Рішення № 102817227, 26.01.2022, Володимирський міський суд Волинської області (до 25.04.2025 - Володимир-Волинський міський суд Волинської області)

154/4452/21

2-а/154/12/22

РІШЕННЯ

іменем України

26 січня 2022 року м.Володимир

Володимир-Волинський міський суд Волинської області в складі:

головуючого: судді Лященка О.В.

при секретарі: Баранюк О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Володимир адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції України про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення,-

встановив:

29 листопада 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління патрульної поліції у Волинській області Департаменту патрульної поліції України про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення.

У позовній заяві покликається на ту обставину, що 15.11.2021 в 08.53 год. на 488 км автомобільної дороги М07 в с.Вишнів він керував транспортним засобом MERCEDES-BENZ TRAVEGO RHD-L д.н.з. НОМЕР_1 , де його було зупинено поліцейським 2 батальйону 1 роти відділу організації несення служби в місті Ковель УПП у Волинській області старшим сержантом поліції Сильчуком Романом Михайловичем та відносно позивача було складено постанову про адміністративне правопорушення серії ЕГА №508660, яке передбачене ч.2 ст.44-3 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 255 гривень. Підставою притягнення до адміністративної відповідальності стало те, що він перебував в громадському транспорті без вдягнутих засобів індивідуального захисту, що закривають ніс та рот, у тому числі виготовлених самостійно.

Відповідач виніс оскаржувану постанову, але будь-якої підготовки до розгляду справи не було, як і не було оголошення посадової особи, яка розглядає справу, особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, не були вирішені клопотання, не були дослідженні докази, не були заслухані особи, які беруть участь у розгляді справи.

Вважає, що відповідач грубо порушив вимоги ст. ст.278, 279 КУпАП.

Підставою для притягнення тієї чи іншої особи до адміністративної відповідальності є вчинення адміністративного правопорушення, тому вважає, що у його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, а вищезазначена постанова підлягає скасуванню за відсутністю складу адміністративного порушення, передбаченого ст.44-3 КУпАП.

Просить визнати протиправною та скасувати постанову серії ЕГА №508660 винесену 15.11.2021 року поліцейським 2 батальйону 1 роти відділу організації несення служби в місті Ковель УПП у Волинській області старшим сержантом поліції Сильчуком Романом Михайловичем, щодо накладення на позивача стягнення у вигляді штрафу 255 гривень, за ч.2 ст.44-3 КУпАП.

30 листопада 2021 року ухвалою Володимир-Волинського міського суду Волинської області позовну заяву прийнято до розгляду.

06.12.2021 року до суду надійшла заява позивача ОСОБА_1 про поновлення пропущеного строку на звернення до суду з даним позовом з причин, які він вважає поважними.

22 грудня 2021 року ОСОБА_1 подав до суду заяву про заміну первісного відповідача на Департамент патрульної поліції України, не змінюючи при цьому підстав та предмету позову.

У судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явився, подав суду заяву про розгляд справи у його відсутності, просить позов задовольнити.

Представник відповідача Моніч Т.М. подала до суду відзив, просить відмовити в задоволенні позову за безпідставністю.

Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності передбачені ст.286 КАС України.

Так, згідно ст.288 ч.1 п.3 КУпАП постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено: постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.

Згідно ст.289 КУпАП, ст.286 ч.2 КАС України скаргу на рішення (постанову) по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).

Дослідивши матеріали справи та подані сторонами письмові докази по справі, суд прийшов до висновку, що заяву про поновлення пропущеного з причин, які суд визнає поважними, слід задовольнити, а заявлені позовні вимоги підлягають до задоволення, виходячи з наступного.

Як вбачається з дослідженої в судовому засіданні постанови серії ЕГА №508660 від 15 листопада 2021 року, винесеної поліцейським 2 батальйону 1 роти відділу організації несення служби в місті Ковель УПП у Волинській області старшим сержантом поліції Сильчуком Р.М. про притягнення позивача ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.44-3 КУпАП, та накладення стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 гривень, підставою притягнення до адміністративної відповідальності стало те, що він перебував в громадському транспорті без вдягнутих засобів індивідуального захисту, що закривають ніс та рот, у тому числі виготовлених самостійно.

З копії даної постанови вбачається, що позивач отримав її в день винесення. Однак, позивачем було пропущено процесуальний строк для подачі позовної заяви у зв`язку з тим, що він працює водієм автобуса в Товаристві з обмеженою відповідальністю «Мустанг Транс» та з 15.11.2021 р. по 24.11.2021 р. перебував у міжнародному відрядженні за маршрутом м.Устилуг (Україна) - м.Луцьк (Україна) - м.Київ (Україна) - м.Біла Церква (Україна) - м.Вінниця (Україна) - м.Біла Церква (Україна) - м.Київ (Україна) - м.Луцьк (Україна) - м.Свіноустьє (Польща) - м.Устилуг (Україна). На наступний день після повернення з рейсу а саме 25.11.2021 року позовна заява ним була подана до Володимир-Волинського міського суду.

