Ухвала суду № 102819028, 20.01.2022, Деснянський районний суд міста Києва

4-с/754/7/22

Справа № 754/13779/21

У Х В А Л А

Іменем України

20 січня 2022 року Деснянський районний суд міста Києва

у складі головуючого судді Панченко О.М.

за участю:

секретаря судових засідань Богослов Ю.В.

без участі сторін

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за скаргою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Деснянський районний відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Управління забезпечення примусового виконання рішень у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Міністерство юстиції України на бездіяльність державного виконавця та зобов`язання скасувати арешт,

В С Т А Н О В И В:

Заявниця ОСОБА_1 звернулася до Деснянського районного суду м. Києва із скаргою на бездіяльність державного виконавця та зобов`язання скасувати арешт.

Ухвалою суду від 13.09.2021 року скаргу залишено без руху, надано заявниці строк для усунення недоліків.

Ухвалою суду від 18.11.2021 року відкрито провадження у справі, призначено її судовий розгляд.

Заявниця у справі в судове засідання не з`явилася, в своїй письмовій заяві підтримала вимоги скарги та просила суд її задовольнити, а також проводити судовий розгляд без її участі.

Представники заінтересованих осіб в судове засідання не з`явилися, про день та час розгляду скарги повідомлені належним чином, про що свідчать матеріали справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 450 ЦПК України неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Суд, розглянувши скаргу та додані до неї матеріали, прийшов до висновку про її задоволення з огляду на наступне.

Згідно зі ст. 447 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Згідно з ч. 1 ст. 448 ЦПК України, скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.

Згідно ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний: розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання.

Відповідно до ст. 19 Закону України "Про виконавче провадження" сторони виконавчого провадження та прокурор як учасник виконавчого провадження мають право ознайомлюватися з матеріалами виконавчого провадження, робити з них виписки, знімати копії, заявляти відводи у випадках, передбачених цим Законом, мають право доступу до автоматизованої системи виконавчого провадження, право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність виконавця у порядку, встановленому цим Законом, надавати додаткові матеріали, заявляти клопотання, брати участь у вчиненні виконавчих дій, надавати усні та письмові пояснення, заперечувати проти клопотань інших учасників виконавчого провадження та користуватися іншими правами, наданими законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Згідно п. 4 ч. 5 ст. 12 ЦПК України суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість: сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим кодексом.

За нормами ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд сприяє всебічному і повному з`ясуванню обставин справи: роз`яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов`язки, попереджує про наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених ЦПК України.

В судовому засіданні судом було встановлено, що на підставі виконавчого листа №2-2874, що виданий Ватутінським районним судом м. Києва 17.07.1998 року відкрито виконавче провадження №12159612 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованості по аліментам на утримання дітей. 26.12.2008 року Державним підприємством «Інформаційний центр» МЮУ зареєстровано обтяження - арешт нерухомого майна на підставі вказаного вище виконавчого листа. Об`єкт обтяження - все майно, власником якого є ОСОБА_2

03.08.2009 року Відділом ДВС винесена постанова про зняття майна боржника з розшуку.

Державним виконавцем Відділу ДВС Деснянського РУЮ у м. Києві 05.08.2009 року винесено постанову про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер, про що складений відповідний а/з №740.

Заявниця зверталася до державної виконавчої служби з заявою про зняття арешту з майна боржника, проте така заява залишилася поза увагою.

Згідно з ч.1 ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження» у разі закінчення виконавчого провадження (крім закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків не стягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, не стягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв`язку із закінченням виконавчого провадження.

За приписами частин першої, другої статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. У разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини.

Враховуючи встановлені факти та наведені вище положення закону, суд приходить до висновку, що арешт мав бути скасований державним виконавцем безпосередньо під час закінчення виконавчого провадження, проте цього зроблено не було.

Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Відповідно до п. 11 постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 03.06.2016 «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» при розгляді позову про визнання права власності на арештоване майно та/або зняття арешту з майна судам слід всебічно і повно з`ясовувати обставини, наведені позивачем на підтвердження своїх вимог, неухильно дотримуватись при цьому як правових норм, що гарантують права осіб, які беруть участь у справі, так і положень про належність та допустимість доказів.

Згідно з ст. 451 ЦПК України, за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що заявлені у скарзі вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню, оскільки, судом встановлено порушення права заявниці.

Виходячи з вищевикладеного та керуючись ст.ст. 13, 81, 352, 354, 447-453 ЦПК України, Законом України «Про виконавче провадження» суд,

У Х В А Л И В :

Скаргу ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Деснянський районний відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Управління забезпечення примусового виконання рішень у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Міністерство юстиції України на бездіяльність державного виконавця та зобов`язання скасувати арешт, - задовольнити.

Визнати бездіяльність Деснянського районного відділу ДВС у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), - неправомірною.

Зобов`язати Деснянський районний відділ ДВС у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) зняти арешт з майна ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_1 , іден. № НОМЕР_1 ) та виключити відомості про боржника з Єдиного реєстру боржників шляхом винесення начальником Деснянського РВДВС у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) постанови про зняття арешту та виключити відомості про боржника з Єдиного реєстру боржників.

Ухвалу може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Деснянський районний суд міста Києва протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому повне ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: