації, Вишгородської районної державної адміністрації про стягнення невиплаченої заробітної плати, вихідної допомоги та компенсації за невчасну виплату коштів.

В обґрунтування своєї заяви позивач посилається на те, що він 09 квітня 2020 року Розпорядженням Президента України за № 246/2020-рп був призначений Головою Поліської районної державної адміністрації Київської області.

Президент України 29.03.2021 року видав Розпорядження за № 264/2021-рп про звільнення його з посади Голови Поліської РДА на підстав п. 6 ч. 2 ст. 9 Закону України «Про місцеві державні адміністрації», а саме «припинення повноважень голів місцевих державних адміністрацій» у зв`язку з реорганізацією самої районної держадміністрації.

Відповідно до «Порядку розгляду питань, пов`язаних з підготовкою і внесенням подань щодо осіб, призначення на посаду та звільнення з посади яких здійснюється Верховною Радою України, Президентом України або Кабінетом Міністрів України чи погоджується з Кабінетом Міністрів України», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 квітня 2012 р. №298, у 3-х денний термін ОСОБА_1 видано розпорядження за № 14-К від 31.03.2021 р. про припинення повноважень Голови Поліської РДА.

Враховуючі те, що для розрахунку з ним в розпорядженні Поліської РДА не вистачало коштів, 31.03.2021 р. комісія з реорганізації РДА (комісія утворена розпорядженням голови Київської обласної державної адміністрації від 11 січня 2021 р. № 18) звернулась до Департаменту фінансів Київської обласної державної адміністрації та до правонаступника - Вишгородської районної державної адміністрації, але позитивного результату дане звертання не мало (відповідні документи додаються до позову).

У зв`язку з тим, що необхідні кошти в розмірі 126 417,56 грн. так і не були виділені, йому не була виплачена заробітна плата за період роботи з 30.03.2021 по 31.03.2021 року у сумі 2 483,2 грн. та вихідна допомога у сумі 123 934,26 грн.

Позивач вважає, що Київська обласна державна адміністрація та Вишгородська районна державна адміністрація повинні виплатити йому на підставі правовідносин, що склались між ними, заробітну плату за період роботи з 30.03.2021 року по 31.03.2021 року та вихідну допомогу в розмірі 126417,46 грн.; середній заробіток за весь час затримки виплати по день фактичного розрахунку – 23280 грн. х 3 місяці (з 29.03.2021 року по 29.06.2021 року) = 69840 грн., а всього на загальну суму – 196257,46 грн.

На підставі викладеного позивач змушений звернутися до суду з позовом.

Ухвалою суду від 06 липня 2021 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено до підготовчого судового засідання на 29 вересня 2021 року на 10 год.

03 серпня 2021 року до суду від представника Київської ОДА Куценко А. надійшов Відзив на позов, в якому просить у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити повністю (а.с. 39-47).

23 вересня 2021 року до суду від позивача ОСОБА_1 надійшло заперечення на відзив Київської ОДА (а.с. 59-61).

Розгляд підготовчого судового засідання, яке призначене на 29 вересня 2021 року, було відкладено за клопотання представника позивача (а.с. 63).

Ухвалою суду від 15 листопада 2021 року закрито підготовче провадження та призначено цивільну справу до розгляду.

Розгляд судового засідання було відкладено на 24 січня 2022 року на 15 год. у зв`язку з неявкою відповідачів.

У судове засідання сторони не з`явилися, про розгляд справи судом повідомлені вчасно, заяв та клопотань до суду не надіслали.

Оскільки у судове засідання учасники справи, повідомлені своєчасно та належним чином, не з`явилися, тому згідно зі ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що 09 квітня 2020 року Розпорядженням Президента України за № 246/2020-рп ОСОБА_1 був призначений Головою Поліської районної державної адміністрації Київської області (а.с. 5).

Президент України 29.03.2021 року видав Розпорядження за № 264/2021-рп про звільнення ОСОБА_1 з посади Голови Поліської РДА на підстав п. 6 ч. 2 ст. 9 Закону України «Про місцеві державні адміністрації», а саме «припинення повноважень голів місцевих державних адміністрацій» у зв`язку з реорганізацією самої районної держадміністрації (а.с. 8).

Згідно Розпорядження № 14-К від 31.03.2021 року «Про припинення повноважень голови Поліської районної державної адміністрації Київської області, виданого головою Поліської районної державної адміністрації Лещенко А., припинено повноваження голови Поліської районної державної адміністрації, у зв`язку з реорганізацією районної державної адміністрації (а.с. 9).

Відповідно до трудової книжки ОСОБА_1 14.04.2020 року призначений головою Поліської районної державної адміністрації Київської області, а 31.03.2021 року звільнений з посади голови Поліської районної державної адміністрації, п.6 ч.2 ст. 9 Закону України «Про місцеві державні адміністрації», п. 5 ст. 41 Кодексу законів про працю України (а.с. 10).

Відповідно до статті 5 Закону України «Про державну службу» відносини, що виникають у зв`язку із вступом, проходженням та припиненням державної служби, регулюються цим Законом, якщо інше не передбачено законом.

