Вирок № 102818654, 27.01.2022, Дубенський міськрайонний суд Рівненської області

Справа № 559/11/21

Провадження № 1-кп/559/33/2022

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 січня 2022 року Дубенський міськрайонний суд Рівненської області

в складі головуючого судді Ралець Р. В.

секретаря Федорук О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Дубно матеріали об`єднаного кримінального провадження № 12020180040000727 по обвинуваченні

ОСОБА_1

ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та зареєстрованого в АДРЕСА_1 , фактично проживаючого у АДРЕСА_2 , українця, громадянина, України, з середньою спеціальною освітою, не одруженого, не працюючого, раніше неодноразово судимого:

-06 листопада 2018 року за вироком Дубенського міськрайонного суду Рівненської області з а ч.1 ст. 122 КК України до 2 років позбавлення волі, та на підставі ст.75, 104 КК України звільненого від відбуття призначеного покарання, з встановленням іспитового строку на 1 рік;

-24 червня 2020 року за вироком Дубенського міськрайонного суду Рівненської області за ч.1 ст. 185 КК України до 1 року позбавлення волі, з встановленням іспитового строку відповідно до ст. 75 КК України на 1 рік. Ухвалою Дубенського міськрайонного суду від 12.10.2020 року вирок суду від 24.06.2020 приведено у відповідність до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» від 22.11.2018 р. №2617-VIII та призначено покарання ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 185 КК України у виді 1 (одного) року обмеження волі, з встановленням іспитового строку на 1 (один) рік. Ухвалою Апеляційного суду Рівненської області від 08 квітня 2021 року вирок Дубенського міськрайонного суду від 24.06.2020 змінено та призначено засудженому покарання у виді 2 (двох) років обмеження волі;

-25 червня 2021 року за вироком Дубенського міськрайонного суду Рівненської області за ч.3 ст.185, ч.2 ст.186, ст. 70,71 КК України до 4 (чотирьох) років 1 (одного) місяця позбавлення волі.

у вчиненні кримінального правопорушення , передбаченого

ч.2 ст. 185, ч.3 ст. 185, ч.3 ст. 246 КК України

з участю сторін кримінального провадження.,

прокурора Шрамович Р.М.

обвинуваченого ОСОБА_1

захисника обвинуваченого Рідченко М.В.

ВСТАНОВИВ :

Судовим слідством встановлено, що ОСОБА_1 , будучи засудженим за вчинення корисливих злочинів, на шлях виправлення не став, належних висновків для себе не зробив та під час того, як судимість не була знята чи погашена у встановленому законом порядку, в період іспитового строку, повторно вчинив нові корисливі злочини.

Так, 07листопада 2020, близько 10 години, ОСОБА_1 , перебуваючи в приміщенні квартири своєї матері ОСОБА_2 , що за адресою: АДРЕСА_2 , керуючись корисливим мотивом, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, скориставшись відсутністю нагляду за його діями з боку власника та інших сторонніх осіб, діючи умисно повторно таємно викрав ноутбук марки «Асеr Аspire V5MODEL.:ZQY, який-знаходився на полиці шафи в кімнаті спальні вказаної квартири та належить ОСОБА_3 , вартістю 4166 гривень 67 копійок,. Розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, ОСОБА_1 своїми умисними діями заподіяв ОСОБА_3 матеріальну шкоду на загальну суму 4166 гривень 67 копійок.

Продовжуючи злочинну діяльність, ОСОБА_1 , 29 квітня 2021 року, в період часу з 09 год. 00 хв. по 16 год. 00 хв., перебуваючи на території господарства, що за адресою: АДРЕСА_1 , реалізовуючи свій раптово виниклий злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, шляхом вільного доступу, без дозволу та відома власника ОСОБА_4 , умисно, повторно, таємно, переконавшись в тому, що його дії не будуть помічені сторонніми особами, викрав металобрухт, загальною вагою 107 кг., який належить ОСОБА_4 і знаходився на подвір`ї даного господарства, чим спричинив матеріальний збиток останньому, на загальну суму 535 грн. Викраденим ОСОБА_1 розпорядився на власний розсуд.

