Ухвала суду № 102825229, 26.01.2022, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

попереднього засі дання

м. Київ

26.01.2022Справа № 910/15588/21За заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 )

про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність

Суддя Мандичев Д.В.

секретар судового засідання Судак С.С.

Представники учасників:

від боржника - не з`явилися

керуюча реструктуризацією-Юрченко О.М.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) звернулася до суду із заявою про відкриття провадження у справі про свою неплатоспроможність в порядку Книги четвертої Кодексу України з процедур банкрутства.

Відповідно до статті 113 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.09.2021 заяву ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність залишено без руху. Встановлено строк десять днів з дня вручення цієї ухвали ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на усунення недоліків заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність. Встановлено ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) спосіб усунення недоліків заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність шляхом надання:- відомостей про реєстрацію місця проживання станом на момент подання заяви; - інформації про наявність (відсутність) непогашеної судимості за економічні злочини (відповідна довідка, видана Міністерством внутрішніх справ України) - оригінал довідки;-декларації про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність за 2018,2019,2020 роки, привівши їх у відповідність до наказу Міністерства юстиції України від 21.08.2019 №2627/5 з зазначеннями відомостей про членів сім`ї;- доказів звернення заявника до відповідних офіційних джерел щодо отримання інформації про членів сім`ї, яка необхідна йому була для заповнення розділу ІІ та ІІІ декларацій про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність.

28.10.2021 до Господарського суду м. Києва надійшла заява ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) про усунення недоліків, встановлених ухвалою Господарського суду від 28.09.2021 залучено до матеріалів справи належні докази.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 05.11.2021 прийнято заяву про відкриття провадження у справі про банкрутство до розгляду. Підготовче засідання суду призначено на 06.12.2021.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 06.12.2021 відкрито провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ). Введено процедуру реструктуризації боргів боржника. Введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. Здійснено оприлюднення на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України повідомлення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) за номером 67903 від 17.12.2021р. Призначено керуючим реструктуризацією фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) арбітражного керуючого Юрченко Ольгу Миколаївну (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого від 26.02.2013 № 222). Визначено дату проведення попереднього судового засідання на 26.01.2022 р.

13.01.2022 до Господарського суду міста Києва надійшло клопотання керуючого реструктуризацією про долучення до матеріалів справи витягу з реєстру нерухомого майна та Акту інвентаризації.

17.01.2022 до Господарського суду м. Києва надійшла заява Акціонерного товариства Комерційного банку "ПриватБанк" з грошовими вимогами до боржника на суму 2 263 610,09грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.01.2022 вказану заяву прийнято та призначено до розгляду у попередньому засіданні на 26.01.2022.

25.01.2022 до Господарського суду міста Києва надійшло клопотання керуючої реструктуризацією про долучення до матеріалів справи відзиву на заяву про грошові вимоги.

У судове засідання, призначене на 26.01.2022, з`явилась керуюча реструктуризацією.

У відповідності до ч.1 ст. 122 Кодексу України з процедур банкрутства подання кредиторами вимог до боржника та їх розгляд керуючим реструктуризацією здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб.

Відповідно до ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Майнові вимоги кредиторів до боржника мають бути виражені в грошових одиницях і заявлені до господарського суду в порядку, встановленому цією статтею. Копії відповідних заяв та доданих до них документів кредитори надсилають боржнику та розпоряднику майна.

Відповідно до ч. 2 ст. 47 Кодексу України з процедур банкрутства у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, що надійшли протягом строку, передбаченого частиною першою статті 45 цього Кодексу, у тому числі щодо яких були заперечення боржника або розпорядника майна.

Відповідно до ч.4 ст. 122 Кодексу України з процедур банкрутства в ухвалі за результатами попереднього засідання суду, зокрема, зазначаються: 1) обов`язок керуючого реструктуризацією провести збори кредиторів, які мають відбутись не пізніше 14 днів з дня постановленої ухвали; дата засідання господарського суду, яке має відбутись не пізніше 60 днів з дня постановлення такої ухвали, на якому буде розглянуто погоджений кредиторами план реструктуризації боргів або прийнято рішення про перехід до процедури погашення боргів чи про закриття провадження у справі.

Статтею 133 Кодексу України з процедур банкрутства встановлено, що витрати, пов`язані з провадженням у справі про неплатоспроможність (витрати на оплату судового збору, сплату винагороди і відшкодування витрат арбітражного керуючого, пов`язаних з виконанням ним своїх повноважень, оплату послуг спеціалістів для проведення оцінки майнових об`єктів, що підлягають продажу, а також витрати на проведення аукціону), відшкодовуються у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів.

