Рішення № 102822499, 26.01.2022, Самарський районний суд м. Дніпропетровська

Справа 206/5132/21

Провадження 2/206/175/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 січня 2022 рокуСамарський районний суд міста Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Кушнірчука Р.О.,

при секретареві Ільїній І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпро в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов`язаних із здійсненням регламентної виплати потерпілому,

за участю:

представника позивача – адвоката Хомяка О.П.,

представника відповідача – адвоката Маркело В.О.,-

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просив стягнути з ОСОБА_1 та користь МТСБУ 79212,35 грн., з яких: 78297,75 грн. – витрати, пов`язані із здійсненням регламентної виплати потерпілому, 914,60 грн. – витрати, понесені на проведення дослідження КТЗ та збір документів, а також сплачений судовий збір у розмірі 2270,00 грн. та витрати на правничу допомогу в сумі 15842,47 грн. В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 06.10.2019 о 14 год. 20 хв. в м. Дніпро, по вул. Космічній в районі буд. №19 сталась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля Ford Focus, державний номерний знак НОМЕР_1 , який знаходився під керуванням ОСОБА_1 та транспортного засобу Mitsubishi Lancer, державний номерний знак НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_2 . За результатами вказаної дорожньо-транспортної пригоди на відповідача за порушення вимог п. 12.1, 13.1 ПДР України було складено протокол про адміністративне правопорушення. Постановою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 30.10.2019 ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в дохід держави в сумі 340,00 грн. Внаслідок ДТП автомобіль Mitsubishi Lancer, державний номерний знак НОМЕР_2 , був пошкоджений та його власнику було завдано матеріальних збитків. Цивільно-правова відповідальність відповідача на момент настання дорожньо-транспортної пригоди не була застрахована. 15 жовтня 2019 року потерпіла особа подала позивачу повідомлення про настання дорожньо-транспортної пригоди від 09.10.2019 та заяву про відшкодування шкоди. Для визначення матеріального збитку, завданого автомобілю Mitsubishi Lancer, державний номерний знак НОМЕР_2 , внаслідок ДТП, позивач надав відповідне доручення суб`єкту оціночної діяльності ОСОБА_3 . Відповідно до звіту про вартість матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу № 49/10/19 від 05.01.2020, вартість відновлювального ремонту з врахуванням зносу змінюваних деталей транспортного засобу Mitsubishi Lancer, державний номерний знак НОМЕР_2 , складає 82418,99 грн., без складової ПДВ. Вказана шкода особисто відповідачем потерпілому не відшкодована. За послуги суб`єкта оціночної діяльності ОСОБА_3 позивач поніс витрати в розмірі 914,60 грн. Розмір відшкодування спричиненої шкоди власнику пошкодженого КТЗ, визначено позивачем від вартості матеріального збитку, завданого власнику пошкодженого КТЗ на підставі звіту про оцінку транспортного засобу, з вирахуванням розміру ПДВ вартості запасних частин (із застосуванням коефіцієнта фізичного зносу) та вирахуванням ПДВ вартості малоцінних деталей. Для цілей визначення розміру зменшення належного потерпілій особі виплати, застосовані розрахунки, викладені в звіті № 49/10/19 від 05.01.2020. На підставі Наказу № 3355 від 19.03.2020 позивач відшкодував потерпілому ОСОБА_2 майнову шкоду в розмірі 78297,75 грн. Таким чином, у позивача виникло право зворотної вимоги до винної особи (відповідача). Відповідно до прийнятого МТСБУ рішення про відшкодування шкоди з фонду захисту потерпілих та здійснення такої виплати потерпілому, а також з урахуванням витрат на збір документів та визначення розміру заподіяної шкоди (проведення відповідного експертного дослідження з метою визначення розміру матеріального збитку), сума відшкодування в порядку регресу становить 79212,35 грн., яку позивач просить стягнути на його користь з відповідача. Викладені обставини слугували підставою для звернення до суду із вказаним позовом.

Ухвалою суду від 07 грудня 2021 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження.