Крім того, ОСОБА_1 , на початку березня 2021 року, перебуваючи на території господарства, що за адресою: АДРЕСА_3 , реалізовуючи свій раптово виниклий злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, поєднаного з проникненням до житла, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, шляхом зриву навісних замків, без дозволу та відома власника ОСОБА_5 , проник до приміщення будинку АДРЕСА_3 , вищевказаного господарства, звідки, умисно, повторно, таємно викрав металобрухт, загальною вагою 139 кг., який знаходився у кімнатах даного будинку та належить ОСОБА_5 , чим спричинив матеріальну шкоду останньому на загальну суму 695 грн. Викраденим ОСОБА_1 розпорядився на власний розсуд.

12 червня 2021 року ОСОБА_1 , близько 11 год. 45 хв., перебуваючи у виділі № 3 кварталу № 33 геологічного заказника «Мізоцький кряж» Любомирського лісництва №1 Державного підприємства «Дубенське лісове господарство», територія якого відповідно Рішення облвиконкому від 22.11.1983 № 343 (зі змінами згідно з рішенням облвиконкому від 18.06.1991 № 98 та рішеннями обласної ради від 05.03.2004 № 322, від 27.05.2005 № 584 і від 25.09.2009 № 1331) віднесено до геологічного заказника місцевого значення в Україні, яка віднесена до природно-заповідного фонду України, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою здійснення незаконної порубки лісу, всупереч вимогам ст. 54 Лісового кодексу України, п. п. 2, 3 Порядку видачі спеціальних дозволів на використання лісових ресурсів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2007 року № 761 «Про врегулювання питань щодо спеціального використання лісових ресурсів», згідно яких використання лісових ресурсів проводиться за спеціальним дозволом - лісорубним квитком (ордером), не маючи лісорубного квитка (ордера) на здійснення лісорубних робіт, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій та бажаючи настання їх наслідків, за допомогою ручної пили та сокири, шляхом повного відокремлення стовбура від коріння, здійснив незаконну порубку сироростучих дерев породи «Граб», в кількості 3 штуки, один діаметром пня 20 см, та 2 по 16 см., загальною вартістю 1508 грн., чим спричинив державі в особі ДП «Дубенське лісове господарство на вказану суму.

Будучи допитаним в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 вину у інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях, передбачених ч. 2 ст. 185, ч.3 ст.185, ч.3 ст. 246 КК України визнав повністю та підтвердив обставини вчинення ним злочинів, вказавши на час, місце, спосіб і мету їх вчинення та заявив що детальні покази про вчинення ним злочинів давати не бажає, однак ствердив що дійсно на початку листопада 2020 року він перебуваючи у квартирі своєї матері, побачив ноутбук марки ««Асеr Аspire», який належить його сестрі ОСОБА_3 , та викрав останній.

Окрім цього 29 квітня 2021 року він перебував в с. Семидуби, Дубенського р-ну та зайшовши до господарства свого батька ОСОБА_4 викрав металобрухт, який, в подальшому, відвіз у м.Дубно, де здав до пункту прийому металобрухту за 650 гривень.

Також на початку березня 2021 року він зайшов на територію господарства, що по АДРЕСА_3 та пошкодивши навісний замок у дверях проник в середину приміщення будинку, звідки викрав металеві труби різної довжини та діаметру, близько п`ятнадцяти ребер , металевий умивальник та деякі чугунні елементи.

12 червня 2021 року, взявши з дому пилку та сокиру, поїхав маршрутним транспортним засобом в с. Довге Поле, де в лісовому масиві поблизу хутора «Михайлівка» зрізав три дерева породи «граб». Заготовлену деревину мав намір привезти у с. Семидуби до господарства свого батька. Дозволу за заготівлю лісу не мав та не знав, що зрізав дерева на території геологічного заказника.

На даний час матеріальні збитки завдані ДП «Дубенське лісове господарство» на суму 1508 гривень відшкодував повністю, решту матеріальної шкоди, завданої потерпілим не відшкодував. Повністю усвідомив протиправність вчиненого злочину, просив суворо не карати та не позбавляти його волі.