Вимоги кредиторів за зобов`язаннями боржника, забезпеченими заставою майна фізичної особи, задовольняються за рахунок такого майна.

Кошти, отримані від продажу майна банкрута, що є предметом забезпечення, після покриття витрат, пов`язаних з утриманням, збереженням та продажем цього майна, та сплати додаткової винагороди арбітражного керуючого відповідно до положень статті 30 цього Кодексу використовуються виключно для задоволення вимог кредитора за зобов`язаннями, які таке майно забезпечує.

Вимоги кредиторів, включені до реєстру вимог кредиторів, задовольняються у такій черговості:

1) у першу чергу задовольняються вимоги до боржника щодо сплати аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи, сплати страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування;

2) у другу чергу задовольняються вимоги щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів) та проводяться розрахунки з іншими кредиторами;

3) у третю чергу сплачуються неустойки (штраф, пеня), внесені до реєстру вимог кредиторів.

У судовому засіданні, що відбулось 26.01.2022, судом заяви кредииорів з вимогами до боржника.

Так, за наслідками дослідження заяв кредиторів з грошовими вимогами до боржника, визнанню кредитором фізичної особи ОСОБА_1 підлягає:

Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк»

Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк» звернулося до суду з заявою про визнання грошових вимог до боржника на суму 2 263 610,09 грн.

На обґрунтування вимог кредитор зазначив, що 23.05.2007 між Банком та ОСОБА_1 (позичальник) укладено кредитний договір № CNGLAK00000469, відповідно до якого позичальнику надано кредит у розмірі 23 297,00 дол. США на купівлю автомобіля зі сплатою 0,84 % на місяць, строком на 84 місяці із кінцевим терміном повернення до 23.05.2014.

Відповідно до пункту 2.2.2 договору позичальник зобов`язався сплатити відсотки за користування кредитом згідно з пунктами 7.1, 7.4, 2.3.1, 2.3.2, 2.3.3, 3.1, 3.2 договору.

За умовами пункту 3.2 договору при порушенні позичальником зобов`язань по погашенню кредиту, передбачених пунктами 1.1, 2.2.4, 2.2.3 цього договору, позичальник сплачує банку відсотки за користування кредитом у розмірі, зазначеному у пункті 7.4 змінної частини цього договору на місяць, розраховані на суму непогашеної у строк заборгованості за кредитом.

Пунктом 7.1 договору передбачено, що розмір відсотків, що нараховуються на залишок заборгованості за кредитом становить 0,84 % на місяць (10,08 % річних).

Згідно з пунктом 7.4 договору у випадку порушення позичальником своїх зобов`язань по погашенню кредиту, останній сплачує Банку відсотки за користування кредитом у розмірі 2,25 % на місяць (27 % річних).

З огляду на неналежне виконання позичальником зобов`язань за кредитним договором від 23.05.2007 № CNGLAK00000469, Банк звертався до суду з відповідним позовом про стягнення утвореної станом на 21.08.2015 заборгованості за кредитом 22 628,34 дол. США, заборгованості за відсотками 20 643,05 дол. США, 1 794,65 дол. США заборгованості по комісії за користування кредитом, 66 351,97 дол. США пені.

Рішенням Деснянського районного суду міста Чернігова від 20.01.2016 у справі № 750/10718/15-ц позов ПАТ КБ «Приватбанк» задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» 22 628,34 дол. США заборгованості за кредитом, 20 643,05 дол. США заборгованості за відсотками, 1 794,65 дол. США заборгованості по комісії за користування кредитом, 500 000,00 грн. пені за несвоєчасне виконання зобов`язань за кредитним договором, судові витрати в розмірі 22 389,07 грн.

Як зазначив Банк у заяві кредитора, за ОСОБА_1 утворилась заборгованість у розмірі 627 646,79 грн. за тілом кредиту, за процентами у розмірі 572 580,40 грн., по комісії у розмірі 49 778,56 грн., за пенею у розмірі 500 000,00 грн., за судовими зборами в розмірі 22 389,07 грн. та за процентами за неправомірне користування кредитними коштами (за частиною 2 статті 625 ЦК України) у розмірі 491 215,27 грн.

