Рішення № 102825466, 26.01.2022, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.01.2022 Справа № 914/3553/21

Господарський суд Львівської області у складі судді Долінської О.З., за участю секретаря судового засідання Муравець О.М.,

розглянувши матеріали справи за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Благогаз Збут”, м. Львів

до відповідача: Щирецької селищної ради Львівського району Львівської області, смт. Щирець, Пустомитівський район, Львівська область

про стягнення штрафних санкцій в розмірі 17 406,71 грн.

Представники сторін:

від позивача: Морганюк Ю.Є. – адвокат, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 001172 від 28.09.2018 р.; довіреність за вих. № 28/04-02 від 28.04.2021 р.

від відповідача: не з`явився

ВСТАНОВИВ:

24.11.2021 р. Товариство з обмеженою відповідальністю “Благогаз Збут” звернулось до Господарського суду Львівської області з позовом до Щирецької селищної ради Львівського району Львівської області про стягнення штрафних санкцій в розмірі 17 406,64 грн.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 29.11.2021 р. судом постановлено прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі. Розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження. Розгляд справи по суті призначено на 22.12.2021 р.

20.12.2021 р. представником відповідача подано на адресу суду відзив на позовну заяву з додатками за вх. № 30595/21, відповідно до якого відповідач просить суд у задоволенні позову відмовити повністю з підстав, викладених у поданому відзиві.

Ухвалою повідомленням Господарського суду Львівської області від 22.12.2021 р. розгляд справи по суті призначено на 26.01.2022 р.

26.01.2022 р. представник позивача в судове засідання з розгляду справи по суті з`явився, позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві та поясненнях, наданих в судових засіданнях. Просить позов задоволити повністю та судові витрати покласти на відповідача.

26.01.2022 р. представник відповідача в судове засідання з розгляду справи по суті не з`явився, хоча належно був повідомлений про час, місце та дату судового засідання за адресою відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань – 81160, Львівська область, Львівський район, смт. Щирець, пл. Ринок, буд. 8 (докази містяться в матеріалах справи).

Згідно з ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Відповідно до частин третьої та сьомої статті 120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Ухвали у даній справі скеровувались відповідачу судом за адресою, зазначеною у Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань – 81160, Львівська область, Львівський район, смт. Щирець, пл. Ринок, буд. 8 (докази містяться в матеріалах справи).

Суд зазначає, що відповідач повідомлявся завчасно та належним чином про час, дату та місце розгляду справи, проте своїми процесуальними правами відповідач не скористався, явки представника в судове засідання не забезпечив, причин неявки не повідомив. Таким чином, в розумінні ст. ст. 120, 122, 242 ГПК України, відповідач повідомлений про дату, час та місце розгляду справи належним чином.

Заяв про зміну відповідачем місцезнаходження на адресу суду не поступало.

За змістом статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень", кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі (Постанова Верховного Суду від 11.12.18р. у справі № 921/6/18.).

З огляду на викладене вище, суд дійшов висновку, про належне повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду даної справи.

Стаття 43 ГПК України зобов`язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Згідно ч.1 ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи вищенаведене, судом, згідно вимог ГПК України, надавалась в повному обсязі можливість учасникам справи щодо обґрунтування їх правової позиції по суті справи та подання доказів.

Враховуючи те, що норми ст. 81 ГПК України щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом учасників справи подавати докази, а п.4 ч.3 ст.129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства - свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, господарським судом створені належні умови для надання сторонами доказів в обґрунтування своєї правової позиції у справі.

Згідно з ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 74 ГПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Отже, судом було забезпечено принцип змагальності сторін, рівність сторін, що полягає у наданні їм однакових можливостей для реалізації ними своїх процесуальних прав, з огляду на сплив строків для подання доказів, з метою дотримання прав позивача на своєчасне вирішення спору.

В силу приписів ст. 2 ГПК України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Одним із основних принципів (засад) господарського судочинства є, зокрема, розумність строків розгляду справи.

Крім того, суд враховує, що пунктом 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справ упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Порушення права на розгляд справи упродовж розумного строку було неодноразово предметом розгляду Європейського суду з прав людини у справах проти України.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 згаданої Конвенції (рішення Європейського суд з прав людини від 08.11.2005 у справі Смірнова проти України).