Враховуючи надані позивачем на підтвердження цієї обставини докази, враховуючи його клопотання про поновлення пропущеного ним процесуального строку, суд приходить до висновку про його поновлення.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, та використовуючи визначений ст.62 Конституції України принцип, відповідно до якого усі сумніви щодо доведеності вини особи, тлумачаться на її користь, суд вважає, що в судовому засіданні не було встановлено ті обставини, що позивач вчинив інкриміноване йому адміністративне правопорушення.

Частина 2 статті 44-3 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за перебування в громадських будинках, спорудах, громадському транспорті під час дії карантину без вдягнутих засобів індивідуального захисту, зокрема респіраторів або захисних масок, що закривають ніс та рот, у тому числі виготовлених самостійно.

Частиною другою ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оскаржувана постанова не містить посилань на докази вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 44-3 КУпАП, а також доказів на спростування обставин, зазначених позивачем у обґрунтування адміністративного позову, у той час, як доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Так, ч. 2 ст. 44-3 КУпАП, передбачено відповідальність за перебування в громадських будинках, спорудах, громадському транспорті під час дії карантину без вдягнутих засобів індивідуального захисту, зокрема респіраторів або захисних масок, що закривають ніс та рот, у тому числі виготовлених самостійно.

Обов`язковим елементом складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 44-3 КУпАП, є суб`єктивна сторона адміністративного правопорушення, що характеризується у формі умислу.

Згідно ст. 10 КУпАП, адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Відповідно до відеозапису з нагрудної боді-камери поліцейського, долученого до відзиву на позов, зафіксована розмова поліцейського з позивачем ОСОБА_1 , який виконував всі вимоги працівника поліції. Жодних даних про те, що ОСОБА_1 перебував в громадських будинках, спорудах, громадському транспорті під час дії карантину без вдягнутих засобів індивідуального захисту, зокрема респіраторів або захисних масок, що закривають ніс та рот, у тому числі виготовлених самостійно, даний відеозапис не містить. При цьому суд звертає увагу, що на всіх відео файлах зафіксовано ОСОБА_1 , на обличчі якого знаходиться захисна медична маска.

Таким чином вказаним відеозаписом повністю спростовано факт умисного порушення позивачем положень ч.2 ст.44-3 КУпАП.

Крім цього, диспозиція ч.2 ст.44-3 КУпАП передбачає відповідальність за перебування в громадських будинках, спорудах, громадському транспорті під час дії карантину без вдягнутих засобів індивідуального захисту, зокрема респіраторів або захисних масок, що закривають ніс та рот, у тому числі виготовлених самостійно.

Дана норма є бланкетною, а тому, у разі порушення правил карантину людей у постанові про адміністративне правопорушення обов`язково повинно бути зазначено конкретну норму, яка встановлює заборону, яку порушила особа.

Однак, дана вимога не виконана та в оскаржуваній постанові по справі про адміністративне правопорушення не зазначено, яку саме конкретну норму акта законодавства (частина, пункт) порушив ОСОБА_1 .

Таким чином, обставини викладені позивачем у позовній заяві, не спростовані.

За відсутності належних та допустимих доказів провини особи, слід прийти висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу даного правопорушення.

Таким чином, наведені позивачем обставини не спростовані відповідачами, суду не представлено доказів в підтвердження обставин, викладених у постанові в справі про адміністративне правопорушення.

Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на викладене, проаналізувавши зібрані в судовому засіданні докази та норми чинного законодавства, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 44-3 КУпАП, не доведена, доказів, які підтверджували б факт умисного вчинення позивачем правопорушення, судом не здобуто, а з відеозапису наданого відповідачем, вбачається, що захисна маска була одягнута позивачем.

За таких обставин, суд вважає, що постанова у справі про адміністративне правопорушення, винесена відносно позивача, не відповідає вимогам ст. 283 КУпАП, є незаконною та необґрунтованою, оскільки при її винесенні не виконано усі вимоги чинного законодавства та не з`ясовано усіх обставин справи, а тому постанова підлягає скасуванню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.9,19,77,241-246,255,295 КАС України, суд-

вирішив:

Адміністративну позовну заяву задовольнити повністю.

Скасувати постанову серії ЕГА №508660, винесену 15 листопада 2021 року поліцейським 2 батальйону 1 роти відділу організації несення служби в місті Ковель УПП у Волинській області старшим сержантом поліції Сильчуком Романом Михайловичем про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 44-3 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 255 грн., а справу про адміністративне правопорушення щодо нього закрити на підставі ст.247 КУпАП за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції України на користь ОСОБА_1 454 (чотириста п`ятдесят чотири) грн. 00 сплаченого судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня його проголошення через Володимир-Волинський міський суд Волинської області.

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_2 .

Відповідач - Департамент патрульної поліції України, 03048, м.Київ, вул. Федора Ернста, 3, код ЄДРПОУ 40108646.

Головуючий/-/ підпис.

Суддя Володимир-Волинського

міського суду Волинської області Олександр ЛЯЩЕНКО