Представник позивача в судовому засідання заявлені позовні вимоги МТСБУ підтримав у повному обсязі, просив суд їх задовольнити та стягнути з відповідача на користь позивача суму відшкодування в порядку регресу в розмірі 79212,35 грн., сплачений судовий збір у розмірі 2270,00 грн., а також витрати на правову допомогу у розмірі 15842,47 грн. Також суду пояснив, що відповідно до умов укладеного між ним та МТСБУ договору про надання правової допомоги, встановлено фіксований розмір вартості правничої допомоги, який складає 20% від суми, стягнутої з відповідача в порядку регресу (ціни позову) за весь комплекс дій адвоката, які мають бути сплачені на його користь в майбутньому, після виконання рішення суду.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги визнала у повному обсязі, не заперечувала проти їх задоволення, а також проти стягнення з відповідача на користь позивача судового збору. Однак, заперечувала проти стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правову допомогу у розмірі 15842,47 грн., оскільки вважає її не співмірною та необґрунтованою, зокрема зі складністю справи та виконаними роботами, ціною позову та значенням справи для сторін. Також зазначила, що представником позивача не було надано суду доказів на підтвердження обсягу наданих послуг та виконаних робіт. Вказані заперечення також було викладено представником відповідача у відповідній письмовій заяві, яка долучена до матеріалів справи (а.с. 57-58)

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, врахувавши фактичні обставини справи, встановивши зміст спірних відносин, оцінивши докази та аргументи у їх сукупності, прийшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що 30 жовтня 2019 року мала місце дорожньо-транспортна пригода за участю відповідача ОСОБА_1 . Згідно постанови Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 30 жовтня 2019 року ОСОБА_1 06.10.2019 о 14 год. 20 хв., куруючи автомобілем «Форд», д/н НОМЕР_1 , рухався в районі буд. № 19 по вул. Космічна в м. Дніпрі, де, не обравши безпечної швидкості, не дотримався безпечної дистанції, внаслідок чого скоїв зіткнення з автомобілем «Мітсубісі», д/н НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 , який рухався попереду в попутному напрямку. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п.п. 12.1, 13.1 Правил дорожнього руху України, спричинивши матеріальний збиток та механічні пошкодження зазначеним транспортним засобам. (а.с. 15).

15 жовтня 2019 року учасник вказаної дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_2 звернувся до МТСБУ із повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду, яка мала місце 06.10.2019 та заявою про здійснення належного відшкодування шкоди, заподіяної в результаті ДТП (а.с. 10-11).

Відповідно до копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 власником транспортного засобу Mitsubishi Lancer, державний номерний знак НОМЕР_2 , є ОСОБА_2 (а.с. 13).

Згідно витягу з Централізованої бази даних ОСЦПВВТЗ від 16.08.2021 поліс на транспортний засіб, державний номерний знак НОМЕР_1 відсутній (а.с. 9).

З метою визначення розміру матеріального збитку, завданого автомобілю Mitsubishi Lancer, державний номерний знак НОМЕР_2 , внаслідок ДТП, МТСБУ було надано відповідне доручення № 63317 від 21.10.2019 суб`єкту оціночної діяльності ОСОБА_3 .

Відповідно до звіту про оцінку вартості матеріальної шкоди, спричиненої власнику колісного транспортного засобу № 49/10/19 від 05.01.2020, складеного на підставі доручення МТСБУ № 63317 від 21.10.2019, на підставі наданих документів, маркетингу ринків збуту об`єктів порівняння при проведенні розрахунків станом на дату оцінки, отримано наступне значення вартості відновлювального ремонту з урахуванням зносу замінюваних деталей транспортного засобу Mitsubishi Lancer, реєстраційний номер НОМЕР_2 , яке складає 91740,13 грн.; 82418,99 грн. – без складової ПДВ (а.с. 16-25).

За виконання СПД ОСОБА_3 робіт, визначених в акті виконаних робіт за дорученням МТСБУ № 63317 від 21.10.2019 по справі МТСБУ № 63317 та рахунку-фактурі № 912 від 05.01.2020, МТСБУ було сплачено на користь ФОП ОСОБА_3 грошові кошти у сумі 914,60 грн., що підтверджується відповідним платіжним дорученням № 1476398 від 18.03.2020 (а.с. 26-28)

Відповідно до розрахунку розміру регламентної виплати, яка належить власнику колісного транспортного засобу марки Mitsubishi Lancer, з номерним знаком НОМЕР_2 , розмір матеріального збитку без врахування ПДВ складає 78297,75 грн. (а.с. 29-30).

19 березня 2020 року заступником Генерального Директора МТСБУ видано наказ № 3355 про відшкодування ОСОБА_2 шкоди, заподіяної в результаті дорожньо-транспортної пригоди, з фонду захисту потерпілих у розмірі 78297,75 грн. (а.с. 31).

