Рішення № 102825965, 17.01.2022, Маневицький районний суд Волинської області

Справа: 164/1793/20

п/с 2/164/56/2022

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 січня 2022 року Смт. Маневичі

Маневицький районний суд Волинської області в складі:

головуючого – судді Токарської І.С.,

з участю секретаря Панасюк Ю.В.,

позивача ОСОБА_1 , її представника ОСОБА_2 ,

представників відповідачів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Маневичі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства, Державного підприємства «Колківське лісове господарство», Камінь – Каширської районної державної адміністрації Волинської області про зобов`язання провести приватизацію квартири, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася до суду із позовом, який обґрунтовувала тим, що восени 1980 року їй разом із покійним чоловіком ОСОБА_6 на підставі наказу директора Колківського держлісгоспу було надано для проживання двокімнатну квартиру в одноповерховому будинку за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки чоловік працював на посаді шофера гаража держлісгоспу, звідки був звільнений за власним бажанням 28 листопада 1997 року (згідно Наказу №117-к Колківського держлісгоспу об`єднання «Волиньліс»). З січня 1998 року вони неодноразово звертались до Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства, ДП «Колківське лісове господарство» з проханням дати дозвіл на приватизацію даної квартири, однак отримували постійні відмови з різних підстав, а саме у зв`язку із наданням статусу службової квартири, відсутності ордеру на вселення, не висловлення чоловіком за життя бажання приватизувати квартиру. Вважає відмови у приватизації вказаної квартири незаконними, оскільки вона разом із покійним чоловіком ОСОБА_6 з 1980 року проживала у двокімнатній квартирі в одноповерховому будинку за адресою: АДРЕСА_2 (на даний час 2б), оскільки покійний чоловік працював на посаді шофера гаража держлісгоспу, звідки був звільнений за власним бажанням 28 листопада 1997 року. Чек на приватизацію нею не використовувався. Рішенням суду було визнано незаконним розпорядження виконкому Маневицької районної ради Волинської області від 8 вересня 1995 року та розпорядження Маневицької районної державної адміністрації від 15 квітня 1998 року №153 про внесення в число службових приміщень квартири, що по АДРЕСА_2 . Однак, вказаній квартирі, де на той час разом з чоловіком проживала з 1980 року, розпорядженням від 12 квітня 2006 року №144 було надано статус службової. Вказане розпорядження вважає незаконним, просила його скасувати та зобов`язати Волинське обласне управління лісового та мисливського господарства та ДП «Колківське лісове господарство» провести приватизацію квартири по АДРЕСА_2 .

Ухвалою від 3 грудня 2020 року було відкрито загальне позовне провадження у даній справі.

Відповідачем ДП «Колківським ЛГ» подано відзив на позовною заяву, в якому зазначили, що позовні вимоги ОСОБА_1 заперечують в повному обсязі, оскільки позовна вимога про скасування розпорядження має вирішуватися в порядку КАСУ, наймачем спірної квартири був ОСОБА_6 , якому вона надавалася як працівнику підприємства і який за життя не висловлював свою волю щодо приватизації вказаного помешкання. Крім того, при звернення до відповідача позивачем не було надано відповідного ордеру, тому відмова у приватизації є обґрунтованою. Оскільки ОСОБА_7 не було виконано всі умови для проведення приватизації, у задоволенні позову просили відмовити.

На заперечення позовних вимог відповідачем Волинським обласним управлінням лісового та мисливського господарства подано відзив, в якому просили відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , оскільки відсутні будь – які підтвердження щодо набуття статусу наймача спірної квартири позивачкою. Крім того, обов`язковим є погодження чи згода на відчуження нерухомого майна, переданого ДП «Колківське ЛГ» у господарське відання від органу, уповноваженого управляти державною власності, яким є Державне агентство лісових ресурсів України, а тому вважають, що ВОУЛМГ є неналежним відповідачем, а тому позов є безпідставним.

Представником позивача ОСОБА_2 було подано заяву про уточнення позовних вимог, згідно якої просила: визнати за ОСОБА_1 право на приватизацію за зобов`язати ДП «Колківське лісове господарство» та Волинське обласне управління лісового та мисливського господарства провести приватизацію квартири АДРЕСА_1 ; визнати незаконним розпорядження Маневицької РДА від 12 квітня 2006 року №144 «Про надання статусу службової квартири» - двокімнатній квартирі житловою площею 28, 6 кв.м., що розміщена у двоквартирному житловому будинку за адресою: АДРЕСА_2 .

Ухвалою Маневицького районного суду Волинської області від 22 квітня 2021 року було замінено відповідача Маневицьку районну державну адміністрацію Волинської області на правонаступника Камінь – Каширську районну державну адміністрацію Волинської області.

Згідно заяви від 27 травня 2021 року представник позивача зменшила позовні вимоги і просила суд визнати за ОСОБА_1 право на приватизацію за зобов`язати ДП «Колківське лісове господарство» та Волинське обласне управління лісового та мисливського господарства провести приватизацію квартири АДРЕСА_1 .

