Рішення № 102815665, 19.01.2022, Краматорський міський суд Донецької області

Справа № 234/14612/21

Провадження № 2/234/827/22

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 січня 2022 року м. Краматорськ

Краматорський міський суд Донецької області в складі:

головуючого - судді Чернобай А.О.

секретар судового засідання Д`яченко С.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу №234/14612/21 в порядку спрощеного позовного провадження за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої діє ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром маркет», третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,-

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

26.10.2021 року до Краматорського міського суду Донецької області надійшла позовна заява ОСОБА_1 , в інтересах якої діє ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром маркет», третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Свої вимоги позивач обґрунтував тим, що 10.12.2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М. вчинено виконавчий напис за реєстровим № 30303, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінпром маркет» заборгованість в розмірі 12720,63 грн.

12.04.2021 року державним виконавцем Мангушського відділу державної виконавчої служби у Маріупольському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) Хортоломей О.С., на підставі виконавчого напису було відкрито виконавче провадження № 65095066 про стягнення з позивачки заборгованості на користь ТОВ «Фінпром маркет». Про вчинення виконавчого напису позивачка дізналася з Єдиного державного реєстру боржників України.

Вважає, що виконавчий напис вчинений нотаріусом з порушенням вимог законодавства та не підлягає виконанню зважаючи на те, що вимога про стягнені заборгованості за кредитним договором, заявлена відповідачем, не є безспірною (розмір заборгованості позивачем не визнається). Також відсутні докази на підтвердження того, що відповідачем було направлено письмову вимогу позивачу про усунення порушень за кредитним договором, крім того, відсутні будь-які докази того, що вимога була отримана, у зв`язку з чим останній був позбавлений можливості бути вчасно проінформованим про наявність можливості або оспорити вимоги відповідача, або ж виконати їх, що не можу свідчити про безспірність суми, пред`явленої до стягнення. Нотаріусом, в свою чергу, не було перевірено отримання претензії позивачем. Що унеможливило подання останнім нотаріусу обгрунтованих заперчень щодо вчинення напису. На підставі наведеного просила визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис від 10.12.2020 року вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Євгеном Михайловичем, зареєстрований в реєстрі за № 30303 про стягнення з ОСОБА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром маркет» заборгованості в розмірі 12720,63 грн., а також стягнути на її користь судовий збір в розмірі 1362 грн., а також витрати за нотаріальні дії в розмірі 500 грн.

Ухвалою Краматорського міського суду від 29 жовтня 2021 року, заяву представника позивача ОСОБА_2 про забезпечення цивільного позову, задоволено та зупинено стягнення за виконавчим провадженням № 65095066, відкритого державним виконавцем Мангушського районного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) Хортоломей О.С. на підставі виконавчого напису № 30303 від 10.12.2020 року, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М.

Ухвалою Краматорського міського суду від 29 жовтня 2021 року позовна заява була прийнята до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, справу призначено до судового розгляду. Відповідачу запропоновано надати відзив на позовну заяву. Третій особі запропоновано надати пояснення на позовну заяву.

Ухвалою Краматорського міського суду від 29 листопада 2021 року витребовано у приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.С. належним чином завірені копії нотаріальної справи щодо вчинення виконавчого напису № 30303 від 10.12.2020 року.

У судове засідання позивач та його представник не з`явились, надали заяву про розгляд справи без їх участі, позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити. Не заперечують проти ухвалення заочного рішення.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, надіслав на адресу суду заяву про визнання позовних вимог.

Представник третьої особи у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином шляхом направлення судових повісток, із заявою про відкладення розгляду справи до суду не звертався.

Суд, розглянувши подані документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, -

В С Т А Н О В И В:

Як передбачено ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (ч. 1 ст. 5 ЦПК).

Стаття 12 ЦПК України передбачає, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Суд на підставі ст. ст. 12, 13, 81 ЦПК України розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до положень ст. ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 82 цього Кодексу. Обставини, встановлені рішенням суду у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Докази надаються сторонами та іншими особами, що беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ст. 77 ЦПК України). Крім того, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 78 ЦПК України).

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

За загальним правилом ст.ст.15, 16 ЦК, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один із способів, визначених ч.1 ст.16 ЦК, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 510 ЦК України, сторонами у зобов`язанні є боржник і кредитор.