На підставі вказаного наказу 28 квітня 2020 року МТСБУ виплатило на користь ОСОБА_2 грошові кошти у сумі 78297,75 грн., що підтверджується копією платіжного доручення № 1478155 від 28.04.2020 (а.с. 32).

Аналізуючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про наявність вини водія ОСОБА_1 в скоєнні дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 06 жовтня 2019 року.

Такі висновки суду підтверджуються постановою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 30.10.2019, якою ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, внаслідок порушення правил дорожнього руху України, та накладено на нього адміністративне стягнення.

Відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, є обов`язковою для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалена постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Згідно ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч.ч. 1-2 ст. 1187 ЦК України, джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, зокрема шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Згідно ч. 1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Згідно п. 39.1 ст. 39 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі Закон) Моторне (транспортне) страхове бюро України є єдиним об`єднанням страховиків, які здійснюють обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за шкоду, заподіяну третім особам.

Згідно до п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Закону основними завданнями МТСБУ є здійснення виплат із централізованих страхових резервних фондів компенсацій та відшкодувань на умовах, передбачених цим Законом.

За змістом ст. 29 Закону у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Згідно п. 34.2 ст. 34 Закону протягом 10 робочих днів з дня отримання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) зобов`язаний направити свого представника (працівника, аварійного комісара або експерта) на місце настання страхового випадку та/або до місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків.

Відповідно до п.п. а п. 41.1 ст. 41 Закону МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам пункту 1.7 статті 1 цього Закону, та майну, яке знаходилося в такому транспортному засобі.

Відповідно до п. 41.4 ст. 41 Закону МТСБУ за рахунок коштів відповідного централізованого страхового резервного фонду здійснює оплату послуг осіб, залучених для встановлення причин, обставин подій, за якими може бути проведена регламентна виплата, та розміру заподіяної внаслідок них шкоди, а також банківських витрат МТСБУ при здійсненні регламентних виплат

Згідно п. 38.2.1 ст. 38 Закону МТСБУ після сплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до власника, водія транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім осіб, зазначених у пункті 13.1 статті 13 цього Закону.

В постанові Верховного Суду від 19 вересня 2018 року по справі № 753/21177/16-ц зазначено, що визначення розміру матеріального збитку при настанні страхового випадку повинно бути підтверджено належним засобом доказування, зокрема, звітом (актом) про оцінку майна, який повинен відповідати вимогам Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність» та Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року № 142/2092, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2003 року за № 1074/8395 (з відповідним змінами).

Отже, судом встановлено, що діями відповідача ОСОБА_1 , внаслідок порушення правил дорожнього руху України, під час керування джерелом підвищеної небезпеки, було завдано матеріальних збитків власнику транспортного засобу Mitsubishi Lancer, державний номерний знак НОМЕР_2 , ОСОБА_2 , розмір яких встановлено відповідним звітом про оцінку.

Внаслідок того, що станом на момент скоєння дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 не була застрахована, страхове відшкодування (регламентна виплата) вартості відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу було виплачено позивачем з фонду захисту потерпілих на користь ОСОБА_2 у розмірі, визначеному звітом про оцінку з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу складників транспортного засобу без врахування ПДВ відповідно до розрахунку розміру регламентної виплати у розмірі 78297,75 грн.

Таким чином позивач дійсно набув право зворотної вимоги (регресу) до відповідача ОСОБА_1 який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, та який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, та самостійно вказану шкоду потерпілому не відшкодував, в межах суми виплаченого страхового відшкодування з урахуванням витрат на оплату послуг осіб, що були залучені для встановлення розміру заподіяної шкоди.

За таких обставин, зважаючи на те, що представник відповідача в судовому засіданні не заперечувала проти позовних вимог МТСБУ в частині стягнення з відповідача суми виплаченого страхового відшкодування в тому числі витрат на оплату послуг особи, залученої для встановлення розміру шкоди у загальному розмірі 79212,35 грн., суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги МТСБУ є обґрунтованими, у зв`язку з чим позов підлягає задоволенню у повному обсязі та з відповідача на користь позивача слід стягнути вказану суму в порядку регресу.

Крім того, відповідно до вимог ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума судового збору, сплаченого позивачем при зверненні до суду із даним позовом у розмірі 2270,00 грн.