У відзиві на заяву кредитора арбітражний керуючий визнав вимоги Банку в повному обсязі.

Частинами 1 та 2 статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Норми вказаної статті кореспондуються з положеннями ст. 193 Господарського кодексу України.

Відповідно до частини 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 2 статті 1056-1 ЦК України встановлено, що розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Відповідно до частини 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 ГК України).

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором.

Відповідно до приписів статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

З огляду на порушення боржником своїх зобов`язань за кредитним договором від 23.05.2007 № CNGLAK00000469 Банк звертався до суду з позовом про стягнення заборгованості.

Рішенням Деснянського районного суду міста Чернігова від 20.01.2016 у справі № 750/10718/15-ц позов ПАТ КБ «Приватбанк» задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» 22 628,34 дол. США заборгованості за кредитом, 20 643,05 дол. США заборгованості за відсотками, 1 794,65 дол. США заборгованості по комісії за користування кредитом, 500 000,00 грн. пені за несвоєчасне виконання зобов`язань за кредитним договором, судові витрати в розмірі 22 389,07 грн.

Відповідно до частини 4 статті 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Отже, судом визнаються обґрунтованими встановлені в судовому рішенні у справі № 750/10718/15-ц суми боргу ОСОБА_1 за кредитним договором від 23.05.2007 № CNGLAK00000469.

Відповідно до частини 1 статті 1048 та частини 1 статті 1054 ЦК України кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором. Отже, припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

Після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12.

Отже, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.

Аналогічні правові позиції викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12, постанові Великої Палати Верховного Суду

від 04.02.2020 у справі 912/1120/16 з посиланням на правову позицію Великої Палати Верховного Суду у постанові від 04.07.2018 у справі № 310/11534/13.

За змістом частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За наведеним у цій статті регулюванням відповідальності за прострочення грошового зобов`язання на боржника покладається обов`язок сплатити кредитору на його вимогу суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Проценти, встановлені статтею 625 ЦК України, підлягають стягненню саме за наявності протиправного невиконання (неналежного виконання) грошового зобов`язання.

Тобто, поведінка боржника не може бути одночасно (в один і той же період) правомірною та неправомірною, тому регулятивна норма частини першої статті 1048 ЦК України і охоронна норма частини другої статті 625 цього Кодексу не можуть застосовуватись одночасно. У зв`язку із цим за період до прострочення боржника підлягають стягненню проценти від суми позики (кредиту) відповідно до умов договору та частини першої статті 1048 ЦК України як плата за надану позику (кредит), а за період після такого прострочення підлягають стягненню річні проценти відповідно до частини другої статті 625 ЦК України як грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання, тобто як міра відповідальності за порушення грошового зобов`язання.

Дана правова позиція Великої Палати Верховного Суду викладена в постанові від 04.02.2020 у справі № 912/1120/16.

Судом встановлено, що строк кредитування за кредитним договором від 23.05.2007 № CNGLAK00000469 становив до 23.05.2014, після якого Банк втратив право нараховувати відсотки за статтями 1048 та 1054 ЦК України. У той же час, у Банка наявне право нараховувати відсотки за неправомірне користування чужими грошовими коштами згідно з частиною 2 статті 625 ЦК України.

Разом із цим, Банком нараховані відсотки за неправомірне користування чужими грошовими коштами згідно з частиною 2 статті 625 ЦК України в розмірі, визначеному пунктом 7.4 кредитного договору від 23.05.2007 № CNGLAK00000469, а саме 27 % річних.

Вимоги кредитора (банку) до боржника (позичальника) в частині процентів, нарахованих після настання строку погашення кредиту щодо позичальника (за період неправомірного користування кредитними коштами) та їх підстави, зокрема в частині процентної ставки річних, застосованої банком у розрахунку процентів, мають оцінюватись судом на предмет їх узгодженості із матеріально-правовими підставами (умовами кредитного договору), за яких ці вимоги були заявлені.

А тому до предмету доказування сторонами та встановлення судом належать обставини врегулювання/неврегулювання сторонами в кредитному договорі порядку (умов) та ставки річних для нарахування процентів після настання строку погашення кредиту щодо позичальника, у зв`язку з чим до предмета дослідження та правової оцінки судом належать умови кредитного договору в тій його частині, яка містить (прямо вказує) узгодження сторонами цього договору умов, порядку нарахування та ставки процентів річних, які нараховуються після настання строку погашення кредиту щодо позичальника (тобто за період неправомірного користування кредитними коштами).