Уточнені позовні вимоги позивач та її представник в судовому засіданні підтримали, просили задовольнити.

Представники відповідачів, кожен зокрема, щодо задоволення позову заперечили.

Заслухавши думку учасників судового процесу, кожного зокрема, проаналізувавши обставини справи та надані сторонами докази, суд приходить наступного висновку.

Частиною 1 ст. 55 Конституції України визначено, що права і свободи громадянина захищаються судом.

За змістом частини першої статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (стаття 5 ЦПК України).

Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Статтею 1217 ЦК України визначено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно із статтею 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок смерті.

У відповідності до статті 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Згідно зі статтею 345 ЦК України фізична або юридична особа може набути право власності у разі приватизації державного майна та майна, що є в комунальній власності. Приватизація здійснюється у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини першої статті 1 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» приватизація державного житлового фонду (далі - приватизація) - це відчуження квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках, призначених для проживання сімей та одиноких осіб, кімнат у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів, та належних до них господарських споруд і приміщень (підвалів, сараїв і т. ін.) державного житлового фонду на користь громадян України.

Частиною четвертою статті 5 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» передбачено, що право на приватизацію квартир (будинків) державного житлового фонду з використанням житлових чеків одержують громадяни України, які постійно проживають у цих квартирах (будинках) або перебували на обліку потребуючих поліпшення житлових умов до введення в дію цього Закону.

Відповідно до пунтку 11 статті 8 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" спори, що виникають при приватизації квартир (будинків) та житлових приміщень у гуртожитках державного житлового фонду, вирішуються судом.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є дружиною ОСОБА_6 , який працював шофером гаража Колківського держлісгоспу об`єднання «Волиньліс» і помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.п.11, 62-63).

Згідно довідки №204, виданої ДП «Колківське ЛГ» 16 травня 2019 року ОСОБА_1 зареєстрована та проживає у квартирі АДРЕСА_1 , яка перебуває на балансі вказаного підприємства (а.п.58).

Із відповіді Маневицької РДА від 9 березня 1998 року на звернення ОСОБА_6 та ОСОБА_1 щодо приватизації квартири АДРЕСА_2 вбачається, що перевіркою встановлено, що квартира в якій вони проживають є відомчою і перебуває на балансі Колківського лісгоспу і відповідно до реєстру службових квартир РДА вказана квартира не є службовою і відмова Колківського лісгоспу у приватизації житла порушує їх право на приватизацію (а.п.64).

Рішенням Маневицького районного суду Волинської області від 11 червня 1998 року позов ОСОБА_6 , ОСОБА_1 до Маневицької РДА, Колківського держлісгоспу про визнання незаконним розпорядження Маневицького райвиконкому від 8 вересня 1995 року, розпорядження голови камінь – Каширської райдержадміністрації від 15 квітня 1998 року №53 про надання статусу службової квартири будинку АДРЕСА_2 та відмови у приватизації даної квартири задоволено частково. Ухвалено визнати незаконним розпорядження виконавчого комітету Маневицької районної Ради Волинської області від 8 вересня 1995 року №251-рв та розпорядження Маневицької районної державної адміністрації №153 від 15 квітня 1998 року про включення в число службових жилих приміщень квартири, що розташована по АДРЕСА_2 . У позові ОСОБА_8 , ОСОБА_1 до Колківського держлісгоспу про визнання незаконної відмови у дачі згоди на приватизацію жилого приміщення, що за адресою АДРЕСА_2 відмовлено за безпідставністю. Причиною часткового задоволення позову стала та обставина, що в судовому засіданні було встановлено, що квартира, в якій проживають позивачі, безпосередньо знаходиться на території центральної садиби Колківського лісництва, а тому приватизації не підлягає.

В судовому засіданні представники відповідачів ДП «Колківське ЛГ» та ВОУЛМГ заперечували позовні вимоги оскільки відсутні дані щодо в підтвердження наявності висловлення за життя ОСОБА_6 бажання приватизації квартири, однак, на думку суду, наявність такого волевиявлення підтверджує вищевказане рішення Маневицького районного суду Волинської області.

Відповідно до пункту 10 частини 1 статті 15 Житлового кодексу Української РСР, до компетенції виконавчих комітетів районних, міських, районних у містах рад народних депутатів належить видача ордерів на жилі приміщення.

Відповідно до статті 58 ЖК УРСР ордер є єдиною підставою для вселення в надане жиле приміщення.

Згідно з пунктами 69, 72 Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР, затверджених постановою Ради Міністрів УРСР і Укрпрофради від 11 грудня 1984 року № 470, на підставі рішення про надання жилого приміщення в будинку державного або громадського житлового фонду виконавчий комітет районної, міської, районної в місті, селищної, сільської ради народних депутатів видає громадянинові ордер, який є єдиною підставою для вселення в надане жиле приміщення. Ордер може бути видано лише на вільне жиле приміщення. Ордер дійсний протягом 30 днів.

При вселенні в надане жиле приміщення громадянин здає ордер у житлово-експлуатаційну організацію, а за її відсутності відповідному підприємству, установі,організації. Одночасно подаються паспорти усіх членів сім`ї, включених до ордера, з відміткою про виписку з попереднього місця проживання.