Потерпілі ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , та представник ДП «Дубенське лісове господарство» в судове засідання не з`явилися, попередньо подавши до суду заяви, де просили розгляд кримінального провадження проводити без їхньої участі. Будь-яких претензій матеріального чи морального характеру до обвинуваченого не мають. Не заперечують проти розгляду кримінального провадження відповідно до положень ч.3 ст. 349 КПК України. При призначенні міри покарання покладаються на розсуд суду.

Оскільки, викладені в обвинувальному акті обставини вчиненого кримінального правопорушення обвинувачений не оспорює, повністю їх визнав, тому, з урахуванням позиції обвинуваченого та думки прокурора, який вважав за недоцільне досліджувати докази, які ніким не оспорюються і повністю визнані обвинуваченим, суд розглянув справу згідно ч.3 ст. 349 КПК України. Фактичні обставини справи суд вважає встановленими та винність обвинуваченого доведеною. Враховуючи вищезазначене, суд визначив за недоцільне дослідження інших доказів відносно фактичних обставин, які ніким не оспорюються. До таких фактичних обставин відносяться дата, час, місце, спосіб вчинення кримінального правопорушення, винуватість у вчиненні кримінального правопорушення та його мотиви, розмір заподіяної шкоди а також інші обставини, які визнані учасниками судового провадження та ними не оспорюються. Судом з`ясовано, чи правильно учасники судового провадження розуміють зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також їм роз`яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

При встановлених обставинах, суд вважає, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні вищезазначених кримінальних правопорушеннях в судовому засіданні доведена повністю та його дії слід кваліфікувати за ч.2 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, за ч.3 ст.185 КК України - як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднана з проникненням у житло, за ч. 3 ст. 246 КК України, як незаконна порубка дерев, вчинена на території природно-заповідного фонду.

Обставинами, що пом"якшують покарання обвинуваченого є повне визнання вини, щире каяття у скоєному, сприяння в розкритті злочинів, часткове відшкодування завданих збитків.

Обставинами, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 є рецидив злочинів.

Оцінивши зібрані та перевірені в судовому засіданні докази вини обвинуваченого у їх сукупності суд прийшов до висновку, що злочин мали місце і скоїв їх обвинувачений ОСОБА_1 .

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд, згідно з вимогами ст.ст. 65-67 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 185, ч. 3 ст. 246 КК України , які у відповідності до ч.4 ст.12 КК України відносяться до нетяжкого злочину, кримінальне правопорушення, передбачене за ч.3 ст. 185 КК України відноситься до тяжкого злочину, особливості конкретного кримінального правопорушення й обставини його вчинення.

При призначенні виду та міри покарання обвинуваченому, суд врахував суспільну небезпеку вчинених кримінальних правопорушень та особу винного. Пом`якшуючі покарання обставини, посередню характеристику за місцем проживання. Суд зазначає, що обвинувачений не вперше притягується до кримінальної відповідальності, вчинив нові корисливі злочини в період відбуття іспитового строку. За таких обставин, суд вважає, що обвинувачений ОСОБА_1 двічі отримавши умовні покарання за попередніми засудженнями знехтував наданими судом можливістю стати на шлях виправлення, продовжив злочинну діяльність. На даний час відбуває реальну міру покарання у вигляді позбавлення волі за попереднім засудженням. За таких встановлених обставин справи, суд вважає, що обвинувачений ОСОБА_6 не бажає ставати на шлях виправлення та вважає, що його виправлення можливе лише у ізоляції від суспільства з призначенням обвинуваченому покарання в межах нижчої санкції статей відповідно до пред`явленого обвинувачення у виді позбавлення волі, вважаючи, що саме таке покарання, на думку суду, є справедливим, а також необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нового кримінального правопорушення.

Процесуальні витрати за проведення судових експертиз підлягають стягненню з обвинуваченого у повному обсязі. Цивільний позов у справі не заявлявся.

