Постанова № 102825867, 27.01.2022, Ковельський міськрайонний суд Волинської області

Справа № 159/7074/21

Провадження № 3/159/94/22

КОВЕЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 січня 2022 року м. Ковель

Суддя Ковельського міськрайонного суду Волинської області Волкова Ю.Ф.,

розглянувши матеріали, що надійшли від Головного управління ДПС у Волинській області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України (паспорт № НОМЕР_1 , виданий 13.04.2017 органом 0710, РНОКПП НОМЕР_2 ), який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , керівника ТОВ «Волиньдорресурс»

за вчинення правопорушення, передбаченого частиною другою статті 163-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - Кодекс),

встановила:

25.11.2021 до Ковельського міськрайонного суду Волинської області від Головного управління ДПС у Волинській області надійшли матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за частиною другою статті 163-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Згідно із протоколом про адміністративне правопорушення серії 3041/03-20-18-07 від 24.11.2021 - Керівник ТОВ «Волиньдорресурс» (юридична адреса: вулиця Люблинецька, 10, село Зелена, Ковельський район, Волинська область) ОСОБА_1 несвоєчасно подав податкову декларацію з податку на додану вартість за жовтень 2021 року (термін подання 22.11.2021, фактично подано 23.11.2021), чим порушив п.п.49.18.1 п.49.18 статті 49 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-YI, із змінами та доповненнями, згідно акту Камеральної перевірки податкової звітності з податку на додану вартість № 10007/03-20-18-07/43976639 від 24.11.2021.

Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за частиною другою статті 163-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

У судові засідання призначені на 13.01.2022, 27.01.2022 ОСОБА_1 не прибув, повідомлявся шляхом направлення судової повістки про виклик до суду на адресу проживання особи, так і за адресою місцеперебування ТОВ «Волиньдорресурс», причини неявки не повідомив, жодних доказів та заперечень для спростування складеного відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення суду не надав, клопотання про відкладення розгляду справи не заявив.

Одним із принципів судочинства визнано пріоритет публічного інтересу над приватним. Безпідставне умисне затягування розгляду справи нівелює завдання Кодексу, яким є охорона прав і свобод громадян, зміцнення законності та виховання громадян.

Крім того, недотримання строків розгляду справ про адміністративні правопорушення порушує конституційне право на судовий захист і негативно впливає на ефективність та авторитет судової влади.

За таких обставин, а також з урахуванням того, що під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою статті 163-1 Кодексу, не передбачається обов`язкова присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, суддя дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутності ОСОБА_1 на підставі наявних у матеріалах доказів.

Дослідивши письмові докази у справі, суддя дійшла наступних висновків.

Відповідно до статті 251 Кодексу доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Оцінивши докази та матеріали, надавши правову оцінку встановленим обставинам, суд дійшов висновку, що справа підлягає закриттю за відсутністю у діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого частиною другою статті 163-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, так як винуватість ОСОБА_1 у вчиненні даного правопорушення не знайшла свого підтвердження в суді з огляду на таке.

Диспозицією частини другої статт 163-1 Кодексу передбачена відповідальність за дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за те ж порушення.

Попри це, до матеріалів справи не додано жодних доказів на підтвердження повторності правопорушення за статтею 163-1 Кодексу, вчиненого ОСОБА_1 .

Крім того суд звертає увагу, що відмітка в протоколі про адміністративне правопорушення «притягався до адміністративної відповідальності раніше - зі слів притягався» не є доказом того, що ОСОБА_1 повторно протягом року вчинив аналогічне правопорушення, так як не підтверджено відповідним доказом (рішенням суду).

У відповідності до вимог статті 7 Кодексу, ніхто не може бути підданий заходам впливу в зв`зку з адміністративним правопорушенням не інакше як на підставі і в порядку встановленому законом, а застосування заходів адміністративного впливу проводиться в межах компетенції того органу, який його застосовує у точній відповідності із законом.

Відповідно до вимог статей 245,280 Кодексу завданням провадження в справі про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин, вирішення її в точній відповідності з законом. При розгляді справи про адміністративне правопорушення в обов`язковому порядку має бути з`ясовано: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують чи обтяжують її відповідальність, тощо.

Відповідно до частини другої статті 251 Кодексу обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Одночасно суддя наголошує на тому, що винуватість у вчиненні певною особою правопорушення має доводитися в суді; суддя не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суддя неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У відповідності до роз`яснень, якімістяться в ч.2 п.19 постанови Пленуму Верховного суду України від 01.11.1996 року №9 «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя», визнання особи винуватою, може мати місце лише за умови доведеності її вини.

Підсумовуючи вищенаведене суд приходить до висновку, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази на підтвердження факту повторного вчинення ОСОБА_1 протягом року правопорушення, передбаченого частиною першою статті 163-1 Кодексу, у зв`язку з чим дії ОСОБА_1 невірно кваліфіковано уповноваженою особою за частиною другою статті 163-1 Кодексу.

Однак норми Кодексу України про адміністративні правопорушення не передбачають перекваліфікації дій за вчинене правопорушення, передбачене цим Кодексом. Отже, виходячи з того, що дії ОСОБА_1 , які викладені у фабулі протоколу підлягають кваліфікації за частиною першою статті 163-1 Кодексу, а не за частиною другої статті 163-1 Кодексу, так як відсутня така кваліфікуюча ознака як «повторність», суд не може перекваліфікувати дії ОСОБА_1 і визнати його винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого диспозицією частини другої статті 163-1 Кодексу.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 247 Кодексу, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного, у зв`язку з тим, що суддя самостійно, відповідно до норм чинного законодавства, не має права здійснювати перекваліфікацію адміністративного правопорушення, а повинен здійснювати розгляд протоколу в тому вигляді в якому він надійшов, суд дійшов висновку про необхідність закриття провадження в справі про адміністративне правопорушення за відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 163-1 Кодексу.

Керуючись статтями 247, 251-252, 256, 280, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення суддя, -

постановила:

Провадження у справі № 159/7074/21 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за правопорушення, передбачене частиною другою статті 163-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення– закрити, через відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, або прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 Кодексу, протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя Ковельського міськрайонного суду Волинської областіЮ. Ф. Волкова