Водночас, необґрунтоване відкладення розгляду справи призводить до затягування строків її розгляду і перебування в стані невизначеності учасників процесу, що може призвести до порушення положень ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка покладає на національні суди обов`язок здійснити швидкий та ефективний розгляд справ упродовж розумного строку.

Враховуючи те, що подані сторонами у цій справі докази дозволяють суду встановити та оцінити конкретні обставини (факти), якими учасники справи обґрунтовують свої позовні вимоги та заперечення позовних вимог і які мають суттєве значення для вирішення цього спору, а отже, розглянути та вирішити спір й здійснити розподіл судових витрат у цій справі, що в свою чергу, вказує на можливість виконання завдань господарського судочинства та з урахуванням необхідності дотримання розумних строків розгляду справи, суд вважає, що в матеріалах справи доказів достатньо для з`ясування обставин справи і прийняття судового рішення у справі № 914/3553/21.

В судовому засіданні 26.01.2022 р., відповідно до ч. 1 ст. 240 ГПК України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Позиція позивача.

08.01.2020р. між ТОВ «Благогаз Збут» (надалі - позивач) та Щирецькою селищною радою (надалі - відповідач) було укладено Договір № 08/01 (надалі - Договір) на постачання природного газу. 15.02.2020р. між Сторонами було укладено Додаткову угоду №5 на продовження строку дії договору в обсязі, що не перевищує 20% суми, визначеної в початковому договорі про закупівлі, укладеному в попередньому році на строк достатній для проведення тендерної процедури. Строк дії договору продовжено з 31.12.2020р. до 28.02.2021р.

26.10.2020р. між Сторонами було укладено Додаткову угоду №1, відповідно до якої п. 6.2.2. Договору було викладено у новій редакції. Відповідно до п.6.2.2. Договору, якщо за підсумками розрахункового періоду фактичний обсяг використаного Споживачем природного газу за добу споживання більше ніж на 3-5% відрізняється від замовленого обсягу газу (позитивний чи негативний небаланс від 3% до 5% включно). Споживач зобов`язаний сплатити Постачальнику щтраф у розмірі 10% від вартості обсягу газу, на котрий фактичний обсяг споживання буде відрізнятись від замовленого за кожну добу, в якій зафіксоване таке відхилення. У випадку, якщо вказане відхилення перевищуватиме 5% - Споживач зобов`язаний сплатити Постачальнику штраф у розмірі 20% від вартості обсягу газу, на котрий фактичний обсяг споживання буде відрізнятись від замовленого за кожну добу, в якій зафіксоване таке відхилення. Подобове споживання визначене на підставі даних Оператора ГТС, які відображені на електронній ІТ-платформі SАР, адже відповідно до ч. 3 розділу 1 Правил постачання природного газу, затверджених постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2496, постачання природного газу споживачу здійснюється на підставі договору постачання природного газу між постачальником та споживачем, який укладається відповідно до вимог цих Правил, та після включення споживача до Реєстру споживачів постачальника в інформаційній платформі Оператора ГТС у відповідному розрахунковому періоді в порядку, визначеному Кодексом газотранспортної системи. Відповідно до ч. 5 розділу 1 Правил постачання природного газу Інформаційна платформа- це електронна платформа, функціонування та корегування якою забезпечується оператором ГТС, відтак показники подобового споживання, що відображені на ній є підставою для проведення розрахунків між учасниками ринку природного газу. Дані інформаційної платформи SАР вказані у розрахунку штрафних санкцій, у розділі факт після коригування ( тис.м.куб.). Використовуючи вищенаведені дані та документи, за наслідками діяльності у січні 2021р., були виявлені невідповідності між замовленими та фактично спожитими обсягами тазу у розмірі 3-5 %. Окрім того, для зручності споживачів газу було запроваджено на сайті постачальника http://www.blagogaz.com/ особистий кабінет для кожного споживача, де відповідач відкоригував споживання газу у січні 2021р. Для відображення таких даних позивачем долучено до матеріалів справи роздруківку такого корегування. Фактичне споживання відповідача (помісячно) підтверджується Актом приймання- передачі природного газу №РН-0000219, №РН-0000221, №РН-0000220 за січень 2021р, в об`ємі 5,21790 тис.м. куб. У зв`язку, з вищенаведеним штраф за небаланс постачання природного газу у період січень 2021р. становить 15 670,98 грн.