Пунктом 2 частини 1статті 512 ЦК України передбачено, що однією з підстав заміни кредитора у зобов`язанні іншою особою є правонаступництво.

Відповідно до ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено Договором або законом.

У судовому засіданні встановлено, що 10 грудня 2020 року, за заявою правонаступника ПАТ «Платинум Банк» - ТОВ «Фінпром маркет», приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М. вчинений виконавчий напис реєстровий номер 30303 про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 за кредитним договором № 014278/0000XSGF від 16 березня 2012 року, укладеного між Публічним акціонерним товариством «Платинум Банк» та ОСОБА_1 (а.с.58)

Заборгованість, що підлягає стягненню утворилась за період з 21.02.2018 року по 10.12.2020 року у сумі 8499,25 грн. заборгованість за тілом кредиту, 4171,38 грн.- заборгованість за нарахованими та несплаченими процентами.

На підставі вказаного виконавчого напису, ТОВ «Фінпром маркет» звернулось до Мангушського РВДВС Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) із заявою про примусове виконання виконавчого напису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М. № 30303 від 10.12.2020 року. (а.с. 57)

12.04.2021 року державним виконавцем Мангушського районного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) Хортоломей О.С. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 65095066 (а.с.10-11).

Вчинення виконавчого напису нотаріусом регулюється ст. ст.87,88 Закону України «Про нотаріат», постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» від 29 червня 1999 року за №1172, а також Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 № 296/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 р. за № 282/20595.

Відповідно до положень ст. ст.87,88 Закону України «Про нотаріат», для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України. Нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Пунктами 2.1, 2.3 глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 № 296/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 р. за № 282/20595 встановлено, що для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису. Вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов`язання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка іпотекодавця на письмовому повідомленні про його отримання або відмітка поштового відділення зв`язку про відправлення повідомлення на вказану в іпотечному договорі адресу.

За змістом п. п. 3.1, 3.2 глави 16 вказаного Порядку, нотаріус вчиняє виконавчі написи: якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172.

За змістом постанови Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року №1172 «Про затвердження Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», нотаріально посвідчені договори, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно, для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Крім того, у оспорюваному виконавчому написі, вказано, що підставою його здійснення є, зокрема, постанова КМУ № 1172 від 29 червня 1999 року, в яку постановою КМУ № 662 від 26 листопада 2014 року були внесені зміни до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, зокрема, доповнено перелік після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту: «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин. п. 2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості».

Однак, Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року (справа № 826/20084/14) визнано незаконною та не чинною з моменту прийняття Постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26 листопада 2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині доповнення переліку після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту, відповідно до якого для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості». Зобов`язано Кабінет Міністрів України опублікувати резолютивну частину постанови суду про визнання незаконною та нечинною Постанови Кабінету Міністрів України № 662 від 26 листопада 2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, у виданні, в якому її було офіційно оприлюднено, після набрання постановою законної сили. Постанова набрала законної сили з моменту її проголошення.

Верховний Суд у своїй постанові від 12 березня 2020 року у справі № 757/24703/18-ц (провадження № 61-12629св19) дійшов висновку, що оскільки серед документів, наданих банком нотаріусу для вчинення виконавчого напису, відсутній оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів), за яким стягнення заборгованості може провадитися у безспірному порядку, а надана нотаріусу анкета-заява позичальника не посвідчена нотаріально, отже не могла бути тим договором, за яким стягнення заборгованості могло бути проведено у безспірному порядку шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.

Оскаржуваний виконавчий напис вчинений нотаріусом 17.12.2020 року, тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14.

Таким чином, перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 1172 від 29 червня 1999 року у редакції станом на час вчинення оспорюваного виконавчого напису приватного нотаріуса, стосувався лише нотаріально посвідчених договорів, і не міг застосовуватись до кредитного договору № 50#00017512258 від 27.02.2013 року.

Таким чином, з системного аналізу вказаних вище норм законодавства вбачається, що безспірність документу, відповідно до якого вчиняється виконавчий напис, перевіряється наступним чином: боржник повинен бути повідомлений не менш, ніж за 30 днів до вчинення виконавчого напису про порушення кредитних зобов`язань та ліквідувати допущені порушення чи оскаржити виставлену вимогу у судовому порядку або виставити заперечення кредитору. Якщо жодна із цих дій не виконана, заборгованість не вважається безспірною.