Таким чином, ордер не підлягає зберіганню у наймача квартири та є документом з обмеженим строком дії (30 днів), який лише дає право на вселення у квартиру.

Правомірність вселення та проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_6 в спірній квартирі відповідачами не оспорюється.

Твердження представників відповідачів ОСОБА_4 та ОСОБА_3 з приводу того, що ДП «Колківське ЛГ» та ВОУЛМГ є неналежними відповідачами спростовується відповіддю Державного агентства лісових ресурсів України, де вказано, що згідно із вимогами ЗУ «Про приватизацію державного житлового фонду» вирішення питання приватизації державного житлового фонду, яке не є службовим, належить до компетенції державного підприємства у повному господарському віданні якого знаходиться державний житловий фонд.

Із пояснень представника відповідача ДП «Колківське ЛГ» Власюка А.О. в судовому засіданні встановлено, що розпорядження Маневицької РДА Волинської області №144 від 12 квітня 2006 року про надання статусу службової квартири двокімнатній квартирі, житловою площею 28,6 кв м, що розміщена в двоквартирному житловому будинку по АДРЕСА_2 , стосується службового житла, ордер на яке видано ОСОБА_9 11 липня 2008 року.

У зв`язку із цим представником позивача ОСОБА_2 було зменшено позовні вимоги в частині скасування розпорядження Маневицької РДА Волинської області №144 від 12 квітня 2006 року про надання статусу службової квартири двокімнатній квартирі, а тому суд вважає, що Камінь – Каширською районною державна адміністрацією (правонаступником Маневицької РДА) права позивача порушені не були, а тому в частині задоволення позовних вимоги до районної адміністрації слід відмовити.

Рішенням виконкому Колківської селищної ради Волинської області №44 від 23 квітня 2019 року було присвоєно квартирам двоквартирного будинку ДП «Колківське ЛГ» адреси: АДРЕСА_3 (загальна площа 46,9 кв.м.); АДРЕСА_1 (загальна площа 61,2 кв.м.)

Згідно з частиною 10 статті 8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» органи приватизації не мають права відмовити мешканцям квартир (будинків) у приватизації займаного ними житла, за винятком випадків, передбачених п.2 ст.2 цього Закону, а саме не підлягають приватизації: квартири-музеї, квартири (будинки), розташовані на території закритих військових поселень, підприємств, установ і організацій, природних та біосферних заповідників, національних парків, Ботанічних садів, дендрологічних, зоологічних, регіональних ландшафтних парків, парків-пам`ятників садово-паркового мистецтва, історико-культурних заповідників, музеїв-заповідників, кімнати у гуртожитках; квартири(будинки), які перебувають у аварійному стані; квартири, віднесені у встановленому порядку до числа службових, а також квартири, розташовані в зоні безумовного (обов`язкового) відселення, забрудненій внаслідок аварії на ЧАЕС.

Даний перелік підстав для відмови в приватизації квартири є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає, та вбачається, що на квартиру за адресою квартири АДРЕСА_1 на даний час не розповсюджується, а тому позов є підставним та підлягає задоволенню.

З приводу тверджень представників відповідачів про необхідність розгляду даного спору в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України, то суд вважає необхідним роз`яснити, що справи за позовами про зобов`язання провести приватизацію квартири розглядаються у порядку цивільного судочинства. Зазначена правова позиція викладена в постановах Великої Палати Верховного Суду від 20 червня 2018 року у справі №200/18858/16-ц провадження №14-165цс18 та від 21 березня 2018 року у справі №К/9901/12678/18 провадження №11-124апп18.

На підставі ч. 1 ст. 55 Конституції України, ст. ст. 16, 345, 1216 – 1218, 1223 ЦК України, ст. ст. 15, 58 ЖК УРСР, ст. ст. 1, 5, 8 ЗУ «Про приватизацію державного житлового фонду», керуючись ст. ст.2, 12, 13, 17, 76 - 78, 89, 259, 263, 264, 265 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_1 право на приватизацію, зобов`язати Державне підприємство «Колківське лісове господарство» та «Волинське обласне управління лісового та мисливського господарства провести приватизацію квартири АДРЕСА_1 .

У задоволенні позову до Камінь – Каширської районної державної адміністрації Волинської області відмовити.

Стягнути з Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства та Державного підприємства «Колківське лісове господарство» на користь ОСОБА_1 по 840 гривень 80 копійок судового збору.

Позивач: ОСОБА_1 , паспорт серії НОМЕР_1 , виданий Маневицьким РВ УМВС у Волинській області, РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 .

Відповідачі: Волинське обласне управління лісового та мисливського господарства, адреса місцезнаходження: пр.Волі, 30, м. Луцьк Волинської області, ЄДРПОУ 35213572.

Державне підприємство «Колківське лісове господарство»: вул. Центральна, 1, смт.Колки, ЄДРПОУ 00991597.

Повний текст судового рішення складений 27 січня 2022 року.

Рішення суду може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Маневицького районного суду

Волинської області І.С. Токарська