Щодо нарахованого штрафу за перебір замовлених потужностей, позивач посилається на те, що відповідно до п.1. Розділу III Договору Ціна 1 тис. куб. метрів газу без урахування податку на додану вартість становить 4 875,00 грн., крім того компенсація вартості послуги доступу до потужності становить 188,63 грн. Податок на додану вартість становить 975,00 грн. Всього ціна газу за 1 тис. куб. становить 5 850,00 грн. Відповідно до 6.2.5.Договору у разі відхилення в сторону збільшення чи зменшення добового обсягу споживання газу у порівнянні з підтвердженим обсягом споживання Споживач зобов`язаний не пізніше 20 числа місяця, наступного за місяцем постачання, на підставі відповідного рахунку Постачальника сплатити Постачальнику компенсацію вартості послуги доступу до потужності, яка розраховується: шодобово за формулою, яка зазначена позивачем у позовній заяві. Позивач зазначає про те, що у січні Відповідач замовив у Постачальника ліміти на постачання природного газу в об`ємі 21235,99 тис.м.куб., а фактично спожив 29305,22 тис.м.куб. Таким чином, наявна заборгованість відповідача по штрафних санкціях (перебір замовлених потужностей ) становить 1 735,73 грн. На підставі наведеного, позивач просить суд стягнути з відповідача 17 406,71 грн. штрафних санкцій. Судові витрати покласти на відповідача.

Позиція відповідача.

У поданому відзиві на позовну заяву за вх. № 30595/21 відповідач посилається на те, що 8 січня 2020 року між ТзОВ «БЛАГАГАЗ ЗБУТ» та Щирецькою селищною радою був укладений Договір № 08/01 про постачання природного газу для потреб непобутових споживачів. Цей договір набув чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками Сторін (за наявності) і діє в частині постачання до 31 грудня 2020 року , а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення. Додатковою Угодою №5 від 15 лютого 2021 року продовжено термін дії договору в обсязі, що не перевищує 20% суми, визначеної в початковому договорі про закупівлі, укладеному в попередньому році на строк достатній для проведення тендерної процедури. Строк дії договору продовжено з 31.12.2020 року до 28.02.2021 року. Розрахунки по даному договору здійсненні в повному обсязі, тим більше на сайті Уповноваженого органу, даний договір має статус «Закритий» (https://www.dzo.com.ua/tenders/4545882). 26 жовтня 2020 року з позивачем було укладено додаткову угоду №1 від 26 жовтня 2020 року до договору, про зменшення обсягів закупівлі. А також даним додатковим договором було викладено пункт 6.2.2 Договору в новій редакції, а саме: 6.2.2. « Якщо за підсумками природного газу за добу споживання більше ніж на 3-5% відрізняються від замовленого обсягу газу (позитивний чи негативний небаланс від 3% до 5 % включно),Споживач зобов`язаний сплатити Постачальнику штраф у розмірі 10% від вартості обсягу газу, на котрий фактичний обсяг споживання буде відрізнятись від замовленого за кожну добу, в якій зафіксоване таке відхилення. У випадку, якщо вказане відхилення перевищуватиме 5% - Споживач зобов`язаний сплатити Постачальнику штраф у розмірі 20% від вартості обсягу газу, на котрий фактичний обсяг споживання буде відрізнятись від замовленого за кожну добу, в якій зафіксоване таке відхилення». В попередньому пункті 6.2.2. даних обмежень щодо споживання природного газу за добу більше ніж 3-5% , які відрізняються від замовленого газу не було зазначеною. Як зазначає відповідач, зміст тексту, який зазначений у новій редакції пункту 6.2.2 суперечить пункту в цілому, а саме: «Якщо за підсумками природного газу за добу споживання більше ніж на 3-5% відрізняються від замовленого обсягу газу (позитивний чи негативний небаланс від 3% до 5 % включно). Відповідач вважає, що позивач умисно під виглядом зменшення обсягів постачання газу ввів в оману Щирецьку селищну раду, виклавши пункт 6.2.2 в новій редакції, яка суттєво порушує права Щирецької селищної ради. Просить в позові відмовити.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані суду документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, заслухавши представника позивача, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, здійснивши огляд документів, суд встановив наступне.