Що стосується відшкодування судових витрат позивача на правову допомогу, суд зазначає наступне.

Так, згідно з положеннями ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до чч. 1-4 статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч. 1,6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. Для підтвердження цих обставин потрібно надати суду договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, які свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних з наданням правової допомоги, і оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. (Постанова Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 року у справі № 826/1216/16).

Судом встановлено, що 28 травня 2019 року між МТСБУ та адвокатом Хомяком О.П. дійсно було укладено договір про надання послуг в сфері права № 4.1/28-05/2019 (а.с. 34-36)

Згідно п. 4.1 надання послуг Замовнику здійснюється на підстав договору та додаткових угод до нього, які є його невід`ємними частинами.

Підпунктом 5.1.1 пункту 5.1 Договору визначено, що вартість послуг у регрес них справах, у яких замовник є позивачем (стягувачем), визначається від суми, що надійшла на поточний рахунок замовника та складає 20% незалежно від того чи розглядалась справи в суді або спір врегульовано в досудовому порядку (у разі супроводження справи виконавцем починаючи з досудового врегулювання) або справа находиться на стадії виконавчого провадження.

Згідно Додаткової угоди № 8 від 15.12.2020 до договору про надання послуг в сфері права № 4.1/28-05/19 від 28.05.2019, МТСБУ в електронному вигляді передав завдання на представлення його інтересів, а адвокат Хомяк О.П. прийняв завдання по справам, у тому числі по справі № 63317 боржник ОСОБА_1 , сума боргу 79212,35 грн. (а.с. 37)

Так, Велика Палата Верховного Суду вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268)).

У рішенні (щодо справедливої сатисфакції) від 19 жовтня 2000 року у справі «Іатрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece, заява № 31107/96) ЄСПЛ вирішував питання обов`язковості для цього суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги, що співставна з «гонораром успіху». ЄСПЛ указав, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом. Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов`язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові. Однак, угоди такого роду, зважаючи на зобов`язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов`язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також те, чи були вони розумними (§ 55).

За наявності угод, які передбачають «гонорар успіху», ЄСПЛ керується саме наведеними вище критеріями при присудженні судових та інших витрат, зокрема, у рішенні від 22 лютого 2005 року у справі «Пакдемірлі проти Туреччини» (Pakdemirli v. Turkey, заява № 35839/97) суд також, незважаючи на укладену між сторонами угоду, яка передбачала «гонорар успіху» у сумі 6 672,9 євро, однак, на думку суду, визначала зобов`язання лише між заявником та його адвокатом, присудив 3 000 євро як компенсацію не лише судових, але й інших витрат (§ 70-72).

З урахуванням наведеного вище не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату «гонорару успіху», у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (Постанова Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18)

Отже, умовами укладеного між позивачем та адвокатом Хомяком О.П. договором фактично визначено «гонорар успіху», розмір якого є неспівмірним зі складністю цієї справи, наданим адвокатом обсягом послуг у суді, не відповідають критерію реальності таких витрат, та розумності їхнього розміру.

Що стосується конкретних судових витрат на правову допомогу, наданих адвокатом Хомяком О.П. під час судового розгляду даної справи, суд зазначає, що умови укладеного договору про надання послуг в сфері права не містять фіксованого чи іншого погодженого сторонами розміру оплати гонорару адвокату за надані послуги, а матеріали справи не містять детального опису наданих послуг та виконаних адвокатом робіт та доказів на підтвердження їх прийняття та оплати.

За таких обставин, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні вимоги представника позивача про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правову допомогу.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 10, 141, 259, 263-265, 268 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов Моторного (транспортного) страхового бюро України – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 ) на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України (ЄДРПОУ 21647131, місцезнаходження: м. Київ, Русанівський бульвар, буд. 8) суму відшкодування в порядку регресу в розмірі 79212,35 грн., з яких: 78297,75 грн. – витрати, пов`язані із здійсненням регламентної виплати потерпілому, 914,60 грн. – витрати, понесені на проведення дослідження КТЗ та збір документів, а також судовий збір в розмірі 2270,00 гривень.

У задоволенні клопотання представника позивача про відшкодування судових витрат на правову допомогу в розмірі 15842,42 грн. – відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після завершення апеляційного перегляду.

Головуючий суддя: Р.О. Кушнірчук