Дана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 29.10.2020 у справі № 917/814/16.

Утім, пункт 7.4 кредитного договору від 23.05.2007 № CNGLAK00000469 не містить прямого погодження сторонами порядку нарахування та ставки процентів річних, що нараховуються саме після настання строку погашення кредиту.

Згідно з пунктом 7.4 договору у випадку порушення позичальником своїх зобов`язань по погашенню кредиту, останній сплачує Банку відсотки за користування кредитом у розмірі 2,25 % на місяць (27 % річних).

Таким чином, у вказаному пункті договору погоджено порядок та ставку нарахування процентів річних за правомірне користування кредитом у межах визначеного договором строку кредитування, а не після настання строку погашення кредиту, тобто за період неправомірного користування кредитними коштами.

Отже, суд вважає не доведеними посилання Банку на узгодження сторонами в кредитному договорі від 23.05.2007 № CNGLAK00000469 права нарахування процентів за неправомірне користування кредитом у розмірі 27 % річних, що відмінний від визначеного частиною 2 статті 625 ЦК України розміру 3 % річних.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про перерахування процентів річних із застосуванням процентної ставки річних відповідно до норми частини 2 статті 625 ЦК України - 3 % річних.

Статтею 533 ЦК України встановлено, що грошове зобов`язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов`язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

У частині другій статті 625 ЦК України прямо зазначено, що 3 % річних визначаються від простроченої суми за весь час прострочення. Тому при обрахунку 3 % річних за основу має братися прострочена сума, визначена у договорі чи судовому рішенні, а не її еквівалент у національній валюті України.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 у справах № 373/2054/16-ц, № 464/3790/16-ц.

Відповідно до арифметичного перерахунку суду 3 % річних за період з 14.01.2019 по 12.04.2021 на суму боргу 627 646,79 грн. становить 42 250,13 грн. (з урахуванням курсу долара 27,7372 грн./1 дол. США станом на дату звернення з даною заявою до суду 14.01.2022).

Ураховуючи викладене, суд дійшов висновку про визнання Акціонерного товариства "Сбербанк" кредитором боржника на суму 1 819 606,95 грн., з яких: 1 314 644,95 грн. - вимоги другої черги задоволення, 500 000,00 грн. - вимоги третьої черги задоволення.

Поряд з вищеописаною заборгованістю, визнанню також підлягають судові витрати кредитора у розмірі 4 962,00 грн.

У задоволенні решти вимог у розмірі 448 965,14 грн. відмовити.

З огляду на викладене, суд вважає за доцільне закінчити попереднє засідання.

Враховуючи вищезазначене та керуючись ст. ст. 45, 122 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. ст. 232, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Визнати кредитором у справі № 910/15588/21 по відношенню до фізичної особи ОСОБА_1 :

- Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк» на суму 1 819 606,95 грн., з яких: 4 962,00 грн. - витрати, які відшкодовуються до задоволення вимог кредиторів, 1 314 644,95 грн. - вимоги другої черги; 500 000,00 грн. - вимоги третьої черги.

2. Зобов`язати керуючого реструктуризацією сформувати реєстр вимог кредиторів, оформлений відповідно до вимог Кодексу України з процедур банкрутства.

3. Зобов`язати керуючого реструктуризацією провести збори кредиторів, які мають відбутись не пізніше 09.02.2022.

4. Керуючому реструктуризацією боржника строк до 02.03.2022 подати до Господарського суду м. Києва план реструктуризації боргів боржника.

5. Визначити дату проведення судового засідання, на якому буде розглянуто погоджений кредиторами план реструктуризації боргів або прийнято рішення про перехід до процедури погашення боргів чи про закриття провадження у справі, розгляд клопотання на 14.03.2022 о 12:10 год. Засідання відбудеться у приміщенні Господарського суду міста Києва за адресою: м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 44- Б, зал № 5.

6. Відмовити Акціонерному товариству Комерційний банк «Приватбанк» у визнанні кредитором боржника на суму 448 965,14 грн.

7. Копію ухвали направити учасникам провадження у справі та керуючому реструктуризацією.

Ухвала набирає законної сили в порядку ч.ч. 4, 5 ст.9 Кодексу України з процедур банкрутства та може бути оскаржена. Оскарження ухвали не зупиняє провадження у справі про банкрутство.

Повний текст ухвали складено 28.01.2022

Суддя Д.В. Мандичев