08.01.2020р. між ТОВ «Благогаз Збут» (надалі - позивач) та Щирецькою селищною радою (надалі - відповідач) було укладено Договір № 08/01 (надалі - Договір) на постачання природного газу. 15.02.2020р. між Сторонами було укладено Додаткову угоду №5 на продовження строку дії договору в обсязі, що не перевищує 20% суми, визначеної в початковому договорі про закупівлі, укладеному в попередньому році на строк достатній для проведення тендерної процедури. Строк дії договору продовжено з 31.12.2020р. до 28.02.2021р.

26.10.2020р. між Сторонами було укладено Додаткову угоду №1, відповідно до якої п. 6.2.2. Договору було викладено у новій редакції. Відповідно до п.6.2.2. Договору, якщо за підсумками розрахункового періоду фактичний обсяг використаного Споживачем природного газу за добу споживання більше ніж на 3-5% відрізняється від замовленого обсягу газу (позитивний чи негативний небаланс від 3% до 5% включно). Споживач зобов`язаний сплатити Постачальнику щтраф у розмірі 10% від вартості обсягу газу, на котрий фактичний обсяг споживання буде відрізнятись від замовленого за кожну добу, в якій зафіксоване таке відхилення. У випадку, якщо вказане відхилення перевищуватиме 5% - Споживач зобов`язаний сплатити Постачальнику штраф у розмірі 20% від вартості обсягу газу, на котрий фактичний обсяг споживання буде відрізнятись від замовленого за кожну добу, в якій зафіксоване таке відхилення.

Судом встановлено, що подобове споживання визначене на підставі даних Оператора ГТС, які відображені на електронній ІТ-платформі SАР, адже відповідно до ч. 3 розділу 1 Правил постачання природного газу, затверджених постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2496, постачання природного газу споживачу здійснюється на підставі договору постачання природного газу між постачальником та споживачем, який укладається відповідно до вимог цих Правил, та після включення споживача до Реєстру споживачів постачальника в інформаційній платформі Оператора ГТС у відповідному розрахунковому періоді в порядку, визначеному Кодексом газотранспортної системи. Відповідно до ч. 5 розділу 1 Правил постачання природного газу Інформаційна платформа- це електронна платформа, функціонування та корегування якою забезпечується оператором ГТС, відтак показники подобового споживання, що відображені на ній є підставою для проведення розрахунків між учасниками ринку природного газу. Дані інформаційної платформи SАР вказані у розрахунку штрафних санкцій, у розділі факт після коригування ( тис.м.куб.). Використовуючи вищенаведені дані та документи, за наслідками діяльності у січні 2021р., позивачем були виявлені невідповідності між замовленими та фактично спожитими обсягами тазу у розмірі 3-5 %. Окрім того, для зручності споживачів газу було запроваджено на сайті постачальника http://www.blagogaz.com/ особистий кабінет для кожного споживача, де відповідач відкоригував споживання газу у січні 2021р. Для відображення таких даних позивачем долучено до матеріалів справи роздруківку такого корегування. Фактичне споживання відповідача (помісячно) підтверджується Актом приймання- передачі природного газу №РН-0000219 , №РН-0000221, №РН-0000220 за січень 2021р, в загальному об`ємі 5,21790 тис.м. куб.;

У зв`язку, з вищенаведеним штраф за небаланс постачання природного газу у період січень 2021р. становить 15 670,98 грн.

Стосовно нарахованого позивачем штрафу за перебір замовлених потужностей суд зазначає наступне: Відповідно до п.1. Розділу III Договору Ціна 1 тис. куб. метрів газу без урахування податку на додану вартість становить 4 875,00 грн., крім того компенсація вартості послуги доступу до потужності становить 188,63 грн. Податок на додану вартість становить 975,00 грн. Всього ціна газу за 1 тис. куб. становить 5 850,00 грн. Відповідно до 6.2.5.Договору у разі відхилення в сторону збільшення чи зменшення добового обсягу споживання газу у порівнянні з підтвердженим обсягом споживання Споживач зобов`язаний не пізніше 20 числа місяця, наступного за місяцем постачання, на підставі відповідного рахунку Постачальника сплатити Постачальнику компенсацію вартості послуги доступу до потужності, яка розраховується: шодобово за формулою, яка зазначена позивачем у позовній заяві.