Питання речових доказів суд вирішує в порядку ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 368,370,373 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 185, ч.3 ст.185, ч.3 ст. 246 КК України та призначити покарання :

- за ч.2 ст. 185 КК України у виді 2 (двох) років позбавлення волі;

- за ч.3 ст. 185 КК України виді 3 (трьох) років 6 (шести) місяців позбавлення волі;

- за ч.3 ст. 246 КК України у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю вчинених кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначити засудженому ОСОБА_1 остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки 6 (шість) місяців.

На підставі ч.4 ст. 70 КК України до призначеного покарання засудженому ОСОБА_1 частково приєднати не відбуту міру покарання за вироком Дубенського міськрайонного суду від 25 червня 2021 року та остаточно рахувати ОСОБА_1 призначене покарання за сукупністю вчинених кримінальних правопорушень у виді 4 (чотирьох) років 3 (трьох) місяців позбавлення волі.

Засудженому ОСОБА_1 обрати запобіжний захід у виді тримання під вартою стоком на 60 діб.

Початок строку відбуття призначеного покарання засудженому ОСОБА_1 рахувати з 25.06.2021 року відповідно до вироку Дубенського міськрайонного суду від 25.06.2021 року.

Стягнути з засудженого ОСОБА_1 на користь держави документально підтверджені витрати на проведення судової товарознавчої експертизи у розмірі 2942 (дві тисячі дев`ятсот сорок дві) гривні 10 копійок.

Речові докази у кримінальному провадженні:

-сокира з дерев`яною ручкою та пилка з червоною ручкою і чорними вставками та написом «mtx», які поміщено у поліетиленовий пакет до якого прикріплена бірка передані на зберігання камери зберігання речових доказів Дубенського РВП ГУНП в Рівненській області- знищити;

-три дерева (стовбури) породи «граб», з діаметром в нижній частині (місці зрізу) - 12*13 см., 13 см., 17см.,які передано на відповідальне зберігання в Державне підприємство «Дубенське лісове господарство» (ЄДРПОУ 00992869) в особі представника - ОСОБА_7 , та зберігається на території Любомирського лісництва №1 ДП «Дубенське лісове господарство», с. Грядки, вул. Лісова, 1, Дубенського району, Рівненської області- залишити у розпорядженні Державне підприємство «Дубенське лісове господарство»

-металеву бочку коричневого кольору, що передана на відповідальне зберігання ОСОБА_8 - залишити у розпорядженні останнього.

-ноутбук марки «Aсer», що знаходиться на відповідальному зберіганні у потерпілої ОСОБА_3 - залишити у її розпорядженні

-копії документів, а саме: план заказника місцевого значення «Мізоцький кряж» квартали 20, 21,30 - 35, 54 - 57, 132 - 134, 138 - 142; охоронне зобов`язання - згідно якого ДП Дубенський лісгосп» в особі директора лісгоспу ОСОБА_9 дає зобов`язання щодо забезпечення режиму охорони та збереження геологічного заказника місцевого значення «Мізоцький кряж» який створений рішенням Рівненського облвиконкому № 343 від 22.11.1983 (зі змінами згідно з рішенням облвиконкому № 98 від 18.06.1991, рішеннями облради № 322 від 05.03.2004р., та рішеннями облради № 584 від 27.05.2005р.) в межах Любомирського лісництва квартали 20, 21, 30 - 35, 54 - 57, 132 - 134, 138 - 142; «Положення про геологічний заказник місцевого значення «Мізоцкий кряж» від 23.09.2009 р.; копію рішення Рівненської обласної ради № 322 від 05.03.2004 р. з додатками; копію рішення Рівненської обласної ради № 584 від 27.05.2005 р. з додатками - залишити в матеріалах кримінального провадження.

-слід низу взуття, який перекопійовано на клейку прозору стрічку, що прикріплена на частину аркушу паперу, що поміщено до спец пакета НПУ ЕХР0253050- знищити.

На вирок суду може бути подано апеляцію до Рівненського Апеляційного суду протягом 30 діб з дня оголошення вироку через Дубенський міськрайонний суд.

Суддя: Р.В. Ралець