Рішення № 102821888, 28.01.2022, Довгинцівський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 211/5975/21

Провадження № 2/211/1127/22

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 січня 2022 року Довгинцівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді – Сарат Н.О.,

при секретарі – Зоріній С.М.,

у відсутність сторін,

розглянувши в підготовчому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Довгинцівської районної в місті ради про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом, -

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом до Виконавчого комітету Довгинцівської районної в місті ради про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом.

В обґрунтування позову зазначив, що його мати ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за період зареєстрованого шлюбу набули квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , яку було оформлено на матір. У 1962 році подружжя припинили сімейно-шлюбні відносини та ніколи більше не спілкувались, реєстрація шлюбу носила формальний характер. В квартирі були зареєстровані він та його мати, ОСОБА_3 в квартирі не проживав та ніколи не був в ній зареєстрований.

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 .

ІНФОРМАЦІЯ_2 померла мати ОСОБА_2 .

За життя мати склала заповіт, яким все своє майно, заповідала йому.

У встановлений законом строк він звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, однак отримав відмову, оскільки відсутній факт належності спадкодавцеві спадкового майна - частка у спільному майні подружжя не зазначена у правовстановлюючому документі. Тому з метою захисту спадкових прав просить задовольнити заявлені вимоги.

Ухвалою суду від 23 вересня 2021 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено проводити за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання.

В підготовче судове засідання сторони не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені своєчасно та належним чином.

Представник позивача адвокат Губар А.Л. надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, на заявлених вимогах наполягає.

Від відповідача до суду надійшла заява про розгляд справи у їх відсутність, заперечень щодо вимог позивача не мають, при відсутності інших спадкоємців. При винесені рішення покладаються на розсуд суду.

Суд, враховуючи вимоги частини першої статті 223 ЦПК України, вважає можливим розглянути справу у відсутність учасників справи на підставі наявних у справі доказів, оскільки сторони були належним чином повідомлені про дату, час і місце цього засідання, однак їх неявка не перешкоджає розгляду справи по суті.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до наступних висновків..

Як встановлено судом, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 з 07 вересня 1960 року перебували у зареєстрованому шлюбі ( а.с. 30 – копія свідоцтва).

Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 03.05.1976 року, позивач ОСОБА_1 є сином ОСОБА_2 ( а.с. 8 - копія свідоцтва).

ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, видане 18.06.2010 року виконавчим комітетом Довгинцівської районної в місті ради на підставі рішення виконавчого комітету Довгинцівської районної в місті ради «Про видачу свідоцтва про право власності на об`єкти нерухомого майна № № 276 від 19.05.2010 року належала квартира за адресою: АДРЕСА_1 . Право власності зареєстроване в Комунальному підприємстві Дніпропетровської обласної ради «Криворізьке бюро технічної інвентаризації» ( а.с. 10,11,21).

ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 померла ( а.с. 9).

За життя ОСОБА_2 склала заповіт, яким все своє майно заповідала синові ОСОБА_1 ( а.с.спадкової справи 4-5 ).

Постановою Державного нотаріуса Третьої Криворізької державної нотаріальної контори Дуброву О.О. відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на майно, а саме квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , у зв`язку з відсутністю факту належності спадкодавцеві спадкового майна - частка у спільному майні подружжя не зазначена у правовстановлюючому документі ( а.с. 13 - копія постанови).

Відповідно до статті 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності.

Таким чином, як встановлено у судовому засіданні, спірна квартира була набута ОСОБА_2 під час перебування у шлюбі з ОСОБА_3 , тобто є спільною сумісною власністю подружжя.

Відповідно до статті 355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно); майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності; право спільної власності виникає з підстав, не заборонених законом; спільна власність вважається частковою, якщо договором або законом не встановлена спільна сумісна власність на майно.

Статтею 368 ЦК України передбачено, що спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю.

Відповідно до статті 370 ЦК України співвласники мають право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній сумісній власності. У разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено за домовленістю між ними, законом або рішенням суду.

