Ухвала суду № 102818969, 19.01.2022, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа 752/28112/21

провадження № 2/752/4201/22

УХВАЛА

19.01.2022 року Голосіївський районний суд м. Києва

в складі судді Чередніченко Н.П.

з участю секретаря Литвиненко Ю.С.

розглянувши в приміщенні суду в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвест-Кредо» до Національної поліції України про зняття арешту із майна, -

в с т а н о в и в:

в листопаді 2021 року представник позивача ТОВ «ФК «Інвест-Кредо» звернувся до суду із позовом до відповідача Національної поліції України, в якому просив суд припинити обтяження у виді арешту нерухомого майна за реєстровим номером 18868664 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, який було накладено згідно постанови б/н від 10.07.2008 року слідчим Головного слідчого управління МВС України щодо нерухомого майна ОСОБА_1 , а також припинити обтяження у виді арешту нерухомого майна за реєстровим номером 7499499 в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого мана, який було накладено згідно постанови б/н від 03.07.2008 року слідчим Головного слідчого управління МВС України щодо нерухомого майна ОСОБА_1 - будинку за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою судді Голосіївського районного суду м. Києва від 22.11.2021 року, у справі було відкрито провадження та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

В грудні 2021 року до суду від представника відповідача надійшов відзив на позов, відповідно до якого сторона відповідача просила в задоволенні позовних вимог відмовити, зокрема, з огляду на те, що відповідач є неналежним відповідачем за пред`явленими позовними вимогами.

Представник позивача після відкриття провадження з будь-якими клопотаннями до суду не звертався.

З огляду на викладене, суд вважає за можливе розглянути питання щодо наявності підстав для закриття провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження на підставі доказів, які містяться в матеріалах справи.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що провадження у справі слід закрити за наступних підстав.

У статті 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Відповідно до статті 17 Закону України 23 лютого 2006 року № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) та протоколи до неї, а також практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий розгляд його справи судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Європейський суд з прав людини у пункті 24 рішення від 20 липня 2006 року у справі «Сокуренко і Стригун проти України» зазначив, що фраза «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Термін «судом, встановленим законом» у пункті 1 статті 6 Конвенції передбачає всю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.

Отже, поняття «суд, встановлений законом» включає в себе, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.

Система судів загальної юрисдикції є розгалуженою. Судовий захист є основною формою захисту прав, інтересів та свобод фізичних і юридичних осіб, державних і суспільних інтересів.

Судова юрисдикція - це інститут права, покликаний розмежувати компетенцію як різних ланок судової системи, так і різних видів судочинства - цивільного, кримінального, господарського та адміністративного.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.

Стаття 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Зі змісту статті 4 ЦПК України вбачається, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Разом з тим, відповідно до частини другої статті 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Судом встановлено, що предметом спору в даній справі є арешт нерухомого майна, в т.ч. будинку АДРЕСА_1 , накладений постановами слідчого Головного слідчого управління МВС України від 10.07.2008 р. та від 03.07.2008 р.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України 2012 року, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Клопотання про скасування арешту майна розглядає слідчий суддя, суд не пізніше трьох днів після його надходження до суду. Про час та місце розгляду повідомляється особа, яка заявила клопотання, та особа, за клопотанням якої було арештовано майно (ч. 2 ст. 174 КПК України 2012 року).

Суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові (ч. 4 ст. 174 КПК України 2012 року).

Отже, порядок скасування арешту майна, що накладений в межах кримінального провадження, встановлено ст. 174 КПК України 2012 року, і відповідно підлягає розгляду за правилами кримінального судочинства.

При цьому згідно з пунктом 9 розділу XI «Перехідні положення» КПК України 2012 року питання про зняття арешту з майна, накладеного під час дізнання або досудового слідства до дня набрання чинності цим Кодексом, вирішується в порядку, що діяв до набрання чинності цим Кодексом.

Арешт майна, про зняття якого заявлено позов у даній справі було накладено слідчим під час досудового слідства у кримінальній справі на підставі положень КПК України 1960 року.

Отже, вимоги позивача про зняття арештів, накладених постановами слідчого від 10.07.2008 р. та від 03.07.2008 р. не підлягають розгляду в порядку, визначеному КПК України.

Аналогічну правову позицію викладено Верховним Судом України у постанові від 15 травня 2013 року у справі № 6-26цс13 та Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 24 квітня 2019 року у справі № 2-3392/11 (провадження № 14-105цс19), від 15 травня 2019 року у справі № 372/2904/17-ц (провадження № 14-496цс18), від 21 серпня 2019 року у справі № 911/1247/18 (провадження № 12-99гс19), від 08 листопада 2019 року у справі № 450/1411/16 ( провадження № 14-477цс19).

Разом з тим, в постанові Великої Палати Верховного Суду від 24 квітня 2019 року у справі № 2-3392/11 (провадження № 14-105цс19) викладено правову позицію, згідно якої спори про право цивільне, пов`язані з належністю майна, на яке накладено арешт, розглядаються в порядку цивільного судочинства у позовному провадженні, якщо однією зі сторін відповідного спору є фізична особа, крім випадків, коли розгляд таких справ відбувається за правилами іншого судочинства.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч. 4 ст. 263 ЦПК України).

Визначення відповідача (відповідачів), предмета та підстав спору є правом позивача.

В даній справі представник ТОВ «ФК «Інвест-Кредо» звернувся до суду з позовом до відповідача Національної поліції України, та жодною із сторін в цьому спорі не є фізична особа.

Згідно положень п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до змісту ч. 1 ст. 256 ЦПК України, якщо провадження у справі закривається з підстави, визначеної пунктом 1 частини першої статті 255 цього Кодексу, суд повинен роз`яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи.

З огляду на викладене, враховуючи предмет позову та суб`єктний склад сторін, суд приходить до висновку, що даний спір має розглядатися в порядку господарського судочинства, що є підставою для закриття провадження у справі.

Крім того, згідно із ч. 2 ст.255 ЦПК України, про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з державного бюджету, що кореспондується з положеннями п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір».

Враховуючи викладене, позивачу слід повернути з державного бюджету судовий збір, сплачений при зверненні до суду з даним позовом, у розмірі 4540,01 грн.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 255, 256, 258-261, 263, 353, 354 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

Закрити провадження в цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвест-Кредо» до Національної поліції України про зняття арешту із майна.

Роз`яснити позивачу, що вирішення даного спору віднесено до суду господарської юрисдикції.

Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвест-Кредо» (ЄДРПОУ 39761587, адреса: м. Київ, вул. Ярославів Вал, 13/2 літера Б), - з державного бюджету судовий збір в сумі 4540 (чотири тисячі п`ятсот сорок) грн. 01 коп. який сплачено на підставі квитанції про сплату від 18.11.2021 року № 49889.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому повної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

У відповідності до п.п. 15.5) п.п.15 п. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а саме Голосіївський районний суд м. Києва.

Головуючий Н.П. Чередніченко