Постанова № 102816574, 13.01.2022, Лебединський районний суд Сумської області

Лебединський районний суд Сумської області

Справа № 950/2156/21

Номер провадження 2-а/950/3/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" січня 2022 р. Лебединський районний суд Сумської області

в складі: судді: Бакланова Р. В.

з участю секретаря - Гладкової С.В., позивача - ОСОБА_1 , відповідачки - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Лебедині Сумської області адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до капрала Лебединського відділення поліції № 3 (м.Лебедин) Сумського РУП ГУНП в Сумській області Гайдук Каріни Віталіївни, Головного управління Національної поліції в Сумській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення;

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Лебединського районного суду Сумської області із вищевказаною заявою, мотивуючи свої вимоги тим, що 06.10.2021 року капралом Лебединського відділення поліції № 3 (м.Лебедин) Сумського РУП ГУНП в Сумській області Гайдук Каріною Віталіївною, відносно нього складена постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі Серії АГ №459629, за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченою частиною 2 статті 126 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 3400 грн.

Відповідно до постанови, він 07.10.2021 року в 23 год. 10 хв. керував належним йому на праві власності транспортним засобом - мопедом марки ERISKAY моделі XGJ 50Q реєстраційний номер НОМЕР_1 перетинав перехрестя на пл. Соборній в м. Лебедині Сумської області та був без будь яких на те причин зупинений працівниками поліції. Останні повідомили, що ОСОБА_1 було порушено правила користування ТЗ категорії А1. На питання яким чином поліцейський без огляду водійського посвідчення та реєстраційних документів на транспортний засіб встановив порушення правил дорожнього руху поліцейський відповіді не надав. Після перевірки документів була складена постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія БАВ № 583721 від 06.10.2021 відповідно до якої ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП у відповідності з якою на нього накладено адміністративний штраф в сумі 3400 грн. Позивач вважає постанову незаконною та такою, що підлягає скасуванню з наступних підстав: капрал поліції ОСОБА_2 , діючи на виконання Законів України та підзаконних нормативно-правових актів, зокрема КУпАП та Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 1395 від 07.11.2015 року, мала повно всебічно тпа об`єктивно дослідити всі обставини справи, заслухати пояснення, надати можливість скористатися правової допомогою. Натомість, нехтуючи своїми обов`язками та не бажаючи всебічно, повно та неупереджено дослідити обставини справи, задля встановлення об`єктивної істини ОСОБА_2 склала постанову на добу раніше ніж зупинила ОСОБА_1 , а саме працівники поліції його зупинили 7 жовтня 2021 року, а постанова серія БАВ № 583721 складена 6 жовтня 2021 року. Тому він просить постанову серія БАВ № 583721 від 6 жовтня 2021 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності у вигляді накладення штрафу у сумі 3400 грн. згідно ч. 2 ст. 126 КУпАП визнати нечинною та скасувати її. Справу про адміністративне правопорушення закрити та стягнути на користь позивача понесені судові витрати.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні ствердив позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні заперечила проти позовних вимог, зазначила, що вона діяла відносно ОСОБА_1 згідно норм чинного законодавства, зазначила, що позов ОСОБА_1 це спосіб ухилення від адміністративної відповідальності.

Представник Головного управління Національної поліції в Сумській області, надіслав відзив (а.с. 38-43) в якому позовні вимоги заперечив, зазначив, що поліцейським СРПП ВП № 3 (м. Лебедин) Сумського РУП ГУНП в Сумській області області Гайдук К.В. при складенні оскаржуваної постанови дотримані в повному обсязі усі вимоги процесуальних норм, права та законні інтереси позивача. Отже, оскаржувана постанова є правомірною та безпідставно оскаржується позивачем. Тому позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню в повному обсязі.

Суд, вивчивши мат еріали справи, оцінюючи зібрані і надані докази в їх сукупності, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що постановою відповідача ОСОБА_2 від 6 жовтня 2021 року Серії АГ № 583721 (а.с.6) на ОСОБА_1 накладене адміністративне стягнення у справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі за ч. 2 ст. 126 КУпАП. та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 3400 гривень за порушення п. 2.1 А Правил дорожнього руху.

Дана постанова була винесена відповідачем-інспектором з порушенням вимог ст.ст. 245, 251, 268, 279, 280, 283-285 КУпАП.

Згідно зі ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до ст. 22 Конституції України права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними.

Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані.

Згідно з п. 8 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань: у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

Пунктом 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Статтею 31 Закону України «Про Національну поліцію» зазначено, що поліція може застосовувати превентивні заходи, серед яких: перевірка документів особи; опитування особи; зупинення транспортного засобу; застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.

Згідно ч. 1 ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію», поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою: попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб; забезпечення дотримання правил дорожнього руху.

Порядок дорожнього руху на території України відповідно до Закону України «Про дорожній рух» визначається Правилами дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001р. №1306 (із змінами та доповненнями).

Законом України від 14 липня 2015 року № 596-VII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення регулювання відносин у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху» ст. 258 КУпАП було доповнено новою частиною, якою розширено перелік випадків, коли протокол про адміністративне правопорушення не складається, а адміністративне стягнення накладається і стягується на місці вчинення правопорушення.

Так, відповідно ч. 2 ст. 258 КУпАП протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі.

Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Згідно зі ст. 222 КУпАП, органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення про порушення правил дорожнього руху (ч. 5 ст. 122 КУпАП).

Відповідно п. 4 розділу І Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України 07 листопада 2015 року за № 1395 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 10 листопада 2015 року, № 1408/27853 у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.

У відповідності до ч. 4 ст. 258 КУпАП у випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.

Частиною 5 ст. 258 КУпАП передбачено, що якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена посадова особа зобов`язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 256 цього Кодексу, крім випадків притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 185-3 цього Кодексу та правопорушень у сфері забезпечення дорожнього руху, у тому числі зафіксованих в автоматичному режимі. Цей протокол є додатком до постанови у справі про адміністративне правопорушення.

Аналогічні за змістом приписи містяться в Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженій Наказом Міністерства внутрішніх справ України 07 листопада 2015 року № 1395.

При цьому, у відповідності до п. 2 розділу ІІІ Інструкції постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 122 КУпАП, ухвалюється на місці вчинення адміністративного правопорушення.

У статті 276 КУпАП визначено місце розгляду справи про адміністративне правопорушення. Так, справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення.

Поліцейський в своїй діяльності зобов`язаний керуватися як вказаними законодавчими актами, так і Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих не в автоматичному режимі (надалі - Інструкція), затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2015 року за № 1395.

Згідно ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Постанова про адміністративне правопорушення, що оскаржується, не відповідає вимогам ст. 283 КУпАП та Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженій Наказом Міністерства внутрішніх справ України 07 листопада 2015 року № 1395, оскільки у ній не зазначено технічний засіб, за допомогою якого здійснено фото- чи відеозапис порушення. Верховний Суд у своїй Постанові від 13.02.2020. у справі № 524/9716/16-а зазначив, що у разі відсутності в оскаржуваній постанові по справі про адміністративне правопорушення посилань на технічний засіб, за допомогою якого здійснено відеозапис, такий відеозапис, згідно з вимогами ст. 70 КАСУ, не може вважатися належним та допустимим доказом вчинення адміністративного правопорушення.

Разом з тим, відповідачами були надані диски з начебто фіксацією адміністративного правопорушення, однак, з першого диску встановлено, що відеозйомка проводилася 7 жовтня 2021 року, в той час як постанова про адміністративне правопорушення серія БАВ № 583721 складена 06.10.2021 року, на відео не можливо встановити ні водія ні номера транспортного засобу. З другого диску встановлено, що поліцейський пропонував ОСОБА_1 пройти огляду на стан алкогольного сп`яніння, тобто, відеозапис взагалі не стоється правопорушення, що зазначене в постанові що складена відносно ОСОБА_1 . Тобто відповідачами не було надано жодного доказу, які б стверджували сам факт фіксації адміністративного правопорушення технічними засобами та виневення постанви.

Отже, відповідач-поліцейський допустив порушення щодо порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення, ухвалення постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за вчинене правопорушення.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

За таких обставин протокол про адміністративне правопорушення і пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - є доказами у справі про адміністративне правопорушення. Проте, жоден із вказаних доказів не має пріоритету над іншим і повинні оцінюватися в сукупності або ж спростовуватися іншими доказами. Отже, на підставі вказаних доказів неможливо встановити наявність адміністративного правопорушення.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

У постанові Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 26 квітня 2018 року у справі № 338/855/17 зазначено, що аналіз положень статей КУпАП дозволяє дійти висновку, що зміст постанови у справі про адміністративне правопорушення має відповідати вимогам, передбаченим статтям 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (стаття 252 КУпАП).

Натомість відповідач ОСОБА_3 не виконала свій обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, доказів на спростування тверджень позивача не надала.

Отже, суд приходить до висновку, що оскаржувана постанова не містить жодного доказу порушення позивачем Правил дорожнього руху України, про які йдеться в постанові, тому суд приходить до висновку, що в діях позивача відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.126 КУпАП.

Таким чином, судом встановлено, що оскаржена постанова у справі про адміністративне правопорушення є незаконною та в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.126 КУпАП, у зв`язку з чим зазначена постанова підлягає скасуванню.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З урахуванням задоволення позову та відповідно до статті 139 КАС України, стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Сумській області на користь позивача підлягає судовий збір у розмірі 454 гривні.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 247, 251, 252, 287 - 293 КУпАП, ст. ст. 2, 5, 19, 25, 90, 168, 246, 258, 293 Кодексу адміністративного судочинства України,

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до капрала Лебединського відділення поліції № 3 (м.Лебедин) Сумського РУП ГУНП в Сумській області Гайдук Каріни Віталіївни, Головного управління Національної поліції в Сумській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення задовольнити.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення бе6зпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, від 06.10.2021 року БАВ № 583721 винесену поліцейським СРПП відділення № 3 (м. Лебедин) Сумського РУП ГУНП в Сумській області Гайдук К.В. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 3400 грн. 00 коп. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП.

Закрити провадження по адміністративній справі у відношенні ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.126 КУпАП.

Стягнути на користь ОСОБА_1 , (місце проживання - АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Національної поліції в Сумській області (ЄДРПОУ40108777, вул. Герасима Кондратьєва, 23 м. Суми) кошти на відшкодування сплаченого судового збору у розмірі 454 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Другого апеляційного адміністративного суду через Лебединський районний суд Сумської області протягом 10 днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя: Р. В. Бакланов