На підставі наведеного, у січні відповідач замовив у Постачальника ліміти на постачання природного газу в об`ємі 21235,99 тис.м.куб., а фактично спожив 29305,22 тис.м.куб.

Позивач виставив відповідачу рахунок-фактуру № СФ-Ш-00081 на загальну суму 17 406,71 грн., з яких: штраф за небаланс об`єму постачання природного газу за січень 2021 року становить 15 670,98 грн., штраф за перебір замовлених потужностей за січень 2021 року становить 1 735,73 грн.

Як вбачається з позовної заяви, підставою для звернення позивача з цим позовом до суду слугувало допущення відповідачем у січні 2021 року невідповідностей між замовленими та фактично спожитими обсягами газу у розмірі 3-5%, у зв`язку з чим відповідачу нараховано 15 670,98 грн. штрафу за небаланс об`єму постачання природного газу за січень 2021 року, а також 1 735,73 грн. штрафу за перебір замовлених потужностей за січень 2021 року. Таким чином, загальний розмір штрафних санкцій, які позивач просить стягнути з відповідача, становить 17 406,71 грн.

ОЦІНКА СУДУ.

Частиною 1 статті 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до положень статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Згідно зі статтею 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно статті 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За умовами статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Як встановлено судом, підставою виникнення правовідносин між сторонами є договір № 08/01 від 08.01.2020 року, з врахуванням укладених додаткових угод до нього.

Відповідно до статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з частиною 1 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Відповідно до частини першої статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 599 ЦК України вказує на те, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Факт поставки позивачем природного газу відповідачеві за договором № 08/01 від 08.01.2020 року підтверджується наявними в матеріалах справи актами приймання-передачі природного газу за січень 2021 року, а саме: акт приймання- передачі природного газу №РН-0000219 на загальну суму 33 070,19 грн., акт приймання- передачі природного газу №РН-0000221 від 31.01.2021 р. на загальну суму 1 185,68 грн., акт приймання- передачі природного газу №РН-0000220 від 31.01.2021 р. на загальну суму 224 999,94 грн.

У відповідності із статтею 193 Господарського кодексу України, положення якої є аналогічні до положень статті 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Подобове споживання визначене на підставі даних Оператора ГТС, які відображені на електронній ІТ-платформі SАР, оскільки відповідно до ч. 3 розділу 1 Правил постачання природного газу, затверджених постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2496, постачання природного газу споживачу здійснюється на підставі договору постачання природного газу між постачальником споживачем, який укладається відповідно до вимог цих Правил, та після включення споживача Реєстру споживачів постачальника в інформаційній платформі Оператора ГТС у відповідні розрахунковому періоді в порядку, визначеному Кодексом газотранспортної системи.

Відповідно до ч. 5 розділу 1 Правил постачання природного газу Інформаційна платформа - це електронна платформа, функціонування та корегування якою забезпечується оператором ГТС, відтак показники подобового споживання, що відображені на ній є підставою для проведення розрахунків між учасниками ринку природного газу. Дані інформаційної платформи SАР вказані у розрахунку штрафних санкцій, у розділі факт після коригування (тис.м.куб.).

Сторонами у договорі на постачання природного газу була передбачена відповідальність як за перебір обумовленого ліміту газу, так і його недобір у визначеному періоді.

Судом встановлено, що небаланс постачання природного газу у січні 2021 року становив 15 670,98грн.

Відповідно до частин 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

26.10.2020р. між Сторонами було укладено Додаткову угоду №1 до договору постачання природного газу для потреб непобутових споживачів № 08/01 від 08.01.2020 р., відповідно до якої п. 6.2.2. Договору було викладено у новій редакції. Відповідно до п.6.2.2. Договору, якщо за підсумками розрахункового періоду фактичний обсяг використаного Споживачем природного газу за добу споживання більше ніж на 3-5% відрізняється від замовленого обсягу газу (позитивний чи негативний небаланс від 3% до 5% включно). Споживач зобов`язаний сплатити Постачальнику щтраф у розмірі 10% від вартості обсягу газу, на котрий фактичний обсяг споживання буде відрізнятись від замовленого за кожну добу, в якій зафіксоване таке відхилення. У випадку, якщо вказане відхилення перевищуватиме 5% - Споживач зобов`язаний сплатити Постачальнику штраф у розмірі 20% від вартості обсягу газу, на котрий фактичний обсяг споживання буде відрізнятись від замовленого за кожну добу, в якій зафіксоване таке відхилення.