Відповідно до п. 4.21 глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 № 296/5, При оформленні спадщини як за законом, так і за заповітом нотаріус у випадках, коли із документа, що посвідчує право власності, вбачається, що майно може бути спільною сумісною власністю подружжя, повинен з`ясувати, чи є у спадкодавця той з подружжя, який його пережив і який має право на 1/2 частку в спільному майні подружжя. За наявності другого з подружжя нотаріус видає йому свідоцтво про право власності на частку в спільному майні подружжя. Видача свідоцтва про право на спадщину спадкоємцям, які прийняли спадщину, строком не обмежена. Якщо спадкоємців декілька, то кожному із них видається окреме свідоцтво про право на спадщину із зазначенням його частки. Свідоцтво про право на спадщину оформляється в двох примірниках, один з яких залишається в матеріалах спадкової справи.

У разі смерті одного з подружжя свідоцтво про право власності на частку в їх спільному майні видається нотаріусом на підставі письмової заяви другого з подружжя з подальшим повідомленням спадкоємців померлого, які прийняли спадщину. Таке свідоцтво може бути видано на половину спільного майна. На підставі письмової заяви спадкоємців, які прийняли спадщину, за згодою другого з подружжя, що є живим, у свідоцтві про право власності може бути визначена і частка померлого у спільній власності. (пункти 1.1., 1.4 глави 11 Порядку).

Пунктом 17 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 від 07.02.2014 року «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» передбачено, що частка суб`єкта права спільної сумісної власності визначається зокрема, при поділі майна, виділі частки зі спільного майна, зверненні стягнення на майно учасника спільної власності за його боргами, відкритті після нього спадщини.

Відповідно до пункту 5 постанови Пленуму Верховного суду України від 22.12.1995 року №20 «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності», частка учасника спільної сумісної власності визначається при поділі майна, виділі частки з спільного майна, зверненні стягнення на майно учасника спільної власності за його боргами, відкритті після нього спадщини. При відсутності доказів про те, що участь когось з учасників спільної сумісної власності (крім сумісної власності подружжя) у надбанні майна була більшою або меншою - частки визначаються рівними.

Згідно матеріалів спадкової справи № 327/2020, заведеної після смерті ОСОБА_2 , яка була надана на виконання ухвали Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 03.11.2021 року, єдиним спадкоємцем після смерті ОСОБА_2 є її син ОСОБА_1

ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 та згідно Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру ( спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) від 11.11.2020 року № 62425406, спадкова справа після його смерті не відкривалась та встановити коло його спадкоємців неможливо.

Спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців) (стаття 1216 ЦК України).

Відповідно до статті 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

У відповідності до ч. 1 ст. 1222 Цивільного кодексу України, спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 1 ст. 1223 Цивільного кодексу України, право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

Згідно частини 3 статті 1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до норм частини 5 статті 1268 ЦК України, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини та згідно із частиною 3 статті 1296 ЦК України, відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Відповідно до статті 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина перша статті 2 ЦПК України).

Оскільки визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, котрий має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку, враховуючи те, що нотаріусом відмовлено у вчинені нотаріальної дії щодо видачі позивачу свідоцтва про право на спадщину, суд беручи до уваги, що позивач згідно частини 3 статті 1268 ЦК України прийняв спадщину у строки, є єдиним спадкоємцем після смерті матері ОСОБА_2 , вважає що його позовні вимоги щодо визнання за ним в порядку спадкування за заповітом спірної квартири ґрунтуються на вимогах закону та підлягають задоволенню.

Згідно частини першої статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позивачем вимога про відшкодування судових витрат не заявлялася, вони покладаються на позивача.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 81, 141, 263, 265 ЦПК України,суд, -

ухвалив:

позов ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Довгинцівської районної в місті ради про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , ІПН НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) право власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 44,0 кв.м., житловою площею 29,4 кв.м., в порядку спадкування за заповітом після смерті матері ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 28 січня 2022 р.

Суддя: Н. О. Сарат