У статті 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

За статтею 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.

Відповідно до частини першої статті 18 Закону України від 02 червня 2016 року №1402- VIII «Про судоустрій і статус суддів» суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року, яка в силу положень статті 9 Конституції України є частиною національного законодавства, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Поняття «суд, встановлений законом» включає в себе, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.

Система судів загальної юрисдикції є розгалуженою. Судовий захист є основною формою захисту прав, інтересів та свобод фізичних та юридичних осіб, державних та суспільних інтересів. З метою якісної та чіткої роботи судової системи міжнародним і національним законодавством передбачено принцип спеціалізації судів.

Судова юрисдикція - це інститут права, який покликаний розмежувати між собою компетенцію як різних ланок судової системи, так і різні види судочинства, якими є цивільне, кримінальне, господарське та адміністративне.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

Предметна юрисдикція - це розмежування компетенції цивільних, кримінальних, господарських та адміністративних судів. Кожен суд має право розглядати і вирішувати тільки ті справи (спори), які віднесені до їх відання законодавчими актами, тобто діяти в межах встановленої компетенції.

Відповідно до положень стаття 19 ЦПК України у порядку цивільного судочинства суди розглядають справи щодо: захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин; інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

КАС України визначено завдання та основні засади адміністративного судочинства, зміст публічно-правового спору і справи, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів.

Так, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

Характерною ознакою публічно-правових спорів є сфера їх виникнення - публічно-правові відносини, тобто передбачені нормами публічного права суспільні відносини, що виражаються у взаємних правах та обов`язках їх учасників у різних сферах діяльності суспільства, зокрема пов`язаних з реалізацією публічної влади.

Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама собою участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим і відносити його до справ адміністративної юрисдикції.

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

У цій справі предмет позову стосується стягнення з відповідачів - Київської обласної державної адміністрації, Вишгородської районної державної адміністрації не виплаченої заробітної плати, вихідної допомоги та компенсації за невчасну виплату коштів на користь колишнього голови Поліської районної державної адміністрації.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» виконавчу владу в областях і районах, містах Києві та Севастополі здійснюють місцеві державні адміністрації. Місцева державна адміністрація є місцевим органом виконавчої влади і входить до системи органів виконавчої влади. Місцева державна адміністрація в межах своїх повноважень здійснює виконавчу владу на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, а також реалізує повноваження, делеговані їй відповідною радою.

Відповідно до п. 2 частини першої статті 19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.

У відповідності до п. 17 частини першої статті 4 КАС України, публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.

Проходження публічної служби - це процес діяльності особи на посадах, які вона обіймає, починаючи від моменту призначення на відповідну посаду та завершуючи припиненням публічної служби, із сукупністю всіх обставин і фактів, які супроводжують таку діяльність. Оскільки така професійна діяльність нерозривно пов`язана з отриманням оплати (винагороди) за роботу, яку особа виконує на відповідній посаді, то правовідносини, пов`язані з нарахуваннями, виплатами, утриманнями, компенсаціями, перерахунками заробітної плати, компенсацій, грошової допомоги під час виконання такою особою своїх посадових обов`язків, є одним з елементів проходження публічної служби, а під час звільнення з публічної служби - одним з елементів припинення такої служби.

Оскільки публічна служба є різновидом трудової діяльності, відносини публічної служби як окремий різновид трудових відносин існують на стику двох галузей права - трудового та адміністративного, тому правовідносини, пов`язані з прийняттям на публічну службу, її проходженням та припиненням, регламентуються нормами як трудового, так і адміністративного законодавства, а спори, які виникають з таких правовідносин, підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.

У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Таким чином, суд приходить до висновку, що зазначений спір є публічно-правовим та підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, оскільки він виник щодо стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, пов`язаної із проходженням публічної служби, а також невиплаченої при його звільненні вихідної допомоги та компенсацію за невчасну виплату коштів, а тому не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Спори, пов`язані з проходженням публічної служби, розглядаються за правилами адміністративного судочинства.

Аналогічний висновок у подібних правовідносинах зробила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 22.08.2018 року усправі №724/1656/16-ц пров.№14-294цс18.

З огляду на викладене суд вважає за необхідне закрити провадження у справі, оскільки цей спір не підлягає розгляду в судах у порядку цивільного судочинства. При цьому позивачу слід роз`яснити його право на судовий захист у порядку адміністративного судочинства.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 255, 256 ЦПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Київської обласної державної адміністрації, Вишгородської районної державної адміністрації про стягнення невиплаченої заробітної плати, вихідної допомоги та компенсації за невчасну виплату коштів - закрити.

Роз`яснити позивачу ОСОБА_1 право на судовий захист з даним спором у порядку адміністративного судочинства.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на ухвалу Іванківського районного суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної копії ухвали.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Київського апеляційного суду або через Іванківський районний суд Київської області.

Відповідно до пункту 15.5 Перехідних положень ЦПК України, до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи до Київського апеляційного суду через Іванківський районний суд, а матеріали справи витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя Ю.В. Ткаченко