При цьому, в даному випадку виниклу заборгованість не можна вважати безспірною на час вчинення виконавчого напису нотаріуса (10.12.2020 року), так як суду не надано належних та допустимих доказів того, що ОСОБА_1 отримала від Банку письмову вимогу про дострокове погашення кредиту.

Аналізуючи наведені норми чинного законодавства України в сукупності з дослідженими матеріалами справи, суд приходить до висновку, що в даному випадку не підтверджено належними доказами надсилання на адресу боржника саме вимоги про дострокове повернення кредиту та сплати заборгованості за кредитним договором.

Крім того, договір, який був наданий нотаріусу для вчинення виконавчого напису, не був посвідчений нотаріально, а тому наявні підстави для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.

З урахуванням приписів статей 15,16,18 ЦК України, статей 50,87,88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчинення виконавчого напису.

Зважаючи на вищевикладене, суд прийшов до висновку про наявність підстав до задоволення позову та визнання виконавчого напису вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Євгеном Михайловичем від 10.12.2020 (реєстровий номер 30303) про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінпром маркет» заборгованості, що виникла по кредитному договору № № 014278/0000XSGF від 16 березня 2012 року, таким, що не підлягає виконанню, задовольнивши позовні вимоги.

Що стосується позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивачки витрат за нотаріальні дії в розмірі 500 грн., то суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1,3 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;

3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Як вбачається з матеріалів справи, 18 жовтня 2021 року приватним нотаріусом Краматорського районного нотаріального округу Донецької області Соловйовою С.С. були посвідчені нотаріальні дії та ОСОБА_3 було сплачено за посвідчення цих дій та консультацію 500 грн.

Тому в цій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають, оскільки дані витрати не входять до складу витрат, визначених у ст.133 ЦПК України.

Що стосується позовних вимог про стягнення з відповідача на корись позивачки судового збору в сум 908 грн., сплаченого нею при зверненні до суду із позовною заявою, та судового збору в розмірі 454 грн., за подання заяви про забезпечення позову, то суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст.142 ЦПК України у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 % судового збору, сплаченого при поданні позову.

Тому суд при постановленні рішення, вирішуючи питання про стягнення судових витрат,вважає, що з відповідача на користь позивачки слід стягнути 50% сплаченого останньою судового збору, а саме 681 грн. (із розрахунку 1362 грн. 00 коп.), оскільки відповідач визнав позовні вимоги до початку розгляду справи по суті, а решту понесених позивачкою судових витрат зі сплати судового збору в сумі 681 грн. слід компенсувати за рахунок державного бюджету.

На підставі викладеного, керуючись т.ст.4, 10, 13, 19, 81, 89, 141, 264, 265, 273, ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 , в інтересах якої діє ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром маркет», третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню- задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Євгеном Михайловичем від 10.12.2020 (реєстровий номер 30303) про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінпром маркет» заборгованості, що виникла по кредитному договору № № 014278/0000XSGF від 16 березня 2012 року, таким, що не підлягає виконанню.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром маркет» на користь ОСОБА_1 понесені нею судові витрати у сумі 681 (шістсот вісімдесят одна) грн. 00 коп.

Зобов`язати Головне управління Державної казначейської служби України у Донецькій області (код ЄДРПОУ 37967785, що розташоване за адресою: 84313, Донецька область, м.Краматорськ, пр-т Миру, буд.7-А) повернути ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , з державного бюджету 50 відсотків від сплаченого нею судового збору відповідно до квитанцій № 19 від 26.10.2021 року та № 20 від 26.10.2021 року, оригінали яких зберігається в матеріалах справи, що становить 454 грн. 00 коп. та 227 грн. 00 коп. відповідно, а всього 681 (шістсот вісімдесят одна) грн.00 коп.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення може бути оскаржено в Донецькій апеляційний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому рішення суду не було врученим у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Відповідно до п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного суду через Краматорський міський суд.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Представник позивача: ОСОБА_2 , адреса: АДРЕСА_2 .

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінпром маркет», ЄДРПОУ 43311346, юридична адреса: Київська область, м. Ірпінь, вул. Стельмаха Михайла, буд. 9 А, офіс 204.

Третя особа - Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, адреса: м. Київ, вул. Мала Житомирська, 6-5.

Суддя А.О. Чернобай