Враховуючи те, що відповідач порушив п. 6.2.2. договору із врахуванням укладеної між сторонами додаткової угоди № 1 від 26.10.2020 р., він зобов`язаний сплатити на користь позивача штраф за небаланс газу у розмірі 15 670,98 грн. за січень 2021 року.

Щодо штрафу за перебір замовлених потужностей (компенсації вартості послуги доступу до потужностей), що передбачений в п. 6.2.5 договору № 08/01 від 08.01.2020 р., то такий розраховується з врахуванням вартості небалансу об`єму постачання, та у січні 2021 року становить 1 735,73 грн.

Позивачем виставлено відповідачу рахунок-фактуру № СФ-Ш-00081 на загальну суму 17 406,71 грн., з яких: штраф за небаланс об`єму постачання природного газу за січень 2021 року становить 15 670,98 грн., штраф за перебір замовлених потужностей за січень 2021 року становить 1 735,73 грн., який направлений на адресу відповідача, що підтверджується наявними в матеріалах справи: витягом з журналу з реєстрації вихідної кореспонденції; списком згрупованих відправлень від 01.04.2021 (штрихкодовий ідентифікатор 0500375539058); трекінгом з сайту АТ “Укрпошта”.

Відповідач належних доказів на спростування зазначених обставин не подав, доказів погашення штрафних санкцій до матеріалів справи не долучив, не надав суду належних та допустимих доказів про наявність інших обставин ніж ті, що дослідженні в ході судового розгляду.

На час ухвалення рішення у справі у суду відсутні належні і допустимі докази того, що договір постачання природного газу для потреб непобутових споживачів № 08/01 від 08.01.2020 р. та додаткова угода № 1 від 26.10.2020 р. до Договору, укладені між сторонами у даній справі, визнавалися судом недійсними чи неукладеними.

Заперечення відповідача на позовну заяву, які викладені у відзиві на позовну заяву за вх. № 30595/21 від 20.12.2021 р. спростовуються вищенаведеними висновками суду.

Враховуючи все вищезазначене, суд дійшов висновку про те, що позивачем доведено належними, допустимими, достовірними та вірогідними, доказами наявність правових підстав для задоволення його позовних вимог повністю.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Відповідно до вимог частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту статті 77 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Згідно статті 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

У відповідності до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Стандарт доказування “вірогідності доказів” на відміну від “достатності доказів”, підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу. На суд покладено обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були. Вказане узгоджується з правовою позицією викладеною у постанові Верховного суду у справі № 904/2357/20 від 21.08.2020.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи все вищезазначене, суд дійшов висновку про те, що позивачем доведено належними, допустимими, достовірними та вірогідними, доказами наявність правових підстав для задоволення його позовних вимог, внаслідок чого суд вирішив позов задовольнити повністю.

Судовий збір в розмірі 2 270,00 грн., відповідно до ст. 129 ГПК України, покладається на відповідача, так як спір виник з його вини і ним не погашено суму заборгованості на час ухвалення рішення у справі.

Керуючись ст. ст. 2, 13, 43, 46, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 123, 129, ст.ст. 236-241, 252, 327 ГПК України, суд –

УХВАЛИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з відповідача: Щирецької селищної ради Львівського району Львівської області (81160, Львівська область, Львівський район, смт. Щирець, пл. Ринок, буд. 8; код ЄДРПОУ № 04372193) на користь позивача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Благогаз Збут” (79026, м. Львів, вул. Стрийська, 86-В, кв. 1; код ЄДРПОУ № 41849377) 17 406,71 грн. штрафних санкцій та 2 270,00 грн. понесених витрат на сплату судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили відповідно до ст. 327 ГПК України.

4. Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/.

Повний текст рішення складено 28.01.2022 р.

Суддя Долінська О.З.